Рішення

від 14.08.2019 по справі 630/234/19

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/234/19

Провадження № 2/630/182/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

при секретарі Косенко С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Булах-Кобець Н.Ю .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин Харківській області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 630/234/19 (провадження № 2/630/182/19) за позовом ОСОБА_1 - представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , до Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія про стягнення суми страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника та заподіяною моральною шкодою, у загальному розмірі 51156,00 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 7000,00 грн., --

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позову представник ОСОБА_1 вказував, що 27 серпня 2015 року на автодорозі Київ-Харків-Довжанський поблизу сщ. Коротич Харківського району Харківської області відбулася ДТП за участю автомобіля ДАФ , державний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_5 та автомобіля Таврія , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , внаслідок якої загинув пасажир автомобіля Таврія ОСОБА_7 . Враховуючи наслідки ДТП, позивачу була спричинена матеріальна шкода, яка проявилася у втраті годувальника неповнолітнім сином ОСОБА_4 , а також моральна шкода, яка виразилась в сильних душевних стражданнях та переживаннях дитини через втрату батька, в зміні звичного укладу його життя, який неможливо повернути до стану, який існував до смерті батька. Саме тому позивач звернувся з позовом до відповідача, в якого на момент настання ДТП відповідно до полісу АІ/7396105, що діяв станом на дату спричинення такої шкоди, була застрахована цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5 за шкоду, спричинену майну, життю та/або здоров`ю третіх осіб.

Ухвалою від 20 травня 2019 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія в особі голови правління Зубченко І.І. подав суду відзив від 07 червня 2019 року, в якому вказував, що позивач не надав суду докази, які б доводили, що страхова компанія є належним відповідачем, а саме поліс цивільно-правової відповідальності та процесуальний документ, яким встановлена вина конкретного водія як учасника ДТП або спільної вини обох водіїв. За відсутності підстав для виникнення цивільно-правової відповідальності за спричинену шкоду у страховика не виникає обов`язку по відшкодуванню такої шкоди. Натомість, позивач не надав до страхової компанії докази винуватості водія ОСОБА_5 , тому позов є безпідставним та задоволенню не підлягає. Також відповідач у відзиві повідомив про надходження до страхової компанії від представника позивача ОСОБА_8 повідомлення від 23 липня 2018 року про ДТП разом з заявами про страхове відшкодування, пов`язане з втратою годувальника, та моральної шкоди. Але додані представником позивача до заяви документи були оформлені неналежним чином, про що представника позивача ОСОБА_8 було повідомлено листом від 25 липня 2018 року, в якому роз`яснено, яким чином можна виправити недоліки, що не є відмовою у проведення виплати стразового відшкодування. Але ані позивачем, ані його представником нічого не було зроблено, тому немає підстав вважати, що права позивача на отримання стразового відшкодування були порушені.

Представник позивача ОСОБА_1 подав відповідь на відзив від 19 червня 2019 року, в якій вказав на те, що пасажир ОСОБА_7 загинув внаслідок зіткнення двох автомобілів, а тому відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України шкоду, яку було завдано внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, повинні відшкодувати особи, які спільно завдали таку шкоду, незалежно від хінної вини. Тому доводи відповідача про необхідність надання процесуального документу, яким встановлено провину конкретного водія, є безпідставними. Від так, позивач не повинен доводити винуватість водія, чия відповідальність була застрахована, у заподіянні шкоди життю та здоров`ю потерпілого. Представник позивача ОСОБА_1 також відкинув доводи відповідача щодо неналежного оформлення поданих до страхової компанії документів, наголосив на тому, що такі документи містили в собі необхідну інформацію, передбачену ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідач ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія в особі голови правління Зубченко І.І. подав заперечення від 03 липня 2019 року, в яких висловив незгоду з доводами представника позивача, викладеними у відповіді на відзив, з тих підстав, що позивач повинен надати суду докази того, що шкоду потерпілому було завдано саме за участю ОСОБА_5 , а також того, що страхова компанія зобов`язана відшкодувати таку шкоду. До того ж, прийняття рішення за заявами про страхове відшкодування стартовиком відкладено до надання позивачем стразової компанії належним чином оформлених документів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, приймаючи участь в розгляді справи в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. В своїх поясненнях представник позивача посилався на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача Булах - Кобець Н.Ю. у своїй промові посилалась на обставини, викладені в письмових заявах по суті справи, а також додатково пояснила, що наразі ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія визнає ті обставини, що представником позивача ОСОБА_8 були подані дві заяви про виплату страхового відшкодування, щодо змісту яких та зазначеного розміру страхових виплат заперечення у відповідача відсутні. Але через неналежне оформлення документів, які були додані до таких заяв, та небажання позивача чи її представника усунути допущені недоліки розгляд страхової справи було зупинено, що не є відмовою у проведенні виплат страхового відшкодування. Це відповідно вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові заяви по суті справи та наявні у ній докази, суд встановив наступне.

Згідно з обвинувальним актом від 29 вересня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015220000000688, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2015 року, ОСОБА_5 звинувачено у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 286 КК України, а саме в тому, що він 27 серпня 2015 року приблизно о 03-00 год., керуючи технічно справним автомобілем DAF , держаний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BOS , держаний номер НОМЕР_3 , рухався по автодорозі Київ-Харків-Довжанський у Харківському районі Харківської області зі сторони м. Люботин в напрямку м. Харкова зі швидкістю близько 50 км/год. Під час руху по вказаній автодорозі, в районі 462 км + 710 м, ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.5., 2.3.б), 10.1., 12.3. ПДР України та, виїхавши на смугу зустрічного руху, допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 , держаний номер НОМЕР_4 , який рухався в цей час в зустрічному напрямку по ходу руху його автомобіля та маневрував. Внаслідок зазначеної ДТП водій автомобіля ЗАЗ-1102 , держаний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_6 та його пасажир ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події внаслідок несумісної з життям сочетаної травми тіла. Порушення вимог п.п. 10.1., 12.3. ПДР України водієм ОСОБА_5 відповідно до висновку автотехнічної експертизи знаходиться у причинному зв`язку з подією та її наслідками.

Смерть пасажира ОСОБА_7 бала зареєстрована 01 вересня 2015 року у відділі державної РАЦС Люботинського міського управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 345, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 22 серпня 2017 року.

Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015220000000688 вбачається, що смерть ОСОБА_7 сталася внаслідок взаємодії двох транспортних засобів, тобто джерел підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Отже, будь-яку шкоду, що була завдана смертю пасажира ОСОБА_7 , зобов`язані відшкодувати водії транспортних засобів - учасників ДТП ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля DAF , держаний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 була застрахована в ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ 7396105 від 12 січня 2015 року, чинність якого визначена на строк з 13 січня 2015 року по 12 січня 2016 року. На момент ДТП 27 серпня 2015 року поліс АІ 7396105 був діючим, що підтверджується витягом з інформаційної база МТСБУ.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

У відповідності до ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Загиблий ОСОБА_7 мав сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_3 , позивач в даній справі, що підтверджується копіями свідоцтва про народження НОМЕР_6 від 18 грудня 2007 року та повторного свідоцтва про шлюб НОМЕР_7 від 19 липня 2016 року.

Отже ОСОБА_3 являється законним представником малолітнього ОСОБА_4 , який втратив годувальника внаслідок ДТП, та з 08 вересня 2015 року проживає разом з матір`ю.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик також відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

На адресу ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія від імені ОСОБА_3 її представник за довіреністю ОСОБА_8 направив повідомлення від 23 липня 2018 року про дорожньо-транспортну пригоду, в якій докладно вказав усі обставини ДТП, яка сталося 27 серпня 2015 року, усі відомості про її учасників - водіїв ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та транспортні засоби, якими вони керували, а також відомості про загиблого пасажира ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах а - ґ цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_8 від імені ОСОБА_3 подав до ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія заяву від 23 липня 2018 року про виплату неповнолітньому ОСОБА_4 - сину загиблого ОСОБА_7 , страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника в розмірі 43848,00 грн.

Представник відповідача Булах- Кобець Н.Ю. під час судового розгляду підтвердила суду, що у вказаній вище заяві вид страхового відшкодування та його розмір були вірно визначені заявником. Претензії до цієї заяви з боку страховика виникли лише через неналежний спосіб оформлення документів, вказаних у додатку.

Дослідивши текст заяви від 23 липня 2018 року про виплату страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника, суд робить висновок, що її було подано в межах строку та з дотриманням вимог щодо її змісту, визначених у ст. 35 вказаного вище Закону. Тому доводи представника позивача в цій частині суд вважає обґрунтованими.

Однак частина позовних вимог в цій справі заснована на тих обставинах, що малолітній ОСОБА_4 має право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю його батька ОСОБА_7 . Зі слів представника відповідача Булах-Кобець Н.Ю. на адресу ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія надходила заява про виплату страхового відшкодування. Але до цієї заяви з боку страховика також виникли претензії через неналежний спосіб оформлення документів, вказаних у додатку.

Оскільки представник позивача ОСОБА_1 разом з позовом або до початку розгляду справи по суті не подав суду в якості доказу примірник заяви про виплату страхового відшкодування моральної шкоди в розмірі 7308,00 грн., це позбавило можливості перевірити такий документ на відповідність вимогам ст. 35 вказаного вище Закону, аби стверджувати, що в цій частині доводи позивача є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку розгляду заяви про страхове відшкодування припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Страховик ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія , розглянувши заяви і документи щодо ДТП, яке сталося 27 серпня 2015 року, направило на адресу ОСОБА_8 - представника ОСОБА_3 , лист від 25 вересня 2018 року, в якому повідомив про необхідність явки представника до офісу страхової компанії для надання для огляду або надіслати поштою нотаріально посвідчені корпії наступних документів: довіреності на представника ОСОБА_8 ; паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_8 ; свідоцтва про народження померлого ОСОБА_7 задля встановлення його родинних стосунків з ОСОБА_15 ; свідоцтва про народження сина померлого, свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 (у зв`язку зі зміною прізвища вказаною особою.

Такі дії відповідача відповідають положенню ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . На думку суду, такі дії були доречними ще й з огляду на те, що заявником у відповідній заяві про виплату страхового відшкодування виступав представник ОСОБА_8 , який мав намір грошові кошти в якості відшкодування отримати на власний рахунок, реквізити якого вказав у тексті заяви. Однак зі змісту довіреності від 03 серпня 2017 року на представництво ОСОБА_8 інтересів ОСОБА_3 вбачається, що повноваження представника передбачають лише право на відкриття банківських розрахункових рахунків виключно від імені ОСОБА_3 , право внесення на такі рахунки чи зняття з них грошових коштів готівкою через касу банку та використання таких рахунків для зарахування на них коштів в якості відшкодування шкоди страховими компаніями.

З цього суд робить висновок, що представник ОСОБА_8 , діючи від імені ОСОБА_3 , не мав повноважень на отримання на власний рахунок грошових коштів від страхової компанії на відшкодування завданої шкоди. З іншого боку, визначення підстав для проведення виплати узгодженого розміру страхового відшкодування саме на рахунок представника ОСОБА_8 могло відбутися при особистому контакті заявника зі страховою компанією, за умови усунення недоліків поданих раніше документів на вимогу страховика.

В усних поясненнях суду представник позивача ОСОБА_1 . підтвердив ту обставину, що лист ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія від 25 вересня 2018 року про необхідність подання оригіналів документів або нотаріально посвідчених їх копій дійсно був отриманий представником ОСОБА_8 , а згодом переданий йому. Але з яких причин вимога страхової компанії до цього часу не була виконана, представник ОСОБА_1 пояснити нічого не зміг.

Аналізуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи представника позивача про виникнення у ОСОБА_3 права на отримання страхового відшкодування на користь її малолітнього сина ОСОБА_4 , є обґрунтованими. В той же час, суд погоджується з доводами відповідача та вважає їх обґрунтованими, так як вони підтверджені дослідженими доказами, що право позивача на отримання страхового відшкодування не порушене відповідачем через неналежне оформлення представником позивача документів, на яких засновані відповідні заяви, та бездіяльність з його сторони в усуненні недоліків. Відповідач діяв в межах своїх прав, визначених для нього ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , та зловживання з його боку в таких правах, яке могло завдати шкоди інтересам позивача ОСОБА_3 , суд не вбачає.

Суд також погоджується з доводами відповідача про необхідність отримання ним судового рішення у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні 27 серпня 2015 року ДТП, оскільки вони засновані на положенні ст. 36 вищевказаного Закону, яка передбачає, що до моменту отримання такого документу припиняється перебіг строку здійснення виплати страхового відшкодування. Від так, зупинення відповідачем розгляду по суті поданих від імені ОСОБА_3 заяв про виплату страхового відшкодування не є зловживанням страховика.

Враховуючи вище викладене, суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки порушення прав позивача не підтверджено належними доказами.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 35, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 - представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , до Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія про стягнення суми страхового відшкодування - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 19 серпня 2019 року.

Суддя О. О. Малихін