Постанова

від 26.12.2019 по справі 630/234/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 630/234/19

Провадження № 22-ц/818/5053/19

26 грудня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2

відповідач Приватне акціонерне товариство Харківська муніципальна страхова компанія

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 14 серпня 2019 року у складі судді Малихіна О.О. по справі № 630/234/19 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія про стягнення суми страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника та заподіяною моральною шкодою,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 з позовом до Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія про стягнення суми страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника та заподіяною моральною шкодою.

В обґрунтування позову зазначає, що 27 серпня 2015 року на автодорозі Київ-Харків-Довжанський поблизу с. Коротич Харківського району Харківської області відбулася ДТП за участю автомобіля ДАФ , державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля "Таврія", державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , в результаті якої пасажир автомобіля "Таврія" ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Дорожньо транспортною пригодою спричинено моральну та матеріальну шкоду, яка проявилася у втраті годувальника ОСОБА_6 . Через втрату батька її син переніс сильні душевні страждання та переживання, змінився звичний уклад його життя, який неможливо повернути до того стану, який існував до смерті батька.

Відповідно до полісу АІ/7396105 станом на дату спричинення шкоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована у відповідача.

25 липня 2018 року направлено повідомлення про ДТП та заяву на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою та втратою годувальника, а саме страхове відшкодування в якості компенсації заподіяної моральної шкоди - 14 616 грн. та страхове відшкодування у зв`язку із втратою годувальника в сумі не менше 43 848 грн.

Однак, страхові виплати здійснено не було.

Зважаючи на коло осіб, яким належить право на одержання компенсації від відповідача моральної шкоди, належна до виплати частка по відшкодуванні моральної шкоди становить 1/2 розміру страхового відшкодування, що в грошовому еквіваленті становить 7 308 грн.

Просить стягнути суму страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника та заподіяною моральною шкодою у загальному розмірі 51 156 грн. та судові витрати.

Відповідач ПрАТ Харківська муніципальна страхова компанія проти позову заперечував. Позивач не надав суду докази, які б доводили, що страхова компанія є належним відповідачем. За відсутності підстав для виникнення цивільно-правової відповідальності за спричинену шкоду у страховика не виникає обов`язку по відшкодуванню такої шкоди. Позивач не надав до страхової компанії докази винуватості водія ОСОБА_4 . Подані до заяви про страхове відшкодування, пов`язане з втратою годувальника, та моральної шкоди документи були оформлені неналежним чином, про що представника позивача повідомлено листом від 25 липня 2018 року, в якому роз`яснено, яким чином можна виправити недоліки, що не є відмовою у проведення виплати страхового відшкодування. Недоліки усунуто не було , а тому вважати, що права позивача на отримання страхового відшкодування були порушені -не можна.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 14 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що підстав для стягнення страхового відшкодування не вбачається, оскільки доказів порушення права на отримання такого відшкодування позивачем не надано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Страховик має право, а не обов`язок, вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Не надання оригіналів документів потерпілою особою або її представником не є обов`язковою обставиною та жодним чином не впливає на встановлення фактичних обставин справи, визначення розміру належного до виплати страхового відшкодування, та не позбавляє відповідача можливості прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Висновки суду про відповідність дій відповідача, якими він вимагав від її представника надання нотаріально засвідчених копій довіреності, паспорта та ідентифікаційного коду представника, свідоцтва про народження померлого ОСОБА_6 , свідоцтва про народження сина померлого та свідоцтва про шлюб є необґрунтованим.

Шляхом видачі довіреності нею уповноважено ОСОБА_7 на отримання на власний рахунок грошових коштів від страхової компанії на відшкодування завданої шкоди.

При розгляді поданих нею заяв в досудовому порядку відповідач не вимагав надання йому жодного процесуального документа по кримінальному провадженню, тобто відсутність постанови слідчого чи вироку суду не перешкоджала відповідачу прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.

Відсутність рішення, яке набрало законної сили у кримінальному провадженні, не перешкоджає здійсненню страхової виплати.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ Харківська муніципальна страхова компанія просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Страховик не відмовляв ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, а лише роз`яснив, які саме документи мають бути посвідчено нотаріально та надані страховій компанії; також запропоновано надати оригінали для огляду. Однак, такі дії вчинено не було.

Страховою компанією не порушувалось право позивача на отримання страхового відшкодування, а тому відсутні підстави для її звернення до суду.

На даний час розгляд заяви про виплату страхового відшкодування зупинено до усунення недоліків в оформленні документів.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 27 серпня 2015 року ОСОБА_4 керуючи автомобілем DAF держаний номер НОМЕР_1 з напівпричепом BOS , держаний номер НОМЕР_3 рухаючись по автодорозі Київ-Харків-Довжанський у Харківському районі Харківської області зі сторони м. Люботин в напрямку м. Харкова допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 держаний номер НОМЕР_2 , який рухався в цей час в зустрічному напрямку по ходу руху його автомобіля та маневрував. Внаслідок зазначеної ДТП водій автомобіля ЗАЗ-1102 ОСОБА_5 та його пасажир ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події внаслідок несумісної з життям сочетаної травми тіла.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля DAF , держаний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 застрахована в ПАТ Харківська муніципальна страхова компанія на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ 7396105 від 12 січня 2015 року, чинність якого визначена на строк з 13 січня 2015 року по 12 січня 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з передчасності таких вимог.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 3,22, 35, 36,37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі-Закон) метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування

Відповідно до частини першої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого, право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

За ст. 27 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що рішення про відмову у здійсненні страхової виплати відповідачем не виносилось. Лист ПрАТ Харківська муніципальна страхова компанія містить відомості лише щодо вимоги про надання необхідних документів відповідно до ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , та не містить посилання на ст. 37 Закону щодо відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

При цьому колегія враховує, що підставою для невиплати коштів на час звернення з відповідною заявою є не тільки надання не всіх, як зазначає відповідач, документів, а й відсутність документів, щодо вини ОСОБА_4 ( вирок або інше судове рішення).

Щодо заперечень відповідача про відсутність вироку суду стосовно ОСОБА_4 , то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Разом з тим метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язання в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вини заподіювача шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що у ДТП брали участь два транспортних засоби-автомобіль ДАФ державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіль "Таврія" державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 . Внаслідок зіткнення від отриманих тілесних пошкоджень воді ОСОБА_8 та пасажир автомобіля "Таврія" ОСОБА_6 померли. До ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 286 КК України. Кримінальне провадження передано до суду. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області по справі призначено проведення комісійної судової автотехнічної експертизу, на вирішення якої постановлені питання серед яких чи є в діях водія а/м ЗАЗ р.н. та водія а/м DAF з напівпричепом BOS невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, що знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП; провадження по справі зупинено.

Отже, питання щодо встановлення винних у вчинені ДТП не вирішено.

За таких обставин вважати, що на даний час саме страхова компанія, в якій застрахована відповідальність ОСОБА_4 має відшкодувати шкоду потерпілому - не можна.

Враховуючи, що кримінальне провадження не закінчено та судове рішення по справі не ухвалювалося, вважати, що право позивача на отримання страхового відшкодування порушено відповідачем є передчасним.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотримання вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 14 серпня 2019 року - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко