Постанова

від 14.08.2019 по справі 191/3828/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 191/3828/15-ц

провадження № 61-15442 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державний реєстратор відділу реєстрації Синельниківської міської ради Дніпропетровської області Деркач Світлана Василівна,

треті особи - відділ державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, товариство з обмеженою відповідальністю Голд Аеро Пром , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року в складі судді Черкової Н. Т. та на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року в складі колегії суддів Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора відділу реєстрації Синельниківської міської ради Дніпропетровської області Деркач С. В. і просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Синельниківського МРУЮ Дніпропетровської області Деркач С.В. від 27 серпня 2014 року № 15398218 про державну реєстрацію права власності за ТОВ Голд Аеро Пром на нежитлову будівлю підсобного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 серпня 2014 року, реєстраційний номер 26063596, видане державним реєстратором реєстраційної служби Синельниківського МРУЮ Дніпропетровської області Деркач С.В. на ім`я ТОВ Голд Аеро Пром .

ОСОБА_1 вважав, що оскільки в ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитним договором, право вимоги за яким належить позивачеві, то вона не мала права відчужувати належне їй на праві власності майно, а саме вказану нежитлову будівлю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що проводячи державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна державний реєстратор діяв у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22 лютого 2018 року ОСОБА_1 з пропуском строку на касаційне оскарження подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення та клопотання про поновлення пропущеного строку.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року вказана справа призначена до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції безпідставно не врахували факт накладення арешту на спірну нежитлову будівлю, а також факт наявності в ОСОБА_2 заборгованості перед ОСОБА_1 .

Окрім того позивач зазначав, що він не має вимог і претензій до ТОВ Голд Аеро Пром , а тому не вказував його співвідповідачем за даним позовом.

Відзив на касаційну скаргу

У травні 2018 року ТОВ Голд Аеро Пром подало до Верховного Суду відзив на дану касаційну скаргу та просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровській області від 16 квітня 2014 року в справі № 191/547/14-ц, яке набрало чинності 29 квітня 2014 року, за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю підсобного приміщення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25091012 від 02 серпня 2014 року на підставі вказаного рішення суду державний реєстратор зареєстрував за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю підсобного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Голд Аеро Пром № 1/14 від 15 серпня 2014 року на зборах прийняте рішення про зміну складу (числа) учасників та збільшення розміру статутного капіталу, згідно з яким ОСОБА_2 включена до складу учасників товариства із внесенням (передачею) нею до статутного капіталу товариства нежитлової будівлі підсобного приміщення.

27 серпня 2014 року на підставі вказаних документів і заяви ТОВ Голд Аеро Пром державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності на відповідну нежитлову будівлю підсобного приміщення за цим товариством.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2015 року, яке набрало законної сили 01 жовтня 2015 року, в справі № 191/4188/14-ц позов ПАТ КБ Земельний капітал , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 520 000 грн боргу.

Первісний кредитор ПАТ КБ Земельний капітал , звернувшись до суду з позовом 08 вересня 2014 року, не заявляв клопотання про забезпечення позову.

Договір між ПАТ КБ Земельний капітал і ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором, боржником у якому є ОСОБА_2 , був укладений 26 січня 2015 року.

Суди встановили факт відсутності станом на 27 серпня 2014 року обмежень та обтяжень, накладених на спірну нежитлову будівлю.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у вказаній редакції). Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій). За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

У справі, що переглядається позивач клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Оскільки позивач пред`явив позов до неналежного відповідача, то висновок апеляційного суду про відмову в позові з підстав недоведеності позовних вимог, є помилковим. Підставою для відмови в задоволенні позову в даній справі є пред`явлення його до неналежного відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення апеляційного суду змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в іншій частині залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук