Постанова

від 21.08.2019 по справі 703/5727/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 703/5727/15-ц

провадження № 61-7270св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 жовтня 2018 року в складі судді Опалинської О. П. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 26 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Пономаренка В. В., Сіренка Ю. В.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (далі - ПАТ УкрСиббанк ), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Україна , про визнання договору недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2007 року між ним та

АКІБ УкрСиббанк було укладено кредитний договір № 11201004000 про надання споживчого кредиту у сумі 650 000 грн зі сплатою комісії за надання кредитної лінії у розмірі 2 % від кожного виданого траншу, з кінцевим терміном повернення 20 листопада 2017 року.

Позивач зазначав, що проаналізувавши та порівнявши умови договору з вимогами законодавства, вбачається суттєве погіршення інтересів споживача.

Пункти 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 вищевказаного договору встановлюють дискримінаційні для споживача умови, які надають банку право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань щодо повернення всієї суми отриманого кредиту, сплати відсотків, комісії та неустойки. Укладаючи спірний договір, банк суттєво розширив перелік випадків коли йому надається право вимагати достроково повернути кредит. За умовами договору таке право надається банку у разі незначного, або, навіть, дрібного порушення позичальником його зобов`язань.

Таким чином, встановлення несприятливих для споживача наслідків, як дострокове повернення всієї суми кредиту, навіть, за дрібне порушення договору, є дискримінаційною, несправедливою та незаконною умовою, що є підставою для визнання договору недійсним згідно з частиною шостою статті 18 ЗУ Про захист прав споживачів .

Пункт 9.11 договору містить дискримінаційні умови розкриття інформації, яка стала відомою банку про клієнта, що дає можливість використати їх на шкоду споживачу. Банк отримує можливість передати інформацію про позичальника третім особам. Такі умови договору є незаконними, оскільки суперечать частині 3 статті 11 ЗУ Про захист прав споживачів , де зазначено, що персональні дані, одержані від споживача, або іншої особи у зв`язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов`язання за таким договором або для передачі в бюро кредитних історій та не може передаватися третім особам, у тому числі колекторським компаніям, навіть, за наявної згоди позичальника.

Пункт 9.2 кредитного договору містить дискримінаційні умови ініціювання зміни банком відсоткової ставки в односторонньому порядку, що не узгоджується з частиною 5 статті 11 та частиною 6 статті 18 ЗУ Про захист прав споживачів , згідно положення яких пункти договору, якими встановлюються дискримінаційні правила зміни відсоткової ставки, можуть бути визнано недійсними. Пунктом 4.8 договору зобов`язано позичальника застрахувати за власний рахунок предмет застави на користь банку в рекомендованій банком страховій компанії , тобто, зобов`язує позичальника вчинити непотрібний йому правочин.

Крім того, договір кредиту має містити детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, тобто відомості про сукупну вартість усіх платежів за договором, проте такої інформації позичальник не отримав. Банк надав лише графік погашення кредиту без зазначення з яких платежів формується кожен внесок, загальної суми подорожчання кредиту та самого розміру внесків, що не узгоджується з частиною 2 статті 19 ЗУ Про захист прав споживачів .

Також позивач зазначив, що не був попереджений про відсутність в договорі умов, які є обов`язковими для договору даного виду згідно законодавства та, що діями банку, внаслідок недобросовісної конкуренції останнього, його було введено в оману та укладено з ним договір, що суперечить чинному законодавству та не відповідає жодним правилам та не є чесним звичаєм у підприємницькій практиці.

Посилаючись на зазначене, позивач просив суд: визнати кредитний договір № 11201004000, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ Укрсиббанк від 20 серпня 2007 року, недійсним з моменту його укладення; застосувати наслідки недійсності правочину та застосувати односторонню реституцію, а саме: зобов`язати ПАТ Укрсиббанк повернути ОСОБА_1 сплачені по кредитному договору № 11201004000 від 20 серпня 2007 року кошти за відсотки, пеню, штрафні санкції, комісію.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 26 лютого 2019 року , в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що при укладенні спірного кредитного договору позивач погодився з його умовами, факт отримання кредитних коштів ним не заперечувався, що свідчить про виконання з його боку зобов`язань за кредитним договором, доказів для визнання положень кредитного договору несправедливими позивачем не надано, умови договору не суперечать принципу добросовісності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року Акціонерне товариство УкрСиббанк подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що рішення судів є законними і обґрунтованими .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту від 21 серпня 2007 року № 11201004000 у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 650 000,00 гривень зі сплатою процентів та комісії в порядку і на умовах визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2.1 договору кредиту, надання кредиту здійснюється на підставі заяви позичальника з 20 серпня 2007 року.

Відповідно пункту 1.2.2 даного договору позичальник у будь якому випадку зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 19 серпня 2018 року.

Відповідно до пункту 1.3.1 договору за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5% річних.

Згідно з пунктом 2.1 указаного договору у забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту банк приймає нежитлове вбудоване приміщення закладу громадського харчування кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 з магазином, що є власністю Іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2.3 договору у випадку невиконання позичальником умов договору про надання забезпечення за цим договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язань за цим договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання), банк набуває право вимоги на дострокове погашення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку, встановленому розділом 11 цього договору.

Розділом 11 договору кредиту сторонами погоджено, що у випадку настання обставин, визначених у пунктах 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення про (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) у результаті зміни останнім адреси без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції, чинній на час укладання кредитного договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

За змістом частини п`ятої статті 11, статті 18 Закону України Про захист прав споживачів (у редакції, чинній на час укладання кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім процентної ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Несправедливими є умови договору про установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору. Положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення є несправедливими і це є підставою для визнання таких положень договору недійсними.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України, встановивши, що сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, зокрема, щодо розміру кредиту, валюти кредитування, відсоткової ставки за кредитним договором, а також порядку сплати кредиту, при підписанні цього договору ОСОБА_1 ознайомився та погодився з його умовами, а саме: підписав його, отримав кредит та використав його за цільовим призначенням, тим самим не заперечував щодо умов договору, крім того, не оскаржував та виконував умови договору протягом тривалого часу, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний кредитний договір містить усі необхідні умови, і такі умови не суперечать вимогам Закону України Про захист прав споживачів , а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 жовтня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 26 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська