Постанова

від 22.08.2019 по справі 922/3167/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2019 р. Справа № 922/3167/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд" (вх. № 1586 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2019 у справі №922/3167/18, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Присяжнюком О.О, дата складання повного тексту рішення - 22.04.2019,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд", м. Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євромет", м.Харків,

2. Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,

3. Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, м. Охтирка, Сумська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 3-го відповідача - Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків

про визнання права власності та зняття арешту

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року ТОВ "Ніка і Ко Трейд" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Торговий Дім "Євромет", Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якій просило: визнати за ТОВ "Ніка і Ко Трейд" право власності на транспортний засіб FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та транспортний засіб FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ); зняти арешт з належних на праві власності ТОВ "Ніка і Ко Трейд" транспортних засобів FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ), що накладений постановою від 18.01.2018 про арешт майна боржника старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кравченко Тетяною Миколаївною в рамках виконавчого провадження №55549899; зняти арешт з належних на праві власності ТОВ "Ніка і Ко Трейд" транспортних засобів FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ), що накладений постановою від 18.01.2018 про арешт майна боржника старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кравченко Тетяною Миколаївною в рамках виконавчого провадження № 55549431.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.04.2019 у справі №922/3167/18 відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, судом першої інстанції скасовано заходи забезпечення позову вжиті постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №922/3167/18.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Ніка і Ко Трейд" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2019 у справі №922/3167/18 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Ніка і Ко Трейд" в повному обсязі. Також апелянт просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що у відповідності до ст. 334 ЦК України, він набув право власності на транспортні засоби за договором купівлі-продажу від 04.11.2015 №32. Не вчинивши заходи щодо реєстрації транспортних засобів, 1-м відповідачем порушується право власності позивача на автомобілі в частині користування та розпорядження. Вимоги чинного законодавства не пов`язують момент набуття права власності на транспортні засоби з реєстрацією таких транспортних засобів в органах ДАІ. Враховуючи, що Законом України Про виконавче провадження встановлена можливість накладення арешту виключно на майно боржника, органами ДВС порушується та не визнається право власності на транспортні засоби, що належать позивачу за договором купівлі-продажу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд" (вх. № 1586 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2019 у справі №922/3167/18; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 24.06.2019.

14.06.2019 до Східного апеляційного господарського суду від Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5849), в якому другий відповідач просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2019 у справі №922/3167/18 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд" - без задоволення.

Також, 14.06.2019 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку надійшов відзив на апеляційну скаргу від Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (вх. № 5850), в якому третій відповідач вважає рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2019 у справі №922/3167/18 законним, обґрунтованим та таким, що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 розгляд даної справи відкладено на 15.08.2019.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 розгляд справи відкладено на 22.08.2019 за клопотанням позивача.

В судовому засіданні 22.08.2019 представник позивача наполягала на задоволенні апеляційної скарги, просила суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2019, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, навела відповідні пояснення.

Присутній представник 3-го відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд оскаржуване рішення залишити без змін, навів відповідні пояснення.

22.08.2019 від 1-го відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні 22.08.2019.

22.08.2019 від 2-го відповідача також надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні 22.08.2019.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду поштовим та електронним зв`язком.

Враховуючи достатність матеріалів справи для вирішення апеляційної скарги в даному судовому засіданні, а також належне повідомлення третьої особи про час та дату судового засідання, та з огляду на клопотання 1-го та 2-го відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2017 у справі № 922/3894/17 позовні вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромет" задоволені повністю, стягнуто з відповідача (ТОВ ТД Євромет ) на користь держави 17000,00 грн штрафу та 17000,00 грн пені, а також 1600,00 грн судових витрат.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2017 у справі № 922/3895/17 позовні вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євромет" задоволені повністю, стягнути з відповідача (ТОВ ТД Євромет ) на користь держави 10000,00 грн штрафу та 10000,00 грн пені, а також 1600,00 грн судових витрат.

27.12.2017 та 28.12.2017 у зазначених справах видано судові накази.

17.01.2018 постановами державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кравченко Тетяною Миколаївною відкрито виконавчі провадження №55549431 та №55549899 з виконання судових наказів у господарських справах №922/3894/17 та №922/3895/17.

18.01.2018 постановами державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кравченко Тетяною Миколаївною в рамках виконавчих проваджень №55549431 та №55549899 з виконання судових наказів у господарських справах №922/3894/17 та №922/3895/17 накладено арешт на майно боржника - ТОВ ТД Євромет в межах сум стягнення 37475,15 грн. та 22075,15 грн.

02.08.2018 постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському т Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кравченко Тетяною Миколаївною винесено постанову в рамках виконавчого провадження №55549431 про розшук майна, а саме FORD FOCUS, д.н.з НОМЕР_4 .

10.09.2018 листом №11555/41/38/02-2018 Управління патрульної поліції в Сумській області повідомило Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про те, що 07.09.2018 працівниками патрульної поліції Управління патрульної поліції в Сумській області ДПП виявлено та затримано автомобіль FORD FOCUS, д.н.з НОМЕР_4 , що належить ТОВ ТД Євромет та знаходиться в розшуку.

27.09.2018 постановами старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кравченко Тетяною Миколаївною виконавчі провадження №55549431 та №55549899 передано Охтирському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

10.10.2018 постановами старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Гончар Наталією Борисівною прийнято виконавчі провадження з виконання судових наказах № 922/3895/17 та № 922/3894/17.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 04.11.2015 між ТОВ «Ніка І Ко Трейд» (покупець) та ТОВ «Торговий Дім «Євромет» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №32, відповідно до пункту 1.1. якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в цьому договорі транспортні засоби, визначені в п. 1.2. Договору.

Згідно пункту 1.2 договору, у власність покупця переходять наступні транспортні засоби:

транспортний засіб FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ),

транспортний засіб FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ).

Пунктом 1.4. договору сторони обумовили, що право власності на транспортні засоби від продавця до покупця переходить в момент їх фактичної передачі та підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами.

Актом приймання - передачі транспортних засобів по договору купівлі-продажу №32 від 04.11.2015, ТОВ ТД Євромет передало, а ТОВ Ніка і Ко Трейд прийняло транспортні засоби - FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ).

Актом також підтверджено, що транспортні засоби передаються в доброму технічному стані, придатному для використання, відповідно до їх цільового призначення.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , автомобіль FORD S-MAX 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ТОВ ТД Євромет .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , автомобіль FORD FOCUS 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований за ТОВ ТД Євромет .

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ Ніка і Ко Трейд зазначило, що арешт, накладений на транспортні засоби - FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ) в рамках виконавчих проваджень №55549431 та №55549899 порушує його право власності на вказане майно.

В свою чергу, ТОВ ТД Євромет не вчинило дії щодо зняття з обліку вказаних транспортних засобів, відповідно і ТОВ Ніка і Ко Трейд не перереєструвало їх у встановленому законом порядку за собою.

Нездійснення реєстрації транспортних засобів позбавляє власника права користуватись та розпоряджатись ними на власний розсуд.

З посиланням на статті 317, 319, 334, 392 ЦК України, ст. 34 Закону України Про дорожній рух , ст. 59 Закону України Про виконавче провадження та положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , позивач, вважаючи, що йому на праві власності за договором купівлі-продажу №32 від 04.11.2015 належать транспортні засоби на які накладено арешт, зазначає, що вимоги щодо належності йому, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ним відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд зазначив, що між позивачем та відповідачами відсутній спір про право власності транспортні засоби, тому вимога про визнання права власності задоволенню не підлягає. Що ж до зняття арештів, судом встановлено, що позивач належними засобами доказування не довів законності підстав для зняття арешту, вимога позивача про зняття арешту зі спірного майна не підлягає задоволенню, з огляду на те, що зняття арешту з майна не пов`язано зі спором про право на це майно, а доказів звернення позивача до державного виконавця стосовно зняття арешту накладеного постановою від 18.01.2018 року матеріали даної справи не містять та суду не надано.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, встановлених ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції погодитися не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Окрім того, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

Отже, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно, і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Частиною 1статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закон України "Про дорожній рух" та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України встановлено. що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, пунктом 1.4 договору купівлі-продажу від 04.11.2015 №32, передбачено, що право власності на транспортні засоби до покупця переходить в момент їх фактичної передачі.

Актом приймання-передачі транспортних засобів по договору купівлі-продажу №32 від 04.11.2015 підтверджено передачу автомобілів позивачу.

До того ж, передачу автомобілів позивачу також підтверджено поясненнями його представника в суді апеляційної інстанції 22.08.2019 про те, що ними на вимогу суду першої інстанції надані для огляду оригінали свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_5 автомобіль FORD S-MAX 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та НОМЕР_6 автомобіль FORD FOCUS 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Зазначене не спростовано представником 3-го відповідача присутнім в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 22.08.2019.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що транспортні засоби - автомобіль FORD S-MAX 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль FORD FOCUS 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 придбано позивачем за укладеним з ТОВ ТД Євромет договором купівлі-продажу №32 від 04.11.2015, підтвердженням належного виконання якого є акт приймання-передачі транспортних засобів за договором від 04.11.2015, тому право власності на спірне рухоме майно позивачем набуто правомірно та на законних засадах.

Оскільки наразі право власності позивача на придбане майно не визнається та заперечується органом ДВС з посиланням на відсутність реєстрації транспортних засобів, а також з боку ТОВ ТД Євромет шляхом невчинення своєчасно заходів щодо зняття спірних автомобілів з реєстрації, колегія суддів дійшла висновку про те, що право власності позивача підлягає захисту шляхом визнання такого права в судовому порядку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №912/1426/18 від 21.05.2019, у справі №916/3108/17 від 02.10.2018, №904/12348/16 від 09.04.2019.

Закон України "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 8, 9 статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції чинній на час укладення договору купівлі-продажу) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно з пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, (в редакції на час укладення договору купівлі-продажу) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Відповідно до пункту 8 Порядку, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

Зі змісту пункту 8 Порядку №1388 вбачається, що цей пункт не містить вичерпного переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація транспортних засобів, у зв`язку з чим, в розумінні абзацу 5 пункту 8 Порядку №1388 до документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, відноситься і укладений між ТОВ Ніка і Ко Трейд і ТОВ ТД Євромет договір купівлі-продажу №32 від 04.11.2015.

Отже, приписами статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та Порядку регулюються та встановлюються обов`язки продавців та покупців транспортних засобів, зокрема, щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, натомість, реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язується із набуттям особою права власності на нього.

Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 по справі №910/11266/17.

Відтак, нездійснення реєстрації транспортного засобу тягне за собою лише наслідки у вигляді заборони користування та розпорядження незареєстрованим транспортним засобом, проте не є підставою для оспорення права власності на нього.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Враховуючи, що за даними обліку транспортних засобів спірні автомобілі зареєстровані за ТОВ ТД Євромет , який є боржником у виконавчих провадженнях №55549431 та №55549899 з виконання судових наказів у господарських справах №922/3894/17 та №922/3895/17, державним виконавцем було в рамках Закону України Про виконавче провадження вчинено дії щодо накладення арешту на вказані автомобілі.

Враховуючи обставини, встановлені судом апеляційної інстанції суддів під час розгляду даної справи, колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги позивача про порушення його права власності на автомобіль FORD S-MAX 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль FORD FOCUS 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання права власності на транспортні засоби та зняття з них арешту є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком Господарського суду Харківської області про те, що відсутність спору про право власності виключає можливість застосування, в даному випадку, приписів ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

По-перше, судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачами існує спір про право власності на транспортні засоби, який підлягає захисту в судовому порядку.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Колегія суддів, враховуючи встановлену на підставі належних та допустимих доказів, належність арештованого майна на підставі права власності позивачу, дійшла висновку, що, у даному випадку, особа вправі звернутись до суду з позовом як про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт і зняття з нього арешту.

Оскільки позивач довів у належний спосіб, що він є власником спірного майна, вимоги про зняття арешту із зазначеного майна ґрунтуються на законі.

У ст. 41 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі № 922/1334/17.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно особи.

У разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.

Враховуючи, те, що позивач є власником транспортних засобів, які набуті ним на правомірних засадах, що встановлено колегією суддів під час розгляду даної справи, арешт накладений в рамках виконавчих проваджень на такі транспортні засоби повинен бути знятий, в силу приписів статті 59 Закону України Про виконавче провадження .

Відтак, висновки суду першої інстанції про обрання позивачем невірного способу захисту майнових прав, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не відповідають спеціальним нормам Закону та в цілому не узгоджуються зі способами захисту прав власника майна при його необґрунтованому арешті, передбаченими законодавством про виконавче провадження.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження посилання апелянта на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Доречним в контексті викладеного є посилання на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", де було констатовано, що одним із завдань вмотивованого рішення суду є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. До того ж, хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland),№ 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проте, при розгляді даної справи судом першої інстанції вимоги статті 236 ГПК України не виконані, а тому рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2019 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд", задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2019 у справі № 922/3167/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд" право власності на транспортний засіб FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд" право власності на транспортний засіб FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ).

Зняти арешт з належних на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка і Ко Трейд" транспортних засобів FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ), що накладений постановою від 18.01.2018 про арешт майна боржника старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кравченко Тетяною Миколаївною в рамках виконавчого провадження №55549899; зняти арешт з належних на праві власності ТОВ "Ніка і Ко Трейд" транспортних засобів FORD S-MAX (2013 року випуску, колір: білий, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та FORD FOCUS (2010 року випуску, колір: сірий, кузов № НОМЕР_3 , об`єм двигуна - 1388, реєстраційний номер НОМЕР_4 ), що накладений постановою від 18.01.2018 про арешт майна боржника старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кравченко Тетяною Миколаївною в рамках виконавчого провадження № 55549431.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.08.2019

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Шевель