Рішення

від 12.08.2019 по справі 911/1344/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1344/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Коваль Н.Т., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЗРП-16 , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго , смт Іванків,

про стягнення 623 966,24 грн.

за участю представників:

від позивача: Кришталь В.В., довіреність від 10.06.2019;

від відповідача: Павлік І.П. , ордер від 08.07.2019 серія КВ № 379005;

Бондюк Б.В. , довіреність від 09.01.2019 № 13/0901-19;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ЗРП-16 , м. Київ (далі по тексту - ТОВ ЗРП-16 ) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 13.05.2019 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго , смт. Іванків Київської області (далі по тексту - ТОВ Біогазенерго ), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 623 966,24 грн., з яких: 452 279,32 грн. основний борг за договором підряду від 01.02.2018 № 01/02, 122 537,16 грн. пені, 38 911,76 грн. інфляційних втрат, 10 238,00 грн. 3% річних, та покласти на відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 9 359,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2018 між ТОВ Біогазенерго та ТОВ ЗРП-16 укладено договір підряду №01/02, відповідно до умов якого підрядник на свій ризик за кошти замовника виконує роботи по монтажу та наладці технологічного обладнання згідно заявки замовника, з додержанням вимог будівельних норм і правил. Вартість робіт за цим договором складає 1 630 330,80 грн. На виконання умов договору ТОВ ЗРП-16 виконало робіт на суму 1 630 328,40 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями актів виконаних будівельних робіт. Крім того, ТОВ ЗРП-16 поставило ТОВ Біогазенерго матеріалів на суму 140 849,47 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних. Однак, позивач свій обов`язок з оплати виконаних робіт виконав частково, сплативши лише 1 318 898,55 грн., у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 452 279,32 грн. Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача передбачену договором пеню у розмірі 122 537,16 грн. за період з 21.08.2018 по 13.05.2019, інфляційних втрат в сумі 38 911,76 грн. за період з 11.09.2018 по 13.05.2019, 3% річних у розмірі 10 238,00 грн. за період з 21.08.2018 по 13.05.2019.

Ухвалою суду від 31.05.2019 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1344/19, підготовче засідання у справі призначено на 18.06.2019.

14.06.2019 від ТОВ Біогазенерго до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 13.06.2019 про відкладення судового засідання.

Також, 14.06.2019 від ТОВ Біогазенерго до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від 12.06.2019. У відзиві на позовну заяву ТОВ Біогазенерго зазначає, що сплатило не 1 318 898,55 грн., як твердить позивач, а 1 343 768,55 грн. Звертає увагу суду, що позивачем не враховано платіж здійснений 10.12.2018 на суму 25 130,00 грн. Крім того, наголошує, що позивачем не було дотримано вимоги п.3.4 договору стосовно того, що протягом 5 календарних днів після завершення всіх робіт підрядник повідомляє замовника про їх завершення. Позивач не повідомив відповідача про завершення робіт, а тому, на думку відповідача, є передчасним виставлення претензії та звернення позивача із відповідною позовною заявою до суду.

18.06.2019 від ТОВ ЗРП-16 до господарського суду Київської області надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.06.2019 підготовче судове засідання відкладено на 08.07.2019.

04.07.2019 від ТОВ ЗРП-16 до господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що не погоджується з доводами відповідача про те, що ТОВ ЗРП-16 не повідомило відповідача про завершення робіт, оскільки всі акти виконаних робіт є підписаними та проставлена печатка зі сторони відповідача на всіх актах виконаних робіт. Факт підписання відповідних документів вже по суті підтверджує, що відповідач був належним чином повідомлений про завершення робіт.

Щодо неврахування платежу від 10.12.2018, відповідач зазначає, що згідно призначення платежу у відповідному платіжному дорученні, вказаний платіж був здійснений відповідачем на виконання іншого договору, у зв`язку з чим не був врахований при розрахунку суми боргу.

Ухвалою суду від 08.07.2019 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2019.

В судовому засіданні 06.08.2019 розпочато розгляд справи по суті та в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 12.08.2019, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розписку.

В судове засідання 12.08.2019 з`явилися представники позивача та відповідача. В судовому засіданні представник відповідача заявила усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового документу, а саме претензії №184/2903-19 від 29.03.2019.

Розглянувши позов ТОВ ЗРП-16 до ТОВ Біогазенерго про стягнення 623 966,24 грн., всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

01.02.2018 між ТОВ Біогазенерго та ТОВ ЗРП-16 укладено договір підряду №01/02, відповідно до умов якого:

- підрядник на свій ризик за кошти замовника виконує роботи по монтажу та наладці технологічного обладнання згідно заявки замовника, з додержанням вимог будівельних норм і правил. Роботи виконуються підрядником власними силами з використанням власного обладнання, інструменту та матеріалів, якщо інше не передбачене цим договором (пункт 1.1 договору);

- вартість за цим договором складає 1630330,80 грн. з ПДВ включно (пункт 2.1 договору);

- оплата за роботи здійснюється замовником наступним чином:

перший платіж: 18 % від загальної суми після підписання договору до початку виконання робіт; другий платіж: 18% від загальної суми договору протягом 3 робочих днів з початку виконання робіт; решта суми оплачується протягом 3 банківських днів на основі підписаних актів виконаних робіт за кожний місяць (пункт 2.2 договору);

- оплата замовником проводиться у національній валюті гривні та в безготівковій формі, шляхом перерахування загальної вартості робіт на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 2.3 договору);

- договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2018, але в будь якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 3.1 договору);

- у випадку несвоєчасної сплати за виконані роботи кожного етапу замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

20.03.2018 між ТОВ Біогазенерго та ТОВ ЗРП-16 укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №01/02 від 01.02.2018, відповідно до умов якої сторони погодили п.1.1 викласти в іншій редакції: підрядник на свій ризик за кошти замовника виконує роботи по монтажу та наладці технологічного обладнання на тепловій електростанції у смт. Іванків Київської області згідно кошторисної документації замовника з додержанням вимог будівельних норм і правил. Роботи виконуються підрядником власними силами з використанням власного обладнання, інструменту та матеріалів, якщо інше не передбачено цим договором.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст.854 ЦК України замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗРП-16 на виконання своїх зобов`язань виконало та передало замовнику робіт на загальну суму 1 630 328,40 грн., а замовник прийняв виконання, що підтверджується відповідними належним чином оформленими (підписаними та скріпленими печатками обох сторін) Довідками про вартість виконаних будівелних робіт КБ-3 та Актами КБ-2в, а саме:

- актом приймання виконаних будівельних робіт від 01.06.2018 на суму 256 796,40 грн.;

- актом приймання виконаних будівельних робіт від 18.06.2018 на суму 500 616,00 грн.;

- актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року на суму 300 495,60 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт від 20.08.2018 на суму 572 420,40 грн.;

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Пунктом 2.2 договору підряду №01/02 від 01.02.2018 передбачено, що оплата за роботи здійснюється замовником наступним чином: перший платіж: 18 % від загальної суми після підписання договору до початку виконання робі; другий платіж: 18% від загальної суми договору протягом 3 робочих днів з початку виконання робіт; решта суми оплачується протягом 3 банківських днів на основі підписаних актів виконаних робіт за кожний місяць .

Позивач твердить, що відповідач свій обов`язок щодо оплати виконаних робіт виконав частково, сплативши за них лише 1 178 049,08 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи виписками по рахунку ТОВ ЗРП-16 :

- 16.04.2018 293 459,54 грн. з призначенням платежу: оплата за роботи по монтажу та наладці техн. обладнання згідно договору підряду №01/02 від 01.02.2018;

- 18.04.2018 293 459,54 грн. з призначенням платежу: оплата за роботи по монтажу та наладці техн. обладнання згідно договору підряду №01/02 від 01.02.2018;

- 16.05.2018 50 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за роботи по монтажу та наладці техн. обладнання згідно договору підряду №01/02 від 01.02.2018;

- 12.06.2018 16 000,00 грн . з призначенням платежу: оплата за роботи зг дог підряду №01/02 від 01.02.2018;

- 06.07.2018 100 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за роботи зг. договору підряду №01/02 від 01.02.2018;

- 13.07.2018 200 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за роботи згідно договору підряду №01/02 від 01.02.2018;

- 10.09.2018 200 000, 00 грн. з призначенням платежу: оплата за роботи згідно договору підряду №01/02 від 01.02.2018;

- 10.12.2018 25 130,00 грн. з призначенням платежу: оплата за роботи згідно договору підряду №01/02.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що вартість виконаних, але не оплачених відповідачем робіт, строк оплати яких є таким, що настав, становить: 1 630 328,40 грн. (вартість виконаних робіт) - 1 178 049,08 грн.(вартість оплачених робіт) = 452 279,32 грн.

Також ТОВ ЗРП-16 поставило ТОВ Біогазенерго матеріалів на загальну суму 140 849,47 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи підписаними та скріпленими печатками обох сторін:

- видаткова накладна №24 від 04.05.2018 на суму 4 583,30 грн.;

- видаткова накладна №23 від 04.05.2018 на суму 113 831,28 грн.;

- видаткова накладна №37 від 18.08.2018 на суму 2 938,80 грн.;

- видаткова накладна № 31 від 31.05.2018 на суму 15 504,85 грн.;

- видаткова накладна №32 від 31.05.2018 на суму 3 991,24 грн.;

Судом встановлено, що ТОВ Біогазенерго за поставлений товар згідно банківських виписок по рахунку ТОВ ЗРП-16 сплатило загалом 140 849,47 грн.:

- 03.05.2018 4 583,30 грн. з призначенням платежу: оплата за реле, колодку, скоби, зг. рах. №40 від 02.05.2018;

- 03.05.2018 116 770,08 грн. з призначенням платежу: оплата за перетворювач частоти, панель керування зг. рах. №39 від 02.05.2018;

- 31.05.2018 15 504,85 грн. з призначенням платежу: оплата за РВД зг. рах. №51 від 30.05.2018 по договору підряду №01/02 від 01.02.2018;

- 31.05.2018 3 991,24 грн. з призначенням платежу: оплата за РВД та адаптер зг.рах №52 від 30.05.2018 по дог підряду №01/02 від 01.02.2018;

Враховуючи наведене, судом встановлено, що відповідач повністю оплатив вартість матеріалів та обладнання, поставлених позивачем з метою виконання робіт по договору підряду №01/02 від 01.02.2018.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Суд ухвалою суду від 31.05.2019 зобов`язував відповідача подати документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором підряду від 01.02.2018 №01/02.

Відповідач належних та допустимих доказів оплати заборгованості за виконані роботи згідно договору №01/02 від 01.02.2018 у сумі 452 279,32 грн. суду не подав, а відтак доводи позивача не спростував.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву від 12.06.2019, про те, що ТОВ Біогазенерго сплатило не 1 318 898,55 грн., а 1 343 768,55 грн., зокрема, що 10.12.2018 було здійснено 2 платежі на суму 24 870,00 грн. та 25 130,00 грн., суд зазначає, що згідно виписки по рахунку ТОВ ЗРП-16 за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 ТОВ Біогазенерго сплатило 25 130,00 грн. з призначенням платежу: оплата за роботи згідно договору підряду №01/02 від 01.02.2018 та 24 870, 00 грн. з призначенням платежу: оплата за ремонтні та пусконалагоджувальні роботи згідно рах №79 від 03.12.2018 по договору №23/10-2 від 23.10.2017.

З наведеного вбачається, що сума у розмірі 24 870,00 грн. сплачена ТОВ Біогазенерго на виконання умов іншого договору, а саме договору №23/10-2 від 23.10.2017. Разом з тим, підставою позову у даній справі є договір підряду №01/02 від 01.02.2018. Відтак, доводи відповідача про сплату ним заборгованості у розмірі більшому, ніж доводить суду позивач, матеріалами справи спростовуються.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач заявив до стягнення фактично подвійну вартість обладнання, яке встановлювалось на виконання умов договору підряду №01/02 від 01.02.2018, оскільки позивач долучив та включив у розрахунок заборгованості видаткові накладні на суму 140 849,47 грн., в той же час обладнання та матеріали, що були поставлені по видаткових накладних, відображені також в актах приймання виконаних будівельних робіт, суд зазначає наступне.

Так відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11.07.2010 №2/12-21/10359 Щодо правильності врахування в актах приймання виконаних будівельних робіт вартості матеріалів поставки замовника та вартості будівельних матеріалів, отриманих від розбирання будівель та використаних при будівництві нової споруди вартість матеріалів поставки замовника, безоплатно переданих підряднику за Актом передачі та вкладених у будівництво, включається в обсяг виконаних робіт за фактичною вартістю їх придбання з урахуванням сплаченого податку на додану вартість. За підсумками Акта приймання виконаних будівельних робіт вартість таких матеріалів наводиться довідково . При проведенні взаєморозрахунків за виконаний обсяг робіт вартість матеріалів поставки замовника з урахуванням сплаченого податку на додану вартість вираховується з підсумку , наведеного у типовій формі № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат", і не підлягає оплаті.

Суд дослідивши:

- акт приймання виконаних будівельних робіт за 01.06.2018 встановив, що підрядник довідково зазначив вартість матеріальних ресурсів поставки замовника, визначив вартість робіт разом без вартості матеріальних ресурсів поставки замовника - 213 997,00 грн., податок на додану вартість 42 799,40 грн., всього за об`єктом з врахуванням ПДВ - ( 213 997,00 грн.) + 42 799,40 грн. = 256 796,40 грн.

- акт приймання виконаних будівельних робіт за червень №2 2018 року від 18.06.2018 встановив, що підрядник довідково зазначив вартість матеріальних ресурсів поставки замовника, визначив вартість робіт разом без вартості матеріальних ресурсів поставки замовника - 417 180,00 грн., податок на додану вартість 83 436,00 грн., всього за об`єктом з врахуванням ПДВ - (417 180,00 грн.+ 83 436,00 грн.) = 500 616,00 грн.

- акт приймання виконаних будівельних робіт за червень №3 за липень 2018 року встановив, що підрядник довідково зазначив вартість матеріальних ресурсів поставки замовника, визначив вартість робіт разом без вартості матеріальних ресурсів поставки замовника - 250 413,00 грн., податок на додану вартість 50 082,60 грн., всього за об`єктом з врахуванням ПДВ - (250 413,00 грн.+ 50 082,60 грн.) = 300 495,60 грн.

- акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень №4 2018 року встановив, що підрядник довідково зазначив вартість матеріальних ресурсів поставки замовника, визначив вартість робіт разом без вартості матеріальних ресурсів поставки замовника - 477 017,00 грн., податок на додану вартість 95 403,40 грн., всього за об`єктом з врахуванням ПДВ - (477 017,00 грн.+ 95 403,40 грн.) = 572 420,40 грн.

До актів КБ-2в долучено та до матеріалів справи додано підписані обома сторонами та скріплені печатками обох сторін Акти приймання-передачі матеріалів замовника в монтаж:

№1 від 01.06.2018 на металодетектор вартістю 160 007,06 грн.;

№2 від 18.06.2018 на матеріали та обладнання загалом вартістю 121 353,60 грн.;

№3 від 02.07.2018 на матеріали та обладнання загалом вартістю 183 024,11 грн.;

№101 від 17.08.2018 на матеріали та обладнання загалом вартістю 32 184,00 грн.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що відповідач передав позивачу в монтаж обладнання та матеріали загалом за поданими підписаними актами на суму 496 568,77 грн., при цьому частина цього обладнання та матеріалів була придбана у ТОВ ЗРП-16 за долученими до матеріалів справи видатковими накладними.

Однак, доводи відповідача про подвійне стягнення позивачем (підрядником) вартості поставлених матеріалів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у всіх актах виконаних будівельних робіт підрядником вартість робіт по об`єкту визначалась без врахування вартості матеріальних ресурсів поставки замовника, а матеріали поставки замовника відображались у актах довідково.

Враховуючи вище наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі: 452 279,32 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується і підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача згідно ст. 625 ЦК України 10 238,00 грн. 3% річних за період з 21.08.2018 по 13.05.2019 та 38 911,76 грн. інфляційних втрат за період з 11.09.2018 по 13.05.2019.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16|3-1522гс16.

Суд зазначає, що договором підряду №01/02 від 01.02.2018 врегульовано порядок виконання, вартість та строк оплати виконання робіт, однак жодним чином не врегульовано строки поставки та строки оплати обладнання за видатковими накладними.

Разом із тим, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, при цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частинами першої та другої ст. 692 ЦК України.

Відтак, визначаючи строк оплати поставки обладнання, суд керується положеннями ст. 692 ЦК України, яка регулює поставку.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Перебіг строку виконання грошового зобов`язання покупцем, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої ст. 530 ЦК України до відповідних правовідносин не застосовується.

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних (за заявлений позивачем період, окремо по кожному акту виконаних робіт), суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних становить 10 305,07 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 10 238,00 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Суд здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, встановив, що вірно розрахований розмір інфляційних втрат, належних до стягнення з відповідача на користь позивача складає 43 581,00 грн. за період з жовтня 2018 по квітень 2019 року (оскільки інфляційні втрати розраховуються за повний місяць), а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 38 911,76 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в сумі 122 537,16 грн. за період з 21.08.2018 по 13.05.2019, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.3 договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати за виконані роботи кожного етапу замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли в період, за який сплачується пеня, від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором не встановлено.

Також договором підряду не встановлено відповідальності у вигляді пені за прострочення поставки обладнання, лише за прострочення оплати робіт.

Згідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, отже нарахування пені має здійснюватись з наступного дня після спливу строку виконання грошового зобов`язання та припинитися або в переддень виконання грошового зобов`язання (оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені або у відповідне число через шість місяців після дати початку нарахування пені).

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку пені, окремо по кожному акту виконаних робіт, з врахуванням шестимісячного строку для нарахування пені та не виходячи за межі періоду нарахування, заявленого позивачем, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 88 597,97 грн. (за період з 21.08.2018 по 24.02.2019), а відтак вказану вимогу слід задовольнити частково у розмірі 88 597,97 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю ЗРП-16 частково, приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго 452 279,32 грн. основного боргу, 88 597,97 грн. пені, 10 238,00 грн. 3% річних, 38 911,76 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п.2. ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається судом у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю ЗРП-16 задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Біогазенерго (07201, Київська обл., Іванківський район, смт . Іванків, вул. Розважівська, буд. 192, код 33593431)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЗРП-16 (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, офіс 11, код 40730504) 452 279,32 грн. (чотириста п`ятдесят дві тисячі двісті сімдесят дев`ять гривень тридцять дві копійки) основного боргу;

88 597,97 грн. (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень дев`яносто сім копійок) пені;

10 238,00 грн. (десять тисяч двісті тридцять вісім гривень нуль копійок) 3% річних;

38 911,76 грн. (тридцять вісім тисяч дев`ятсот одинадцять гривень сімдесят шість копійок) інфляційних втрат;

8 850,41 грн. (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень сорок одна копійка) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 23.08.2019.

Суддя О.В. Конюх