Рішення

від 13.08.2019 по справі 914/620/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2019 справа № 914/620/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Платинум Банк , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ароллан , м.Львів

про стягнення 1135737,48 грн. заборгованості за кредитним договором

від позивача: Шестаков Д.М.;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Платинум Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Ароллан про стягнення 1135737,48 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 08.04.2019 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк на виправлення допущених недоліків.

Ухвалою суду від 23.04.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.05.2019 р. Ухвалою суду від 22.05.2019 р. підготовче засідання відкладено на 12.06.2019 р. Ухвалою суду від 12.06.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 12.06.2019 р., продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 17.07.2019 р. Ухвалою суду від 17.07.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 17.07.2019 р., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2019 р.

06.08.2019 р. від позивача надійшло клопотання (вх.№32081/19) з долученими виписками по особових рахунках відповідача.

07.08.2019 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№32296/19), в якій позивач зазначив, що в позовній заяві ним було допущено описку у прохальній частині, а саме невірно вказано перелік видів заборгованості, яку позивач просить стягнути. Крім того, в заяві позивач надав пояснення щодо укладення кредитного договору та фактичного виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо передання грошових коштів за договором.

В судове засідання 13.08.2019 р. з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги, просив позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав. В матеріалах справи наявні рекомендовані поштові відправлення відповідачеві ухвали про відкриття провадження у справі від 23.04.2019 р., ухвали про відкладення підготовчого засідання від 22.05.2019 р. та ухвали про виклик у судове засідання від 12.06.2019 р., які були повернені підприємством поштового зв`язку з зазначенням того, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Ухвали надсилались судом на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві, яка також відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача: 79000, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 176.

Відправлення на адресу відповідача ухвали суду про виклик в судове засідання на 13.08.2019 р. підтверджується списком рекомендованих листів №976 від 24.07.2019 р. та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №1335 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901412611686). Як вбачається з інформації на веб-сайті АТ Укрпошта , поштове відправлення за відповідним штрихкодовим ідентифікатором не вручено під час доставки: інші причини.

Отже, неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено суб`єктивними причинами та залежало лише від власної волі самого відповідача. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, а відповідач не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, врахувавши, що відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суду поважних причин відсутності в судовому засіданні, мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався, та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

У судовому засіданні 13.08.2019 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обгрунтування позовних вимог позивач ствердив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Аллегрон як позичальником та Публічним акціонерним товариством Фінбанк як кредитором було укладено кредитний договір, на виконання якого позичальнику було відкрито кредитну лінію. В подальшому внаслідок укладення договору про заміну сторони в зобов`язанні та договору про відступлення права вимоги сторонами в зобов`язанні стали позивач як кредитор та відповідач як позичальник. У зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору не повертав позивачеві у встановлений строк кредитні кошти та не сплачував відсотки за користування кредитом, позивач просив суд стягнути з відповідача 20000 грн заборгованості по тілу кредиту (основному боргу), 1113737,48 грн строкових та прострочених відсотків та 2000 грн пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

21.11.2008 р. між Акціонерним комерційним банком Фінбанк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аллерон (позичальник) було укладено кредитний договір №536/11/08, за умовами п.1.1. банк відкриває позичальникові мультивалютну відкличну відновлювану кредитну лінію в сумі 27000000 грн на період з 21.11.2008 р. по 20.11.2009 р. Мультивалютна відклична відновлювана кредитна лінія відкривається для поповнення обігових коштів.

Термін дії договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту і відсотків по ньому. (п.10.2. договору).

Відповідно до п.1.1.1. договору, по кредиту в національній валюті встановлюється відсоткова ставка в розмірі 18% (вісімнадцять) річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 365 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості по кредиту. По кредиту в доларах США встановлюється відсоткова ставка в розмірі 14% (чотирнадцять) річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості по кредиту.

Згідно з п.1.2. договору, позичальник одержує кредитні кошти окремими траншами за наявності вільних кредитних ресурсів у банку з позичкового рахунку № НОМЕР_1 на свій поточний рахунок № НОМЕР_2 у банку.

Розділом 2 договору сторони обумовили порядок розрахунків.

Так, позичальник за користування кредитом сплачує банку відсотки згідно п.1.1.1. договору.

Сума відсотків за користування кредитом нараховується банком позичальнику у валюті кредиту в останній робочий (операційний банківський) день кожного місяця за період з першого по останній календарний день поточного місяця включно, за фактичну календарну кількість днів користування кредитом.

При достроковому погашенні кредиту відсотки нараховуються за період з першого календарного дня місяця до дня, що передує дню погашення кредиту. У грудні та січні кожного року банк може вносити зміни до порядку нарахування відсотків, відповідно до рекомендацій Національного банку України.

Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником банку у валюті кредиту щомісячно в останній робочий (операційний банківський) день місяця і в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а в випадку повного дострокового погашення кредиту - в день фактичного погашення кредиту, на рахунок № НОМЕР_3 в АКБ Фінбанк .

За порушення термінів повернення кредиту позичальник сплачує банку за користування кредитом процентну ставку на три пункти вище встановленої ставки в п.1.1.1.

Відповідно до умов п.4.1. договору банк зобов`язався відкрити позичальникові позичковий рахунок № НОМЕР_1 для видачі кредиту.

Позичальник зобов`язався використовувати кредитні кошти на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого по відкличній відновлюваній кредитній лінії кредиту в строк до 20.11.2009 р. включно. При порушенні термінів повернення кредиту, кошти для погашення заборгованості в першу чергу спрямовуються для сплати простроченої заборгованості по відсотках за кредит, потім простроченої заборгованості за кредитом, потім поточної заборгованості по відсотках. Сума, що залишається, спрямовується на погашення кредиту. Позичальник надає банку право самостійно, при настанні терміну повернення кредиту та сплати відсотків за кредит, стягувати заборгованість за кредитом, нараховані по ньому відсотки з поточного рахунку № НОМЕР_2 у банку на підставі даного договору.

В подальшому протягом 2009- 2014 років сторонами було укладено додаткові угоди №1-№49 до кредитного договору, якими змінювався пункт 1.1. кредитного договору в частині суми мультивалютної відкличної відновлюваної кредитної лінії, періоду, на який вона відкривається, та мети її відкриття; підпункт 1.1.1 договору в частині відсоткових ставок по кредиту; пункт 2.3. договору в частині строків сплати відсотків; пункт 5.1. договору в частині кінцевого терміну повернення кредиту.

06.12.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Аллегрон (первісний боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю Ароллан (новий боржник, відповідач у справі) та Публічне акціонерне товариство Фінбанк (кредитор) уклали договір про заміну сторони в зобов`язанні.

Відповідно до п.1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник замінює первісного боржника як зобов`язану сторону у кредитному договорі №536/11/08 від 21.11.2008 р. та усіх додаткових угод до нього (далі - Основне зобов`язання ), укладених між Первісним боржником і Публічним акціонерним товариством Фінбанк .

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. (п.4.1. договору).

Згідно з п.1.2. договору, підписуючи цей договір кредитор дає згоду на заміну боржника за договором, зазначеним у п. 1.1 цього договору.

Станом на 06.12.2013 р. розмір зобов`язання, за яким первісний боржник замінюється на нового боржника становить 16224240,53 гривень і 6274024,05 доларів США та складається з: а) зобов`язання сплатити не пізніше 02.10.2014р. основну суму боргу в розмірі 16224240 (шістнадцять мільйонів гривень двісті двадцять чотири тисячі двісті сорок) гривень 53 копійки; б) зобов`язання сплатити не пізніше 02.10.2014 р. основну суму боргу в розмірі 6274024 (шість мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі двадцять чотири) доларів США 05 центів. (п.1.3. договору).

Як встановлено п.1.4. договору, після набрання чинності цим договором новий боржник зобов`язується виконувати умови основного зобов`язання щодо погашення суми кредиту та нарахованих відсотків на умовах та в строки, визначені основним зобов`язанням.

Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що новий боржник набуває з дня набрання чинності цим договором всіх прав первісного боржника, в тому числі щодо отримання суми грошових коштів в межах заявленого ліміту, та зобов`язується нести повну відповідальність перед кредитором за виконання обов`язків, визначених кредитним договором №536/11/08 від 21.11.2008 р. та додатковими угодами до нього.

Новий боржник зобов`язаний перераховувати на користь кредитора суми грошових в строки, розмірі та на умовах, визначених основним зобов`язанням. (п.2.2. договору).

Протягом 2014 року кредитор та новий боржник уклали додаткові угоди №50 -№53 до кредитного договору, якими змінювали пункт 1.1. кредитного договору в частині суми мультивалютної відкличної відновлюваної кредитної лінії, періоду, на який вона відкривається, та мети її відкриття.

30.12.2014 р. Публічне акціонерне товариство Платинум Банк (новий кредитор, позивач у справі) та Публічне акціонерне товариство Фінбанк (первісний кредитор) уклали договір відступлення права вимоги №20141230.

Розділом 1 договору сторони здійснили визначення термінів.

Так, боржник означає позичальника/ поручителя/ заставодавця/ страхові компанії, право вимоги до якого уступається за цим договором, а Право вимоги означає всі права, які належать первісному кредитору за, в тому числі, кредитними договорами, згідно переліку, наведеному у додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

За умовами п.2.1. договору, первісний кредитор відступає за плату належне йому право вимоги за договорами, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за договорами, та сплачує на користь первісного кредитора суму коштів, що визначена цим договором.

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора щодо права вимоги по усім зобов`язанням, що виникли з договорів, що визначені в п.1.2 цього договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. (п.2.2. договору).

Згідно з п.4.1. договору, з дати укладання цього договору до нового кредитора переходять всі права вимоги первісного кредитора за договорами в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у зв`язку з чим новий кредитор набуває права вимагати від відповідних боржників своєчасного та належного виконання зобов`язань за договорами, в тому числі, погашення суми кредитів, сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій, інших платежів за договорами, в тому числі і прострочених платежів за ними, виплати страхового відшкодування, а також права та обов`язки первісного кредитора, що виникли на будь-яких стадіях судового та виконавчого провадженнях.

Відповідно до п.6.5.1. договору, первісний кредитор заявив та гарантував, що право вимоги на момент його передачі за договором є дійсним і чинним, що він має повне та нічим не обмежене право на відступлення права вимоги до нового кредитора і що всі погодження, необхідні для передання права вимоги новому кредитору, в тому числі, згода боржників, якщо така згода передбачена договорами, були отримані належним чином до дати укладання цього договору.

Як вбачається з додатку №1 до договору відступлення права вимоги Реєстр кредитних договорів, право вимоги за якими відступаються , новому кредитору було відступлене також і право вимоги до ТзОВ Ароллан за кредитним договором №536/11/08 від 21.11.2008 р.

Повідомленням №81/70 від 08.01.2015 р. Публічне акціонерне товариство Фінбанк повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Ароллан про відступлення права вимоги Публічному акціонерному товариству Платинум Банк за кредитним договором №536/11/08 від 21.11.2008 р. та про необхідність починаючи з 30.12.2014 р. виконувати всі зобов`язання позичальника за вказаним договором новому кредитору. Дане повідомлення було отримане 08.01.2015 р. директором відповідача ОСОБА_1 .

30.12.2014 р. Публічне акціонерне товариство Платинум Банк як кредитор та Товариство з обмеженою відповідальністю Ароллан як позичальник уклали додаткову угоду №54 до кредитного договору, якою у зв`язку зі зміною кредитора на підставі договору відступлення права вимоги виклали зміст кредитного договору в новій редакції.

За умовами п.1.1 договору в новій редакції, кредитор на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику мультивалютну відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі, що визначена в п. 1.2 цього договору, та в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування у розмірі, який визначається в кожному окремому додатковому договорі щодо надання кредиту, що є невід`ємною частиною цього договору, та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі.

Відповідно до п.1.2. договору в новій редакції, починаючи з 30.12.2014 р. ліміт заборгованості встановлюється у наступних розмірах в залежності від виду валюти: для кредиту, наданому в доларах США становить 6513028 (шість мільйонів п`ятсот тринадцять тисяч двадцять вісісім) доларів США 42 центів; для кредиту, наданому в гривні становить 16761460 (шістнадцять мільйонів сімсот шістдесят одна тисяча чотириста шістдесят) гривень 53 копійок; (надалі - загальний ліміт).

Кредит надається позичальнику у вигляді траншів безготівковим перерахуванням коштів у валюті кредиту на рахунок позичальника, зазначений у п. 2.2, цього договору, в межах загального ліміту кредитної лінії, який доступний на день надання позичальником кредитору відповідної письмової заяви на отримання кредиту (траншу). При цьому, доступний загальний ліміт зменшується при отриманні позичальником кожного траншу та відновлюється при погашенні позичальником частини наданого раніше кредиту у відповідній валюті. (п.1.3.)

Пунктом 1.6. договору в новій редакції встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі 27.11.2015 р. або достроково, у випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.2. та п. 2.3. договору в новій редакції, позичальнику відкрито у ПАТ ПтБ поточний рахунок № НОМЕР_4 , код банку 380388 (надалі - поточний рахунок). Кредитор надає позичальнику кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника, згідно з заявою позичальника та умов, передбачених цим договором. Заява подається позичальником не пізніше одного банківського дня до бажаної дати отримання кредиту, за виключенням випадку отримання позичальником кредиту в день укладання цього договору.

Днем надання кредиту вважається дата зарахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 7.1.1. договору в новій редакції сторони погодили, що позичальник зобов`язується повернути кредитору кредит в строки, що передбачені цим договором, сплатити суму нарахованих процентів, комісій та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені цим договором.

Протягом 2015- 2016 років сторонами було укладено додаткові угоди №55-№65, якими змінювався загальний ліміт за кредитним договором, процентні ставки за користування кредитом, строк користування кредитними коштами.

Як вбачається з виписок по особових рахунках ТзОВ Ароллан , 30.12.2014 р. позивач відніс за призначенням кредитні кошти в сумі 16761460,53 грн та 6513028,05 доларів США на рахунки відповідача.

З матеріалів справи, зокрема банківських виписок за період з 30.12.2014р. по 25.07.2019 р. та розрахунку боргу, випливає, що відповідач свої зобов`язання перед позивачем стосовно повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами виконував з порушенням строку та не в повному обсязі.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором позивач просив суд стягнути з відповідача 20000 грн основного боргу по кредиту, що є частиною заборгованості відповідача з повернення кредитних коштів, яка станом на дату розрахунку (01.06.2017 р.) становила 48320624,49 грн та 4846250,08 доларів США, а також 1113737,48грн відсотків за користування кредитними коштами, з яких станом на дату проведення розрахунку строковими були 243588,90 грн та 12384,86 доларів США (325849,82 грн в гривневому еквіваленті), а простроченими - 212742,76грн та 12601,74 доларів США (331556 грн в гривневому еквіваленті).

Пунктом 9.2. кредитного договору в новій редакції сторони погодили, що за порушення встановлених цим договором строків погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших строкових платежів, передбачених цим договором, кредитор має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Позивач, керуючись згаданим положенням договору, заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 2000 грн, яка є частиною пені, нарахованої за період з 01.12.2016 р. по 31.05.2017 р. в загальному розмірі 71608,58 грн.

Станом на день розгляду справи судом, належні докази повної або часткової сплати відповідачем заявленої до стягнення заборгованості в матеріалах справи відсутні, банківськими виписками підтверджується існування заборгованості в розмірі, що перевищує розмір відповідних позовних вимог.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як передбачено ч.ч.1 - 3 ст. 1056- 1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до умов кредитного договору в редакції додаткової угоди №54 позичальник зобов`язався повернути кредитору кредит в строки, що передбачені цим договором, сплатити суму нарахованих процентів, комісій та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені цим договором.

Порядок сплати процентів та погашення кредиту встановлено статтею 3 кредитного договору в редакції додаткової угоди №54, яка змінювалась додатковими угодами №55-№56 в частині зміни розмірів і строків погашення кредиту.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитом і процентами та її розмір за період з 30.12.2014 р. по 01.06.2017 р. є наявні в матеріалах справи первинні документи у формі виписок банку по рахунках позичальника.

Згідно з положеннями статей 520 та 522 ЦК України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Внаслідок укладення договору про заміну сторони в зобов`язанні боржника за кредитним договором було замінено на нового боржника - відповідача у справі. В матеріалах справи відсутні доказі висунення новим боржником будь-яких заперечень проти вимог кредитора за кредитним договором.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.514 ЦК України).

Частиною 1 статті 518 ЦК України встановлено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

До позовної заяви позивачем долучено копію повідомлення про заміну кредитора, отриманого відповідачем. Разом з тим, в суду немає доказів висунення відповідачем проти вимог нового кредитора заперечень, які він міг мати проти первісного кредитора.

Таким чином, суд погоджується з позивачем в тому, що до стягнення з відповідача підлягає 2000 грн заборгованості по тілу кредиту (основному боргу) та 1113737,48 грн заборгованості по сплаті процентів.

Як визначено частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1- 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписам, встановленим Господарським кодексом України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 9.2. кредитного договору в новій редакції сторони погодили, що за порушення встановлених цим договором строків погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших строкових платежів, передбачених цим договором, кредитор має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що сума пені, обчислена за період з 01.12.2016 р. по 31.05.2017 р., є значно більшою, ніж сума пені, що заявлена до стягнення, проте беручи до уваги те, що суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених позивачем вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 2000 грн пені.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю, а з відповідача слід стягнути 20000 грн заборгованості по тілу кредиту (основного боргу), 1113737,48 грн строкових та прострочених відсотків та 2000 грн пені.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 509, 512, 514, 518, 520, 522, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 626, 627, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 13, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ароллан , м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 176 (ідентифікаційний код 39004620) на користь Публічного акціонерного товариства Платинум Банк , м.Київ, вул.Амосова, 12, корп.1 (ідентифікаційний код 33308489) 20000 грн основного боргу, 1113737,48 грн строкових та прострочених відсотків, 2000 грн пені та 17036,06 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 13.08.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 23.08.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.