Постанова

від 21.08.2019 по справі 910/4292/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4292/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АК-Транс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Агрикової О.В. - головуючого, Михальської Ю.Б., Чорногуза М.Г. від 25 березня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Пригунової А.В. - головуючого, Гулевець А.В., Марченко О.В. від 18 травня 2015 року

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "АК-Транс"

про стягнення 61 790 287, 37 грн

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "АК-Транс"

до Київської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: 1. Публічного акціонерного товариства "Київенерго", 2. Державного історико-меморіального Лук`янівського заповідника,

про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 11 грудня 2008 року № 777/777

(у судовому засіданні взяли участь представники: прокурор - Доценко Т.О., Київської міської ради - Ільчик М.О., ПрАТ "АК-Транс" - Боліщук Р.А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2013 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "АК-Транс" про стягнення 61 790 287, 37 грн.

1.1. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідач, порушуючи умови договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 листопада 2009 року, своє зобов`язання щодо здійснення повної оплати вартості земельної ділянки у строк, встановлений пунктом 2.2. договору, не виконав.

2. У січні 2014 року Публічним акціонерним товариством "АК-Транс" подано зустрічну позовну заяву до Київської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради № 777/777 від 11 грудня 2008 року "Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "АК-Транс" для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговування по вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва"; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:058:0002 площею 2,4915), укладеного 11 листопада 2009 року між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "АК-Транс" та зареєстрованого в реєстрі за № 902.

2.1. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю оспорюваного рішення вимогам статей 118, 123, 128, 151 Земельного кодексу України в частині погодження проекту землеустрою з відповідними органами та відсутністю науково історико-містобудівного обґрунтування.

2.2. При цьому, позивач за зустрічним позовом стверджував, що частина спірної земельної ділянки межує із земельною ділянкою, на якій розташоване Лук`янівське цивільне кладовище у місті Києва та яка, в свою чергу, є державним історико-меморіальним заповідником. З урахуванням наведеного позивач за зустрічним позовом вважає, що частина переданої йому земельної ділянки відноситься до охоронних зон заповідника, а тому у даному випадку порушено режим використання охоронних зон.

2.3. Також підставою недійсності договору позивач за зустрічним позовом визначає наявність на придбаній земельній ділянці теплової мережі, охоронних зон та зон санітарної охорони, що, на його думку, є обмеженням вказаної земельної ділянки, які не зазначені в оспорюваному договорі та є його істотними умовами.

2.4. Крім цього, Публічне акціонерне товариство "АК-Транс" зазначає, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 11 листопада 2009 року містить факсимільне відтворення підпису Київського міського голови ОСОБА_1 без попереднього його погодження щодо використання та за відсутності зразка оригінального підпису, що суперечить частинам 2, 3 статті 207 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання договору недійсним.

Короткий зміст рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 травня 2015 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року первісний позов заступника прокурора міста Києва задоволено частково.

3.1. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "АК-Транс" на користь Київської міської ради заборгованість у розмірі 41 891 720 грн та 1 631 030, 09 грн пені. В решті позовних вимог відмовлено.

3.2. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, зважаючи на наявні у справі докази та встановлені судом обставини, відсутні правові підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11 листопада 2009 року, зокрема з підстав і того, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що оспорюваний договір підписаний з використанням факсімілє, а також щодо приналежності спірної земельної ділянки до охоронних зон заповідника. Крім того, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи місять докази того, що земельна ділянка придатна для цільового використання, вказаного у рішенні Київської міської ради, з подальшою експлуатацією та обслуговуванням, а також докази того, що відповідачу за первісним позовом було відомо про наявність інженерних мереж та споруд на спірній земельній ділянці.

4.1. Окрім цього, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом допущено порушення умов договору купівлі-продажу від 11 листопада 2009 року в частині оплати вартості земельної ділянки, що підтверджується матеріалами справи.

5. Під час перегляду справи в апеляційному порядку апеляційним судом було призначено комплексну судову експертизу і за результатами оцінки одержаних висновків вказано, що хоча підпис Київського міського голови ОСОБА_1 в оспорюваному договорі і було нанесено шляхом факсимільного відтворення, однак положення статей 6, 207 Цивільного кодексу України та пункту 10.3 оспорюваного договору допускають таку можливість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "АК-Транс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 травня 2015 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

7. З проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки вбачається, що його не погоджено з Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради, Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, Інститутом археології, він також не містить в собі наукове історико-містобудівне обґрунтування, що є порушенням вимог статей 118, 123, 128, 151 Земельного кодексу України та статті 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

8. Рішенням відповідача, яким надано позивачу спірну земельну ділянку, що межує з Державним історико-меморіальним заповідником "Лук`янівський цвинтар" порушено режим використання охоронюваних зон. Крім цього, вилучення спірної земельної ділянки необхідно було проводити за наявності відповідного погодження Верховної Ради України.

9. Оскільки на оспорюваному договорі купівлі-продажу земельної ділянки є факсимільне відтворення підпису Київського міського голови ОСОБА_1 без попереднього погодження його використання та за відсутності оригінального підпису, що суперечить частинам 2, 3 статті 207 Цивільного кодексу України, договір має бути визнаний недійсним.

9.1. Іншою додатковою підставою для визнання договору недійсним, на думку відповідача, є те, що договір не містить усіх істотних умов, а саме відсутні відомості про наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

10. Апеляційним господарським судом було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення додаткової оціночно-земельної експертизи.

11. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги того, що справа у суді першої інстанції розглядалася колегією суддів у складі - ОСОБА_2 (головуюча), Гулевець О.В., Марченко О.В. і у судовому засіданні 18 травня 2015 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, а повний текст рішення виготовлено та підписано лише 25 травня 2015 року. Однак, на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що відбулося 19 травня 2015 року на підставі клопотання Генерального прокурора України було прийнято рішення відсторонити від займаної посади терміном на 2 місяці суддю Господарського суду міста Києва - ОСОБА_2 . Таким чином, головуюча суддя фактично не могла підписати (виготовити) повний текст судового рішення від 25 травня 2015 року, оскільки її відсторонено з 19 травня 2015 року від займаної посади.

Доводи заступника прокурора міста Києва, наведені ним у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

12. У матеріалах справи наявний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "АК-Транс", який містить висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 21 серпня 2007 року та погодження від 28 серпня 2007 року, висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 25 червня 2007 року, висновок Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 21 серпня 2007 року, погодження Державної служби з питань національної культурної спадщини від 27 серпня 2007 року, висновок Київської міської санепідстанції Міністерства охорони здоров`я від 16 липня 2007 року, висновки Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12 грудня 2007 року та від 27 грудня 2007 року, погодження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 11 липня 2007 року, погодження ДП "Інститут генерального плану м. Києва" від 04 липня 2007 року.

12.1. За таких обставин, рішенням Київської міської ради від 11 грудня 2008 року № 777/777 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства (статті 123 Земельного кодексу України), а доводи скаржника не відповідають матеріалам справи та є необґрунтованими.

13. Відповідно до висновку Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 21 серпня 2007 року саме ПАТ "АК-Транс" запропоновано розробити наукове історико-містобудівне обґрунтування. Водночас, згідно з погодженням Державної служби питань національної культурної спадщини від 27 серпня 2007 року спірна земельна ділянка не входить до історичних ареалів міста, перебуває за межами архітектурних і археологічних заповідників, архітектурних, археологічних та ландшафтних охоронних зон і зон регулювання забудови. Пам`ятки культурної спадщини на ділянці відсутні.

13.1. Крім цього, згідно висновку земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи № 19577/19578/16-41/11721/11722/18-41 від 14 червня 2018 року, яка проведена в межах розгляду даної справи, спірна земельна ділянка не потрапляє у межі історичних ареалів чи їх охоронних зон.

14. Доводи скаржника про те, що договір підписано з використанням факсиміле, що є підставою для визнання його недійсним є необґрунтованими, оскільки таке підписання не суперечить приписам статті 207 Цивільного кодексу України та пункту 10.3 договору купівлі-продажу.

15. Інші доводи скаржника також є необґрунтованими, оскільки йому достеменно було відомо про існування інженерних мереж та споруд на земельній ділянці, ціну ділянки було погоджено сторонами і крім того, оспорюваний договір було укладено саме на вимогу ПАТ "АК-Транс".

16. У судовому засіданні 18 травня 2015 року закінчено розгляд справи та колегією суддів, при наявності повноважень, прийнято рішення іменем України. Проголошено його вступну та резолютивну частину, яка підписана та додана до справи, а суддя ОСОБА_2, в силу положень статей 4-5, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України зобов`язана була підписати повний текст вказаного рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

17. Рішенням Київської міської ради № 777/777 від 11 грудня 2008 року "Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "АК-Транс" для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано відкритому акціонерному товариству "АК-Транс" у короткострокову оренду на один рік земельну ділянку площею 2,50 га для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва у зв`язку з переходом права власності на майновий комплекс, у тому числі - площею 1,97 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 12 січня 1960 року № 43 "Про відвід земельної ділянки Київському міськавтоуправлінню для збудування автобази"; площею 0,53 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 21 травня 1968 № 772 "Про відвід земельної ділянки Проектно-конструкторсько-технологічному інституту по вул. Микитенко, 9 (Кагатний провулок) під будівництво інженерно-лабораторного корпусу"; погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки на вул . Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва ; затверджено вартість земельної ділянки у розмірі 50 389 571, 00 грн.

17.1. Відповідно до пункту 5 рішення Київської міської ради № 777/777 від 11 грудня 2008 ВАТ "АК-Транс" продано ділянку площею 2,50 га за 50 389 571, 00 грн для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва.

17.2. Пунктами 6, 7 рішення Київської міської ради № 777/777 затверджено умови продажу ВАТ "АК-Транс" земельної ділянки на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва; встановлено термін укладення договору купівлі-продажу протягом двох тижнів після укладення договору оренди земельної ділянки.

17.3. Згідно з пунктом 9.3. рішення Київської міської ради № 777/777 ВАТ "АК-Транс" зобов`язано виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 21 серпня 2007 року № 19-8637 та від 03 грудня 2007 року № 09-14143, дочірнього підприємства "Інститут генерального плану міста Києва" від 04 липня 2007 року № 2050, Київської міської санепідемстанції від 19 липня 2007 року № 5737, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві від 25 червня 2007 № 05-08/4029, Головного управління охорони культурної спадщини від 21 серпня 2007 року № 6236, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 27 серпня 2007 року № 22-1803/35, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 11 липня 2007 року № 02/38-5047.

17.4. Відповідно до пункту 9.6. рішення Київської міської ради № 777/777 від 11 грудня 2008 року ВАТ "АК-Транс" зобов`язано забезпечити вільний доступ для прокладання нових мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

18. Відповідно до умов продажу ВАТ "АК-Транс" земельної ділянки на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва, що є додатком до рішення Київської міської ради № 777/777 від 11 грудня 2008 року, ВАТ "АК-Транс" має використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, забезпечити вільний доступ до проданої земельної ділянки для контролю за дотриманням власником умов продажу земельної ділянки; зараховано до сум, які позивач за первісним позовом має сплатити за земельну ділянку, аванс у сумі 4 689 512, 52 грн, сплачений відповідно до угоди № 50 від 01 липня 2008 року, що підтверджено платіжним дорученням № 422 від 14 липня 2008 року. Решта вартості земельної ділянки у сумі 45 700 058, 48 грн може сплачуватись у розстрочку протягом трьох років рівними частками до 25-го числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки. За кожний день прострочення платежу сплачується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

19. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2009 року у справі № 5/46 за позовом ВАТ "АК-Транс" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору купівлі-продажу позов задоволено повністю; зобов`язано Київську міську раду протягом одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва.

20. В подальшому, 11 листопада 2009 року між ВАТ "АК-Транс" та Київською міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до якого Київська міська рада на підставі рішення від 11 грудня 2008 року № 777/777 продала, а ВАТ "АК-Транс" придбало земельну ділянку площею 2,4915 га для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва за ціною 50 389 571, 00 грн.

20.1. За умовами пунктів 2.1., 2.2. договору в рахунок ціни договору відповідно до угоди № 50 від 01 липня 2008 року ВАТ "АК-Транс" сплачено аванс у сумі 4 689 512, 52 грн. Решта вартості земельної ділянки у сумі 45 700 058, 48 грн мала сплачуватись у розстрочку протягом трьох років рівними частками до 25-го числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

20.2. Відповідно до пункту 4.2. договору у випадку прострочення платежу сплачується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу.

21. 11 листопада 2009 року договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зазначено, що договір підписано у присутності нотаріуса, особу громадян, які підписали договір встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатність відкритого акціонерного товариства "АК-Транс", Київської міської ради, повноваження їх представників, і належність Київській міській раді земельної ділянки, що відчужується перевірено; договір зареєстровано в реєстрі за № 902.

22. 25 грудня 2009 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано державний акт ЯЖ в„– 727425 на право власності відкритого акціонерного товариства "АК-Транс" на земельну ділянку на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва.

23. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02 березня 2010 року у справі № 11/55 за позовом ВАТ "АК-Транс" до Київської міської ради про тлумачення умов договору позов задоволено та розтлумачено, що санкції, передбачені пунктом 4.2. договору купівлі-продажу від 11 листопада 2009 року, укладеного між ВАТ "АК-Транс" та Київською міською радою, будуть застосовуватись з 12 листопада 2012 року.

24. Матеріали справи містять докази часткової сплати ПАТ "АК-Транс" вартості придбаної земельної ділянки на загальну суму 8 497 850, 73 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 442 від 14 липня 2008 року (аванс), № 793 від 24 листопада 2009 року, № 884 від 24 грудня 2009 року та № 48 від 22 січня 2010 року.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

25. Як вже зазначалося вище, у своїй касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "АК-Транс" вказує, що проект землеустрою про відведення спірної земельної ділянки не погоджений Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради, Головним управлінням культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, Інститутом археології та не містить наукового історико-містобудівного обґрунтування, що є порушенням вимог статей 118, 123, 128, 151 Земельного кодексу України і такі порушення були судами проігноровані.

25.1. Також скаржник стверджує, що спірна земельна ділянка межує з Державним історико-меморіальним заповідником "Лук`янівський цвинтар", що є порушенням режиму використання охоронюваних зон, що встановлений статтями 53, 54 Земельного кодексу України та статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та встановленого порядку вилучення такого виду земель відповідно до статті 150 Земельного кодексу України.

26. Проте, розглядаючи дану справу суди встановили, що у висновках контролюючих органів, які містяться у проекті землеустрою щодо відведення ПАТ "АК-Транс" спірної земельної ділянки, зазначається, що земельна ділянка придатна для цільового використання, вказаного у рішенні Київської міської ради, з подальшою експлуатацією та обслуговуванням.

26.1. При цьому, суди дослідили наявні у матеріалах справи:

- висновок № 19-8537 від 21 серпня 2007 року, складений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про погодження відведення земельної ділянки ПАТ "АК-Транс";

- висновок № 05/510 від 25 червня 2007 року про погодження проекту землеустрою ПАТ "АК-Транс", складений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві;

- висновок № 1174 від 16 липня 2007 року, складений Київською міською санепідстанцією Міністерства охорони здоров`я України за підписом Головного державного санітарного лікаря м. Києва, про придатність земельної ділянки площею 2,4915 га, наданої ПАТ "АК-Транс", для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва. У висновку Київської міської санепідемстанції зазначено, що на земельній ділянці існує можливість теплозабезпечення та гарячого водопостачання у зв`язку з наявністю міських теплових мереж, що є необхідною умовою для подальшої експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.;

- лист № 6236 від 21 серпня 2007 року Головного управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), згідно якого останнє не заперечує проти передачі земельної ділянки ПАТ "АК-Транс", для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва;

- лист № 22-1803/35 від 27 серпня 2007 року Державної служби з питань національної культурної спадщини, згідно якого земельна ділянка не входить до історичних ареалів міста, перебуває за межами архітектурних та археологічних заповідників, архітектурних, археологічних та ландшафтних охоронних зон і зон регулювання забудови.

27. Наведеним спростовуються доводи скаржника, що описані у пунктах 7 - 8 цієї постанови, а висновки судів у цій частині є такими, що зроблені з неухильним дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм права матеріального.

28. Апеляційним судом оцінено висновок експертизи і вказано, що у висновку № 19577/19578/16-41/11721/11722/18-41 від 14 червня 2018 судовий експерт зазначив щодо земельної ділянки розташованої за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна , 1 (кадастровий номер № 8000000000 :91 :058:0002 ) діють обмеження у використанні землі, зокрема - охоронні зони інженерних мереж, санітарно-захисні зони та зони санітарної охорони, а саме наявність на земельній ділянці інженерних мереж з двома тепловими камерами. Також, згідно з вказаним висновком технічно можливим є три варіанти облаштування земельного сервітуту для прокладання та експлуатації ділянки теплової мережі з двома тепловими камерами приблизною довжиною 87 м (земельна ділянка загальною площею 2,4915 га) в межах земельної ділянки, що розташована в м . Київ, вул . Оранжерейна , 1. Наведено схематичні варіанти на малюнках.

29. Однак, судами враховано, що в пункті 9.6 оспорюваного рішення визначений обов`язок ВАТ "АК-Транс" забезпечити вільний доступ для прокладення нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

29.1. При цьому, в пункті 5.2. договору купівлі-продажу від 11 листопада 2009 року вказано, що покупець (ВАТ АК-Транс ) ознайомився з рішенням Київради, на підставі якого відчужується земельна ділянка, що є предметом цього договору, оглянув земельну ділянку в натурі та ознайомився з технічною документацією земельної ділянки.

30. Таким чином, правильним є висновок судів про те, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки враховано наявність інженерних мереж та споруд, в той час як виконання ПАТ "АК-Транс" вимог, зазначених у висновках контролюючих органів з метою відведення спірної земельної ділянки, свідчить про його намір користуватися земельною ділянкою за цільовим призначенням, вказаним в оспорюваному рішенні Київської міської ради № 777/777 від 11 грудня 2008 року.

31. Наведене свідчить, що ПАТ "АК-Транс" було відомо про наявність інженерних мереж та споруд на спірній земельній ділянці, а тому, і про наявність обмежень такої земельної ділянки як істотної умови майбутнього договору купівлі-продажу від 11 листопада 2009 року.

32. Тим більше, судами враховані також пояснення ПАТ "Київенерго" у яких зазначається, що на земельній ділянці по вул. Оранжерейній, 1 у місті Києві проходить теплова мережа ТМ-1 РК Молодь Ду 300. Безпосередньо на вказаній мережі та в її охоронній зоні на ділянці між ТК 101/4 та ТК 101/7 (в тому числі на ТК 101/5 та ТК 101/6) на протязі 87 м розміщені автомобілі автосалону "Віпос"; теплова мережа була введена в експлуатацію у 80-х роках, тобто, до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки по вул. Оранжерейній, 1 у м. Києві .

33. До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території положеннями статті 9 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста.

33.1. Частиною 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

33.2. Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

33.3. Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

33.4. Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

33.5. Згідно з частиною 1 статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

33.6. Відповідно до частин 1, 3 статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

34. Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

34.1. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

34.2. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

35. За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

36. Враховуючи приписи вказаних норм, а також те, що під час розгляду даної справи судами не встановлено наведених вище (пункт 34.2. цієї постанови) підстав для визнання акта недійсним, Верховний Суд вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що приймаючи рішення № 777/777 від 11 грудня 2008 року, Київська міська рада діяла відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування" і Земельним кодексом України, а тому вимоги ПАТ "АК-Транс" про визнання недійсним вказаного рішення та його скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

37. Щодо доводів скаржника, описаних у пункті 9 цієї постанови, Суд зазначає таке.

38. За наслідками проведеної експертизи у даній справі у висновку № 19579/19580/16-32 від 04 жовтня 2017 року судовий експерт зазначив, що зображення підпису від імені ОСОБА_1 , що міститься на зворотному боці (стороні) другого аркушу договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 листопада 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 902, у графі "ПРОДАВЕЦЬ Київський міський голова ОСОБА_1 ", виконане не рукописним способом, а нанесене рельєфним кліше-факсиміле підпису, способом безпосереднього контакту кліше із поверхнею бланка документа.

39. Так, статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

40. Відповідно до частин 2 - 4 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

41. Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

42. За приписами статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

43. Нормами статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов`язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

44. Розглядаючи дану справу суди встановили, що у пункті 10.3 оспорюваного договору сторони погодили, що керуючись принципом свободи договору, закріпленим в статті 6 Цивільного кодексу України, приписами статті 207 Цивільного кодексу України даний договір може бути підписаний уповноваженими посадовими особами сторін як власноручно, так і в будь-який інший спосіб, не заборонений чинним законодавством.

45. Отже, як статтею 207 Цивільного кодексу України, так і пунктом 10.3 оспорюваного договору передбачено можливість нанесення факсимільного відтворення підпису Київського міського голови ОСОБА_1 , а тому доводи скаржника і у цій частині не знайшли свого підтвердження, а судові рішення ж винесені без порушень правових норм.

46. Крім зазначено, варто вказати, що суди встановили також і те, що ПАТ "АК-Транс" здійснило часткову оплату вартості земельної ділянки, а Київська міська рада прийняла таку оплату.

47. Тобто, сторони своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) підтвердили факт обізнаності зі всіма умовами договору купівлі-продажу від 11 листопада 2009 року, надали згоду на його укладення наведеним вище способом, а також підтвердили факт його реального виконання, що виключає можливість визнання його недійсним за наведених ПАТ "АК-Транс" підстав.

48. У цій частині і в контексті відповідних доводів касаційної скарги (пункт 9.1. цієї постанови) Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 6 статті 3 Цивільного кодексу України одними із основних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

48.1. Статті 2 та 43 Господарського процесуального кодексу України визнають неприпустимими будь-які зловживаннями процесуальними правами у судовому процесі.

49. Так, оспорюваний договір було укладено на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2009 року у справі № 5/46.

50. При цьому, у тій справі (№ 5/46) позивачем, тобто особою, яка вимагала укладення та підписання договору було саме ПАТ "АК-Транс" і саме ПАТ "АК-Транс" запропонувало умови договору, які у справі № 910/4292/13 вважає неповними.

51. Такі дії скаржника не можна вважати добросовісними, а тому ПАК "АК-Транс" взагалі не має права оспорювати укладений правочин з цих підстав (естоппель).

52. Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

53. Статтею 107 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

54. Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

54.1. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

54.2. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

55. В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

56. Проте, розглядаючи клопотання скаржника про призначення додаткової оціночно-земельної експертизи у справі № 910/4292/13 апеляційним судом встановлено, що відповідачем належним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у правильному висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи).

57. Окрім того, судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування. В іншому випадку це є затягуванням справи.

58. За висновком апеляційного суду матеріали даної справи місять достатньо відповідних доказів для винесення правомірного рішення.

59. Крім того, в матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №19577/19578/16-41/11721/11722/18-41 від 14 червня 2018 року.

59.1. У зазначеному вище висновку було надано відповідь, зокрема, і на ті питання, які по суті є тотожними тим, що просив поставити скаржник при призначенні додаткової експертизи.

60. Враховуючи, що призначення експертизи є правом суду, яким він користується за наявності передбачених на те процесуальним законом вимог, Верховний Суд не може перебирати таке право на себе. Порушень приписів Господарського процесуального кодексу України при відмові у проведенні додаткової експертизи у справі апеляційним судом не допущено, а тому і підстав вважати доводи касаційної скарги обґрунтованими у Верховного Суду не має.

61. Щодо доводів скаржника описаних у пункті 11 цієї постанови Суд зазначає таке.

62. Скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції взагалі не взято до уваги доводів щодо того, що дана справа у суді першої інстанції розглядалася колегією суддів у складі - ОСОБА_2 (головуюча), Гулевець О.В., Марченко О.В. і у судовому засіданні 18 травня 2015 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, а повний текст рішення виготовлено та підписано лише 25 травня 2015 року. Однак, на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що відбулося 19 травня 2015 року на підставі клопотання Генерального прокурора України було прийнято рішення відсторонити від займаної посади терміном на 2 місяці суддю Господарського суду міста Києва - ОСОБА_2 . Таким чином, головуюча суддя фактично не могла підписати (виготовити) повний текст судового рішення від 25 травня 2015 року, оскільки її відсторонено з 19 травня 2015 року від займаної посади.

63. І дійсно, аналогічного змісту доводи наводилися Публічним акціонерним товариством "АК-Транс" в якості аргументів апеляційної скарги, однак такі доводи були проігноровані судом апеляційної інстанції і не знайшли свого відображення в оскаржуваній постанові апеляційного суду.

64. Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

65. Відповідно до пункту 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03 липня 2014 року, остаточне 17 листопада 2014 року: "Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18.07.2006, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21.04.2011)".

66. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

67. В пункті 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази .

68. Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок ігнорування вказаного вище доводу апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки заявник вважає, що судове рішення місцевого господарського суду було винесено неповноважним складом суду, а вказаний довід взагалі не був оцінений під час апеляційного розгляду справи.

69. Відповідно до частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

70. Оскільки за результатами касаційного розгляду встановлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду з передачею даної справи на новий розгляд.

71. Під час нового розгляду апеляційному господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

72. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АК-Транс" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року у справі № 910/4292/13 скасувати.

3. Справу № 910/4292/13 направити на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.