Рішення

від 21.08.2019 по справі 161/3995/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3995/19

Провадження № 2/161/1658/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.

за участю секретаря судового засідання - Новаковської В.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Стецюка О.В., Сулік Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимирська 114 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент Центр з надання адміністративних послуг Луцької міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

07 березня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимирська 114 (далі - відповідач, ОСББ Володимирська 114 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент Центр з надання адміністративних послуг Луцької міської ради (далі - третя особа) про скасування частково протоколу зборів правління ОСББ Володимирська 114 № 9 від 04.10.2018 року, скасування запису про нового керівника правління, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 13 червня 2019 року закрито провадження у справі в частині вимог щодо скасування частково протоколу зборів правління ОСББ Володимирська 114 № 9 від 04.10.2018 року, скасування запису про нового керівника правління.

Крім того, під час підготовчого провадження у суді позивач подавав заяву про уточнення підстав позову, однак у прийнятті цієї заяви судом було відмовлено ухвалою від 13 червня 2019 року, оскільки поданою заявою фактично одночасно змінювався як предмет, так і підстава позову, що чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач до вересня 2018 року перебував на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимирська 114 . У жовтні 2018 року він дізнався, що рішенням загальних зборів відповідача від 09 вересня 2018 року його звільнено з посади голови правління.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки, на його переконання, він належним чином виконував обов`язки голови правління, підстав для висловлення йому недовіри не було.

Крім того, позивач вважає рішення загальних зборів незаконними і неповноважними.

З наведених вище підстав просить суд поновити його на посаді голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимирська 114 , а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу при звільненні.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що до вересня 2018 року позивач перебував на посаді голови правління ОСББ Володимирська 114 .

З матеріалів справи слідує, що пунктом 7 протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимирська 114 від 09 вересня 2018 року вирішено оголосити недовіру голові правління ОСОБА_1 та вивести його із членів правління.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачу у встановленому порядку були вручені копія наказу про звільнення або видана трудова книжка, отже суд робить висновок, що місячний строк звернення до суду з цим позовом, який передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України не пропущений.

Надаючи правову оцінку звільненню позивача з посади, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

Частинами першою, другою, дев`ятою та вісімнадцятою статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, обрання членів правління об`єднання.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства слідує, що член правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зокрема голова правління, є посадовою особою цього об`єднання та може бути звільнений вищим органом управління підприємства з підстав, визначених у його статуті.

В розглядуваному випадку судом встановлено, що відповідно до п.13 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимирська 114 , загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів.

Отже, оскільки вищим органом управління відповідача було прийнято рішення про припинення повноважень позивача і право прийняття такого рішення на власний розсуд чітко передбачено в статуті ОСББ Володимирська 114 , суд дійшов висновку, що позивач був законно та правомірно звільнений із займаної посади.

При цьому суд вважає, що формулювання рішення загальних зборів як недовіра голові правління та виведення його із членів правління означає саме припинення повноважень голови правління як посадової особи.

Хоча відповідач не надав суду доказів того, що він зробив запис у трудовій книжці позивача із зазначенням правової підстави для звільнення, тобто конкретного пункту та статті КЗпП України за яким відбулося звільнення, враховуючи характер правовідносин сторін у справі, а також зміст прийнятого рішення загальних зборів відповідача, суд дійшов висновку, що звільнення позивача відбулося саме на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України - у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи.

Доводи позивача про незаконність та неповноважність рішення загальних зборів відповідача на якому прийнято рішення про припинення його повноважень суд до уваги не бере, оскільки вказане рішення в судовому порядку не оскаржувалося є чинним та не скасованим.

Оскільки судом визнано звільнення позивача правомірним, тому не підлягають до задоволення і похідні позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою та другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, всі судові витрати, окрім витрат по сплаті судового збору, від якого позивач був звільнений в силу положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , покладаються на позивача.

Під час судового розгляду відповідач заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та надав на їх підтвердження договір про надання правової допомоги адвокатом, звіт про виконання роботи, а також платіжні доручення про перерахування ОСББ на користь адвоката 10 000,00 грн.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У судовому засіданні позивач скористався своїм правом, яке визначено у ч.5 ст.137 ЦПК України та заявив усне клопотання в якому не погоджувався з розміром заявлених відповідачем до відшкодування витрат на правничу допомогу.

На переконання суду, вказане клопотання є обґрунтованим, а враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 5 000,00 грн., які і слід стягнути з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимирська 114 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент Центр з надання адміністративних послуг Луцької міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) в користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимирська 114 (43016, м. Луцьк, вул. Володимирська, 114, ЄДРПОУ 40591993) 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано 23 серпня 2019 року.

Суддя Черняк В.В.