Рішення

від 07.08.2019 по справі 240/281/19

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/281/19 р.

Номер провадження № 2/240/169/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 рокуОлександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

за участі :

секретаря - Осадчої Л.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Олександрівські землі про визнання договору недійсним та витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду , зазначивши, що відповідно до державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого 16 вересня 2002 року, він є власником земельної ділянки , площею 8,399 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

Наприкінці 2018 року позивачу стало відомо про державну реєстрацію 12 грудня 2017 року договору оренди належної йому земельної ділянки від цієї ж дати . Договір укладено строком на 10 років з орендарем - ПП Олександрівські землі . Орендодавцем в договорі зазначено ОСОБА_1 - позивача по справі. Позивач заперечує укладання спірного договору оренди земельної ділянки та стверджує, що не підписував його. За його заявою розпочато кримінальне провадження за № 12019050590000012 від 15 січня 2019 року за ч. 1 ст. 366 КК України. Під час досудового розслідування була призначена та проведена судова почеркознавча експертиза від 25 березня 2019 року за № 2/22-6 щодо належності ОСОБА_1 підпису в договорі оренди земельної ділянки від 12 грудня 2017 року. За висновками експертів, підпис від імені орендодавця в договорі виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням його підпису.

Позивач просить визнати вищезазначений договір оренди земельної ділянки недійсним у зв`язку з недодержанням в момент вчинення правочину вимоги, визначеної ч. 3 ст. 203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Вказаний договір ,відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України , є недійсним . Крім того, позивач просить витребувати у відповідача належну позивачеві земельну ділянку та повернути її , а також стягнути судові витрати.

12 квітня 2019 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ПП Олександрівські землі вчиняти будь-які дії , у тому числі із залученням третіх осіб, по проведенню робіт на спірній земельній ділянці ( а.с29).

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 15 квітня 2019 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі ( а.с.31).

Позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 16 квітня 2019 року( а.с.36).

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 2 травня 2019 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження( а.с.44).

28 травня 2019 року представником відповідача надано відзив на позов, за яким він позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у позові, посилаючись на те, що договір оренди був підписаний до 12 грудня 2017 року, а ця дата проставлена в день реєстрації договору . Так, 3 грудня 2018 року позивачем було отримано орендну плату за договором та написана розписка про попередження щодо неможливості укладання інших договорів оренди у зв`язку із підписанням договору № 25 від 12 грудня 2017 року з ПП Олександрівські землі . На доказ позовних вимог позивачем надано ксерокопії експертизи, що є неналежним доказом. Заявлені судові витраті на професійну правничу допомогу не вмотивовані і не підтверджено доказами ( а.с .56-79).

29 травня 2019 року представник від імені позивача надав відповідь на відзив, наполягаючи, що позивач не підписував договір оренди, а 3 грудня 2018 року отримав від представника відповідача гроші в сумі 16000 грн. в якості відшкодування збитків у виді неодержання доходів за час незаконного використання земельної ділянки . Також він надав розписку про те, що не має права укладати інші договори оренди своєї земельної ділянки через наявність спірного договору оренди, що було умовою передання йому коштів на відшкодування збитків, крім того, він засвідчив, що вказана інформація дійсно йому доведена .

Звернення до правоохоронних органів лише 15 січня 2019 року обумовлено завіряннями керівника ПП у скасуванні договору оренди у позасудовому порядку.

а.с 80-81

Позивач в судовому засіданні пояснив, що з огляду на заборону за мораторієм укладати договори купівлі-продажу земельних ділянок, він у 2017 році дійшов згоди з директором ПП Олександрівські землі обміняти належну йому земельну ділянку на земельну ділянку меншої площі з доплатою, але нотаріально оформити це не вдалося. В цей період представники відповідача мали доступ до документів на земельну ділянку та особисті документи позивача , могли залишитися їх копії. У 2018 році позивачеві стало відомо, що вказана земельна ділянка обробляється ПП Олександрівські землі , незважаючи на відсутність договору. Наприкінці 2018 року ,позивач, звернувшись до реєстру, дізнався про укладений та зареєстрований договір оренди. Весь час представники ПП обіцяли добровільно вирішити спір та повернути земельну ділянку або укласти договір міни, що зумовило пізнє звернення до правоохоронних органів.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі, навівши доводи, викладені в позові. Вважає укладений договір оренди недійсним через невідповідність вимогам ч. 1 ст. 215ЦК України. Представник посилається, що позивач не підписував договір оренди та наголошує на відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладання договору оренди земельної ділянки, а відтак, договір оренди не відповідає вимогам ч. 3 ст. 203 ЦПК України, що є підставою для визнання його недійсним.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про день слухання справи. 7 серпня 2019 року до суду надійшло клопотання директора ПП Олександрівські землі про визнання справи малозначною та щодо надання права представництва інтересів відповідача ОСОБА_3 ( а.с. 23).

В судовому засіданні вказане клопотання було розглянуто та залишено без задоволення, відтак ОСОБА_3 , який не надав ,відповідно до ст. 62 ЦПК, документи на підтвердження повноважень, не був допущений до участі у справі в якості представника відповідача.

Проаналізувавши зібрані докази, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , на підставі розпорядження Олександрівської райдержадміністрації Донецької області від 11 липня 2002 року № 280р, надано у власність земельну ділянку, площею 8,4 га, на території Староварварівської сільради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт видано 16 вересня 2002 року та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 438/389.

а.с. 7

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 листопада 2018 року , ОСОБА_1 належить право власності на земельну ділянку, площею 8,399 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована на території Староварварівської сільради .

Вказана земельна ділянка за договором оренди від 12 грудня 2017 року перебуває в оренді у ПП Олександрівські землі . Строк оренди - 10 років . Дата реєстрації договору - 12 грудня 2017 року .

а.с. 6

За матеріалами кримінального провадження № 12019050590000012 від 15 січня 2019 року , внесеного до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про умисне підроблення підпису в договорі оренди земельної ділянки, та наданого Олександрівським ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області для огляду в судове засідання за клопотанням представника позивача , судом було досліджено наявні у кримінальній справі оригінали письмових доказів : висновок експерта та договір оренди землі від 12 грудня 2017 року № 25.

За висновком експерта під час проведення судово-почеркознавчої експертизи за № 2/22-6 від 25 березня 2019 року, підписи від імені ОСОБА_1 у договорі № 25 від 12 грудня 2017 року про оренду земельної ділянки, площею 8,399 га, укладеному між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП Олександрівські землі в особі директора ОСОБА_4 ,виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 ; рукописний запис ОСОБА_5 у договорі № 25 від 12 грудня 2017 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

а.с.88-94

Відповідно до наданого спірного договору оренди землі від 12 грудня 2017 року № 25 ОСОБА_1 ( орендодавець) надав в оренду ПП Олександрівські землі ( орендар) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 8,399 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що знаходиться на території Староварварівської сільради ( п. 1,2 договору).

Строк дії договору - 10 років ( п. 8 договору).

Відповідно до п. 44, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір містить підписи: орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ПП Олександрівські землі с. Мирна Долина Олександрівського району Донецької області.

а.с. 95-96

Згідно з ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

З урахуванням висновку експерта щодо непідписання позивачем спірного договору оренди , суд вважає, що ця обставина свідчить про відсутність волевиявлення позивача на укладання вказаного договору оренди.

Висновок експерта не викликає сумнівів в його правильності, є обґрунтованим, оскільки , експертиза була проведена компетентною судово-експертною установою, експертів було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( ч. 1 ст. 13 ЦПК України)

З огляду на вказане , суд не може прийняти до уваги зауваження відповідача про те, що висновок експерта не є належним доказом по справі . Крім того, у встановлений законом строк відповідач не заявив клопотання про проведення почеркознавчої експертизи , а лише висловив намір у своєму відзиві на позов, в подальшому, у випадку необхідності, звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи ( а.с .57).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до положень статей 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статтей 125, 126 ЗК України , договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

З огляду на те, що позивач не підписував договір оренди, суд розцінює як недостатній доказ волевиявлення власника землі на укладання договору оренди, посилання представника відповідача на отримання ОСОБА_1 в якості орендної плати за видатковим ордером від 25 листопада 2018 року 16000 грн. та його розписку про отримане повідомлення щодо неможливості укладання інших договорів оренди ( а.с.71,72).

Так, позивач пояснив в судовому засіданні, що з метою врегулювання спору, ПП Олександрівські землі видали йому компенсацію за користування земельною ділянкою, пообіцявши розірвати договір та повернути власність. З огляду на те, що договір оренди все ж не було розірвано, він 15 січня 2019 року звернувся до поліції за захистом своїх прав.

Суд звернув увагу , що розписка про повідомлення власника земельної ділянки щодо неможливості укладання в подальшому договорів оренди, датована 3 грудня 2018 року, а не

під час укладання та реєстрації договору - 12 грудня 2017 року, тобто, лише через рік позивач був повідомлений про неможливість укладання іншого договору оренди через наявний договір оренди від 12 грудня 2017 року, що також свідчить про необізнанасть орендодавця про обставини укладання договору оренди на час його державної реєстрації.

Отже, всупереч волевиявленню власника земельної ділянки , ПП Олександрівські землі зареєструвало договір оренди від 12 грудня 2017 року, який підписаний від імені орендодавця-позивача іншою особою.

Вказане свідчить про недійсність договору оренди ,відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ЦК України, відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку , суд виходить з того, що відповідно до ст. 387 ЦК України , власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на те, що договрі оренди спірної земельної ділянки є недійсним, відповідач не має підстав утримувати земельну ділянку, бо не має достатніх правових підстав до цього, а тому позов в частині зобов`язання повернути земельну ділянку підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Право на правничу допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України.

Витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правничої допомоги..

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено ст.ст.15,60,62 ЦПК України та Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером.

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнта. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини справи. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських послуг, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а й також чи сума їх була обґрунтованою.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій,

переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів ОСОБА_1 в суді здійснювалось адвокатом Трофімчуком В.В. відповідно до Договору про надання правової допомоги від 15 листопада 2018 року № 28 та ордеру серії ДН № 074177 (а.с.19-21).

Відповідно до поданого розрахунку гонорару за вказаним договором загальна вартість послуг, наданих адвокатом становить 11568 грн. (а.с.116).

Згідно з квитанцією від 1 серпня 2019 року , ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 гонорар в сумі 11568 гривень за підготовку позовної заяви та представництво в суді (а.с.115).

У наданому опису виконаних робіт зазначені процесуальні дії та час на їх виконання (а.с. 118-119)

Дослідивши перелік наданих послуг та робіт, виконаних в межах договору про надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторони,суд вважає, з урахуванням вимог розумності та справедливості, на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених позивачем необхідно стягнути з відповідача 10568 грн.

Судом враховано, що участь адвоката в судовому засіданні 4 та 24 червня 2019 року не підтверджена, тому вказані витрати підлягають виключенню із розрахунку виконаних робіт.

Крім того ,слід стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2071,46 грн.

Керуючись ст.202, ч. 3 ст. 203, ст.210, ч. 1 ст. 215,ст.ст. 387, 638,792 ЦК України, ст. 6 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст. ст. 2,4,12,13,15,60,62,76-78, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Олександрівські землі про визнання договору недійсним та витребування земельної ділянки задовольнити повністю .

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 12 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Олександрівські землі , який зареєстрований 12 грудня 2017 року за № 23996079 .

Зобов`язати Приватне підприємство Олександрівські землі повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 8,399 га, кадастровий № НОМЕР_2 .

Стягнути з Приватного підприємства Олександрівські землі на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат, пов`язаних з сплатою судового збору -2071,46 грн. витрати на правничу допомогу - 10568 грн., а разом - 12639,46 (дванадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять ) гривень 46 копійок.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає в АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство Олександрівські землі ЄДРПОУ 41358026 , юридична адреса: 84051,Донецька область,Олександрівський район,с.Мирна Долина, вул.Шкільна,1.

Повний текст рішення складено 19 серпня 2019 року.

Суддя Щербак Ю.В.