Рішення

від 22.08.2019 по справі 360/3204/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3204/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання неправомірними дії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати неправомірними дії Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, які полягали у відмові перерахувати пенсію на підставі виданої згідно з судовим рішенням від 11 квітня 2019 року у справі № 360/587/19 нової довідки № 15.2-67/50/301 від 25.06.2019 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з урахуванням сум грошової компенсацію за 5 невикористаних днів щорічної відпустки (1808,80 грн.) та місячної премії (4161,58 грн.), які внаслідок протиправної бездіяльність Головного управління статистики у Луганській області не були включені до довідки №15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок пенсії на підставі виданої згідно з судовим рішенням від 11 квітня 2019 року у справі № 360/587/19 нової довідки від 25.06.2019 № 15.2-67/50/301 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідки від 01.12.2016 № 15/2-587 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні знання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.4-9).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

Позивач зареєстрована в м. Луганськ, проживала там до 25.07.2014 і працювала в Головному управлінні статистики у Луганській області. З жовтня 2014 року позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Рубіжанської міськради як переміщена особа з тимчасово окупованої території. 1 грудня 2016 року позивач вийшла на пенсію відповідно до ст. 86 Закону України № 889-VIII Про державну службу та звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії і надала документи, які передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Позивач також надала відповідачеві довідки № 15/2-587 та № 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати, отримуваної протягом розрахункового періоду для призначення пенсії як державному службовцю. Цей розрахунковий період становив для позивача 7 місяців - з 1 травня по 30 листопада 2016 року включно. На підставі даних про суми складових заробітної плати, включених Головним управлінням статистики у Луганській області до довідок № 15/2-587 та № 15/2-588 від 01.12.2016, відповідач обчислив розмір пенсії, призначеної з 1 грудня 2016 року і довічно. Після отримання доступу до даних персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування позивач з`ясувала, що загальна сума заробітку (доходу), отриманого з 1 травня по 30 листопада 2016 року включно, з якого був сплачений ЄСВ, перевищує вказану в довідках № 15/2-587 та № 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати. В Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування цей заробіток був визначений як заробіток для нарахування пенсії і за 7 місяців розрахункового періоду, з 1 травня по 30 листопада 2016 року включно, складав 103801,01 грн.

Враховуючи, що в довідці № 15/2-587 від 01.12.2016 про складові заробітної плати посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років були вказані правильно, позивач дійшла до висновку, що до іншої довідки - довідки № 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу , Головне управління статистики у Луганській області не включило частину заробітку (доходу), отримуваного починаючи з 1 травня по 30 листопада 2016 року включно, який також мав враховуватись для обчислення пенсії, тому що з нього був нарахований і сплачений ЄСВ.

29 серпня 2018 року позивач звернулась до Головного управлінням статистики у Луганській області з проханням виправити довідку № 15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати і включити до неї всі отримувані позивачем починаючи з 1 травня 2016 року суми зарплати (доходу) і всі види оплати праці (виплати), з яких фактично був нарахований і сплачений ЄСВ, за винятком посадового окладу, надбавок за ранг та за вислугу років, які були вказані в іншій довідці - довідці № 15/2-587 від 01.12.2016 про складові заробітної плати, до якої у позивача претензій не було.

Листом від 12.09.2018 № 3660/17-07 Головне управління статистики у Луганській області відмовилось виправляти довідку № 15/2-588 від 01.12.2016 і повідомило, що загальна сума нарахованої зарплати за період з 1 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року включно, з якої був нарахований ЄСВ, дійсно складає 103801,01 грн, але до довідки № 15/2-588 від 01.12.2016 з певних причин не були включені 1808,80 грн грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, нарахованої і виплаченої в листопаді 2016 року, і 4161,58 грн місячної премії, нарахованої і виплаченої в травні 2016 року.

З цього приводу, позивач звернулась до суду та рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №360/587/19, яке набрало законної сили 14 травня 2019 року, суд вирішив, зокрема, таке: визнати протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Луганській області щодо невключення до довідки №15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу , грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року в сумі 1808,80 грн та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року в сумі 4161,58 грн та зобов`язати Головне управління статистики у Луганській області видати ОСОБА_1 нову довідку про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу , з урахуванням грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року в сумі 1808,80 грн та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року в сумі 4161,58 грн.

20.06.2019, у зв`язку з відмовою Головного управління статистики у Луганській області добровільно виконати судове рішення, позивач звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області. Наступного дня була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 59389519. 28.06.2019 від Головного управління статистики у Луганській області позивачу надійшов лист з додатком - новою довідкою № 15.2-67/50/301 від 25.06.2019 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з урахуванням грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року в сумі 1808,80 грн., і місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року в сумі 4161,58 грн, які внаслідок протиправної бездіяльності цього управління не були включені до довідки № 15/2-588 від 01.12.2016, коли позивачу призначалась пенсія і обчислювався її розмір.

Позивач вважає, що розмір пенсії мені мав обчислюватись також з урахуванням сум цих двох складових заробітної плати (доходу).

01.07.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії і додала до неї нову довідку № 15.2-67/50/301 від 25.06.2019 про складові заробітної плати. Але 9 липня 2019 року отримала від відповідача лист від 05.07.2019 № 235/Р-14 з відмовою перераховувати пенсію.

Свою відмову він обґрунтовував тим, що стаття 37-1 Закону № З72З-XII, якою визначались підстави для здійснення перерахунку пенсій державним службовцям, втратила чинність з 01.05.2016 . Вважаючи неправомірними дії відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 12.08.2019 за вхідним реєстраційним номером 42242/2019 надав відзив на позовну заяву від 08.08.2019 №14809/07 (а.с.64-71), в якому заперечував проти задоволення позову.

В обґрунтування зазначив, що здійснення перерахунку пенсії на підставі виданої згідно з судовим рішенням від 11.04.2019 у справі № 360/587/19 нової довідки від 25.06.201І9 № 15.2-67/50/301 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та довідки від 01.12.2016 № 15/2-587 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні знання, або дипломатичний ранг, надбавку (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу , повідомлено, що провести перерахунок неможливо. Відповідач також зазначив, що Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 у справі № К/9901/1486/17 зазначив, що грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державний службовців, з якої обраховується пенсія. Таким чином, ані ст. 50 Закону № 889-VIII, ані ст. 33 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні.

Правові підставі для її виплати встановлені статтею 24 Закону України Про відпустки ) № 504/96-ВР, які пов`язані зі звільненням особи зі служби. Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового) проте є виплатою за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів: не пов`язана з виконанням позивачем своїх службових обов`язків і має компенсаційний характер, пов`язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача в яких надав пояснення та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.76-83).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, відповідно до довідки від 25.10.2016 №917014004 (а.с.10-11,12).

01.12.2016 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України Про державну службу та надала відповідні документи (а.с.40,41).

Розпорядженням відповідача від 08.12.2016 №2000 позивача взято на облік до відповідача з 01.12.2016 (а.с.34).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №360/587/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління статистики у Луганській області щодо невключення до довідки №15/2-588 від 01.12.2016 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року за листопад 2016 року в сумі 1808,80 грн та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року в сумі 4161,58 грн. Зобов`язано Головне управління статистики у Луганській області видати ОСОБА_1 нову довідку про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням грошової компенсації за 5 невикористаних днів щорічної відпустки, отриманої 30 листопада 2016 року за листопад 2016 року в сумі 1808,80 грн та місячної премії, отриманої 30 травня 2016 року в сумі 4161,58 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління статистики у Луганській області (код ЄДРПОУ 02359834, бульв.Дружби Народів, 32А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп). У задоволенні інших вимог відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили (а.с.15-20).

Головним управлінням статистики у Луганській області від 25.06.2019 №20-07/90-19 позивачу направлено лист, в якому зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 360/587/19 Головне управління статистики у Луганській області надає нову Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за травень-листопад 2016 року. Згідно вищевказаного рішення: до графи Інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) включена грошова компенсація за невикористані 5 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 05.10.2016 по 30.11.2016, нарахована та виплачена при звільненні у листопаді 2016 року, в сумі 1808,80 грн; до графи Премія місячна включена місячна премія, нарахована та виплачена у травні 2016 року за результатами роботи у квітні 2016 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів зі змінами, яка діяла до 01 травня 2016 року, в сумі 4161,58 грн (а.с.21-22).

В якості додатку до листа від 25.06.2019 №20-07/90-19 Головним управлінням статистики у Луганській області надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.06.2019 №15.2-67/50/301 (а.с.23).

У вищевказаній довідці зазначено, що місячна премія, нарахована та виплачена у травні 2016 року за результатами роботи у квітні 2016 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів зі змінами, яка діяла до 01 травня 2016 року, включена до довідки згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, справа № 360/587/19 (а.с.23).

01.07.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.06.2019 №15.2-67/50/301 (а.с.24).

На заяву позивача відповідачем було надано відповідь на звернення від 05.07.2019 №235/Р-14, в якій зазначено, що відповідно до особистої заяви від 01.12.2016 та на підставі наданих довідок про складові заробітної плати від 01.12.2016 № 15/2-587 та довідки від 01.12.2016 № 15/2-588 за період з травня 2016 року по листопад 2016 року, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ з 01.12.2016. Пунктом 2 розділу XI Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12 цього розділу. З огляду на положення підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону № 889-VПІ, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ, якою визначались підстави для здійснення перерахунку пенсій державним службовцям, втратила чинність з 01.05.2016. Таким чином, враховуючи викладене вище, станом на момент звернення до управління (01.07.2019) з новою довідкою про заробітну плату, норми законодавства, які передбачали можливість перерахунку пенсії державним службовцям, втратили чинність. Тому, підстав для здійснення перерахунку пенсії, як державному службовцю, немає (а.с.25).

Відповідачем також надано письмову інформацію від 07.08.2019 №14731/03.1 (а.с.32-33) в якій зазначено, що розмір пенсії позивача становить 7820,00 грн. Заробіток для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу визначається в порядку, встановленому абзацом першим пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 Про деякі питання удосконалення, визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії (зі змінами згідно постанови КМУ від 25.03.2015 № 112), а саме: розмір виплат (крім посадових окладів надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання вислугу років) визначається за будь-які 60 календарних місяців такої робота підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Закон України Про державну службу передбачає, що заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на держслужбі та інших надбавок. Пунктом 2 розділу XI Закону України Про державну службу від 10.12.20 І 5 № 889- VII визнано таким, що втратив чинність Закон України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12,цього розділу. З огляду на положення підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, стаття 37-1 України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, якою визначались підстави для здійснення перерахунку пенсій державним службовцям, втратила чинність з 01.05.2016. Таким чином, враховуючи викладене вище, станом на момент звернення ОСОБА_1 до управління (01.07.2019) з новою довідкою про заробітну плату, норми законодавства, які передбачали можливість перерахунку пенсії державним службовцям, втратили чинність. Законних підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як державному службовцю, немає.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, відзив та пояснення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як вже було встановлено судом, позивач перебуває на обліку у відповідача на обліку як пенсіонер з 01.12.2016 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу , отримавши нову довідку до якої серед іншого включена компенсація за 5 невикористаних днів щорічної відпустки у розмірі 1808,80 грн, позивач вважає, що вказана сума повинна бути врахована при визначені розміру пенсії відповідачем.

З даного приводу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України №3723-ХІІ "Про оплату праці" (далі - Закон №3723-ХІІ) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до частини другої та шостої статті 33 Закону №3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ).

Державні гарантії права на відпустки, визначення умов, тривалості і порядку надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон №504/96-ВР)

Відповідно до статті 2 Закону №504/96-ВР право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Стаття 24 Закону №504/96-ВР гарантує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Стаття 33 Закону №3723-XII не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 24 Закону №504/96-ВР, які пов`язані зі звільненням особи зі служби.

Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (п.2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов`язана з виконанням позивачем своїх службових обов`язків і має компенсаційний характер, пов`язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.

Відтак, грошова компенсація при звільненні за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток не входить до системи оплати праці державних службовців згідно Закону № 3723-ХІІ, з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.

З огляду на вказане, суд зазначає, що вимоги позивача в частині відмови перерахувати пенсію на підставі виданої згідно з судовим рішенням від 11 квітня 2019 року у справі № 360/587/19 нової довідки № 15.2-67/50/301 від 25.06.2019 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з урахуванням сум грошової компенсацію за 5 невикористаних днів щорічної відпустки у розмірі 1808,80 грн є безпідставними та в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладену у постановах від 14.08.2018 справа №127/15400/17 та від 31.08.2018 справа №720/770/17.

При цьому суд вважає неприйнятним застосування правової позиції Верховного Суду викладену у постанові від 11.12.2018 у справі №425/1998/16-а, на яку посилається позивач, оскільки практика Верховного Суду свідчить про її змінність і при виборі і застосуванні норми права суду слід керуватися останньою позицією суду. Згідно інформаціє, що наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що 08.08.2019 у справі №554/5746/17 Верховний Суд у складі тієї ж колегії, що і розглядала справу №425/1998/16-а, підтримав правову позицію щодо не включення грошової компенсація при звільненні за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток до системи оплати праці державних службовців згідно Закону № 3723-ХІІ, з якої обраховується пенсія.

Щодо вимоги в частині перерахунку з урахуванням місячної премії у розмірі 4161,58 грн, яку позивач отримала під час роботи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 50 Закону України Про державну службу заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).

За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно із статтею 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що премія, отримана позивачем, на яку нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування входила до системи оплати праці державного службовця.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З довідки від 25.06.2019 №20-07/90-19 Головного управління статистики у Луганській області вбачається, що до графи Премія місячна включена місячна премія, нарахована та виплачена у травні 2016 року за результатами роботи у квітні 2016 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів зі змінами, яка діяла до 01 травня 2016 року, в сумі 4161,58 грн (а.с.22).

Отже при визначені розміру пенсії необхідно врахувати отриману позивачем місячну премію в сумі 4161,58 грн.

Зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права, у зв`язку з тим, що при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії місячна премія, отримана 30.05.2016 в сумі 4161,58 грн, позивачеві у первинній довідці протиправно роботодавцем не було зазначено вказаний вид оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отримати нову довідку із включенням даної премії стало можливим лише після оскарження дій Головного управління статистики у Луганській області.

Таким чином, відповідач неправомірно не врахував позивачу на підставі нової довідки № 15.2-67/50/301 від 25.06.2019 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця місячну премію у розмірі 4161,58 грн.

Щодо доводів відповідача, що позивач не звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом раніше, позивач звернулася до відповідача із заявою від 01.07.2019 про перерахунок пенсії, долучивши довідку від 25.06.2019 №20-07/90-19 видану Головним управлінням статистики у Луганській області.

Оглядом вказаного документа судом встановлено, що відповідачем дійсно надано відповідь за наслідками розгляду зазначеної заяви на підставі Закону України Про звернення громадян . При цьому, відповідачем окремого рішення про відмову позивачу про перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2016 відповідно до Закону України Про державну службу не приймалося.

Між тим, суд не може погодитись з правомірністю дій відповідача з цього приводу з наступних підстав.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

В силу пункту 1.7 розділу І Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону (абзац четвертий пункту 1.7 розділу І Порядку).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу І Порядку).

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

В силу пункту 4.2 розділу ІV Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Тобто, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення щодо призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся особисто до територіального органу Пенсійного фонду з заявою, в якій просив провести йому перерахунок пенсії, а не за роз`ясненнями пенсійного законодавства. Цю заяву в нього прийняв співробітник Рубіжанського ОУПФУ, при цьому в силу приписів пункту 4.2 розділу ІV Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію перш за все перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

За таких обставин, приймаючи у позивача заяву від 01.07.2019 про перерахунок пенсії, співробітник Рубіжанського ОУПФУ зобов`язаний був перевірити її щодо правильності оформлення. Встановивши невідповідність, роз`яснити ОСОБА_1 яким чином необхідно її правильно оформити.

Таких дій з боку відповідача зроблено не було, а заява безпідставно зареєстрована як звернення громадянина в порядку Закону України Про звернення громадян , при її розгляді відповідачем в розумінні частини п`ятої статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846, рішення про перерахунок пенсії або відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 не приймалось, а лише надано відповідь листом від 05.07.2019 №235/Р-14.

З огляду на викладене є незмістовними посилання відповідача на те, що позивач до Пенсійного фонду не звертався із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка, у зв`язку з чим відповідне рішення про відмову у перерахунку пенсії відповідачем не приймалося. А крім того, сама по собі заява позивача містить в собі всю необхідну інформацію для перерахунку пенсії, що передбачена і заявою встановленого зразка, а по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 по справі №537/3480/17.

Доводи відповідача про те, що зробити перерахунок пенсії позивачу неможливо у зв`язку зі втратою чинності з 01.05.2016 ст.37-1 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ, якою визначались підстави для здійснення перерахунку пенсій державним службовцям, є неприйнятними.

Так, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Саме Закон "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтями 44 та 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачені порядок звернення за перерахунком пенсії та здійснення перерахунку виплати пенсії.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що державні службовці на рівні з іншими громадянами України мають право на перерахунок пенсії згідно норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим є безпідставним посилання відповідача на відсутність правового врегулювання можливості перерахунку пенсії державним службовцям.

Аналізуючи у сукупності норми матеріального права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що викладена у листі від 05.07.2019 №235/Р-14 відмова у перерахунку пенсії свідчить про протиправність дій відповідача.

На підставі абз.1 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача, для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок з 01.12.2016 з урахуванням місячної премії у розмірі 4161,58 грн.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про пропуск позивачем строку суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення, своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що з заявою про перерахунок пенсії з 01.12.2016 позивач звернулася до відповідача 01.07.2019, оскільки для отримання довідки для здійснення перерахунку від 25.06.2019 №152-67/50/301 позивачу знадобився тривалий час, у зв`язку з оскарження бездіяльності Головного управління статистики у Луганській області в Луганському окружному адміністративному суді по справі №360/587/19.

Після набрання рішення у справі №360/587/19 законної сили та отримання від Головного управління статистики у Луганській області довідки від 25.06.2019 №152-67/50/301 позивач звернулася 01.07.2019 до відповідача з заявою та 05.07.2019 отримала відповідь на звернення щодо перерахунку пенсії.

Таким чином, строк звернення до суду обчислюється, виходячи з того моменту, коли позивач отримала лист з відповіддю на своє звернення, тобто з 05.07.2019, а до суду звернувся 19.07.2019.

Отже, у суду відсутні правові підстави вважати, що позивач дізнався про порушення своїх прав за межами 6-місячного строку звернення до суду, у зв`язку з чим, вказані доводи відповідача є безпідставними.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено судом, відповідач, відмовляючи в перерахунку розміру пенсії, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяв неправомірно, чим порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, в зв`язку з чим таке право потребує судового захисту.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн (а.с.3).

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, позивачу необхідно відшкодувати 384,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Викладені з цього приводу заперечення відповідача суд вважає неприйнятними, оскільки відшкодування понесених судових витрат не ставиться в залежність наявності або відсутності на це коштів у сторони, з якої присуджується таке відшкодування.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання неправомірними дії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови листом від 05.07.2019 №235/Р-14 у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за її заявою від 01.07.2019 відповідно до наданої Головним управлінням статистики у Луганській області довідки від 25.06.2019 №152-67/50/301 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з урахуванням місячної премії у розмірі 4161,58 грн.

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Студентська, буд.35А, код ЄДРПОУ 41245565) здійснити з 01 грудня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) пенсії на підставі наданої Головним управлінням статистики у Луганській області довідки від 25.06.2019 №152-67/50/301 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з урахуванням місячної премії у розмірі 4161 (чотири тисячі сто шістдесят одна) гривня 58 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (93009, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Студентська, буд.35А, код ЄДРПОУ 41245565) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова