Рішення

від 23.08.2019 по справі 420/2885/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2885/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНІБА» (Фонтанська дор.,11, м.Одеса, 65000) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКОМІКС» (вул.Космонавтів,буд.32,каб.1106, м.Одеса, 65078) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «САНІБА» (Фонтанська дор.,11, м.Одеса, 65000) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКОМІКС» (вул.Космонавтів,буд.32,каб.1106, м.Одеса, 65078) про зобов`язання Державну фіскальну службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації наступних податкових накладних: №392 від 16.11.2017 року, №234 від 10.11.2017 року, №235 від 10.11.2017 року, №236 від 10.11.2017 року, №237 від 10.11.2017 року, №238 від 10.11.2017 року, №239 від 10.11.2017 року, №240 від 10.11.2017 року, №242 від 10.11.2017 року, №243 від 10.11.2017 року, №251 від 10.11.2017 року, №272 від 13.11.2017 року, №274 від 13.11.2017 року, №275 від 13.11.2017 року, №276 від 13.11.2017 року, №277 від 13.11.2017 року, №278 від 13.11.2017 року, №279 від 13.11.2017 року, №280 від 13.11.2017 року, №287 від 13.11.207 року, №288 від 13.11.2017 року, №289 від 13.11.2017 року, №296 від 13.11.2017 року, №269 від 13.11.2017 року, №270 від 13.11.2017 року, №271 від 13.11.2017 року, №437 від 14.11.2017 року, №438 від 14.11.2017 року, №439 від 14.11.2017 року, №329 від 16.11.2017 року, №330 від 16.11.2017 року, №331 від 16.11.2017 року, №332 від 16.11.2017 року, №333 від 16.11.2017 року, №334 від 16.11.2017 року, №392 від 16.11.2017 року, №393 від 16.11.2017 року, №394 від 16.11.2017 року, №395 від 16.11.2017 року, №396 від 16.11.2017 року, №397 від 16.11.2017 року, №398 від 16.11.2017 року, №399 від 16.11.2017 року, №400 від 16.11.2017 року, №401 від 16.11.2017 року, №402 від 16.11.2017 року, №386 від 16.11.2017 року, №410 від 17.11.2017 року, №411 від 17.11.2017 року, №412 від 17.11.2017 року, №413 від 17.11.2017 року, №414 від 17.11.2017 року, №415 від 17.11.2017 року, №416 від 17.11.2017 року, №417 від 17.11.2017 року, №418 від 17.11.2017 року, №419 від 17.11.2017 року, №420 від 17.11.2017 року, №421 від 17.11.2017 року, №422 від 17.11.2017 року, №423 від 17.11.2017 року, №424 від 17.11.2017 року, №387 від 19.11.2017 року, №388 від 19.11.2017 року, №389 від 19.11.2017 року, №390 від 19.11.2017 року, №403 від 19.11.2017 року, №404 від 19.11.2017 року, №405 від 19.11.2017 року, №406 від 19.11.2017 року, №486 від 20.11.2017 року, №487 від 20.11.2017 року, №488 від 20.11.20 року, №489 від 20.11.2017 року, №490 від 20.11.2017 року, №491 від 20.11.2017 року, №492 від 20.11.2017 року, №493 від 20.11.2017 року, №494 від 20.11.2017 року, №495 від 20.11.2017 року, №496 від 20.11.2017 року, №497 від 20.11.2017 року, №498 від 20.11.2017 року, №499 від 20.11.2017 року, №500 від 20.11.2017 року, №501 від 20.11.2017 року, №502 від 20.11.2017 року, №503 від 20.11.2017 року, №504 від 20.11.2017 року, №505 від 20.11.2017 року, №506 від 20.11.2017 року, №507 від 20.11.2017 року, №508 від 20.11.2017 року, №513 від 21.11.2017 року, №514 від 21.11.2017 року, №515 від 21.11.2017 року, №516 від 21.11.2017 року, №517 від 21.11.2017 року, №518 від 21.11.2017 року, №519 від 21.11.2017 року, №520 від 21.11.2017 року, №521 від 21.11.2017 року, №522 від 21.11.2017 року, №523 від 21.11.2017 року, №524 від 21.11.2017 року, №525 від 21.11.2017 року, №526 від 21.11.2017 року, №528 від 21.11.2017 року, №529 від 21.11.2017 року, №530 від 21.11.2017 року, №531 від 21.11.2017 року, №532 від 21.11.2017 року, №533 від 21.11.201 року, №509 від 21.11.2017 року, №510 від 21.11.2017 року, №511 від 21.11.2017 року, №512 від 21.11.2017 року, №535 від 22.11.2017 року, №536 від 22.11.2017 року, №537 від 22.11.2017 року, №538 від 22.11.2017 року, №539 від 22.11.2017 року, №540 від 22.11.2017 року, №541 від 22.11.2017 року, №542 від 22.11.2017 року, №543 від 22.11.2017 року, №544 від 22.11.2017 року, №545 від 22.11.2017 року, №546 від 22.11.2017 року, №547 від 22.11.2017 року, №548 від 22.11.2017 року, №549 від 22.11.2017 року, №550 від 22.11.2017 року, №551 від 22.11.2017 року, №552 від 22.11.207 року, №553 від 22.11.2017 року, №554 від 22.11.2017 року, №555 від 22.11.2017 року, №556 від 22.11.2017 року, №557 від 22.11.2017 року, №558 від 22.11.2017 року, №534 від 22.11.2017 року, №560 від 23.11.2017 року, №561 від 23.11.2017 року, №562 від 23.11.2017 року, №563 від 23.11.2017 року, №564 від 23.11.2017 року, №565 від 23.11.2017 року, №566 від 23.11.2017 року, №567 від 23.11.2017 року, №568 від 23.11.2017 року, №569 від 23.11.2017 року, №570 від 23.11.2017 року, №571 від 23.11.2017 року, №573 від 23.11.2017 року, №574 від 23.11.2017 року, №575 від 23.11.2017 року, №577 від 23.11.2017 року, №578 від 23.11.2017 року, №579 від 23.11.2017 року, №581 від 24.11.2017 року, №582 від 24.11.2017 року, №583 від 24.11.2017 року, №584 від 24.11.2017 року, №585 від 24.11.2017 року, №586 від 24.11.2017 року, №587 від 24.11.2017 року, №588 від 24.11.2017 року, №589 від 24.11.2017 року, №590 від 24.11.2017 року, №591 від 24.11.2017 року, №592 від 24.11.2017 року, №593 від 24.11.2017 року, №594 від 24.11.2017 року, №595 від 24.11.2017 року, №596 від 24.11.2017 року, №597 від 24.11.2017 року, №599 від 27.11.2017 року, №600 від 27.11.2017 року, №601 від 27.11.2017 року, №602 від 27.11.2017 року, №603 від 27.11.2017 року, №604 від 27.11.2017 року, №605 від 27.11.2017 року, №598 від 27.11.2017 року, №599 від 27.11.2017 року, №606 від 28.11.2017 року, №607 від 28.11.2017 року, №608 від 28.11.2017 року, №609 від 28.11.2017 року, №610 від 28.11.2017 року, №611 від 28.11.2017 року, №612 від 28.11.2017 року, №613 від 28.11.2017 року, №614 від 28.11.2017 року, №615 від 28.11.2017 року, №616 від 28.11.2017 року, №617 від 28.11.2017 року, №618 від 28.11.2017 року, №619 від 28.11.2017 року, №620 від 28.11.2017 року, №621 від 28.11.2017 року, №622 від 28.11.2017 року, №623 від 28.11.208 року, №629 від 29.11.2017 року, №630 від 29.11.2017 року, №631 від 29.11.2017 року, №632 від 29.11.2017 року, №633 від 29.11.207 року, №634 від 29.11.2017 року, №635 від 29.11.217 року, №636 від 29.11.2017 року, №637 від 29.11.2017 року, №638 від 29.11.217 року, №639 від 29.11.2017 року, №624 від 29.11.207 року, №625 від 29.11.2017 року, №626 від 29.11.2017 року, №627 від 29.11.2017 року, №628 від 29.11.2017 року, №656 від 30.11.2017 року, №657 від 30.11.2017 року, №658 від 30.11.2017 року, №659 від 30.11.2017 року, №660 від 30.11.2017 року, №661 від 30.11.2017 року, №662 від 30.11.2017 року, №640 від 30.11.2017 року, №641 від 30.11.2017 року, №642 від 30.11.2017 року, №643 від 30.11.2017 року, №644 від 30.11.2017 року, №645 від 30.11.2017 року, №646 від 30.11.2017 року, №647 від 30.11.2017 року, №648 від 30.11.2017 року, №649 від 30.11.2017 року, №650 від 30.11.2017 року, №651 від 30.11.2017 року, №652 від 30.11.2017 року, №653 від 30.11.2017 року, №654 від 30.11.2017 р. ТОВ «АЛКОМІКС» датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України (ЄДРПОУ 39292197, 04053, м.Львів, Львівська площа,будинок 8).

В судовому засіданні 08.08.2019 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги в повному обсязі, оскільки комісія ДФС України протиправно відмовила у реєстрації податкових накладних з ПДВ у реєстрі та не навела жодного посилання в рішенні на норми права за якими було відмовлено у реєстрації та не зазначило які саме потрібно платнику податків подати докази в обґрунтування товарності операцій з контрагентами. Представник відповідача ДФС України заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову, а саме пояснив, що ТОВ АЛКОМІКС подало до реєстрації податків накладні з ПДВ та не надало додаткових доказів щодо придбання (вироблення) вказаних у них товарів у відповідних податкових періодах, які були продані позивачеві.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - ДФС України на підставі ст.1 Закону України Про державну податкову службу , є центральним органом державної виконавчої влади, яка регулює податкову політику держави та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо прийняття податкових звітів та декларацій від платників податків, встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, прийняття податкової та іншої звітності від платників податків у порядку, встановленому законом, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 01.11.2017 року між ТОВ АЛКОМІКС (Постачальник) та ТОВ САНІБА (Покупець) укладено договір поставки №17/11-АС, згідно п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ АЛКОМІКС було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 492 податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо їх реєстрації у визначеному законодавством порядку, дотриманням електронного підпису уповноваженої платником особи в порядку ст.201 ПК України на загальну суму 133102982,10 грн., з яких 250 податкових накладних на суму 69219711,90 грн. були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, направлені 242 податкові накладні у період з 10.11.2017 по 30.11.2017 року на загальну суму 63883270,20 грн. (в тому числі ПДВ 10647211,70 грн.) були зупинені.

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС маючи господарські відносини із контрагентом ТОВ САНІБА складено наступні податкові накладні: №392 від 16.11.2017 року, №234 від 10.11.2017 року, №235 від 10.11.2017 року, №236 від 10.11.2017 року, №237 від 10.11.2017 року, №238 від 10.11.2017 року, №239 від 10.11.2017 року, №240 від 10.11.2017 року, №242 від 10.11.2017 року, №243 від 10.11.2017 року, №251 від 10.11.2017 року, №272 від 13.11.2017 року, №274 від 13.11.2017 року, №275 від 13.11.2017 року, №276 від 13.11.2017 року, №277 від 13.11.2017 року, №278 від 13.11.2017 року, №279 від 13.11.2017 року, №280 від 13.11.2017 року, №287 від 13.11.2017 року, №288 від 13.11.2017 року, №289 від 13.11.2017 року, №296 від 13.11.2017 року, №269 від 13.11.2017 року, №270 від 13.11.2017 року, №271 від 13.11.2017 року, №437 від 14.11.2017 року, №438 від 14.11.2017 року, №439 від 14.11.2017 року, №329 від 16.11.2017 року, №330 від 16.11.2017 року, №331 від 16.11.2017 року, №332 від 16.11.2017 року, №333 від 16.11.2017 року, №334 від 16.11.2017 року, №392 від 16.11.2017 року, №393 від 16.11.2017 року, №394 від 16.11.2017 року, №395 від 16.11.2017 року, №396 від 16.11.2017 року, №397 від 16.11.2017 року, №398 від 16.11.2017 року, №399 від 16.11.2017 року, №400 від 16.11.2017 року, №401 від 16.11.2017 року, №402 від 16.11.2017 року, №386 від 16.11.2017 року, №410 від 17.11.2017 року, №411 від 17.11.2017 року, №412 від 17.11.2017 року, №413 від 17.11.2017 року, №414 від 17.11.2017 року, №415 від 17.11.2017 року, №416 від 17.11.2017 року, №417 від 17.11.2017 року, №418 від 17.11.2017 року, №419 від 17.11.2017 року, №420 від 17.11.2017 року, №421 від 17.11.2017 року, №422 від 17.11.2017 року, №423 від 17.11.2017 року, №424 від 17.11.2017 року, №387 від 19.11.2017 року, №388 від 19.11.2017 року, №389 від 19.11.2017 року, №390 від 19.11.2017 року, №403 від 19.11.2017 року, №404 від 19.11.2017 року, №405 від 19.11.2017 року, №406 від 19.11.2017 року, №486 від 20.11.2017 року, №487 від 20.11.2017 року, №488 від 20.11.2017 року, №489 від 20.11.2017 року, №490 від 20.11.2017 року, №491 від 20.11.2017 року, №492 від 20.11.2017 року, №493 від 20.11.2017 року, №494 від 20.11.2017 року, №495 від 20.11.2017 року, №496 від 20.11.2017 року, №497 від 20.11.2017 року, №498 від 20.11.2017 року, №499 від 20.11.2017 року, №500 від 20.11.2017 року, №501 від 20.11.2017 року, №502 від 20.11.2017 року, №503 від 20.11.2017 року, №504 від 20.11.2017 року, №505 від 20.11.2017 року, №506 від 20.11.2017 року, №507 від 20.11.2017 року, №508 від 20.11.2017 року, №513 від 21.11.2017 року, №514 від 21.11.2017 року, №515 від 21.11.2017 року, №516 від 21.11.2017 року, №517 від 21.11.2017 року, №518 від 21.11.2017 року, №519 від 21.11.2017 року, №520 від 21.11.2017 року, №521 від 21.11.2017 року, №522 від 21.11.2017 року, №523 від 21.11.2017 року, №524 від 21.11.2017 року, №525 від 21.11.2017 року, №526 від 21.11.2017 року, №528 від 21.11.2017 року, №529 від 21.11.2017 року, №530 від 21.11.2017 року, №531 від 21.11.2017 року, №532 від 21.11.2017 року, №533 від 21.11.2017 року, №509 від 21.11.2017 року, №510 від 21.11.2017 року, №511 від 21.11.2017 року, №512 від 21.11.2017 року, №535 від 22.11.2017 року, №536 від 22.11.2017 року, №537 від 22.11.2017 року, №538 від 22.11.2017 року, №539 від 22.11.2017 року, №540 від 22.11.2017 року, №541 від 22.11.2017 року, №542 від 22.11.2017 року, №543 від 22.11.2017 року, №544 від 22.11.2017 року, №545 від 22.11.2017 року, №546 від 22.11.2017 року, №547 від 22.11.2017 року, №548 від 22.11.2017 року, №549 від 22.11.2017 року, №550 від 22.11.2017 року, №551 від 22.11.2017 року, №552 від 22.11.2077 року, №553 від 22.11.2017 року, №554 від 22.11.2017 року, №555 від 22.11.2017 року, №556 від 22.11.2017 року, №557 від 22.11.2017 року, №558 від 22.11.2017 року, №534 від 22.11.2017 року, №560 від 23.11.2017 року, №561 від 23.11.2017 року, №562 від 23.11.2017 року, №563 від 23.11.2017 року, №564 від 23.11.2017 року, №565 від 23.11.2017 року, №566 від 23.11.2017 року, №567 від 23.11.2017 року, №568 від 23.11.2017 року, №569 від 23.11.2017 року, №570 від 23.11.2017 року, №571 від 23.11.2017 року, №573 від 23.11.2017 року, №574 від 23.11.2017 року, №575 від 23.11.2017 року, №577 від 23.11.2017 року, №578 від 23.11.2017 року, №579 від 23.11.2017 року, №581 від 24.11.2017 року, №582 від 24.11.2017 року, №583 від 24.11.2017 року, №584 від 24.11.2017 року, №585 від 24.11.2017 року, №586 від 24.11.2017 року, №587 від 24.11.2017 року, №588 від 24.11.2017 року, №589 від 24.11.2017 року, №590 від 24.11.2017 року, №591 від 24.11.2017 року, №592 від 24.11.2017 року, №593 від 24.11.2017 року, №594 від 24.11.2017 року, №595 від 24.11.2017 року, №596 від 24.11.2017 року, №597 від 24.11.2017 року, №599 від 27.11.2017 року, №600 від 27.11.2017 року, №601 від 27.11.2017 року, №602 від 27.11.2017 року, №603 від 27.11.2017 року, №604 від 27.11.2017 року, №605 від 27.11.2017 року, №598 від 27.11.2017 року, №599 від 27.11.2017 року, №606 від 28.11.2017 року, №607 від 28.11.2017 року, №608 від 28.11.2017 року, №609 від 28.11.2017 року, №610 від 28.11.2017 року, №611 від 28.11.2017 року, №612 від 28.11.2017 року, №613 від 28.11.2017 року, №614 від 28.11.2017 року, №615 від 28.11.2017 року, №616 від 28.11.2017 року, №617 від 28.11.2017 року, №618 від 28.11.2017 року, №619 від 28.11.2017 року, №620 від 28.11.2017 року, №621 від 28.11.2017 року, №622 від 28.11.2017 року, №623 від 28.11.2017 року, №629 від 29.11.2017 року, №630 від 29.11.2017 року, №631 від 29.11.2017 року, №632 від 29.11.2017 року, №633 від 29.11.2017 року, №634 від 29.11.2017 року, №635 від 29.11.2017 року, №636 від 29.11.2017 року, №637 від 29.11.2017 року, №638 від 29.11.2017 року, №639 від 29.11.2017 року, №624 від 29.11.2017 року, №625 від 29.11.2017 року, №626 від 29.11.2017 року, №627 від 29.11.2017 року, №628 від 29.11.2017 року, №656 від 30.11.2017 року, №657 від 30.11.2017 року, №658 від 30.11.2017 року, №659 від 30.11.2017 року, №660 від 30.11.2017 року, №661 від 30.11.2017 року, №662 від 30.11.2017 року, №640 від 30.11.2017 року, №641 від 30.11.2017 року, №642 від 30.11.2017 року, №643 від 30.11.2017 року, №644 від 30.11.2017 року, №645 від 30.11.2017 року, №646 від 30.11.2017 року, №647 від 30.11.2017 року, №648 від 30.11.2017 року, №649 від 30.11.2017 року, №650 від 30.11.2017 року, №651 від 30.11.2017 року, №652 від 30.11.2017 року, №653 від 30.11.2017 року, №654 від 30.11.2017 року в електронній формі з дотриманням умови щодо їх реєстрації у визначеному законодавством порядку, дотриманням електронного підпису уповноваженої платником особи в порядку ст.201 ПК України. Разом з цим, здійснено спробу зареєструвати податкові накладі в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Однак, у відповідь на перелічені податкові накладні на адресу ТОВ АЛКОМІКС надійшли Квитанції №1, в яких зазначається: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

За результатами опрацювання системи ризиків була виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД:2204.

ТОВ САНІБА на виконання своїх зобов`язань по вищезазначеному договору сплатило на р/р ТОВ АЛКОМІКС усю суму грошових коштів, в том числі за товар згідно документів бухгалтерського та податкового обліку та суму ПДВ.

Представник позивача вважає, що ТОВ САНІБА безпідставно позбавлено законного права на формування податкового кредиту, та єдиним шляхом відстоювати свої права та охоронювані законом інтереси є звернення до суду.

Розглянувши надані додаткові пояснення та відзив на позов, після дослідження письмових доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Відповідним Законом було доповнено статтю 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 наступного змісту: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.1 статті 74 цього Кодексу .

У відповідності до вимог п.74.2 ст.72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автомати зованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію / відмову реєстрації на даний час регламентована:

Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями); Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620 (далі за текстом - Наказ № 567); Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій (далі за текстом - Постанова № 190); Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 566 Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30620 (далі за текстом - Наказ № 566); Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами та доповненнями; далі за текстом - Постанова № 1246).

У відповідності до вимог п.12 Постанови №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом №567, Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Такий перелік затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п.2 Вичерпного переліку, затвердженого наказом №567).

У відповідності до вимог пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 566, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку № 566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилаєте платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.20 Постанови № 1246 у разі надходження до ДФС рішенню суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає, що подані для проведення реєстрації податкової накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства позивача та додатково подані пояснення позивача, в тому числі щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, а саме, що згідно до договорів поставки товару контрагентам-покупцям, якість товару підтверджувалася одноразово наступними документами, які надавалися позивачем в момент постачання покупцю, а саме, висновок санітарно-гігієнічної експертизи, сертифікат продукції на сертифіковану продукцію, експертний висновок ветеринарної медицини, надавали змоги податковому органу прийти до висновку про фактичність проведених операцій, проведення оплати їх вартості та виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ з даної операції.

Протиправність та безпідставність таких рішень та дій податкового органу в аналогічній справі підтверджена постановою Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, а саме: Верховний Суд у своєму рішенні зазначив, що … як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у Рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Під час зупинення реєстрації податкових накладних ДФС України у квитанціях про зупинення не було повідомлено позивачу, які саме конкретно документи первинного податкового чи бухгалтерського обліку підприємство повинно подати для підтвердження права реєстрації вказаних податкових накладних, що за висновками Верховного Суду є протиправним зупиненням реєстрації податкових накладних.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, ці висновки Верховного Суду України обов`язково повинні враховуватись судами при розгляді аналогічних спорів.

Окрім цього, суд погоджується з позицією представника позивача про те, що наявні підстави вважати порушеним право саме позивача незаконними діями ДФС України щодо відмови в реєстрації вищенаведених податкових накладних ТОВ АЛКОМИКС з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена і зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 18 п. 201.10 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.п.198.6 ст.196 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З викладено вбачається, що зупинення податкових накладних ТОВ АЛКОМІКС контролюючим органом унеможливлює включення податку, сплаченого ТОВ САНІБА у зв`язку із придбанням товарів до податкового кредиту з ПДВ відповідних податкових періодів, чим прямо порушуються права ТОВ САНІБА .

Крім того, такі протиправні дії з боку контролюючого органу можуть мати для ТОВ САНІБА негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит з ПДВ відповідних податкових періодів з нарахуванням штрафних санкцій.

Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ САНІБА виконало свої зобов`язання перед ТОВ АЛКОМІКС відповідно до Договору поставки №17/011-АС від 01.11.2017 року (а.с.41-43 т.1).

Так, ТОВ САНІБА було прийнято товар, який постачався ТОВ АЛКОМІКС , що підтверджується видатковими накладними та довіреністю посадовій особі ТОВ САНІБА на право отримання ТМЦ від ТОВ АЛКОМІКС (а.с.169 т.1, а.с.160-250 т.3, а.с.1-170 т.4), у зазначених документах є відмітка про те, що приймання-передача придбаного товару здійснювалась на складі за адресою: Одеська область, м.Подільськ, вул.Соборна 220. Після придбання такий товар був переданий на зберігання ТОВ Котовський винзавод на підставі договору складського зберігання №01/11-СЗ.

За період з листопада 2017 року по серпень 2018 року ТОВ САНІБА оплатило всю суму за поставлений товар ТОВ АЛКОМІКС на загальну суму 133102982,10 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ САНІБА (а.с.171-206 т.4).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/а бо розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Критерії оцінки ступня ризиків).

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв. Так, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Представник відповідача у додаткових поясненнях по справі від 14.08.2019 року зазначив, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ АЛКОМІКС стало та обставина, що згідно виписаної податкової накладної ТОВ АЛКОМІКС №392 від 16.11.2017 року на адресу ТОВ САНІБА було поставлене вино Південне міцне червоне за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 у кількості 13600 штук на загальну суму постачання 297840,00 грн. Однак, відповідно до даних ЄРПН ТОВ АЛКОМІКС з 01.01.2017 року по 01.12.2017 року придбало у підприємств-постачальників відповідний товар за УКТЗЕД 2204219800 у кількості 7650 штук.

Суд не приймає до уваги вказані заперечення представника відповідача, оскільки представником відповідача, у відповідності до приписів ч.2 ст.77 КАС України, не надано доказів того, що ТОВ АЛКОМІКС не мало об`ємів придбання вина марки Південне міцне червоне за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1 у інші податкові періоди від інших постачальників, окрім наведеного представником відповідача періоду (01.01.2017 - 01.12.2017 року).

Стосовно посилання представника відповідача на наявність рішень комісії ДФС за 22 податковими накладними ТОВ АЛКОМІКС про відмову у їх реєстрації, суд не може їх прийняти відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, як підставу для відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки представником відповідача не наведено номерів та дат реєстрації цих податкових накладних, не зазначено підстав для зупинення їх реєстрації та відмови у реєстрації.

Відповідно до положень ст.2 Закону України Про судоустрій та статус суддів встановлено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права.

Відповідно до положень ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно положень ч.2 ст.8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція) була підписана 04.11.1950 року в Римі десятьма європейськими державами. Відтоді вона стала фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей. Ратифікувавши Конвенцію про права людини 17.07.1997 року, Україна визнала не лише право на мирне володіння майном , а й згідно із положеннями ст.1 Протоколу №1 до Конвенції визнала право на звернення фізичних та юридичних осіб до Європейського суду з прав людини за захистом своїх порушених прав та охоронюваних Конвенцією свобод, пов`язаних з реалізацією права власності.

Основною метою ст.1 Протоколу №1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, до яких часто вдаються або схильні вдаватися на практиці уряди держав.

Названа стаття проголошує: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів .

На відміну від більшості положень Конвенції, ст.1 Протоколу №1 захищає права не лише фізичних, а й юридичних осіб, наприклад, компаній. Цей аспект даної статті має важливе значення, оскільки економічна система держав-учасниць Конвенції заснована на праві приватної власності й праві вільно створювати такі економічні одиниці, як юридичні особи : неурядові організації, релігійні органи, засоби масової інформації тощо.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу №1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під законом Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути доступним (accessible) та передбачуваним (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. Доступність закону означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. Передбачуваність означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі Маркс проти Бельгії , п.69).

Поняття майно має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже, майно (рішення від 23.02.1995 року у справі Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів , п.53).

Під дію статті 1 Протоколу №1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив.

Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має легітимне сподівання ( Федоренко проти України , Едуард ОСОБА_1 Мельник проти України ) на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право ( Бурдов проти Росії , Юрій Миколайович Іванов проти України , Агрокомплекс проти України ); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу ( Брезовец проти Хорватії , Рисовський проти України , Кечко проти України , Стреч проти Великобританії , Москаль проти Польщі , Сук проти України , Федоренко проти України , Україна-Тюмень проти України ).

Вказані рішення ЄСПЛ свідчать про те, що захист права особи на незаконне покладання на неї обов`язку щодо сплати податків та штрафів повинно розглядати, як захист права особи на майно у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Такий висновок також випливає з п.49 Рішення ЄСПЛ у справі ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF SHCHOKIN v.UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06).

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом» , а п.2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» . Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції» , «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції» ).

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Оскільки до обов`язків платника податків законом віднесено ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписування актів (довідки) про проведення перевірки (пп.16.1.2,16.1.8 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України), то є очевидним, що він (платник податків) має легітимне очікування на реалізацію свого майнового права, в даному випадку, на гарантоване державою право щодо формування податкового кредиту та зважаючи на відсутність факту заниження податкових зобов`язань при відсутності будь-яких порушень з боку платника податків.

Крім того, ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб`єктами господарювання.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов`язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов`язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов`язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.

Щодо наявності сумніву у податкового органу відносно правомірності формування ТОВ АЛКОМІКС свого податкового зобов`язання та, відповідно, обґрунтованості формування ТОВ САНІБА податкового кредиту з ПДВ слід зазначити наступне.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, визначених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового чи грошового зобов`язання.

Податкове зобов`язання з ПДВ відповідних податкових періодів обчислюється на підставі зареєстрованих у ЄРПН платником податків продавцем податкових накладних.

Таким чином, обмеження ТОВ АЛКОМІКС у реєстрації поданих ним податкових накладних у ЄРПН є перешкодою у виконанні ним свого податкового обов`язку із формування перед бюджетом податкового зобов`язання з ПДВ з господарських операцій, які фактично відбулись та по яким покупцем оплачена на його користь вартість проданих товарів, в тому числі ПДВ.

Питання правомірності формування податкового зобов`язання ТОВ АЛКОМІКС чи податкового кредиту ТОВ САНІБА по вказаним операціям повинні перевірятись під час проведення планових (позапланових) виїзних документальних перевірок, а не на стадії реєстрації податкових накладних ДФС України.

Таким чином, суд не погоджується з тим, що рішення комісії ДФС України про зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ АЛКОМІКС в Єдиному реєстрі податкових накладних із посиланням на підставу - надання платником податку доказів придбання (вироблення) товарів відповідають закону, що безпосередньо порушує право позивача на формування податкового кредиту з ПДВ із сум фактично сплачених постачальнику, а тому, позовні вимоги слід задовольнити повністю на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України: зобов`язати відповідача ДФС України зареєструвати податкові накладні датою її подання для реєстрації.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №392 від 16.11.2017 року, №234 від 10.11.2017 року, №235 від 10.11.2017 року, №236 від 10.11.2017 року, №237 від 10.11.2017 року, №238 від 10.11.2017 року, №239 від 10.11.2017 року, №240 від 10.11.2017 року, №242 від 10.11.2017 року, №243 від 10.11.2017 року, №251 від 10.11.2017 року, №272 від 13.11.2017 року, №274 від 13.11.2017 року, №275 від 13.11.2017 року, №276 від 13.11.2017 року, №277 від 13.11.2017 року, №278 від 13.11.2017 року, №279 від 13.11.2017 року, №280 від 13.11.2017 року, №287 від 13.11.2017 року, №288 від 13.11.2017 року, №289 від 13.11.2017 року, №296 від 13.11.2017 року, №269 від 13.11.2017 року, №270 від 13.11.2017 року, №271 від 13.11.2017 року, №437 від 14.11.2017 року, №438 від 14.11.2017 року, №439 від 14.11.2017 року, №329 від 16.11.2017 року, №330 від 16.11.2017 року, №331 від 16.11.2017 року, №332 від 16.11.2017 року, №333 від 16.11.2017 року, №334 від 16.11.2017 року, №392 від 16.11.2017 року, №393 від 16.11.2017 року, №394 від 16.11.2017 року, №395 від 16.11.2017 року, №396 від 16.11.2017 року, №397 від 16.11.2017 року, №398 від 16.11.2017 року, №399 від 16.11.2017 року, №400 від 16.11.2017 року, №401 від 16.11.2017 року, №402 від 16.11.2017 року, №386 від 16.11.2017 року, №410 від 17.11.2017 року, №411 від 17.11.2017 року, №412 від 17.11.2017 року, №413 від 17.11.2017 року, №414 від 17.11.2017 року, №415 від 17.11.2017 року, №416 від 17.11.2017 року, №417 від 17.11.2017 року, №418 від 17.11.2017 року, №419 від 17.11.2017 року, №420 від 17.11.2017 року, №421 від 17.11.2017 року, №422 від 17.11.2017 року, №423 від 17.11.2017 року, №424 від 17.11.2017 року, №387 від 19.11.2017 року, №388 від 19.11.2017 року, №389 від 19.11.2017 року, №390 від 19.11.2017 року, №403 від 19.11.2017 року, №404 від 19.11.2017 року, №405 від 19.11.2017 року, №406 від 19.11.2017 року, №486 від 20.11.2017 року, №487 від 20.11.2017 року, №488 від 20.11.20 року, №489 від 20.11.2017 року, №490 від 20.11.2017 року, №491 від 20.11.2017 року, №492 від 20.11.2017 року, №493 від 20.11.2017 року, №494 від 20.11.2017 року, №495 від 20.11.2017 року, №496 від 20.11.2017 року, №497 від 20.11.2017 року, №498 від 20.11.2017 року, №499 від 20.11.2017 року, №500 від 20.11.2017 року, №501 від 20.11.2017 року, №502 від 20.11.2017 року, №503 від 20.11.2017 року, №504 від 20.11.2017 року, №505 від 20.11.2017 року, №506 від 20.11.2017 року, №507 від 20.11.2017 року, №508 від 20.11.2017 року, №513 від 21.11.2017 року, №514 від 21.11.2017 року, №515 від 21.11.2017 року, №516 від 21.11.2017 року, №517 від 21.11.2017 року, №518 від 21.11.2017 року, №519 від 21.11.2017 року, №520 від 21.11.2017 року, №521 від 21.11.2017 року, №522 від 21.11.2017 року, №523 від 21.11.2017 року, №524 від 21.11.2017 року, №525 від 21.11.2017 року, №526 від 21.11.2017 року, №528 від 21.11.2017 року, №529 від 21.11.2017 року, №530 від 21.11.2017 року, №531 від 21.11.2017 року, №532 від 21.11.2017 року, №533 від 21.11.201 року, №509 від 21.11.2017 року, №510 від 21.11.2017 року, №511 від 21.11.2017 року, №512 від 21.11.2017 року, №535 від 22.11.2017 року, №536 від 22.11.2017 року, №537 від 22.11.2017 року, №538 від 22.11.2017 року, №539 від 22.11.2017 року, №540 від 22.11.2017 року, №541 від 22.11.2017 року, №542 від 22.11.2017 року, №543 від 22.11.2017 року, №544 від 22.11.2017 року, №545 від 22.11.2017 року, №546 від 22.11.2017 року, №547 від 22.11.2017 року, №548 від 22.11.2017 року, №549 від 22.11.2017 року, №550 від 22.11.2017 року, №551 від 22.11.2017 року, №552 від 22.11.2017 року, №553 від 22.11.2017 року, №554 від 22.11.2017 року, №555 від 22.11.2017 року, №556 від 22.11.2017 року, №557 від 22.11.2017 року, №558 від 22.11.2017 року, №534 від 22.11.2017 року, №560 від 23.11.2017 року, №561 від 23.11.2017 року, №562 від 23.11.2017 року, №563 від 23.11.2017 року, №564 від 23.11.2017 року, №565 від 23.11.2017 року, №566 від 23.11.2017 року, №567 від 23.11.2017 року, №568 від 23.11.2017 року, №569 від 23.11.2017 року, №570 від 23.11.2017 року, №571 від 23.11.2017 року, №573 від 23.11.2017 року, №574 від 23.11.2017 року, №575 від 23.11.2017 року, №577 від 23.11.2017 року, №578 від 23.11.2017 року, №579 від 23.11.2017 року, №581 від 24.11.2017 року, №582 від 24.11.2017 року, №583 від 24.11.2017 року, №584 від 24.11.2017 року, №585 від 24.11.2017 року, №586 від 24.11.2017 року, №587 від 24.11.2017 року, №588 від 24.11.2017 року, №589 від 24.11.2017 року, №590 від 24.11.2017 року, №591 від 24.11.2017 року, №592 від 24.11.2017 року, №593 від 24.11.2017 року, №594 від 24.11.2017 року, №595 від 24.11.2017 року, №596 від 24.11.2017 року, №597 від 24.11.2017 року, №599 від 27.11.2017 року, №600 від 27.11.2017 року, №601 від 27.11.2017 року, №602 від 27.11.2017 року, №603 від 27.11.2017 року, №604 від 27.11.2017 року, №605 від 27.11.2017 року, №598 від 27.11.2017 року, №599 від 27.11.2017 року, №606 від 28.11.2017 року, №607 від 28.11.2017 року, №608 від 28.11.2017 року, №609 від 28.11.2017 року, №610 від 28.11.2017 року, №611 від 28.11.2017 року, №612 від 28.11.2017 року, №613 від 28.11.2017 року, №614 від 28.11.2017 року, №615 від 28.11.2017 року, №616 від 28.11.2017 року, №617 від 28.11.2017 року, №618 від 28.11.2017 року, №619 від 28.11.2017 року, №620 від 28.11.2017 року, №621 від 28.11.2017 року, №622 від 28.11.2017 року, №623 від 28.11.2017 року, №629 від 29.11.2017 року, №630 від 29.11.2017 року, №631 від 29.11.2017 року, №632 від 29.11.2017 року, №633 від 29.11.2017 року, №634 від 29.11.2017 року, №635 від 29.11.2017 року, №636 від 29.11.2017 року, №637 від 29.11.2017 року, №638 від 29.11.2017 року, №639 від 29.11.2017 року, №624 від 29.11.2017 року, №625 від 29.11.2017 року, №626 від 29.11.2017 року, №627 від 29.11.2017 року, №628 від 29.11.2017 року, №656 від 30.11.2017 року, №657 від 30.11.2017 року, №658 від 30.11.2017 року, №659 від 30.11.2017 року, №660 від 30.11.2017 року, №661 від 30.11.2017 року, №662 від 30.11.2017 року, №640 від 30.11.2017 року, №641 від 30.11.2017 року, №642 від 30.11.2017 року, №643 від 30.11.2017 року, №644 від 30.11.2017 року, №645 від 30.11.2017 року, №646 від 30.11.2017 року, №647 від 30.11.2017 року, №648 від 30.11.2017 року, №649 від 30.11.2017 року, №650 від 30.11.2017 року, №651 від 30.11.2017 року, №652 від 30.11.2017 року, №653 від 30.11.2017 року, №654 від 30.11.2017 року, виписані ТОВ «АЛКОМІКС» (код ЄДРПОУ 40957902) у Єдиному реєстрі податкових накладних датою, коли їх було надіслано платником податку - Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛКОМІКС» (код ЄДРПОУ 40957902).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 23.08.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.