Ухвала

від 15.06.2020 по справі 420/2885/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2020 року

Київ

справа №420/2885/19

адміністративне провадження №К/9901/11504/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2020 у справі №420/2885/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Алкомікс про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Саніба звернулось з до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Алкомікс про зобов`язання Державну фіскальну службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації наступних податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 позов задоволено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі №420/2885/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Державна податкова служба України 22.04.2020, тобто в межах строку на касаційне оскарження встановленого пунктом 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2020 касаційну скаргу Державної податкової служби України було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з несплатою судового збору та надано строк на усунення недоліків в межах п`яти днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

02.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги з документом про сплату судового збору.

Таким чином, недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху усунуто скаржником в повній мірі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2019. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальність задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу у справі №420/2885/19.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору) та надано строк на усунення недоліків в межах десяти днів з дати отримання ухвали.

Копія зазначеної ухвали отримана скаржником 01.10.2019.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки недоліки, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, не були усунуті.

06.02.2020 Державна фіскальна служба України вдруге звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі №420/2885/19 . Одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення. В обґрунтування заявленого клопотання Державна фіскальна служба України зазначила, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, пов`язані із неможливістю сплатити судовий збір.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з пропуском процесуального строку).

На виконання вимоги ухвали від 18.02.2020, заявником надіслано заяву про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення. В обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження Державна фіскальна служба України вказує аналогічні обставини для поновлення процесуального строку, що були наведені у клопотанні при поданні апеляційної скарги .

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі №420/2885/19 відмовлено.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.02.2020 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Крім того, разом з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання у якому податковий орган просив суд замінити Державну фіскальну службу України її правонаступником - Державної податковою службою України.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в :

Клопотання Державної податкової служби України про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.

Замінити Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області його правонаступником - Державною податковою службою України

Відмовити Державній податковій службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2020 у справі №420/2885/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Саніба до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Алкомікс про зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..............................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду