Ухвала

від 22.08.2019 по справі 332/2360/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2360/19

Провадження №: 1-кс/332/988/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 р.

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , заявника ОСОБА_5 в особі адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019080030000815 від 12.06.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019080030000815 від 12.06.2019 року.

Подане клопотанняобґрунтоване таким.03 липня 2019 року ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя було задоволено клопотання слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 Запорізької області ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019080030000815 від 12 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст.185 КК України. Зазначеною ухвалою було накладено арешт на тимчасове вилучене майно, яке було вилучено під час огляду місця події 12.06.2019 року на ділянці місцевості, розташованої по вул. Тепличній, 7, м. Запоріжжя, а саме: вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 55111, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , разом з ломом металу, який знаходиться в кузові даного автомобіля, масою у 10840 кілограм, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобілю № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_5 , товарно- транспорту накладну №Р26 від 12 червня 2019 року, расходну накладну №26 від 12 червня 2019 року, приймально-здавальний акт (без номеру), копію договору поставки №1905/31 від 31.05.2019 року, копію акту №3 про взяття на облік відходів від 31.05.2019 року. Заявник вважаємо, що арешт, накладений на вищевказаний транспортний засіб підлягає скасуванню, оскільки матеріалами жодним чином не доведено, що це майно відповідає критеріям ст..98 КПК України, має будь яке відношення не тільки до ЗДП «Кремнійполімер», а і взагалі до будь якого кримінального правопорушення. Крім того, вилучений транспортний засіб не може вважатись знаряддям вчинення кримінального правопорушень, оскільки водієм ОСОБА_8 надано супровідні документи на вантаж, а саме: товарно-транспорту накладну № Р 26 від 12 червня 2019 року на автомобіль КАМАЗ модель 55111, державний номер НОМЕР_1 , видаткову накладну №26 від 12 червня 2019 року, приймально-здавальний акт (без номеру), копію договору поставки №1905/31 від 31.05.2019 року, копію акту №3 про взяття на облік відходів від 31.05.2019. Також з моменту накладання арешту на вищевказане вилучене майно не проводиться ніяких слідчих дій за кримінальним провадженням, не встановлено спричинення збитків.

Отже, заявник вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, підстави для подальшого арешту відсутні.

У судовому засіданні представник заявника вимоги клопотання про скасування арешту уточнив та пояснив, що згоден на часткове задоволення поданого клопотання, яке полягає у передані на відповідальне зберігання майна, на яке накладено арешт із залишенням заборони відчуження без права розпорядження майном, посилаючись на те, що тривалий час слідчим не проведено жодної слідчої дії, а отже відсутні вагомі підстави для перебування майна під арештом з метою збереження речових доказів.

Слідчий СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області у судовому засіданні проти задоволення клопотання про скасування арешту заперечував, посилаючись на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на данийчас триває,і наразі на підприємстві буде проводитись державний аудит, за результатами якого може бути встановлено, що власник майна отримає процесуальний статус пособника , а у разі скасування арешту з автомобіля, власник буде мати змогу його продати, чого не можна допустити, оскільки автомобіль на який накладено арешт у кримінальному провадженні визнано речовим доказом.

Прокурор проти задоволення клопотання також заперечував, обґрунтовуючи це тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та досудовим розслідуванням слідством встановлено, що арештоване майно було використано як засіб та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, що полягає у переміщенні цінностей за межі підприємства.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін, перевіривши надані матеріали і дослідивши подані докази, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Так,ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2019 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, а саме на вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 55111, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2019 року по справі №332/2360/19 (провадження 1-кс/332/880/19) за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019080030000815 від 12 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В ухвалі слідчого судді від 03.07.2019 року зазначено про перебування в СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019080030000815 від 12.06.2019 року за ч.3 ст.185 КК України. Слідчим суддею встановлено, що зазначене майно визнано речовим доказом та має суттєве значення для подальшого проведення досудового розслідування. Відповідні обставини повинні встановлюватись під час досудового розслідування і у разі доведення придбання зазначеного майна у законний спосіб, власник цього майна не позбавлений права повернення цього майна у визначеномуКПК Українипорядку.

Зі змісту ч. 1ст. 170 КПК Українивбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Тобто, арешт майна передбачає певний ступень втручання у права і свободи власника чи володільця майна через встановлення певних обмежень у користуванні, володінні чи розпорядженні майном всупереч волі власника.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Під час розгляду даного клопотання про скасування арешту майна, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочате 12.06.2019року.При цьому,до теперішньогочасу будь-яких експертизу провадженніне призначено,підозру особіне пред`явлено.Ані слідчим, аніпрокурором даних пропроведення будь-якихінших процесуальнихдій зчасу накладенняарешту намайно,які бвиправдовували відповідніобмеження длявласника,слідчому суддіне надано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про відсутність підстав для подальшого застосування арешту майна та відповідно про необхідність його скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-174, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про скасування арешту майна задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2019 (справа № 332/2360/19) на майно, на вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 55111, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2019 року по справі №332/2360/19 (провадження 1-кс/332/880/19) за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019080030000815 від 12 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України скасувати.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1