Ухвала

від 27.08.2019 по справі 332/2360/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2360/19

Провадження №: 1-кс/332/1054/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 р.

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 представника власника майна ЗДП «Кремнійполімер» - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019080030000815 від 12.06.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник представник ЗДП «Кремнійполімер» адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019080030000815 від 12.06.2019 року.

Подане клопотання обґрунтоване таким. Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2019 (справа № 332/2360/19) задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене під час огляду місця події на ділянці місцевості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, а саме: вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 55111, державний номер НОМЕР_1 разом з ломом металу, який знаходився в кузові даного автомобіля, масою у 10840 кг, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобілю № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_7 , товарно-транспортну накладну № Р26 від 12.06.2019 р., видаткову накладну № 26 від 12.06.2019 р., приймально-здавальний акт (без номеру), копію договору поставки № 1905/31 від 31.05.2019 р., копію акту № 3 про взяття на облік відходів від 31.05.2019 р.

Поряд із цим, заявник вказує, що всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства, а саме ч. 2 ст. 233 КПК України, після здійсненого 12 червня 2019 року працівниками правоохоронного органу огляду та вилучення автомобіля орган досудового розслідування не звернувся негайно із клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а подав клопотання до суду про арешт тимчасово вилученого майна. Сам огляд проводився без добровільної згоди водія або власника, який навіть не приймав участь у проведенні огляду, про що свідчить протокол цієї слідчої дії. Заявник зазначає, що відомості про набуття арештованого майна внаслідок вчинення кримінального правопорушення органом досудового розслідування не здобуто. При цьому, походження самого металобрухту правоохоронцями встановлено відразу після зупинення транспортного засобу шляхом вилучення супровідих документів. Вилучене майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям зазначеним у ст.97 КПК України. Матеріали кримінального провадження не містять заяви потерпілої сторони або компетентного державного органу про вчинення злочину чи про наявність будь-яких порушень взагалі. Натомість в наявності документи, які підтверджують правомірну підприємницьку діяльність як ТОВ «МЕТАЛЛОЛОМ-ТРЕЙД» так і ЗДП «Кремнійполімер»: товарно-транспортна накладна № Р26 від 12.06.2019 р., видаткова накладна № 26 від 12.06.2019 р. приймально-здавальний акт (без номеру), копія договору поставки № 1905/31 від 31.05.2019 р., копія акту № 3 про взяття на облік відходів від 31.05.2019 р. До теперішнього часу не пред`явлено підозру будь-якій посадовій особі ЗДП «Кремнійполімер», ТОВ «МЕТАЛЛОЛОМ-ТРЕЙД» або перевізнику в рамках зазначеного кримінального провадження. Згідно з п. 3.1 Договору поставки № 1905/31 від 31.05.2019 р. поставка товару здійснюється Постачальником (ЗДП «Кремнійполімер») на умовах самовивозу покупцем (ТОВ «МЕТАЛЛОЛОМ ТРЕЙД»). Пунктами 3.6, 3.7 Договору встановлено, що датою поставки є дата оформлення приймально-здавального акту та видаткової накладної, а датою переходу права власності від постачальника к покупцеві є дата оплати товару відповідно з умовами п. 3.6 договору. Таким чином, на момент зупинки автомобіля працівниками поліції право власності на металобрухт залишилось за ЗДП «Кремнійполімер», однак право правомірного володіння майном вже було передано ТОВ «МЕТАЛЛОЛОМ-ТРЕИД». Таким чином, арештом майна завдається шкода як його власнику, в особі ЗДП «Кремнійполімер», який не може отримати від реалізації вказаного майна значні кошти, так і ТОВ «МЕТАЛЛОЛОМ ТРЕЙД», яке здійснює правомірне володіння цим майном та позбавлено можливості придбати його на умовах, передбачених договором і використовувати у господарській діяльності. Отже, заявник вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи та перешкоджають здійсненню заявником господарської діяльності, а тому відсутні підстави для подальшого арешту. Крім того, арешт коштів на рахунку перешкоджає нормальній діяльності підприємства, перешкоджає розрахункам із контрагентами, підриває ділову репутацію та створює інші негативні наслідки.

У судовому засіданні представник ЗДП «Кремнійполімер» вимоги клопотання про скасування арешту підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Пояснення надав аналогічні тим, що викладені у поданому клопотанні.

Слідчий СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області у судовому засіданні проти задоволення клопотання про скасування арешту заперечував, посилаючись на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на данийчас триває,і вказане майно визнано речовим доказом.

Прокурор проти задоволення клопотання також заперечував, обґрунтовуючи це тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та досудовим розслідуванням встановлено, що арештоване майно було використаного як засіб та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а також зберегло на собі його сліди, а металобрухт набутий в результаті вчинення вказаного злочину.

Окрім того, органом досудового розслідування слідчому судді надано копію витягу з ЄРДР, до якого 12.06.2019 року за №12019080030000815 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.364 КК України, відповідно до якого посадові особи ЗДП «Кремнійполімер» , зловживаючи своїм службовим становищем ,дуючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, проводять незаконні операції щодо списання основних засобів без погодження з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Фонду державного майна України, незаконно здійснюють відчуження вказаного майна ,яке перебуває у власності держави, без належних документів щодо права на відчуження цього майна різним юридичним особам. Так, органом досудового розслідування встановлено , що 12.06.2019 року близько 14-02 години працівниками поліції за адресою м.Запоріжжя, вул..Теплична, 7, біля прохідної ЗДП «Кремнійполімер» було зупинено транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_3 із вантажем лому металів, походження яких на місці встановити не вдалося. При цьому , будь-яких погоджень з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з боку посадових осіб ЗДП «Кремнійполімер» щодо списання та відчуження майна не надано.

Окрім того, в обґрунтування своїх заперечень проти поданого клопотання слідчий та прокурор посилалися на лист Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відповідно до якого Мінрегіоном найближчим часом заплановано проведення позапланового аудиту відповідності стану збереження державного нерухомого майна ЗДП «Кремнійполімер».

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін, перевіривши надані матеріали і дослідивши подані докази, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так,ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2019 (справа № 332/2360/19) задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене під час огляду місця події на ділянці місцевості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, а саме: вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 55111, державний номер НОМЕР_1 разом з ломом металу, який знаходився в кузові даного автомобіля, масою у 10840 кг, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобілю № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_7 , товарно-транспортну накладну № Р26 від 12.06.2019 р., видаткову накладну № 26 від 12.06.2019 р., приймально-здавальний акт (без номеру), копію договору поставки № 1905/31 від 31.05.2019 р., копію акту № З про взяття на облік відходів від 31.05.2019 р.

В ухвалі слідчого судді від 03.07.2019 року зазначено про перебування в СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019080030000815 від 12.06.2019 року за ч.3 ст.185 КК України. Слідчим суддею встановлено, що зазначене майно визнано речовим доказом та має суттєве значення для подальшого проведення досудового розслідування. У той же час, суддею зазначено, що відповідні обставини повинні встановлюватись під час досудового розслідування і у разі доведення придбання зазначеного майна у законний спосіб, власник цього майна не позбавлений права повернення цього майна у визначеномуКПК Українипорядку.

Зі змісту ч. 1ст. 170 КПК Українивбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Тобто, арешт майна передбачає певний ступень втручання у права і свободи власника чи володільця майна через встановлення певних обмежень у користуванні, володінні чи розпорядженні майном всупереч волі власника.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Під час розгляду даного клопотання про скасування арешту майна, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочате 12.06.2019 року.

При цьому, до теперішнього часу будь-яких експертиз у провадженні не призначено, підозру особі не пред`явлено. Ані слідчим, ані прокурором даних про проведення будь-яких інших процесуальних дій з часу накладення арешту на майно, які б виправдовували відповідні обмеження для власника, слідчому судді не надано, як і не надано даних щодо наявності матеріальної шкоди внаслідок вчинення злочину. Слідчим суддею досліджено подані заявником документи на підтвердження підприємницької діяльності ТОВ «МЕТАЛЛОЛОМ-ТРЕЙД» та ЗДП «Кремнійполімер», а саме товарно-транспортну накладну № Р26 від 12.06.2019 р., видаткову накладну № 26 від 12.06.2019 р., приймально-здавальний акт (без номеру), копію договору поставки № 1905/31 від 31.05.2019 р., копію акту № 3 про взяття на облік відходів від 31.05.2019 року, неналежність яких органом досудового розслідування не доведена.

Враховуючи викладене, слідчий суддя, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про відсутність підстав для подальшого застосування арешту майна та відповідно про необхідність його скасування.

У той же час, слідчий суддя враховує, що згідно з п.3.7 договору поставки №1905/31 від 31.05.2019 року, укладеного між ЗДП «Кремнійполімер» та ТОВ «Металлолом-Трейд», датою переходу права власності від постачальника до покупця є дата оплати товару відповідно з умовами п. 3.6 договору. Таким чином, на момент зупинки автомобіля працівниками поліції право власності на металобрухт залишилось за ЗДП «Кремнійполімер», а отже і майно підлягає поверненню останньому.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-174, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2019 (справа № 332/2360/19) на майно, вилучене під час огляду місця події на ділянці місцевості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, а саме: вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 55111, державний номер НОМЕР_1 ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобілю № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_7 , товарно-транспортну накладну № Р26 від 12.06.2019 р., видаткову накладну № 26 від 12.06.2019 р., приймально-здавальний акт (без номеру), копію договору поставки № 1905/31 від 31.05.2019 р., копію акту № 3 про взяття на облік відходів від 31.05.2019 року .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2019 (справа № 332/2360/19) на лом металу, який знаходився в кузові вантажного автомобіля марки КАМАЗ, модель 55111, державний номер НОМЕР_1 , масою у 10840 кг., і передати його на відповідальне зберігання власнику майна ЗДП «Кремнійполімер».

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1