Постанова

від 22.08.2019 по справі 820/5702/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №820/5702/15

адміністративне провадження №К/9901/9340/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-правова земельна компанія на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року (колегія у складі суддів: Водолажської Н.С., Філатова Ю.М., Калиновського В.А.) у справі № 820/5702/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-правова земельна компанія до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Експертно-правова земельна компанія (надалі позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень якими збільшено суму грошових зобов`язань за платежами податок на прибуток та податок на додану вартість.

В обґрунтування позову посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ Українська компанія МОДУС .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 23 січня 2015 року № 0000162201 та № 0000152201.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не надав належних доказів правомірності висновків акта перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 серпня 2015 року скасував рішення суду першої інстанцій та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову Товариства про скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзив податкового органу на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства та з`ясування реальності і повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг), з подальшою їх реалізацією, по взаємовідносинам з ТОВ Українська компанія Модус , за квітень-жовтень 2013 року. За наслідками перевірки складено акт №6153/20-30-22-01/32134980 від 30 грудня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- пункту 201.1 статті 201, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.6, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 118850 грн, податкові зобов`язання на суму 12333 грн (в межах використаного податкового кредиту), занижено ПДВ на суму 106517 грн.

- пункту 135.1, пункту 135.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 пункту 138.6, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено витрати в сумі 594 250 грн та доходи (в межах використаних витрат) в сумі 61 665 грн (за 2013 рік), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 101 191 грн за 2013 рік.

На підставі складеного акта перевірки податковим органом 23 січня 2015 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000162201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 126 488,75 грн, в тому числі тому числі 101 197,00 грн за основним платежем та 25 297,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000152201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 133 146,25 грн, в тому числі 106 517,0 грн за основним платежем та 26 629,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Виявлені порушення відповідач пов`язує з тим, що в ході перевірки не була підтверджена реальність господарських відносин позивача з ТОВ Українська компанія Модус , оскільки надані підприємством позивача документи не містять даних для встановлення обсягу наданих послуг, відомостей про осіб, які брали участь у виконання договору з боку виконавця, вартість їх послуг та обсяг витраченого на виконання досліджень часу. Також відповідач вказує на те, що відсутні документи, які б підтвердили фактичне вчинення виконавцем дій і що ці дії сприяли укладанню договорів з контрагентами. Крім того, відповідач використав інформацію, отриману від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством (замовник) та ТОВ Українська компанія Модус (виконавець) укладено договори № 29/13 Юр від 29 березня 2013 року, предметом якого є надання виконавцем за завданням замовником юридичних послуг, та № 1707 від 17 липня 2013 року, предметом якого є надання послуг по обробленню даних для проведення рекламно-інформаційних заходів.

За договором № 29/13 Юр від 29 березня 2013 року виконавець зобов`язувався надати юридичні послуги щодо перевірки відповідності вимогам законодавства всіх локальних актів, які видаються органами (підрозділами) замовника, надання допомоги замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених актів; участь у підготовці та укладанні різного роду договорів між замовником з іншими особами; надання усних консультацій з правових питань, що виникли у діяльності замовника; інформувати замовника про зміни в законодавстві, організувати спільно з органами (підрозділами) замовника вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності, здійснювати особистий прийом працівників замовника та консультувати їх з правових питань веденні господарсько-фінансової діяльності; розроблювати правові схеми з досудового врегулювання спорів з дебіторами та кредиторами замовника; розробляти, складати та пред`являти претензії та позовні заяви, в т.ч. про стягнення заборгованості та неустойки, переддоговірних спорів, визнання договорів недійсними, визнання недійсними актів ненормативного характеру; розробляти, складати та подавати до господарських судів України заяв про порушення справ про банкрутство, заяв про визнання грошових вимог; надавати замовнику правову допомогу з питань віднесення дебіторської заборгованості замовника на валові витрати у порядку, визначеному чинним законодавством України; розробляти схеми та методики проведення взаєморозрахунків всіх форм, в т.ч. заліків за участю бюджетних установ та організацій, а також державних органів, що виконують бюджет, розрахунків, взаєморозрахунків дебіторами та кредиторами, а також залік з виконанням вексельного обігу згідно вимог чинного законодавства України; вести переговори в інтересах замовника з третіми особами по суті предмету договору.

Договором передбачено, що наданню послуг має передувати завдання замовника, а оплата за надані послуги проводиться в сумі, вказані в акті виконаних робіт.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що до перевірки та під час судового розгляду позивачем не надано завдання на послуги, а вартість виконаних робіт, зазначена в актах, не підтверджена відповідними розрахунками, протоколи угод про договірну ціну не містить даних яким чином ця ціна визначена, які показники для її узгодження використані.

Також вказаним договором передбачено, що надання послуг виконавцем має підтверджуватися не тільки актом виконаних робіт, а і звітами. Проте звітів стосовно виконаних робіт позивачем не надано.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що в залучених до матеріалів справи актах виконаних робіт відсутні відомості які саме послуги з перелічених в п. 2.1 договору надавалися: які локальні акти були перевірені, кому і яка допомога надавалася, ким була надана ця допомога з підготовки та коректного оформлення зазначених актів; хто приймав участь у підготовці та укладанні договорів, яких саме, з якими особами і що було предметом цих договорів; хто надавав усні консультацій і з яких питань, як вони стосувалися діяльності замовника; яка інформація і ким була надана підприємству про зміни в земельному законодавстві, з урахуванням того, що одним із видів діяльності позивача є 09.10 - діяльність у сфері права; ким здійснювався особистий прийом працівників підприємства і хто відвідував цей прийом і отримав консультації з правових питань веденні господарсько-фінансової діяльності, враховуючи види діяльності підприємства (71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах).

Суд погоджується з висновком апеляційної інстанції, що наведені обставини свідчать про те, що вказані акти прийому-передачі виконаних робіт не відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не можуть бути прийняті в якості первинного документу бухгалтерського обліку на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ Українська компанія Модус .

Крім того, судами попередніх інстанцій досліджено договір № 1707 від 17 липня 2013 року укладений позивачем (замовник) з ТОВ Українська компанія Модус (виконавець), предметом якого є надання виконавцем позивачу послуг з оброблення даних для проведення рекламно-інформаційних заходів: здійснити актуалізацію 26000,0 записів з описами підприємств і бази даних Україна сьогодні українською та російською мовами у відповідності до Технічного завдання (додаток 1). Протоколом узгодження договірної ціни вартість послуг визначена в сумі 74 000,0 грн.

Для підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт здавання-прийняття робіт від 29 липня 2013 року, в якому вказано, що виконавець передав замовнику базу даних на СD із 26000,0 записів з актуалізованими описами підприємств українською та російської мовами на загальну суму 74 000,0 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що у вказаному договорі передбачено, що виконанню робіт має передувати надання замовником початкового набору записів для актуалізації та загальний перелік наявних в Україна сьогодні підприємств з метою перевірки виконавцем нових записів на предмет новизни. Даних про те, що позивачем виконавцю передані якісь матеріали (дані) матеріали справи не містять. Відсутня також інформація стосовно яких підприємств і у зв`язку з чим мала проводитися актуалізація і яка інформація повинна бути актуалізована. Також позивачем не надані документи, які були використані при розрахунку вартості послуг.

Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зважаючи на відсутність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували фактичне надання ТОВ Українська компанія Модус послуг, передбачених договорами № 29/13 Юр від 29 березня 2013 року та № 1707 від 17 липня 2013 року, відсутні підстави вважати позов обґрунтованим.

Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення повинен був врахувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2014 року по справі № 820/17274/14.

Вказаним рішенням визнано протиправними дії Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю Українська компанія Модус (код ЄДРПОУ 38161150), результати якої оформлені актом №585/20-33-22-03-07/38161150 від 28 серпня 2014 року. Жодні господарські операції ТОВ Українська компанія Модус у вказаній справі не досліджувались.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-правова земельна компанія залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року у справі № 820/5702/15 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду