Рішення

від 07.08.2019 по справі 628/4220/15-ц

КУП'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/4220/15-ц

Провадження № 2/628/2/19р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі:

головуючого - судді Волчек О.О.,

за участю:

секретаря - Дюкової Г.Б.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Черкасова М.Ф. ,

представника відповідача - Курила М.І.,

третьої особи - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Моначинівської сільської ради, треті особи: Головне управління держгеокадастру в Харківській області, ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз , про встановлення факту користування земельною ділянкою та визнання права власності на земельну ділянку в порядку набувальної давності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому первісно просив визнати право власності на земельну ділянку, яка розташована між домоволодінням в„– 45 та нежитловим приміщенням по АДРЕСА_2 .

Вподальшому позов було уточнено і в кінцевій редакції позивач просиввстановити факт добросовісного, відкритого та безперервного клористування протягом 20 років ним земельною ділянкою площею 0,025 га, та яка знаходиться між домоволодінням за адресою: в АДРЕСА_1 ,та приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_2 та визнати право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності за ним з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,025 га, та яка знаходиться між між домоволодінням за адресою: в АДРЕСА_1 ,та приміщенням магазину за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовна заява мотивована тим, що він, ОСОБА_1 , проживає у АДРЕСА_3 з 22.09.1995 року та до цього часу, тобто більш як, 20 років. Вказаний будинок належить державі в особі ПАТ Укртрансгаз , земельна ділянка , на якій він розташований, перебуває в праві постійного користування у Держави в особі ПАТ Укртрансгаз , про що свідчить державний акт ХР в„– 19-00-002986 .

Позивач також зазначає, що під час свого тривалого проживання по вказаній адресі, у нього постійно виникала необхідність розширювати територію двору, адже в нього є родина, яку необхідно утримувати. Крім того, він має в користуванні автомобіль Москвич , який необхідний йому для вирішення соціальних та побутових питань його сім`ї, він тримає свійську худобу, яка годує родину, також у нього у дворі знаходяться господарські споруди, погріб, сарай. Все зазначене вище, необхідне йому для нормального існування, щоб утримувати родину та вести домашнє господарство.

В зв`язку з чим він на протязі більш як двадцяти років використовував земельну ділянку, яка знаходиться за вказаною адресою

Також позивач вказує, що на даний час у нього виникла гостра необхідність в будівництві гаражу і сараю для зберігання автомобіля та необхідного господарського інвентарю, зберігання кормових культур для годування свійських тварин, яких він утримує. Крім того,вказане будівництво значно б поліпшило його життя.

Позивач посилається на те, що на виконання вимог Земельного кодексу України він неодноразово звертався до з відповідними заявами до Моначинівської сільської ради.

Зокрема, 17.11.2015 рішенням № 6 І сесії VII скликання Моначинівської сільської ради йому було відмовлено у наданні земельної ділянки з метою будівництва та подальшого обслуговування господарських будівель і споруд.

В обґрунтування відмови у наданні земельної ділянки, головою сільради зазначено положення ч. 3 ст. 121 Земельного кодексу України. Зі змісту вказаної норми випливає, що розмір земельної ділянки передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на житловий будинок, і не може бути меншим ,ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного призначення, встановлений частиною ст. 121 Земельного кодексу України (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок) та посиланням на відсутність у нього права власності на кв. АДРЕСА_3 .

Позивач також вказує, що під час вирішення на черговій сесії сільради питання про надання йому земельної ділянки та розгляду його звернення, депутатами та головою сільради було застосовано норми Земельного кодексу України з помилкою, не проаналізовано достатнім чином зміст ч. 3 ст. 121 Земельного кодексу України, і, як наслідок, було порушено його Конституційні права на отримання у володіння, користування та власність земельної ділянки.

Крім того, позивач зазначає, що ним було подано заяву про отримання у власність відповідної земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації розміром орієнтовно 0,0250 га з метою будівництва та подальшого обслуговування господарських споруд, тобто його вимога про надання земельної ділянки ґрунтувалась окрім зазначеного і тим, що вона необхідна йому для здійснення нового будівництва та подальшого обслуговування з посиланням на ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України. А отже, це земельна ділянка, яка розташована під будинком , та як зазначається у ч. 3 ст. 121 Земельного кодексу України, право власності на яку переходить о громадянина після набуття ним права власності на будинок. Земельна ділянка, на якій розташовано кв. АДРЕСА_3 вже перебуває користуванні Держави в особі ПАТ Укртрансгаз про що свідчить Державний акт ХР № 19-00-002986, що доводить неправильне застосування депутатами та головою Моначинівської сільської ради положень Земельного кодексу України, зокрема ч. З ст.121 Земельного кодексу України.

Однак, як вказує позивач. на всі його звернення, він постійно отримував відмову, кожного разу з новою причиною, що свідчить про те що голова сільради систематично порушує закон та його конституційне право на власну земельну ділянку, не має єдиної чіткої правової позиції щодо неможливості надати йому вказану земельну ділянку у власність, а лише вигадує різні причини аби відмовити у наданні земельної ділянки, зловживаючи при цьому, своїм службовим становищем.

Позивач посилається також на те, що після отримання чергової відмови та банальної відписки на чергове його звернення про надання йому у власність чи користування зазначеної вище земельної ділянки, він надіслав письмовий запит від 24.11.2015 про надання інформації, на який голова сільради повідомив йому, черговою вигаданою відпискою, що згідно техпаспорту КП Куп`янське БТІ вказана земельна ділянка відноситься до нежитлової споруди магазину. Однак, на сьогоднішній день відповідно до положень чинного законодавства технічний паспорт на нерухоме майно відмінний від земельної ділянки не визначає та не може визначати власника земельної ділянки, а лише відображає данні інвентаризації споруд, приміщень, а отже не може вказувати на власника земельної ділянки чи його користувача. Крім того, виникає питання, як саме голова сільради визначив, що саме ділянка, яку він просив у власність чи користування розміром 0,025 га відноситься до магазину.

В уточненому позові , крім зазначених вище підстав міститься також посилання на те, що згідно Державного акту на право постійного користування серії ХР в„– 19-00-002986 в постійному користуванні ПАТ Укртрансгаз перебуває земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Згідно Державного акту на право постійного користування серії ХР в„– 19-00-002986 , виданого радгоспробкоопу ім.. Паризької комуни надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,07 га по АДРЕСА_2 , яка також межує зі спірною земельною ділянкою, тільки з іншого боку. За ініціативою позивача землевпорядною організацією було встановлено межі земельних ділянок, що входять до вказаних Державних актів, і було встановлено розмір та межі земельної ділянки, стосовно якої ведеться спір щодо права за набувальною давністю. Він працює у ПАТ Укртрансгаз і разом із сім`єю мешкає у Ѕ житлового будинку, який належить ПАТ Укртрансгаз та який розташований на вищезазначеній земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в цього товариства на підставі вказаного Державного акту. Проживаючи за вищевказаною адресою , він весь час вважав, що спірна земельна ділянка входить до частини земельної ділянки, яку має в постійному користуванні ПАТ Укртрансгаз.

Крім того, в уточненій позовній заяві вказано про те, що користування ним спірною земельною ділянкою підтверджується наявністю багаторічних насаджених дерев, майна яке належить позивачу, паркани і ворота, через які він заїжджає до домоволодіння на своєму особистому автомобілі, тракторі, а також через ці ворота заїжджає техніка ПАТ Укртрансгаз для обслуговування технічного обладнання. Зазначений паркан межує впритул до приміщення магазину в будинку в„– 47 , тобто продовжує межу спірної земельної ділянки. Він не знав та не міг знати, що вказана ділянка не входить до загальної ділянки, що перебуває у постійному користуванні товариства, так як не володів відповідними документами і не знав розміри та межі земельної ділянки. Всі 20 років він відкрито користувався вказаною земельною ділянкою та завжди надавав доступ до неї при потребі ПАТ Укртрансгаз , який обслуговує своє технічне обладнання. Спорів з колишнім володільцем приміщення магазину по АДРЕСА_1 . спорів не виникало

Також позивач вказує, що з 1995 року він добросовісно, відкрито та безперервно користується вказаною земельною ділянкою.

Третя особа, яка залучена до участі у справі, а саме, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надала суду свої заперечення, у яких просить відмовити у позові у повному обсязі, вважаючи його є необґрунтованим і, безпідставним, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_3 з 2.09.1995 р., та станом на час подання цього позову, більше 20 років. Вказаний будинок належить державі в особі ПАТ Укртрансгаз , земельна ділянка, на якій він розташований перебуває на праві постійного користування у держави в особі ПАТ Укртрансгаз , про що свідчить Державний акт ХР № 19-00-002986. Крім того, позивач зазначає, що він нібито протягом більш як 20 років використовував земельну ділянку, яка знаходиться між буд. АДРЕСА_1 та нежитловим приміщенням магазину по АДРЕСА_2 . Також ОСОБА_1 зазначає, що приблизна площа вказаної земельної ділянки 0,025 га.

Також у запереченнях вказано ,що за інформацією, наданою Міськрайонним управлінням у Куп`янському районі та м. Куп`янську Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ,у останньому не знайдено архівний примірник Державного акту на право постійного користування землею серії ХР в„– 19-00-002986 від 16.03.2000 р.,. а також інформацію про його реєстрацію. Також було повідомлено про те, що встановити, чи входить у межі земельної ділянки відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР в„– 19-00-002986 від 16.03.2000 р., земельна ділянка, зазначена в позові ОСОБА_1 , та її правовий статус встановити неможливо, оскільки інформація по вищезазначеному державному акту не внесена до державного земельного кадастру та в Міськрайонному управлінні відсутні картографічні матеріали, в яких було б зазначено адреси земельних ділянок. Крім того, у Міськрайонному управлінні відсутня інформація щодо реєстрації права власності (користування) спірної земельної ділянки урахуванням вищевикладеного , позивачем у його позові не обґрунтовано, яку саме земельну ділянку він бажає отримати у власність. Не зазначено її цільове призначення, площу, не надано документів, підтверджуючих її місце розташування, за рахунок яких земель позивач бажає отримати у власність спірну земельну ділянку. Крім того, з наданих до суду ОСОБА_1 документів не можливо встановити, чи перебуває спірна земельна ділянка у власності чи користуванні інших осіб.

Крім того у запереченнях вказано, що ОСОБА_1 порушено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, визначений ст. 118 Земельного кодексу. Заяви ОСОБА_1 від 23.10.2015 р. та 24.09.2015 р., адресовані голові Моначинівської сільської ради та які містяться в матеріалах даної судової справи, не відповідають вимогам чинного земельного законодавства. Такі заяви є передчасними, оскільки надання у власність є останнім етапом в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки, якому передують інші етапи відповідно до ст. 118 ЗКУ. Крім того, до вказаних заяв позивачем не додано документів, надання яких передбачено ч. 6 ст. 118 ЗКУ та ін. Також ОСОБА_1 не надано доказів наявності в даному випадку обов`язкових складових підстави для набуття особою права на земельну ділянку за давністю користування (набувальною давністю), а саме, підтвердження добросовісного, відкритого, безперервного користування спірною земельною ділянкою позивачем.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи позову. Крім того, позивач пояснив, що він вважав, що спірна ділянка належить підприємству, де він працює, представник відповідача Черкасов М.Ф. з початку розгляду справи проти позову заперечував, в подальшому як він, так і інший представник відповідача Курило М.І. проти позову заперечували, посилаючись на відсутність законних підстав для визнання права власності на спірну земельну ділянку, недотримання позивачем передбаченої законом процедури вирішення питання про передачу у власність земельної ділянки, а також на те, що будинок, у якому мешкає позивач, належить державі в особі ПАТ Укртрансгаз , а земельна ділянка, на якій він розташований, перебуває на праві постійного користування у держави в особі ПАТ Укртрансгаз . Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні також заперечував проти позову, посилаючись на те, що земельна ділянка прилягає до території магазину, власником якого він є, і рішенням сесії Моначинівської сільської ради виділена йому в оренду, і ним вже виготовлені необхідні документи для реалізації цього рішення.

Треті особи- Головне управління держгеокадастру в Харківській області та Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз в судове засідання не з`явилися, подавши заяви кожна окремо про розгляд справи без їх участі, вказавши , що підтримають надані ними доводи.

Заслухав пояснення сторін, приймаючи до уваги письмові доводи третіх осіб, вислухав свідків, дослідив матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.7).

24.09.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до голови Моначинівської сільської ради з заявою про надання йому у власність земельну ділянку, орієнтованою площею 0,0250 га, розташовану між домоволодінням АДРЕСА_1 та приміщенням магазину по АДРЕСА_2 , якою він добросовісно користується більш, ніж 20 років з метою будівництва індивідуального гаражу орієнтованою площею 0,0250 га .

Рішенням № 184 L сесії VI скликання Моначинівської сільської ради від 14.10.2015 року ОСОБА_1 було відмовлено у наданні у власність земельної ділянки площею 0,0250 га для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_3 згідно п.1 ст.. 121. Земельного кодексу України, оскільки розмір земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва індивідуального гаражу має бути не більше 0,01 га.

24.11.2015 р . ОСОБА_1 звертався до голови Моначинівської сільської ради з заявою про надання йому у власність земельну ділянку, орієнтованою площею 0,0250 га, розташовану між домоволодінням АДРЕСА_1 та приміщенням магазину по АДРЕСА_2 , з метою будівництва та подальшого обслуговування господарських будівель і споруд.

Рішенням № 6 І сесії VIІ скликання Моначинівської сільської ради від 17.11.2015 року ОСОБА_1 було відмовлено у наданні у власність земельної ділянки площею 0,0250 га для будівництва та подальшого обслуговування господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 згідно п.3 ст.. 121. Земельного кодексу України у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є власником будинку за вказаною адресою, так як будинок належить ПАТ Укртрансгаз (т.1,а.с. 10-14).

ОСОБА_1 згідно листа від 2.12.2015 р. Моначинівським сільським головою було запропоновано надати земельну ділянку 0,0250 га в межах населеного пункту, але по другій адресі (а.с.15).

На а.с. міститься фотоматеріал, на якому зображений загальний вигляд спірної земельної ділянки з розташуванням на неї автомобілю, господарських будівель , свійської худоби, і також міститься зображення стіни магазину, який межує з ділянкою (а.с.16).

У листі від 01.02.2016 р. , який надійшов на адресу суду 02.02.2016 р. Моначинівським сільським головою Черкасовим М.Ф. вказано, що виконком Моначинівської сільської ради не може виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0250 га з метою будівництва та подальшого обслуговування господарських будівель і споруд , яка розташована між будинком АДРЕСА_1 , та приміщенням магазину (адреса: АДРЕСА_2) , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не є власником будинку за адресою: АДРЕСА_3 , так як цей будинок належить ПАТ Укртрансгаз , згідно плану БТІ та за рішенням сесії Моначинівської сільської ради виділена в оренду для подальшого оформлення власником магазину ОСОБА_4 для постійного користування ( т.1,а.с.28).

На а.с. 29 міститься експлікація земельних угідь в межах плану, де міститься графічне зображення приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_2 , загальна площа земель всього під магазином вказано - 0,0900 га, кількість власників або користувачів вказана 1 особа.

Згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл її за власником земель, землекористувачам, угіддям (форма 6-зем) станом на 01.01.2015 р., наданої управлінням держгеокадастру у Куп`янському районі Харківської області надано заяву ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_6 , місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_2 , правовий статус вказаний: землі не надані у власність або постійне користування у межах населених пунктів (т.1, а.с.30).

Згідно договорів купівлі-продажу від 11.11.2015 р. ОСОБА_4 купив по Ѕ частці нежитлової будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка знаходиться в комунальній власності Моначинівської сільської ради (т.1, а.с.32, 34).

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Технічного паспорту , власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 ,є ОСОБА_4 (т.1, а.с. 33, 35, 36). .

Рішенням № 6 І сесії VIІ скликання Моначинівської сільської ради від 17.11.2015 р. було вирішено надати дозвіл гр.. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , орієнтованою площею 0,09 га (т.1, а.с.31).

З матеріалів, які містяться в.т.1 на а.с. 37- 37-46, а також 130- 156 ОСОБА_4 замовляв роботи по землеустрою, тобто розроблення проекту відведення земельної ділянки розміром 00900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 і вказані роботим було виконано.

Згідно копії Державного акту на право постійного користування землею серії ХР 19-00-002927 від 23.12.1996 р. , цей акт виданий на право постійного користування Радгоспробкоопу імені Паризької комуни Моначинівською сільською радою 0,09 гектарів землі у межах згідно з планом землекористування для ведення торгівельної діяльності відповідно до рішення Моначинівської сільської ради від 26.03.1996 р. № 27 (т.1а.с.68-69).

5.0.2005 р. Куп`янським Бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорти на громадський будинок за адресою: АДРЕСА_2 ,, а саме, магазин, власником вказане ОСОБА_6 (т.1, а.с.70).

Рішенням Моначинівської сільської ради № 3 від 25.01.2000 р. було закріплене в постійне користування Куп`янському управлінню магістральних газопроводів земельну ділянку загальною площею 0,0152 га для ведення господарської діяльності. (т.1,а.с.72).

Згідно довідки , наданої Моначинівським сільським головою у лютому 2016 р. , земельну ділянку площею 0,08 га для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та додатково надана йому земельна ділянка площею 0,15 га в межах населеного пункту у 2002 р. ОСОБА_1 сплачував земельний податок повністю (т.1, а.с.73).

Відповідно до копії Державного акту на право постійного користування землею, серії НОМЕР_1 , цей акт виданий 16.03.2000 р. (т.1,а.с.82)Моначинівською сільською радою Управлінню Магістральних Газопроводів Харківтрансгаз Куп`янського лінійно-виробничого управління у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 0,1523 гектарів землі у межах згідно з планом землекористування для ведення господарської діяльності відповідно до рішення Моначинівської сільської ради від 25 .01.1999 р. № 3 (т.1, а.с.80-84).

На а.с. 122-123 в т.1 містяться пояснення Управління Держгеокадастру у Куп`янському районі Харківської обл.., у яких містяться підстави для відмови для задоволення позову ОСОБА_1 з посиланням на те, що набуття права власності на земельну ділянку регулюється статтею 119 Земельного кодексу України .

Відповідно до листа Філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз на ім`я ОСОБА_1 , від 03.06.2016 р. наданого ним суду, квартира АДРЕСА_3 , обліковується на балансі філії УМГ Харківтрансгаз ПАТ Укртрансгаз не має статусу службової, є відомчою (т., а.с.173).

У технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_3 , вказані схематичний план земельної ділянки, технічні характеристики квартири, з якого вбачається, що загальна площа під будинком 0, 101 га, квартира 3 кімнатна, розташована на 1 поверсі 1 поверхового будинку (т.1, а.сю.178-181).

Згідно витягу про відомості про державне майно, квартира АДРЕСА_3 не увійшло до статутного фонду господарської організації, а саме, Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз станом на 32.05.2016 р. (т.1, а.с. 181).

На адресу суду від третьої особи Куп`янського ЛВУМГ філії УМГ Харківтрансгаз ПАТ Укртрансгаз надходило клопотання від 26.10.2016 р., де вказано, що ОСОБА_1 є працівником Куп`янського ЛВУМГ філії УМГ Харківтрансгаз ПАТ Укртрансгаз та з 1995 року проживає за адресою: квартира АДРЕСА_3 Житлове приміщення знаходиться за вищевказаною адресою на даний час є власністю ПАТ Укртрансгаз та знаходиться на земельній ділянці державної власності, постійним користувачем якої є ПАТ Укртрансгаз . Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з приводу виділення йому у власність земельної ділянки, суміжної із ділянкою, що належить на праві постійного користування ПАТ Укртрансгаз в особі Куп`янського ЛВУМГ, відповідно до ст.. 198 ЗКУ, не заперечує погодити межі землекористування ОСОБА_1 у разі позитивного рішення на його користь (т.1, а.с.239).

Від 3-ї особи ПАТ Укртрансгаз в особі філії УМГ Харківтрансгаз на адресу суду 3.01.2017 р. надійшли додаткові пояснення, у яких вказано , що земельна ділянка, на яку претендує позивач, межує з земельною ділянкою, яка знаходиться на праві постійного користування у філії УМГ Харківтрансгаз . На земельній ділянці філії УМГ Харківтрансгаз розташовано 12 житлового будинку, в якому мешкає оператор газорозподільної станції Моначинівка ОСОБА_1 , а також вежа з технологічним обладнанням зв`язку. Відповідно до програми ремонтів, не менш, ніж раз на рік планово, а за потреби частіше, проводиться виїзд спеціалістів філії УМГ Харківтрансгаз для обслуговування та ремонту цього обладнання. Для обслуговування обладнання необхідно під`їзд спеціальної техніки. Зважаючи, що позивач на протязі 21 року є працівником УМГ Харківтрансгаз та жодного разу не вчиняв препони для доступу до технічного обладнання, надання йому спірної земельної ділянки гарантує забезпечення безперешкодного доступу до технологічного обладнання філії УМГ Харківтрансгаз , яке є державною власністю. В іншому випадку філія УМГ Харківтрансгаз вбачає потенційні проблеми з доступом до обладнання, що може нанести шкоду Державі (будинок і обладнання є державною власністю) і в обґрунтування своїх пояснень надані подорожні листи та перелік несправностей і виконаних робіт при виконанні ТО або ремонту, графік робіт з технічного обслуговування обладнання служби в 2016-2017 роках, серед об`єкти обслуговування вказано ГРС - Моначинівка(т.2, а.с.24-30).

За клопотанням позивача ухвалою суду від 15.11.2017 р. було витребувано з Головного управління Держгеокадастру належним чином виготовлені експлікації та викопіювання спірної земельної ділянки(т.2, а.с.69).

Від Головного управління Держгеокадастру на адресу суду 4.04.2017 р. надійшов лист від 15.02.2017 р. , у якому зазначено про неможливість виконання ухвали суду. Разом з цим вказано, що згідно державної статистичної звітності (форма 6 зем) станом на 01.01.2016 р. на території Куп`янського району Харківської області три земельні ділянки загальною площею 0, 153 га, які надавались рішенням Моначинівської сільської ради від 25.01.1999 р. № 3 в постійне користування Управлінню Магістральних Газопроводів Харківгаз Куп`янське лінійно-виробниче управління, для ведення господарської діяльності (Державний акт на право постійного користування землею серії ХР в„– 19-00002986), обліковуються за НАК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України ,правовий статус земельних ділянок-землі трубопровідного транспорту, форма власності державна, цільове призначення земельних ділянок-землі, що використовуються для технічної інфраструктури. (т.2, а.с.110).

Як вказано у листі відділу містобудування та архітектури та цивільного захисту на адресу Моначинівської сільської ради про роз`яснення щодо основних принципів та порядку виділення земельних ділянок і необхідності дотримання вимог статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , якою встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. При цьому повідомляє, що даний вид робіт по розробці містобудівної документації на населені пункти Моначинівської сільської ради знаходиться на стадії проектування.(т.2, а.с. 117).

На а.с. 118 у т.2 міститься лист Моначинівського сільського голови на адресу суду , у якому вказано, що на запит суду копію генерального плану населеного пункту с. Моначинівка надати не має можливості.

На а.с. 166-173 у т. 2 містяться надані представником відповідача фотознімки земельної ділянки , житлового будинку, магазину, а також паркану з залізними та шиферними воротами для проїзду автомобілю, залізними дверима за адресою: АДРЕСА_1 , з яких вбачається, що спірна земельна межує з приміщенням магазину, на ділянці розташовані дрова, господарчі забудови, дерев`яні ліси, сітка-рабиця і частина ділянки у занедбаному стані.

Своїм листом від 16.01.2017 р. з фотоматеріалом, на якому міститься зображення будинок, у якому мешкає ОСОБА_1 та вишки, виконавчий комітет Моначинівської сільської ради повідомляє суд про те, що металева вишка зв`язку знаходиться на присадибній ділянці проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 (т.2, а.с. 79-81).

На а.с. 19 т.2 міститься лист начальника міськрайонного Управління Держгеокадастру у Куп`янському районі та м. Куп`янську на адресу першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області стосовно відсутності архівного примірника Державного акту на право постійного користування землею серії ХР в„– 19-00-002986 від 16.03.2000 р. а також інформації про його реєстрацію. Крім того, у листі вказано, що встановити чи входить в межі земельної ділянки земельна ділянка, зазначена у позову ОСОБА_1 та її правовий статус встановити неможливо, так як інформація по вищезазначеному державному акту не внесена до державного земельного кадастру та в Управлінні відсутні картографічні матеріали, в яких було б зазначено адреси земельних ділянок, відсутня інформація щодо реєстрації права власності(користування) спірної земельної ділянки;згідно державної статистичної звітності (форма 6 зем.) станом на 01.01.2016 р. на території Куп`янського району Харківської обл.. за ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України числиться 15, 8800 га. Правовий статус земельних ділянок-землі трубопровідного транспорту., форма власності-державна, цільове призначення земельних ділянок-землі, що використовуються для технічної інфраструктури (т.3, а.с.10).

Ухвалою суду від 14.12.2017 р. по справі було призначено земельно-технічну експертизу за клопотанням ОСОБА_1 , (т.2, а.с. 200-212) проведення експертизи доручено Харківському НДІСЕ ім.. Засл. проф. М.С Бокаріуса на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено (т.2,.а.с.24-26).

16.01.2018 р. на адресу суду з Харківському НДІСЕ ім.. Засл. проф. М.С Бокаріуса. надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення експертизи (т.3, а.с.36).

Згідно Повідомлення від Харківському НДІСЕ ім.. Засл. проф. М.С Бокаріуса про неможливість надання висновку експертизи, який надійшов на адресу суду 20.04.2018 р. відповідно до ст.. 72 ЦПК України у зв`язку з тим, що додаткові матеріали не надійшли та оплата не проведена неможливо надати висновок (т.3, а.с.46-47).

Ухвалою суду від 7.05.2018 р. за клопотанням позивача було постановлено витребувати з Моначинівської сільської ради, з КП КБТІ , ФОП ОСОБА_8 документи, вказані ним (.т.3,а.с.61-62)

17.05.2018 р. від ФОП ОСОБА_8 на адресу суду надійшов лист про неможливість надання матеріалів, витребуваних ухвалою суду (т.3, а.с.69).

На виконання ухвали суду Моначинівською сільською радою надано копію рішення № 27 від 26.03.1996 р. Про закріплення земельних ділянок , згідно якого було вирішено передати в постійне користування радгоспу ім.. Паркомуни земельні ділянки загальною площею 0,12 га, а саме: магазин с. Моначинівка - 0,10 га, магазин с. Дорошівка- 0,02 га, для торгової діяльності магазинів, розташованих на території Моначинівської сільської ради (т.3, а.с.71).

На виконання ухвали суду від КП Куп`янського БТІ на адресу суду 23.05.2018 р. надійшов лист , у якому вказано про те, що технічний паспорт виготовляється в одному примірнику та зберігається у власника об`єкта нерухомого майна, а для огляду в судовому засіданні надані архівні інвентаризаційні справи на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ( т.3, а.с. 72).

ОСОБА_1 29.05.2018 р. звертався до суду з клопотанням про доручення до справи запитувані експертом документи, а саме, топографо-геодезичною зйомкою земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с.87-102) , технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3 , схематичним планом земельної ділянки станом на 2.10.2015 р., але це клопотання було надано після отримання судом Повідомлення експертної установи про неможливість проведення експертизи.

ОСОБА_1 більш не звертався до суду з клопотанням про проведення експертизи.

05.02.2014 р. було Рішенням № 128 Моначинівської сільської ради ХХХІІІ сесії VI скликання було вирішено надати попередню згоду на прийняття з державної власності філії УМГ Харківтрансгаз ПАТ Укртрансгаз у комунальну власність територіальної громади Моначинівської сільської ради половини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с.200).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 об`єктивно підтвердили, що ОСОБА_1 більш 20 років користувався земельною ділянкою по АДРЕСА_2 ., не приховуючи цього факту.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 з 1995 року, тобто з часу заселення у відомчій ПАТ Харківтрансгаз ,неприватизованій кв. АДРЕСА_3 . Квартира обліковується на балансі філії УМГ Харківтрансгаз ПАТ Укртрансгаз не має статусу службової, є відомчою. Позивач відкрито користується земельною ділянкою , яка знаходиться між будинком в„– 45 та нежитловим будинком № 47 магазину, яке є власністю мешканця кв. в„– 1 цього ж будинку ОСОБА_4 якому рішенням сесії Моначинівської сільської ради було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки розміром 00900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , і яким вказані роботи було виконано. Спірна ділянка перебуває у комунальній власності.

Позивач двічі звертався до Моначинівської сільської для надання йому спірної ділянки у власність, але йому було відмовлено, з посиланням на вимоги п.1 ст.. 121. Земельного кодексу України та на п.3 ст.. 121. Земельного кодексу України .

Спірна ділянка розташована на ділянці, що належить на праві постійного користування ПАТ Укртрансгаз в особі Куп`янського ЛВУМГ. Крім того, встановлено, що на ділянці ПАТ Укртрансгаз розташована вежа з технологічним обладнанням зв`язку філії УМГ Харківтрансгаз , яке є державною власністю. до якої періодично проводиться виїзд спеціалістів для обслуговування та ремонту цього обладнання з виїздом спеціальної техніки, і для забезпечення безперешкодного доступу до технологічного , у іншому випадку може бути нанесена шкода Державі , оскільки будинок і обладнання є державною власністю, оскільки станом на 01.01.2016 р. на території Куп`янського району Харківської області три земельні ділянки загальною площею 0, 153 га, які надавались рішенням Моначинівської сільської ради від 25.01.1999 р. № 3 в постійне користування Управлінню Магістральних Газопроводів Харківгаз Куп`янське лінійно-виробниче управління, для ведення господарської діяльності, як землі трубопровідного транспорту, форма власності-державна, цільове призначення земельних ділянок-землі, що використовуються для технічної інфраструктури.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи

Статтями 10,11,60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються,я к на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь - які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗКУ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування нимив порядку, визначеному законом.

Статтею 122 ЗКУ визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, а саме, у ч. 1 цієї статті вказано, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України від 28.06.96 № 254к/96-ВР (зі змінами та доповненнями), а основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ (зі змінами та доповненнями, за текстом - ЦК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення прав власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ -не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставив ,зазначених у частині 1 ст.. 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.

Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна у вигляді земельної ділянки складає 15 років.

Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстави набуття майна.

В даному ж випадку позивач зазначав, що вважав, що ділянка належить підприємству, де він працює, на праві постійного користування в особі Куп`янського ЛВУМГ ПАТ Укртрансгаз , і на який розташована вежа ПАТ Укртрансгаз , з технологічним обладнанням зв`язку, а також на спірній ділянці розташоване приміщення магазину, який належить на праві власності іншій особі, тобто він усвідомлював, що вказана земельна ділянка належить іншім особам.

Крім того, аналіз статті 119 ЗК України дає підстави для висновку, що не передбачено жодних переваг для осіб, зазначених у частині першій цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 ЗК України). Ця норма надає лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов`язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 дійсно двічі звертався до Моначинівської сільської ради, але матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача про передачу у власність земельної ділянки на підставі статті 119 ЗК України з дотриманням вимог ч. 6 ст.118 ЗКУ, з доданням відповідних матеріалів, які вказані у цій нормі закону.

Вперше він звернувся з проханням надати у власність земельну ділянку для будівництва індивідуального гаражу, оскільки користується земельною ділянкою більш ніж 20 років, хоча це питання вирішується виключно в судовому порядку.

Вдруге він звернувся з аналогічною заявою, але вказав іншу мету- будівництва та подальшого обслуговування господарських будівель, але без додання відповідних матеріалів, передбачених земельним законодавством.

Положеннями частин першої, шостої статті 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Оскільки орган місцевого самоврядування не надав дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення та передачі позивачу у власність спірної земельної ділянки законний власник не визнає факту добросовісності користування спірною земельною ділянкою, що є необхідною умовою для визнання права власності за набувальною давністю.

При цьому, позивач не порушував питання про набуття права власності за спірну земельну ділянку у порядку, передбаченому статтями 116, 118 ЗК України.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2018 р. у справі №742/2916/15

Судом було призначено земельно-технічну експертизу, але у зв`язку з несплатою та ненаданням позивачем відповідних документів у проведенні експертизи було відмовлено.

Згідно з частиною першою статті 113 ЗК України зони санітарної охорони створюються навколо об`єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об`єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. Частиною 2 вказаної статті встановлено заборону щодо здійснення будь-якої діяльності у межах зон санітарної охорони, що могла б завдати шкоди таким об`єктам.

Хоча у земельному законодавстві не має конкретних вказівок стосовно обладнань, пов`язаних з газопостачанням, на думку суду, враховуючи відомості, надані у поясненнях ПАТ Укртрансгаз , щодо необхідності вільного доступу до вежі з технологічним обладнанням зв`язку, цій фактор також є суттєвим для вирішення питання щодо спірної ділянки.

В судовому засіданні достовірно встановлено, оскільки цей факт підтверджений поясненнями свідків і не спростований іншими учасниками судового розгляду справи та третіми особами, що моментом фактичного заволодіння спірною земельною ділянкою слід вважати дату -1995 рік, тобто з моменту заселення у квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , тобто позивач користувався спірною земельною ділянкою до введення в дію ЗК України від 25 жовтня 2001 року, який набрав чинності з 01 січня 2002 року, тобто правовідносини виникли задовго до введення в дію ЗК України .

Таким чином, позивачем не дотримано умов щодо строку, який застосовується для набувальної давності на земельну ділянку, що обчислюється починаючи з 01 січня 2002 року, з набуттям чинності Земельного кодексу України, та має становити не менше 15 років, тобто норма статті 119 ЗК України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосуватись лише з 01 січня 2017 року, а з позивач звернувся до суду з позовом у грудні 2015 року, тобто без отримання необхідних строків, які надають право на таке звернення.

Разом цим, за позивачем залишається право у випадку приватизації ним житла, звернутися до компетентних органів для вирішення питання про можливість надання йому у власність відповідної земельної ділянки за процедурою, передбаченого нормами Земельного кодексу України.

При таких обставинах суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.. ст.. 12, 13, 76, 7881258,259,263-265,268 ЦПК України, ст.. ст.. 116, 118, 119 ЗК України, ст.. 344 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовуОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , ІНН НОМЕР_4 до Моначінівської сільської ради,Харківська область, Куп`янський район с. Моначінівка, вул.. Жердія, 21, код ЄДРПОУ 22704629, треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Харківській області,м. Харків, вул.. Космічна, 21, 8-9 поверх, код ЄДРПОУ 39792822, ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ІНН НОМЕР_5 , Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Харківтрансгаз , м. Харків, вул.. Культури 20-а - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.

Повний текст рішення виготовлений 19.08.2019 р.

Головуючий О.О. Волчек