Ухвала

від 21.08.2019 по справі 635/3445/19

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/3445/19

Провадження №1-кс/635/2630/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Покотилівка клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області у кримінальному провадженні №12019220430000445 від 18 березня 2019 року про застосування запбіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Октябрське Харківського району Харківської області, громадянина України, раніш не судимого, не одруженого, має малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019220430000445 від 18 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

21 серпня 2019 року прокурор, в порядку ч.2 ст.185 КПК України, через канцелярію суду подав уточнене клопотання про застосування у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обгрунтування клопотання посилається на наступне. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, може знищити або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованих йому правопорушень; переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; може незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; а також перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, у зв`язку з чим виникла необхідність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи, викладені в клопотанні і зазначив, що оскільки ОСОБА_4 на теперішній час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину на теперішній час існують ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Захисники підозрюваного у судовому засіданні також заперечували проти задоволення клопотання, мотивуючи це тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру йому було здійснено з порушенням вимог діючого КПК України, а сама підозра не є обгрунтованою.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, суд дійшов такого висновку.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за №12019220430000445 від 18 березня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України встановлено, що ОСОБА_8 з 2006 року по теперішній час перебуває на посаді голови Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області і у відповідності з вимогами діючого законодавства є посадовою особою територіальної громади села, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими обов`язками.

Будучи достоменно обізнаним щодо своїх прав та обов`язків, як голови сільської ради, а також щодо питань адміністративно-територіального устрою громади, інфраструктури, містобудування та земельних питань в межах с.Глибоке Харківського району Харківської області, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 вирішив заволодіти чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Зокрема, ОСОБА_8 було відомо, що в АДРЕСА_2 , на території колишнього КСП ім.Кірова, окрім зруйнованих нежитлових приміщень корівників, до теперішнього часу знаходяться в нормальному стані нежитлові приміщення корівники, один з яких розташований за адресою: АДРЕСА_3 та належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , а інший розташований за адресою: АДРЕСА_3 та належить на праві власності ТОВ «АГРО-ТЕРРА-ІНВЕСТ».

Для реалізації свого умислу ОСОБА_4 у змові з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розробили злочинний план, згідно якого, останні вирішили, що для заволодіння майном, необхідно:

- присвоїти інші номери поштових адрес нежитловим приміщенням корівникам, які вже мали власників та поштові адреси: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ;

- провести інвентаризацію та виготовити технічні паспорти на вищевказані об`єкти нерухомого майна вказавши з новими адресами та власником;

- виготовити документи необхідні для передання вказаних об`єктів до статутного капіталу ТОВ «СЕРП-МЕТАЛ» (код ЄДРПОУ 42413082) та реєстрації права власності на них, як на об`єкти нерухомого майна за іншою адресою.

05.09.2018 року ОСОБА_4 , згідно умов розробленого злочинного плану, виконуючи відведену йому роль у вчиненні кримінального правопорушення, звернувся до Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області з письмовою заявою від 05.09.2018 №89, в якій прохав присвоїти поштову адресу будівлям корівникам колишнього КСП ім.Кірова, при цьому умисно не надав до Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області схеми місць розташування об`єктів нерухомого майна для подальшого прикриття протиправних дій рішенням органу місцевого самоврядування.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_8 , зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог ст.ст.26, 37, 42, 46 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", діючи умисно, протиправно, не скликав сесію сільської ради, а виніс розгляд заяви ОСОБА_4 на засідання виконкому Глибоцької сільської ради Харківського району Харківськох області.

В подальшому, ОСОБА_8 , будучи впевненим у своєму впливі, як сільського голови та голови виконкому, на членів виконавчого комітету Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області при прийнятті рішення, в період з 05.09.2018 по 03.10.2018 надав ОСОБА_4 інформацію про номери поштових адрес, які будуть присвоєні нежитловим приміщенням - корівникам, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , а саме - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 .

03.10.2018 року ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного умислу на заволодіння нежитловими приміщеннями - корівниками за адресою: вул.Зарічна (колишня вул.Кірова) №25 та АДРЕСА_4 звернувся в ТОВ «Харківська служба Бюро технічної інвентаризації» (ЄДРПОУ 39050420) з замовленнями для виготовлення на них технічних паспортів з новими адресами зазначивши в заявках адреси: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .

Одночасно з цим ОСОБА_8 в період з 05.09.2018 по 17.10.2018 , діючи умисно, склав проект незаконного рішення виконкому Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про присвоєння поштових адрес двом нежитловим будівлям - корівникам колишнього КСП ім.Кірова, зазначивши їх, як - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 і які ніколи не належали ОСОБА_4 та будь-яких законних підстав на право володіння, користування та розпорядження зазначеними об`єктами нерухомості в останнього не було.

Продовжуючи реалізацію єдиного спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 17.10.2018, на засіданні виконавчого комітету Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, будучи його головою, використовуючи свої владні повноваження в своїх інтересах, користуючись авторитетом у присутніх членів виконкому, умисно приховав від них інформацію про те, що розгляд заяви ОСОБА_4 здійснюється не уповноваженим на те органом, запевнивши останніх, що ОСОБА_4 має право власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна.

Цього ж дня ОСОБА_8 , як голова Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області підписав незаконне рішення №73 виконавчого комітету Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області «Про присвоєння поштової адреси будівлям колишнього КСП ім. Кірова», яким заяву ОСОБА_4 , задоволено та присвоєно поштову адресу будівлям корівникам колишнього КСП ім.Кірова, а саме: вул.Зарічна №38 та №39 в с.Глибоке Харківського району Харківської області.

18.10.2018 ОСОБА_4 надав в ТОВ «Харківська служба Бюро технічної інвентаризації» вказане вище рішення Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області і отримав технічний паспорт №2573 на громадську будівлю корівник за адресою: вул. Зарічна №38 в с. Глибоке Харківського району Харківської області, яка фактично являється нежитловою будівлею корівником за адресою: вул.Зарічна (колишня Кірова) №26 в с.Глибоке, а також технічний паспорт №2574 на громадську будівлю корівник за адресою: вул. Зарічна №39 в с.Глибоке Харківського району Харківської області, яка фактично являється нежитловою будівлею корівником за адресою: АДРЕСА_2 .

Після чого, 22.10.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , склали та підписали акт прийому-передачі та грошової оцінки майна, згідно з умовами якого передали до статутного капіталу ТОВ "СЕРП-МЕТАЛ" вищевказані об`єкти нерухомого майна.

Цього ж дня ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , на загальних зборах ТОВ "СЕРП-МЕТАЛ" збільшили статутний капітал зазначеного товариства, шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ "СЕРП-МЕТАЛ" нежитлових будівель літер А-1 №38 загальною площею 1615 кв.м. та літер А-1 №39 загальною площею 1612 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_2 .

Вподальшому, 02.11.2018 ОСОБА_9 звернувся до Харківської філії КП "Агенція адміністративних послуг" з заявами про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за адресами: Харківська область, Харківський район, с.Глибоке, вул.Зарічна, 38 та Харківська область, Харківський район, с.Глибоке, вул.Зарічна, 39, за ТОВ "СЕРП-МЕТАЛ".

Рішеннями про державну реєстрацію прав та обтяжень №43863283 від 05.11.2018 та №43863931 від 05.11.2018 державний реєстратор Харківської філії КП "Агенція адміністративних послуг" ОСОБА_11 , зареєструвала право власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна в цілому за ТОВ "СЕРП-МЕТАЛ".

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , вчинених за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , останні шляхом обману заволоділи: нежитловим приміщенням корівником за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 ; нежитловим приміщенням корівником за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві приватної власності ТОВ «АГРО-ТЕРРА-ІНВЕСТ». Вартість зазначених об`єктів нерухомого майна згідно з висновком комісійної судової оціночно-будівельної експертизи №112/3775 від 28.02.2019 скалала 1153680 грн., чим спричинили матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

У судовому засіданні встановлено, що органами прокуратури було складено підозру щодо ОСОБА_4 за ч.3 ст.190 КК України.

29 січня 2019 року здійснено виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , для вручення повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42018221430000402 від 16 листопада 2018року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. Однак, за місцем реєстрації та проживання останнього не встановлено.

Відповідно до вимог ст.278 КПК України, у разі неможливості вручення повідомлення про підозру особі, вручення здійснюється за правилами вручення повідомлень (виклику), що передбачено КПК України. Тобто, відповідно до ст.135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка (повідомлення про підозру) для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає.

В даному випадку повідомлення про підозру ОСОБА_4 було передано його матері - ОСОБА_12 . Однак, остання відмовилася отримувати повідомлення про підозру, тому в присутності двох понятих під відеофіксацію прокурором зачитано повідомлення про підозру та залишено на видному місці у будинку за адресою проживання та реєстрації ОСОБА_4 для передачі останньому. Крім того, ОСОБА_12 зазначалося про необхідність з`явитися ОСОБА_4 до Харківської місцевої прокуратури №6 для проведення процесуальної дії.

В подальшому неодноразово здійснювалися телефонні дзвінки до ОСОБА_4 , які були проігноровано. 30 січня 2019 року ОСОБА_4 все ж таки відповів на телефонний дзвінок слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 .Слідчим повідомлено про необхідність з`явитися 31.01.2019 на 10.00 годину до Харківської місцевої прокуратури №6 для проведення процесуальної дії. Станом на 15 годину 20 хвилин 31.01.2019, ОСОБА_4 до Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області не з`явився.

28 травня 2019 року ОСОБА_4 через Липецьку сільську раду Харківського району Харківської області було вручено повідомлення про змінену підозру і повістку про виклик до Харківської місцевої прокуратури №6 на 31 травня 2019 року на 11.00 годину.

Однак, у дату та час, зазначені у виклиці, ОСОБА_4 не з`явився до Харківської місцевої прокуратури №6.

З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо того, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, оскільки йому належним чином не було повідомлено про підозру, а погоджується з доводами сторони обвинувачення, що органом досудового розслідування вжито всіх необхідних заходів для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру, у зв`язку з чим відповідно до ст.42 КПК України він набув статусу підозрюваного.

Також судом не приймаються до уваги покази ОСОБА_10 , який пояснив, що ані ОСОБА_4 ані його захисниками на нього не здійснювався тиск в будь-який спосіб, оскільки його покази не спростовують наявність чи відсутність ініших ризиків, встановлених для обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах клопотання даних, висновків експертиз, допитів свідків та потерпілих, суд дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість покарання, яке передбачено за злочини, які інкримінуються підозрюваному, особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, його роль у вказаних правопорушеннях та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається проку у клопотанні, дають достатні підстави суду вважати, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі, у зв`язку з чим існує ймовірність того, що розуміючи тяжкість покарання він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також до такого висновку суд приходить враховуючи те, ОСОБА_4 , достоменно знаючи про необхідність явки до правоохоронних органів, не з`явився до слідчого, що потягло за собою звернення до суду і отримання дозволу на його затримання.

Крім того, суд враховує той факт, що ОСОБА_4 , будучи одним із засновником ТОВ "СЕРП-МЕТАЛ", на користь якого було звернено нерухоме майно, маючи доступ до розпоряджчих та інших документів товариства, а також враховуючи той факт, що частина речових та письмових доказів органами досудового розслідування ще не вилучена, тому існують ризики того, що він може спотворити, сховати або знищити речі та документи, які мають значення для повного та всебічного проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Також судом враховується той факт, що свідками по цьому кримінальному провадженню є працівники Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області, мешканці с.Глибоке Харківського району Харківської області, а за таких умов існує ризик того, що ОСОБА_4 буде здійснювати тиск на зазначених осіб.

З урахуванням наведеного, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні суд вважає недостатнім застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з вимогами ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, яка повинна бути покладена на ОСОБА_4 , суд враховує його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість злочинів, які інкримінуються ОСОБА_4 , один з яких, відповідно до вимог ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, розмір шкоди, заподіяної діями підозрюваного, і за таких обставин, вважає за можливе призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 600 (шістеста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1153000 (один мільйон сто п`ядесят три тисячі) грн. (600 х 1921 грн.).

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 197 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області у кримінальному провадженні №12019220430000445 від 18 березня 2019 року про застосування запбіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" на 60 днів - до 18 жовтня 2019 року, включно.

Визначити суму застави у розмірі 1153000 (один мільйон сто п`ятдесят три тисячі) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області до закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з міста Харкова та с.Липці Харківського району Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи перебування.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п"яти днів зі дня її проголошення, а підозрюваним - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали виготовлено 23 серпня 2019 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1