Постанова

від 20.08.2019 по справі 711/3656/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року м. Черкаси

справа № 711/3656/18

провадження № 22-ц/821/176/19 категорія 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Єльцова В. О.

суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.

секретаря: Попової М. В.

учасники справи :

позивач за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2

відповідач за первісним позовом (позивач за об`єднаним позовом) ОСОБА_3 , відповідачі: державний реєстратор ОСОБА_4 В. А ОСОБА_5 , ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс , державний реєстратор Цьопа Б. А.

представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Гречаненко О.М.,

третя особи: ПП Болід , ПП Зрюкін , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 травня 2019 року (повний текст рішення складено 08.05.2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс , треті особи: Приватне підприємство Боліт , Приватне підприємство Зрюкін про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном, приведення у відповідність вимог щодо скасування запису про державну реєстрацію, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватне підприємство Болід , Приватне підприємство Зрюкін про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и в :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс (далі - ТОВ ФК Некстджен Фінанс ) про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги. При цьому зазначав, що відповідно до договору купівлі-продажу від 20 лютого 2011 року він є власником нежилого приміщення по АДРЕСА_1 .

При розгляді іншої цивільної справи йому стало відомо, що 14 квітня 2016 року між ТОВ ФК Некстджен Фінанс та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором і договором іпотеки від 21 червня 2006 року, у зв`язку з чим іпотекодержателем став ОСОБА_3 . Предметом іпотеки є нежиле приміщення по АДРЕСА_2 .

Посилаючись на те, що вказаними договорами про відступлення прав вимоги порушуються його права, просив визнати вказані договори недійсними.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 збільшив свої позовні вимоги і просив скасувати рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицької В. В. від 14 квітня 2016 року, яким внесено зміни до запису Державного реєстру речових прав щодо заміни іпотекодержателя нерухомого майна на ОСОБА_9 , вважаючи цей запис таким, що внесений з порушенням діючого законодавства.

У червні 2018 року ОСОБА_3 пред`явив позов до ОСОБА_1 про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном. Зазначав, що 14 квітня 2016 року між ним і ТОВ ФК Некстджен Фінанс було укладено договір про відступлення від права вимоги за договорами іпотеки, внаслідок чого він набув права іпотекодержателя на належне приміщення по АДРЕСА_2 . 12 червня 2018 року державним реєстратором на підставі іпотечного договору та всіх доданих необхідних документів зареєстровано право власності на нежиле приміщення по АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 не визнає його права власності на вказане приміщення, не допускає його до приміщення, а також здав вказане майно в оренду фізичним особам-підприємцям ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 не визнає за ним право власності на нежиле приміщення по АДРЕСА_2 просив визнати за ним право власності на це приміщення і усунути перешкоди в користуванні майном шляхом встановлення відповідачу ОСОБА_1 строку в один день на звільнення безпідставно зайнятого нежилого приміщення по АДРЕСА_2 з дня набрання рішення суду законної сили.

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 збільшив позовні вимоги, посилаючись на те, що рішенням державного реєстратора від 01 вересня 2016 року проведено державну реєстрацію нежилого приміщення по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Він же є власником нежилого приміщення по АДРЕСА_2 . Оскільки відповідач ОСОБА_1 ототожнює нежиле приміщення по АДРЕСА_2 із нежилим приміщенням по АДРЕСА_1 із врахуванням уточнених позовних вимог, просив також скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 01 вересня 2016 року щодо об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 та скасувати запис про державну реєстрацію прав від 01 вересня 2016 року на вказане нерухоме майно.

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , державного реєстратора виконкому Руськополянської сільської ради Сафроненка В.А. про скасування рішення про реєстрацію права власності. При цьому вказував, що 12 червня 2018 року державним реєстратором внесеному Руськополянської сільської ради від 12 червня 2018 року зареєстровано нежиле приміщення по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 в розмірі частки 43/50.

16 червня 2018 року цим же державним реєстратором зареєстровано нежиле приміщення по АДРЕСА_2 за приватним підприємством Болід в розмірі частки 7/50. Відповідачу ОСОБА_3 на час звернення із заявою про реєстрацію прав власності достовірно було відомо, що на нежиле приміщення по АДРЕСА_2 , слідчими органами накладений арешт.

Крім того, 30 листопада 2016 року державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради проведено державну реєстрацію нежилого приміщення по АДРЕСА_2 загальною площею 500,1 кв.м. за приватним підприємством Болід . Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 березня 2017 року було скасовано вказану державну реєстрацію нежилого приміщення по АДРЕСА_2 . Тобто, станом на 12 червня 2018 року за ПП Болід зареєстровано право власності лише на 74,4 кв.м. спірних нежилих приміщень, що унеможливило перехід права власності на нежитлові приміщення площею 429,7 кв.м. до ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору та внесення змін до нього, які передбачали передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором.

14 квітня 2016 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу внесено зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заміни іпотекодержателя на ОСОБА_3 .

Посилаючись на незаконність державного реєстратора та приватного нотаріуса з урахуванням остаточних позовних вимог просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконкому Руськополянської сільської ради від 06 червня 2018 року щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення загальною площею 500,1 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 за приватним підприємством Болід ; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Руськополянської сільської ради від 12 червня 2018 року щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення , що розташоване по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 , розмір частки 43/50; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконкому Руськополянської сільської ради щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення , що розташоване по АДРЕСА_2 за приватним підприємством Болід , розмір частки 7/50; скасувати рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 квітня 2016 року щодо заміни іпотекодержателя нерухомого майна на ОСОБА_3 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2018 року об`єднано в одне провадження позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: фізична особа підприємець ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка В.А., треті особи, які не заявляють самостійних вимог ПП Болід , ПП Зрюкін про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності ( справа № 712/7506/18 провадження № 2/712/ 1814/18) та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальність Некстджен Фінанс , треті особи : ПП Болід , ПП Зрюкін про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги ( справа № 711/3656/18, провадження № 2/712/1637/18) та присвоєно номер справи № 711/3656/18, провадження № 2/712/1637/18.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс , треті особи: ПП Болід , ПП Зрюкін про визнання недійсним договорів прав відступлення права вимоги та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка В.А., треті особи: ПП Болід , ПП Зрюкін про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності залишено без задоволення.

Позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_2 , розмір частки 43/50, площею 429.7 кв.м., яке зареєстровано 12 червня 2018 року , реєстраційний номер 1100401671101 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 12 червня 2018 року.

Усунено перешкоди в користуванні майном шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити зайняті приміщення по АДРЕСА_2 після набрання рішення суду законної сили.

Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1015237271101 по АДРЕСА_1 , внесеного у державний реєстр реєстратором та скасувано запис від 01 вересня 2016 року про державну реєстрацію нерухомого майна реєстраційний номер 1015237271101 по АДРЕСА_1 із закриттям розподілу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 6 травня 2019 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що судом першої інстанції не враховано, що між ним і ТОВ ФК Некстджен Фінанс і ОСОБА_3 було укладено фактично не договір відступлення вимог, а договір факторингу: ОСОБА_3 не є суб`єктом господарювання, а тому не може надавати фінансові послуги у формі факторингу. Висновки суду про нікчемність договорів не ґрунтується на нормах закону. Відносно рішення суду про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ПП Болід та ОСОБА_3 рішення суду оскаржується з підстав, які вказані в позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Гричаненко О.М. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Надходження апеляційної скарги

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14 червня 2019 року справу призначено до розгляду в загальному порядку з викликом сторін в судове засідання.

Ухвалами Черкаського апеляційного суду від 06 та 09 серпня 2019 року справу прийнято до провадження судді Єльцова В. О. з призначенням розгляду вказаної справи на 20 серпня 2019 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Спірні нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 перебували у власності Черкаської міської ради, за рішенням якої на початку 2000-х років вони були продані ЗАТ "Хрещатик".

10 липня 2002 року між ЗАТ Хрещатик та приватною фірмою Стагл був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 03 червня 2003 року ПП Болід придбало спірні приміщення у ПФ Страгл . Право власності ПП Болід на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яке виникло на підставі вказаного договору купівлі-продажу, зареєстровано комунальним підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації 05 червня 2003 року (а.с. 160-163 том 2).

21 червня 2006 року між ПП Зрюкін та ПАТ Західінкомбанк було укладено кредитний договір № 4-ЮО.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ Західінкомбанк та ПП Болід 21 березня 2006 року було укладено договір іпотеки № 4-ЮО/ІР застави нерухомого майна (іпотеки), за умовами якого предметом іпотеки є нерухомість ПП Болід нежиле приміщення (частина 1-го поверху приміщення з №1 по №10 та частина приміщення підвалу з № 1 по № 15), загальною площею 429,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . При посвідченні вказаного договору іпотеки одночасно нотаріусом накладено заборону на відчуження іпотечного майна до припинення іпотеки (а.с. 10-12 том 1).

Рішенням Черкаської міської ради № 481 від 30 червня 2006 року ПП Болід надано дозвіл на проведення реконструкції першого поверху та підвалу за вказаною адресою.

Відповідно до додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 23 липня 2008 року визнано за ПП Болід , м. Черкаси вул. Гагаріна 33 кв. 264, код 32033765, право власності на приміщення І-го поверху з № 1 по № 10 площею 246,9 кв.м., підвалу з № 1-1 по № 1-10, з № 2-1 по № 2-5, сходових клітин № І, ІІ, площею 253,4 кв.м, загальною площею 500,3 кв.м. у домоволодінні по АДРЕСА_2 (а.с. 164-165 том 2)

На підставі договору застави нерухомого майна № 4-ЮО/ІР від 21 березня 2016 року ПП Болід передало ТОВ КБ Західінкомбанк в заставу нерухоме майно: нежиле приміщення (частина 1-го поверху приміщення з № 1 по № 10 та частина підвалу з № 1 по № 15) загальною площею 429,7 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Решта майна ПП Болід площею 70,4 кв.м. за вказаною адресою по наявним у справі доказам під обтяженням не перебуває (а.с. 171-175 том 2).

Відповідно до договору про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні) № 31/03-02 від 14 квітня 2016 року, укладеного між ПАТ Західінкомбанк (Первісний кредитор) та ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс (Новий кредитор), Новий кредитор набув право вимоги за кредитним договором на суму заборгованості, яка існувала станом на 31.03.2016 (а.с. 22-23 том 2)

На підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14 квітня 2016 року, Новому іпотекодержателю (ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс відступлені права вимоги за Договором іпотеки нерухомого майна, що укладений між КБ Західінкомбанк та ПП Болід , а саме нежиле приміщення (частина 1-го поверху приміщення з № 1 по № 10 та частина підвалу з № 1 по № 15) загальною площею 429,7 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Вказаний договір зареєстрований приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В. В. за № 2487 (а.с. 24-25)

В цей же день ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс уклала договір про відступлення права вимоги (заміна кредитора у зобов`язанні) по кредитному договору між ПП Зрюкін та ПАТ Західінкомбанк з громадянином ОСОБА_3 (а.с. 46-47 том 4) та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки між ПАТ Західінкомбанк та ПП Болід також з громадянином ОСОБА_3 (а.с. 177-180 том 2).

14 квітня 2016 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою В.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2495 внесено відомості про те, що ОСОБА_3 є іпотекодержателем нерухомого майна загальною площею 429,7 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 180 том 2).

17 січня 2018 року учасниками іпотечного договору - ОСОБА_3 та ПП Болід в нотаріальному порядку внесено зміни до Договору № 4-ЮО/ІР (іпотеки) від 21 березня 2006 року. Учасники договору доповнили договір розділом про позасудове врегулювання (іпотечне застереження) (а.с. 186-188 том 2).

У травні 2018 року ОСОБА_3 направив боржнику ПП Зрюкін (на той час перейменоване у ВКФ Зрюкін ) та майновому поручителю ПП Болід вимогу про повернення боргу по кредиту з попередженням про те, що в разі невиконання зобов`язань, позивач зверне стягнення на іпотечне майно згідно умов іпотечного договору. Вимога в строк 30 днів залишена без виконання і у червні 2018 року позивач подав для державної реєстрації документи щодо реєстрації за ним права власності згідно умов іпотечного застереження (а.с. 184-185 том 2).

Внаслідок не перенесення з технічних причин - виїмки матеріалів інвентарної справи ЧОБТІ по даному будинку слідчим в межах кримінального провадження - з 01 січня 2013 року даних із реєстру ЧОБТІ до Державного реєстру речових прав записів про право власності та обтяжень ПП Болід на нерухоме майно, державний реєстратор згідно Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141, зобов`язаний вчинити дві дії - зробити технічне перенесення записів про власність із реєстру ЧОБТІ до державного реєстру і лише потім зареєструвати право власності за ОСОБА_3 на підставі іпотечного застереження.

Оскільки до змісту даних реєстру ведення якого до 2013 року було обов`язком ЧОБТІ претензій не існувало, своїм рішенням від 06 червня 2018 року державний реєстратор переніс дані про власність ПП Болід із реєстру ЧООБТІ до Державного реєстру.

12 червня 2018 року державний реєстратор на підставі іпотечного застереження в договорі іпотеки та поданих документів зареєстрував за ОСОБА_3 , як за іпотекодержателем право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , площею 429,7 кв.м., розмір частки 43/50.

В той же час, ОСОБА_1 на день подачі позову, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав як власник нерухомого майна розташованого за іншою адресою АДРЕСА_1 , площею - 425,4 кв.м. за наступних обставин.

За наявними у справі доказами, вперше адреса у АДРЕСА_1 та нерухоме майно за цією адресою вказана у договорі купівлі-продажу від 25 березня 2010 року укладеного між СТ Мошенська троянда та ПП Болід , який в подальшому визнаний господарським судом недійсним.

Згідно умов вказаного договору ПП Болід набуло право власності на майно за адресою АДРЕСА_1 та площею - 425,4 кв.м. При укладанні вказаного договору купівлі-продажу, нотаріусу посадовими особами СТ Мошенська троянда , як правовстановлюючий документ, було надано рішення господарського суду Черкаської області від 18 лютого 2010 року у справі № 17/32 за позовом садівничого товариства Мошенська Троянда до ПП Болід про визнання договору купівлі - продажу нерухомості дійсним та про визнання права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 425,4 кв.м. та ухвалу господарського суду Черкаської області від 09 березня 2010 року про виправлення описки в рішенні господарського суду Черкаської області із зазначенням правильного реєстраційного номеру майна 29860363 та правильної адреси місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 01 жовтня 2010 року та від 09 грудня 2010 року, посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. та зареєстрованих в реєстрі за № 4889 та № 6442, ПП Болід були продані, а громадянином ОСОБА_8 придбані нежитлові приміщення 1-го поверху та підвалу загальною площею 425,4 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу від 09 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 379, ОСОБА_1 став власником вказаного майна (а.с. 8 том 1).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12 березня 2015 року встановлено, що рішення господарського суду Черкаської області від 18 лютого 2010 року та ухвала господарського суду Черкаської області від 09 березня 2010 року, які були підставою для укладення договору купівлі-продажу між СТ Мошенська троянда та ПП Болід , за своєю формою є нікчемними, фіктивними і такими, що не можуть породжувати цивільні права та обов`язки у частині майнових правовідносин та визнано недійсним договір купівлі - продажу від 25 березня 2010 року нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 425,4 кв.м, укладений між СТ Мошенська троянда та ПП Болід (а.с. 73-77 том 1).

Підставою недійсності договору в рішенні від 12 березня 2015 року вказано: підроблення судового рішення Господарського суду Черкаської області від 18 лютого 2010 року та ухвали про виправлення описки від 09 березня 2010 року за позовом садівничого товариства Мошенська Троянда до ПП Болід про визнання договору купівлі - продажу нерухомості дійсним та про визнання права власності, оскільки такого позову до суду не подавалось і судом не розглядалось, проведеними судовими експертизами доведено, що підпис судді на обох рішеннях підроблено, печатка суду на обох рішеннях підроблена, довідка про присвоєння номеру споруди 29/3 підроблена, департаментом архітектури Черкаської міської ради нумерація будинку АДРЕСА_2 /3 АДРЕСА_3 . О.Дашковича не присвоювалася.

Відповідно до змісту листа директора департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міськради від 30 березня 2015 року № 3803-01-9, наказу Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси , яким надано окремий порядковий вуличний знак 29/3 по вул. О.Дашковича, не існує (а.с.4 том 2).

10 травня 2012 року по факту підроблення вказаних документів слідчим СУ УМВС України в Черкаській області порушено кримінальну справу, проведено досудове розслідування, проведено виїмку інвентарної справи із КП ЧООБТІ.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2018 року ОСОБА_10 , підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу, звільнено від кримінальної відповідальності за п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв`язку з закінченням строків давності. В ухвалі указується, що ОСОБА_10 , діючи умисно, цілеспрямовано, з метою проведення зміни реєстрації номеру нежитлових приміщень, які розташовані в будинку АДРЕСА_2 , та які перебувають в іпотечній заставі ПАТ Західінкомбанк , відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, подала провідному реєстратору КП ЧООБТІ завідомо неправдиві документи, що видаються чи посвідчуються підприємством, установою, яке має право видавати такі документи, а саме лист від ПАТ Західінкомбанк до ПП Болід про надання згоди на присвоєння частини нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 окремого реєстраційного номеру, підроблений наказ № 3 від 05 березня 2010 року Департаменту архітектури, будівництва та землеустрою Черкаського міськвиконкому Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси , зокрема окремого порядкового вуличного знаку № 29/3 нежитлових приміщень (літ А-5) 1-го поверху № 1, з № 5 по № 10 ( площею 207,1 кв.м. ) приміщення підвалу з № 1-1 по № 1-10 ( площею 202,1 кв.м.), сходовими клітинами № 1 , 11 ( площею 1,2 кв.м), загальною площею 425,4 кв.м на замовлення невстановленої особи ОСОБА_11 , підроблені рішення господарського суду Черкаської області від 18 лютого .2010 року за позовом Садівничого товариства Мошенська троянда до ПП Болід про визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним та про визнання права власності на нежиле приміщення загальною площею 425,4 кв.м. та ухвалу господарського суду від 09 березня 2010 року про виправлення описки (а.с.106 т.2).

В подальшому укладалось декілька договорів купівлі-продажу з посиланням на адресу О.Дашковича, 29/3 та площу майна 425,4 кв.м.: за договорами купівлі-продажу від 01 жовтня 2010 року та від 09 грудня 2010 року, посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. та зареєстрованих в реєстрі за №4889 та № 6442, ПП Болід були продані, а громадянином ОСОБА_8 придбані нежитлові приміщення 1-го поверху та підвалу загальною площею 425,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних інформаційної довідки з державного реєстру речових прав, договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 від 09 лютого 2011 року став підставою для прийняття рішення державним реєстратором Рацівської сільської ради Чигиринського району Цьопою Б.А. про внесення запису про право власності за ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, таким чином останній став власником об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1015237271101 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 425,4 кв.м.

2. Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа підлягає розгляду Черкаському апеляційному суду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін для розгляду справи.

Згідно до вимог ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

При цьому, за загальним правилом встановленим вказаною нормою права, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках передбачених ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп-2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звернутися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття`охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечить Конституції і законом України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл. Тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає , щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 травня 2019 року по справі № 9901/949/18/11-1535за:18.

Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК) , то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 , як на підставу скасування судового рішення вказує на наступні порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального закону: 1) відмовляючи в позові з підстав відсутності у нього, позивача, законних прав на спірне майно, суд не врахував, що закон крім прав охороняє також і законні інтереси позивача і в даному випадку його законні інтереси порушені отже він має право на оскарження договорів між ОСОБА_12 та ТОВ "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс", 2) встановивши факт відсутності порушення прав позивача суд не розглянув по суті його позовні вимоги, які зводились до порушення ОСОБА_12 норм матеріального права під час укладення спірних договорів, 3) не правильно застосовано п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 року № 9 - для виключення з реєстру запису про власність ОСОБА_1 позивачу ОСОБА_3 слід було заявляти віндикаційний позов, оскільки визнання недійсним першого договору не означає недійсність всіх наступних, а недійсність договору від 20.02.2011 року судами не встановлена і ОСОБА_3 такого позову не заявив.

В прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати рішення повністю, проте в мотивувальній частині відмову йому в позові до ПП "Болід" не оскаржив, не мотивував незаконність рішення в цій частині і так же як і в позовній заяві не вказав в чому полягає порушення його прав відповідачем ПП "Болід".

Рішення суду в частині висновків про відсутність порушення його прав оспорюваними двома договорами про відступлення права вимоги укладеним між ОСОБА_9 та ТОВ "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" та відмову в позові з цих мотивів ОСОБА_1 не оскаржив.

Решта змісту апеляційної скарги є повторенням змісту позовних вимог до суду першої інстанції.

На підставі вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції зобов`язаний в першу чергу дослідити наведені доводи апеляційної скарги - чи порушені оспорюваними ОСОБА_1 договорами його законні інтереси, чи відповідає вимогам процесуального закону відмова суду першої інстанції в позові без розгляду позовних вимог по суті та чи обов`язково пред`являти ОСОБА_3 віндикаційний позов для відновлення своїх порушених прав.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюються сторонами наступні обставини.

ПП Болід на законних підставах набуло права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 площею 500,1 м.кв. 21 березня 2006 року між ПП Зрюкін та ПАТ Західінкомбанк був укладений кредитний договір № 4-ЮО.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ Західінкомбанк та ПП Болід 21 березня 2006 року було укладено договір іпотеки № 4-ЮО/ІР застави нерухомого майна (іпотеки), за умовами якого предметом іпотеки є нерухомість ПП Болід нежиле приміщення (частина 1-го поверху приміщення з №1 по №10 та частина приміщення підвалу з № 1 по № 15), загальною площею 429,7 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_2 .

При посвідченні вказаного договору іпотеки одночасно нотаріусом накладено заборону на відчуження іпотечного майна до припинення іпотеки.

За винятком переданих в іпотеку 429,7 кв.м., решта майна ПП Болід площею 70,4 кв.м. за вказаною адресою по наявним у справі доказам під обтяженням не перебуває, спору про право власності на 70,4 кв.м. не існує.

Спір між сторонами виник про право власності на передане в іпотеку банку майно з наступних причин.

25 березня 2010 року приватним нотаріусом було посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умов якого СТ "Мошенська троянда" продало, а ПП "Болід" купило 425,4 кв.м. нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 . Для посвідчення вказаного договору, нотаріусу, посадовими особами СТ "Мошенська троянда" як правовстановлюючі документи про право власності продавця на майно, було надано рішення Господарського суду Черкаської області від 18.02.2010 року та ухвала господарського суду Черкаської області від 09.03.2010 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12 березня 2015 року визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.03.2010 року нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 425,4 кв.м, укладений між СТ "Мошенська троянда" та ПП "Болід". Підставою недійсності договору в рішенні суду від 12.03.2015 року вказано: підроблення судового рішення Господарського суду Черкаської області від 18.02.2010 року та ухвали про виправлення описки від 09.03.2010 року за позовом садівничого товариства Мошенська Троянда до ПП Болід про визнання договору купівлі - продажу нерухомості дійсним та про визнання права власності, оскільки такого позову до суду не подавалось і судом не розглядалось, проведеними судовими експертизами доведено, що підпис судді на обох рішеннях підроблено, печатка суду на обох рішеннях підроблена, довідка про присвоєння номеру споруди 29/3 підроблена, департаментом архітектури Черкаської міської ради нумерація будинку АДРЕСА_1 не присвоювалася.

До визнання 12 березня 2015 року недійсним в судовому порядку договору купівлі-продажу від 25.03.2010 року було вчинено ще кілька дій з майном за фіктивною адресою АДРЕСА_1 :

відповідно до договорів купівлі-продажу від 01.10.2010 року та від 09.12.2010 року, посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. та зареєстрованих в реєстрі за № 4889 та № 6442, ПП "Болід" були продані, а громадянином ОСОБА_8 придбані нежитлові приміщення 1-го поверху та підвалу загальною площею 425,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;

на підставі договору купівлі-продажу від 09 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 379, ОСОБА_1 став власником даного майна та надав його в іпотеку, іпотекодержателем є ОСОБА_8 .

В засіданні апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 вказане майно здає в оренду через підприємство-посередника третім особам у справі - фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 та фізичній особі підприємцю ОСОБА_13 О. І.

В свою чергу іпотекодержатель ПАТ "Західінкомбанк" за договорами укладеними 14 квітня 2016 року про відступлення права вимоги за кредитним договором (заміна кредитора у зобов`язанні) і відступлення прав вимоги за договором іпотеки - за кредитним договором між ПП "Зрюкін" та ПАТ "Західінкомбанк" та іпотечним договором між "ПАТ "Західінкомбанк" та ПП "Болід" передав право вимоги по кредиту та іпотечному договору на передане в іпотеку банку майно ПП "Болід" площею 429,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 . О АДРЕСА_2 м. Черкаси до ТОВ "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс".

В цей же день ТОВ "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" уклала два договори - договір про відступлення права вимоги (заміна кредитора у зобов`язанні) по кредитному договору між ПП "Зрюкін" та ПАТ "Західінкомбанк" та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки між ПАТ "Західінкомбанк" та ПП "Болід" з громадянином ОСОБА_3 .

Таким чином з 14 квітня 2016 року до ОСОБА_3 перейшли права іпотекодержателя нерухомого майна належних ПП Болід - нежитлових приміщень 1-го поверху з №1 по №10, приміщення підвалу з №1 по №15 , загальною площею 429,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 та право вимоги до ПП "Зрюкін" по договору кредиту забезпеченого іпотекою.

14 квітня 2016 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про те, що ОСОБА_9 є іпотекодержателем нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 .

01 вересня 2016 року державним реєстратором Рацівської сільради внесено у Державний реєстр речових прав запис про державну реєстрацію нерухомого майна за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09 лютого 2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_8

17 січня 2018 року учасниками іпотечного договору - ОСОБА_3 та ПП "Болід" в нотаріальному порядку внесено зміни до Договору № 4-ЮО/ІР (іпотеки) від 21.03.2006 року. Учасники договору доповнили договір розділом про позасудове врегулювання (іпотечне застереження).

У травні 2018 року ОСОБА_14 направив боржнику ПП "Зрюкін" (на той час перейменоване у ВКФ Зрюкін ) та майновому поручителю ПП "Болід" вимогу про повернення боргу по кредиту з попередженням про те, що в разі невиконання зобов`язань, позивач зверне стягнення на іпотечне майно згідно умов іпотечного договору. Вимога в строк 30 днів залишена без виконання і у червні 2018 року позивач подав для державної реєстрації документи щодо реєстрації за ним права власності згідно умов іпотечного застереження.

Державний реєстратор згідно "Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141, зобов`язаний вчинити дві дії - зробити технічне перенесення записів про власність ПП "Болід" із реєстру ЧОБТІ до державного реєстру і лише потім прийняти рішення щодо реєстрації права власності за Карсь на підставі іпотечного застереження.

Оскільки до змісту даних реєстру ведення якого до 2013 року було обов`язком ЧОБТІ претензій не існувало, своїм рішенням від 06 червня 2018 року державний реєстратор переніс дані про власність ПП "Болід" із реєстру ЧООБТІ до Державного реєстру.

12 червня 2018 року Державний реєстратор Руськополянської сільради ОСОБА_15 . ОСОБА_16 на підставі іпотечного застереження в договорі іпотеки та поданих документів зареєстрував за ОСОБА_9 , як за іпотекодержателем право власності на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_2 , площею 429,7 кв.м.

За заявою ПП "Болід" рішенням від 15 червня 2018 року державним реєстратором Руськополянської сільради ОСОБА_17 внесено зміни щодо даних про об`єкт нерухомості ПП "Болід" - змінено площу з 500,1 кв.м. на 70,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

Після державної реєстрації права власності ОСОБА_3 не може користуватися своїм майном по АДРЕСА_2 площею 429,7 кв.м., оскільки ОСОБА_1 фізично чинить опір до доступу до майна та здає майно за цією адресою в оренду третім особам по справі через посередника. При здачі в оренду майна ОСОБА_1 запевняє орендарів шляхом пред`явлення витягу з реєстру речових прав, що є власником майна зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 площею 425,4 кв.м.

Треті особи по справі показали, що договір оренди у них укладено на адресу АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , однак торговельну діяльність вони фактично ведуть за адресою вул. АДРЕСА_2 та на всіх касових чеках за проданий товар стоїть адреса магазину АДРЕСА_4 . АДРЕСА_2 .Дашковича АДРЕСА_2 . До укладання договору оренди за адресою АДРЕСА_1 у них були укладені договори з ПП "Болід" на адресу вул. О.Дашковича 29 і з цих приміщень вони нікуди не переїздили. До укладення договору оренди ОСОБА_1 приходив до них в магазин і знав, що це приміщення належить ПП "Болід" за адресою АДРЕСА_4 . О.Дашковича 29.

У засіданні колегії апеляційного суду встановлено достатньо доказів того, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про те, що адреси АДРЕСА_1 не існує, а на майно за цією адресою та площею 425,4 кв.м. ніколи не видавалося та не визнавалося права власності за будь-якою особою, достовірно відомо про підробку документів для оформлення договору купівлі-продажу 25.03.2010 року, достовірно відомо про скасування цього договору рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.03.2015 року, достовірно відомо, що приміщення які рахуються його власністю під АДРЕСА_2 3 по вул АДРЕСА_2 в дійсності є іпотечним майном з адресою АДРЕСА_2 , а іпотекодержателем є ПАТ "Західінкомбанк", який згоди на відчуження іпотечного майна не давав.

Із наявних у справі доказів вбачається висновок, що ОСОБА_1 на час укладення договору купівлі-продажу 09 лютого 2011 року достовірно знав про незаконність вибуття власності із ПП "Болід" та незаконність набуття ним права власності на це майно по даному договору і він не є добросовісним покупцем.

В засіданні колегії встановлено, що фактично відбулося відчуження іпотечного майна ПП "Болід" без згоди іпотекодержателя - ПАТ "Західінкомбанк" шляхом підробки документів про іншу адресу майна та іншу його площу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" договір про відчуження іпотечного майна без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Ч. 1 ст. 216 ЦК України встановлено: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, всі договори укладені з іпотечним майном ПП "Болід" без згоди іпотекодержателя - договори купівлі-продажу від 01.10.2010 року та від 09.12.2010 року, посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т. І. та зареєстровані в реєстрі за № 4889 та № 6442, між ПП "Болід" та громадянином ОСОБА_18 ; договір купівлі-продажу від 09 лютого 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Старовойтовою Л. В. та зареєстрований в реєстрі за № 379, внаслідок якого ОСОБА_1 став власником даного майна, є недійсними з моменту їх укладення та не створили жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

Визнання вказаних договорів в судовому порядку недійсними, як на те вказує ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, не вимагається. Такий висновок колегії ґрунтується на вимогах ст. 215 ЦК України та на правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові Верховного Суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц:

Відповідно до вказаного правового висновку, тлумачення частини другої статті 215 ЦК України свідчить, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою текстуальної недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах нікчемний , є недійсним ."

На підставі викладеного колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про неможливість скасування рішення державного реєстратора без скасування в судовому порядку договору, який став підставою для прийняття рішення реєстратора, а рішення суду першої інстанції в частині скасування рішення реєстратора з виключенням запису з реєстру вважає за необхідне залишити без змін.

Посилання суду першої інстанції на постанову Пленуму Верховного Суду України замість посилання на ч. 2 ст. 215 ЦПК України не змінює суті рішення - скасування рішення реєстратора з вилученням запису в реєстрі про право власності ОСОБА_1 приводить юридичну сторону правовідносин у відповідність до фактичних обставин.

Ч. 5 ст. 216 ЦК України встановлює: вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. ОСОБА_3 , набувши права власності на іпотечне майно, і який фактично позбавлений можливості ним користуватись з вини ОСОБА_1 , є особою яка зацікавлена у приведенні у відповідність юридичної та фактичної сторони обставин, які вже встановлені раніше винесеними судовими рішеннями.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано послався на п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті З ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це."

Колегія погоджується з висновком суду про те, що встановивши в порядку п. 11 вказаної постанови відсутність порушень прав, свобод чи інтересів позивача відповідачами, суд відмовляє в позові саме з цих підстав - за відсутності порушення відповідачами прав позивача, подальший розгляд справи за позовом позивача права якого не порушені не проводиться, так як особа не має права вимагати в судовому порядку захисту не порушеного права - ст. 4 ЦПК України.

Оскільки в тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 не вказав в чому полягають порушення його законних інтересів оспорюваними договорами, колегія встановлювала дане питання в судовому засідання.

Із змісту пояснень ОСОБА_1 та його представника вбачається, що наявність законного інтересу вони нерозривно пов`язують із правом власності ОСОБА_1 на майно за адресою АДРЕСА_1 .

За змістом ст. 15 ч. 2 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. В даній справі інтерес ОСОБА_19 полягає у визнанні за ним права володіти майном яке придбане злочинним шляхом - шляхом підроблення документів, що встановлено неодноразово рішеннями судів. Колегія не може визнати вказаний інтерес таким, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Оскільки в засіданні колегії знайшли підтвердження висновки суду про відсутність порушень оспорюваними договорами прав та інтересів які підлягають судовому захисту позивача ОСОБА_1 , рішення суду про відмову в позові саме з цих підстав - відсутність порушених прав позивача слід визнати таким, що відповідає вимогам процесуального та матеріального закону.

Саме з цих підстав - відсутність порушень прав та інтересів ОСОБА_1 відповідачами - колегія не розглядає по суті доводи апеляційної скарги в частині де повторюються доводи позовної заяви про незаконність дій ОСОБА_3 , ТОВ "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс", державного реєстратора Сафроненка В. А.

Колегія погоджується з доводами апеляції про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме: встановивши факт відсутності порушень прав ОСОБА_1 будь-якими діями, будь-яких осіб з майном за адресою АДРЕСА_2 та відмовивши в позові саме з цих підстав суд допустив протиріччя у своєму рішенні вказавши про неможливість застосування постанови Великої Палати від 21 березня 2018 року у справі № 909/968/16, тим самим надавши оцінку доводам позовної заяви про недійсність договорів. Однак вказане порушення процесу не вплинуло на законність судового рішення.

Твердження апелянта щодо недійсності укладення договорів про відступлення права вимоги між ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс по кредитному договору між ПП Зрюкін та ПАТ Західінкомбанк з громадянином ОСОБА_3 та недійсності договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки між ПАТ Західінкомбанк та ПП Болід також з громадянином ОСОБА_3 спростовуються наступним.

ОСОБА_1 , посилаючись на правову позицію Великої Палати, викладеної у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, вказує що вказані договори про відступлення права вимоги є фактично договором факторингу, а оскільки ОСОБА_3 не є ні суб`єктом господарювання, ні фізичною особою підприємцем, тому не може надавати фінансові послуги у формі факторингу відповідно до Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Однак з таким твердженням апелянта колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до вказаного правового висновку роз`яснено розмежування договору факторингу та інших способів відступлення права вимоги.

Як вбачається зі змісту постанови Великої Палати від 11.09.2018, відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III Про банки і банківську діяльність , у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України та частини п`ятої статті 5 Закону України Про банки і банківську діяльність вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України Про банки і банківську діяльність кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вказана постанова Великої Палати у справі № 909/968/16 стосується відносин між двома фінансовими установами, а оскільки ОСОБА_1 пред`явлено позов до фізичної особи ОСОБА_3 та ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс , яке не є фінансовою установою, тому суд в даному випадку не може застосувати практику Великої Палати в цьому спорі.

В підтвердження того, що ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс не є фінансовою установою є витяг з Державного реєстру фінансових установ, в якому зазначено, що фінансова компанія ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс виключена з цього реєстру. Крім того, згідно витягу про інформацію юридичної особи, ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс код ЄДРПОУ 38546962, не надає послуги з факторингу.

Таким чином, оспорюваний ОСОБА_1 договір про відступлення права вимоги від 14 квітня 2016 року укладений між ТОВ Фінансова компанія Некстджен фінанс та ОСОБА_3 являє собою документ, який створює право уступки вимоги, тобто цесії, але ніяк не уступки права вимоги під фінансування.

Враховуючи те, що для укладення договору цесії не потрібно будь-яких додаткових умов до учасників договору, тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині скасування договору про відступлення права вимоги № 140-К від 14 квітня 2019 року, укладеного між ТОВ Фінансова компанія Некстджен фінанс та ОСОБА_3 .

Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14 квітня 2016 року є похідним від первісного договору, укладеного між ТОВ Фінансова компанія Некстджен фінанс та ОСОБА_3 , який згідно з цим договором набув право іпотекодержателя на майно у виді нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , площею 429, 7 кв. м.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексі, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 513 цього Кодексі, форма правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що укладені договори між ТОВ Фінансова компанія Некстджен Фінанс про відступлення права вимоги (заміна кредитора у зобов`язанні) по кредитному договору між ПП Зрюкін та ПАТ Західінкомбанк з громадянином ОСОБА_3 ) та про відступлення прав вимоги за договором іпотеки між ПАТ Західінкомбанк та ПП Болід також з громадянином ОСОБА_3 укладені у відповідності до статті 512 ЦК України, та підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до висновку Великої Палати, викладеного у постанові № 760/14438/15-ц від 21 березня 2018 року, у частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 33 Закону України Про іпотеку передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

При цьому необхідно врахувати, що стаття 37 Закону України Про іпотеку не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Фактично державна реєстрації права власності на нерухоме заставне майно по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 відбулася на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14.04.2016 року, зареєстрованим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В. В., а також договору про внесення змін до Договору № 4-ЮО/ІР застави нерухомого майна від 21 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н. А. за реєстраційним № 1751 - від 17.01.2018 року укладений між ПП Болід та ОСОБА_3 , який посвідчений цим же нотаріусом під реєстраційним № 165.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 41 Конституції України наголошено, що кожен має право володіти, користуватись, розпоряджатись своєю власністю, результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України зазначено, що власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який засвідчує його право власності.

Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції щодо визнання права власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_2 , розмір частки 43/50 площею 429,7 кв.м., з метою захисту його прав та інтересів на вказане майно, оскільки ОСОБА_1 оспорює це право на приміщення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс , треті особи: Приватне підприємство Боліт , Приватне підприємство Зрюкін про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Некстджен Фінанс про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном, приведення у відповідність вимог щодо скасування запису про державну реєстрацію, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватне підприємство Боліт , Приватне підприємство Зрюкін про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності, залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за особою, яка її подавала.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 23 серпня 2019 року

Головуючий

Судді