Рішення

від 22.08.2019 по справі 553/1076/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1076/18

Провадження № 2/553/90/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.08.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Новака Ю.Д.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Полтави звернувся представник АТ КБ Приватбанк з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вказуючи, що 17.07.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 4500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У порушення умов кредитного договору відповідач по справі зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. В зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, станом на 30.04.2018 р. у нього перед банком виникла заборгованість в сумі 37476,37 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом -4141,47 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом -30824,12 грн., заборгованість за пенею та комісією - 250 грн., а також штрафам відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 1760, 78 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 37476,37 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 18.06.2018 р. справу прийнято до провадження та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою надав суду клопотання, в якому зазначив, що позов підтримує повністю, просить розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином в установленому законом порядку, а також шляхом оголошення на сайті суду, причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань до суду не надавав, відзив на позовну заяву не подав.

Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4500.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами.

До позовної заяви банком додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.9-14).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30.04.2018 року перед банком складає 37476,37 грн., з яких: 4141,47 грн. - заборгованість за кредитом; заборгованість по процентам за користування кредитом -30824,12 грн., заборгованість за пенею та комісією - 250 грн., а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 1760, 78 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як зазначено в ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом, стягнути з відповідача проценти за користування кредитом, заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 17.07.2007 року, посилався на та Витяг з тарифів Банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Надані позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять будь-яких відміток з підписом ОСОБА_1 про його намір укласти з позивачем кредитний договір саме на таких умовах і що останній обізнаний з умовами і правилами, які в них викладені, а тому не є належним доказом, адже банк не підтвердив, які саме умови він запропонував позичальнику при підписанні заяви від 17.07.2007 року, так як на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, з розрахунку заборгованості наданого позивачем, відсотки змінювалися, разом з тим доказів на підтвердження, що відповідач був повідомлений про вказані зміни суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 30824,12 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованість за пенею та комісією - 250 грн., а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна складова) - 1760, 78 грн. до задоволення не підлягають.

Разом з тим, враховуючи те, що відповідач отримав від позивача грошові кошти, які в добровільному порядку не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 107439,76 грн. підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 11,05% /4141,47 : 37476,37х 100/, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 194 грн 70 коп. /1762 х 11%/.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.07.2007 в розмірі 4141,47 грн., судовий збір у розмірі 194,70 грн., а всього 4336,17 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак