Ухвала
від 21.10.2019 по справі 553/1076/18
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/1076/18 Номер провадження 22-ц/814/2716/19Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю. Д. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі Ачкасовій О.Н.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою АТ КБ ПриватБанк

на заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22 серпня 2019 року, ухвалене суддею Новаком Ю.Д., повний текст рішення складено - дата не вказана

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ПАТ КБ ПриватБанк звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 17.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 4 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У порушення умов кредитного договору відповідач по справі зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 30.04.2018 р. у нього перед банком виникла заборгованість у розмірі 37 476,37 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 4 141,47 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 30 824,12 грн., заборгованість за пенею та комісією - 250 грн., а також штрафам відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1 760,78 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 37 476,37 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 22 серпня 2019 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.07.2007 в розмірі 4141,47 грн., судовий збір у розмірі 194,70 грн., а всього 4336,17 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг в ПАТ КБ ПриватБанк не містить будь-яких відміток з підписом ОСОБА_1 про його намір укласти з позивачем кредитний договір саме на таких умовах і що останній обізнаний з умовами і правилами, які в них викладені, а тому не є належним доказом, адже банк не підтвердив, які саме умови він запропонував позичальнику при підписанні заяви від 17.07.2007 року, так як на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.

В апеляційній скарзі АТ КБ ПриватБанк просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за відсотками та неустойкою з підстав порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставини, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи та ухвалити в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та неустойкою нове рішення, яким задовольнити вимоги в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактом при наданні кредитних коштів. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, суд першої інстанції не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту. Відмовляючи у стягненні відсотків по кредиту, суд першої інстанції допустив порушення основоположних норм банківського кредитування та ставить під загрозу фінансову стабільність банку, який є системною державною фінансовою інституцією, наносить фінансову шкоду тим споживачам банківських послуг, які розміщують свої кошти у банку на банківських депозитах, які надаються іншим споживачам послуг в кредит під певні відсотки. Судом першої інстанції не враховано наступні постанови Верховного Суду: - від 10.04.2019 року у справі № 356/1635/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту отримання відповідачем платіжної картки із встановленим лімітом кредитування та отримання позичальником кредитних коштів, а також про відсутність кредитних правовідносин між сторонами не може вважатись обгрунтованим, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; - від 28.03.2019 року у справі № 428/2873/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписанням анкети- заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ ПриватБанк позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору; приєднання до умов та прави надання банківських послуг є укладенням договору з банком; саме по собі посилання на не ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин ; - від 06.02.2018 року у справі № 755/2720/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ ПриватБанк , в якій виявив бажання отримати кредитні кошти та підтвердив, що він ознайомлений і погоджується з Умовами та Тарифами банку; при цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору; - від 17.04.2019 року у справі № 666/388/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що посилання у касаційній скарзі на не підписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, оскільки з огляду на ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору; а за обставин укладення між сторонами договору приєднання у момент підписання заяви - анкети відповідач мав право вимагати від банку надання умов та правил надання банківських послуг, або відмовитись від укладення кредитного договору у такій формі. Посилаючись на вказані постанови Верховного Суду, АТ КБ ПриватБанк просить оцінити надані докази та правові висновки у їх сукупності та задовольнити позовні вимоги.

Як встановлено апеляційним судом у складі колегії суддів і це вбачається з матеріалів справи, що 10.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою, в якій просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності (а.с. 33).

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3,4,5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесенння ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Проте, як вбачається з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, при його ухваленні суд не дав правову оцінку щодо дотримання строку позовної давності.

Згідно п.3 ч.4 ст. 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмету спору, є явно необгрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Проте, як вбачається з мотивувальної частини рішення суду, в ній відсутня мотивована оцінка заяви відповідача щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Нормою ч.3 ст. 365 ЦПК України передбачено, що якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

За таких обставин, апеляційний суд у складі колегії суддів позбавлений можливості перевірити законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку, а тому справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ч.3 ст. 365 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зняти з апеляційного розгляду та повернути до Ленінського районного суду м. Полтави для ухвалення додаткового рішення в строк до 04 листопада 2019 року.

Провадження у справі - зупинити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2019 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов

СудПолтавський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення21.10.2019
Оприлюднено22.10.2019
Номер документу85068641
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —553/1076/18

Ухвала від 19.12.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Крючко Н. І.

Ухвала від 04.12.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Крючко Н. І.

Ухвала від 18.11.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Ухвала від 07.11.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Рішення від 31.10.2019

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Новак Ю. Д.

Ухвала від 21.10.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Ухвала від 07.10.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Ухвала від 30.09.2019

Цивільне

Полтавський апеляційний суд

Дорош А. І.

Рішення від 22.08.2019

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Новак Ю. Д.

Рішення від 22.08.2019

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Новак Ю. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні