ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014,м.Львів,вул.Личаківська,128
УХВАЛА
27.08.2019 р. Справа№ 914/1710/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я., розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю Сафо , м.Львів
про забезпечення позову
одночасно з пред`явленням позову: Товариства з обмеженою відповідальністю Сафо , м.Львів
до відповідача: Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія , м.Львів
третя особа: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, м.Львів
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Учасники справи не викликалися
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сафо , м. Львів, до відповідача Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія , м. Львів, третя особа Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, в якій позивач просить усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, що є у власності Товариства з обмеженою відповідальністю САФО (будинок за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 140) шляхом зобов`язання Християнської Євангельської Церкви ГЕФСИМАНІЯ демонтувати самочинно встановлену огорожу на земельній ділянці 4610136900:04: НОМЕР_1 0038.
В обгрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначає наступне:
Товариству з обмеженою відповідальністю Сафо (далі - Позивач) належить на праві приватної власності земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_2 розміром 0,0837 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана земельна ділянка межує із земельною ділянкою із кадастровим номером НОМЕР_3 комунальної форми власності, право постійного користування якою належить Християнській Євангельській Церкві Гефсиманія (далі - Відповідач). За вказаною земельною ділянкою зареєстроване обмеження у вигляді права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
Водночас, Відповідач не дотримується встановленого обмеження у користуванні земельною ділянкою, більше того, встановив загородження, яке перешкоджає Позивачу реалізовувати свої правомочності як власника земельної ділянки та будівель, що на ній знаходяться, що обумовлює звернення до суду за захистом порушеного права.
Позивач в позовній заяві покликається на наступні фактичні обставини:
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.10.2006 року, реєстраційний № 4860 Позивач є власником земельної ділянки із кадастровим номером4610136900 НОМЕР_4 , що підтверджується, зокрема, Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5 (копія додається).
Також Позивач є власником будинку загальною площею 608,4 кв.м. з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що засвідчується реєстраційним посвідченням, виданим Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 25.05.1999 року (копія додається).
Ухвалою Львівської міської ради № 539 від 25.01.2007 року було погоджено релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,152 га, в тому числі із обмеженнями площею 0,013 га, на АДРЕСА_2 в оренду терміном на 25 років для обслуговування церкви.
На плані відведення вищевказаної земельної ділянки, що знаходився в складі технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.07.2007 року позначена площа обмеженого землекористування, що складає 0,013 га. Аналогічне позначення є в кадастровому плані в складі технічної документації із землеустрою (копія додається).
Ухвалою Львівської міської ради № 1817 від 15.05.2008 року було затверджено релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,152 га (в тому числі площею 0,013 га для спільного проїзду), на АДРЕСА_2 в оренду терміном на 25 років для обслуговування церкви.
Ухвалою Львівської міської ради №2816 від 09.07.2009 року було передано релігійним громадам і організаціям у постійне користування земельні ділянки згідно з додатком, зокрема, уп. 9 Додатку релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія було передано площею 0,15 га (у тому числі 0,013 га для спільного проїзду).
У відповідь на звернення Позивача до Відповідача листом № 25 від 30 листопада 2018 року Директора ТОВ Сафо було повідомлено про те, що надання проїзду автотранспортом або пішого проходу по вказаній території ХЄЦ ГЕФСИМАНІЯ неможливе (копія додається).
Листом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 28.01.2019 року № 35-632 (у відповідь на звернення Позивача щодо встановлення незаконної загорожі) було повідомлено, що районною адміністрацією надавався дозвіл громаді ХЄЦ Гефсиманія на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт зі встановлення тимчасових огорож на один місяць для виконання будівельних робіт (копія додається).
Актом від 04.02.2019 року комісією в складі майстрів дільниць ЛКП Львівський ліхтар ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника ТОВ Сафо Вязовченко І.М. було підтверджено факт наявності самовільно встановленої огорожі релігійною громадою ХЄЦ Гефсиманія на металевих стовпцях, на бетонній основі довжиною 28 м. та висотою 3 м.
Листом Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.04.2019 року № В-182/0-255/6-19 (у відповідь на звернення Т. ОСОБА_4 ) було повідомлено, що вказаним управлінням було здійснено захід державного контролю щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_2 . У результаті встановлено, зокрема, що на земельній ділянці встановлено огорожу чим обмежено проїзд від точки А до точки Б, від ОСОБА_5 до В, від В до Г для суміжних землекористувачів відповідно до вищезазначеного проекту землеустрою, чим порушено вимоги п. е ст. 96 ЗК України.
Водночас, не зважаючи на наявність припису щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, виявлених під час проведення перевірки, шляхом забезпечення доступу суміжних землекористувачів для проїзду згідно умов проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_2 , Відповідач не виконує вказані вимоги, станом на даний час не демонтував самовільно встановлену загорожу, що, зокрема, підтверджується фотознімками, що виконані 13.08.2019 року.
Ухвалою Львівської міської ради № 4886 від 04.04.2019 року надано релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія дозвіл на поділ земельної ділянки площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_6 0038) на вул АДРЕСА_2 ; виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,1500 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3 ) на земельні ділянки площею 0,1458 га та площею 0,0042 га.
Ухвалою Львівської міської ради № 4887 від 04.04.2019 року надано релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0187 га на АДРЕСА_2 для обслуговування будівлі церкви за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови.
Одночасно з пред`явленням позову Товариством з обмеженою відповідальністю Сафо подано заяву про забезпечення позову, у якій Позивач(заявник) просить задоволити заяву про забезпечення позову у вигляді наступних заходів:
- Заборони Християнській Євангельській Церкві Гефсиманія подавати Львівській міській раді на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0187 га на АДРЕСА_2 для обслуговування будівлі церкви;
- Заборони Християнській Євангельській Церкві Гефсиманія подавати Львівській міській раді на розгляд проект технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,1500 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3 ) на земельні ділянки площею 0,1458 га та площею 0,0042 га;
- Заборони Львівській міській раді приймати будь-які рішення щодо розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0187 га на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 для обслуговування будівлі церкви;
- Заборони Львівській міській раді приймати будь-які рішення щодо розгляду тазатвердження проекту технічної документації із землеустрою шодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,1500 га на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3 ) на земельні ділянки площею 0,1458 га та площею 0,0042 га.
Заява про забезпечення позову мотивована наступним:
Ухвалою Львівської міської ради № 539 від 25.01.2007 року було погоджено релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,152 га,в тому числі із обмеженнями площею 0,013 га, на АДРЕСА_2 в оренду терміном на 25 років для обслуговування церкви.
На плані відведення земельної ділянки, що знаходився в складі технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.07.2007 року позначена площа обмеженого землекористування, що складає 0,013 га. Аналогічне позначення є в кадастровому плані в складі технічної документації із землеустрою.
Ухвалою Львівської міської ради № 1817 від 15.05.2008 року було затверджено релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,152 га (в тому числіплощею 0,013 га для спільного проїзду), на АДРЕСА_2 в оренду терміном на 25 років для обслуговування церкви.
Ухвалою Львівської міської ради № 2816 від 09.07.2009 року було передано релігійним громадам і організаціям у постійне користування земельні ділянки згідно з додатком, зокрема, у п. 9 Додатку релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія було передано площею 0,15 га (у тому числі 0,013 га для спільного проїзду).
У всіх вищевказаних ухвалах Львівської міської ради наявні положення щодо обмеження користування земельною ділянкою 0,013 га у вигляді права проїзду інших осіб.
Більше того, у витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_3 у розділі Відомості про земельний сервітут міститься інформація про сервітут, встановлений на підставі закону, що поширюється на ділянку площею 0,013 гектарів для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
Далі Позивач(заявник) зазначає, що водночас, аналіз змісту ухвал Львівської міської ради, що прийняті за зверненнями Відповідача 04.04.2019 року свідчить про те, що останній має намір у спосіб поділу земельної ділянки вилучити запис про сервітут із державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав.
Як зазначає Позивач(заявник), ми не можемо вести мову про наміри Відповідача, але ми можемо звернутися до тексту ухвал Львівської міської ради, що були проголосовані 04.04.2019 року.
Так, ухвалою Львівської міської ради № 4886 від 04.04.2019 року надано релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія дозвіл на поділ земельної ділянки площею 0,1500 га (кадастровий номер НОМЕР_6 0038) на вул АДРЕСА_2 ; виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,1500 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3 ) на земельні ділянки площею 0,1458 га та площею 0,0042 га.
Ухвалою Львівської міської ради № 4887 від 04.04.2019 року надано релігійній громаді Християнської Євангельської Церкви Гефсиманія дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0187 га на АДРЕСА_2 для обслуговування будівлі церкви за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової га громадської забудови.
Також Позивач(заявник) зазначає, що як можна виявити, жодної згадки про збереження ділянки площею 0,013 га для спільного проїзду немає, що свідчитиме про неможливість виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та стверджуватиме необхідність повторного звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, зваживши доводи Позивача(заявника), обґрунтовані в заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в такому забезпеченні з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для заявлення позову являється твердження Позивача про те, що Відповідач протиправно обмежує право Позивача як суміжного землекористувача та власника нерухомого майна, для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. Відповідно, Позивач просить усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, що є у власності Товариства з обмеженою відповідальністю САФО (будинок за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 140) шляхом зобов`язання Християнської Євангельської Церкви ГЕФСИМАНІЯ демонтувати самочинно встановлену огорожу на земельній ділянці 4610136900:04 НОМЕР_7 .
Відповідно до ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 ГПК України заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві,або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини(ст. 137 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Сторона, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, у заяві про забезпечення позову Позивач покликається на зміст вищезгадуваних ухвал Львівської міської ради № 4886 від 04.04.2019 року та № 4887 від 04.04.2019 року, що прийняті за зверненнями Відповідача, вважаючи їх свідченням того що Відповідач має намір у спосіб поділу земельної ділянки вилучити запис про сервітут із державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав.
Однак, до матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову, які були подані на розгляд суду одночасно, не додано вказаних ухвал Львівської міської ради № 4886 від 04.04.2019 року та № 4887 від 04.04.2019 року та жодних інших доказів на підтвердження зазначених обставин.
Окрім цього суд зазначає наступне.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» роз`яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За змістом ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 11 ст. 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову, про які просить Позивач, не є співмірними із предметом його позову, оскільки оцінка правомірності дій Відповідача стосовно стверджуваного обмеження прав Позивача як суміжного землекористувача для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, випливає з існуючого на час розгляду справи правового статусу відповідної земельної ділянки закріпленої за Відповідачем. Заборона Відповідачу подавати Львівській міській раді на розгляд проекти документів у сфері землеустрою, які і заборона Львівській міській раді приймати будь-які рішення щодо розгляду та затвердження документів у сфері землеустрою по земельній ділянці вул АДРЕСА_2 , не може вважатися адекватним заходом до забезпечення позову у справі за позовними вимогами усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, що є у власності Позивача, шляхом зобов`язання Відповідача демонтувати самочинно встановлену огорожу на земельній ділянці Відповідача. Правовий статус огорожі Відповідача є похідним від правового статусу земельної ділянки, а не навпаки, відтак не вбачається наявності зв`язку між вищевказаними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Слід також зазначити, що позовні вимоги до Львівської міської ради у даній справі не заявлялися. У разі незгоди із змістом ухвал органу місцевого самоврядування особа, яка вважає своє право порушеним, не позбавлена права оскаржувати такі ухвали у встановленому законом порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Позивач(заявник) не довів наявності обставин, якими обґрунтовується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, тому немає підстав вважати, що невжиття визначених у заяві заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 20, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сафо про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена в порядку і в строк, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.
Суддя Морозюк А.Я.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2019 |
Оприлюднено | 28.08.2019 |
Номер документу | 83875691 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Морозюк А.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні