Ухвала

від 27.08.2019 по справі 922/404/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"27" серпня 2019 р.Справа № 922/404/19

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Прохоров С.А.

судді: Аріт К.В. , Погорелова О.В.

при секретарі Яковенко Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "ФЕНІКС", м. Запоріжжя доТовариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Лекс Гарант", с. Глибоке третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичка особа ОСОБА_1 про за участю представників: тлумачення змісту договору дарування та визнання права власності позивача - ОСОБА_2 згідно ордеру №000009/1814 від 05.02.2019

відповідача - не з`явився

ТОВ "ФЕНІКС" - не з`явився

ОСОБА_1 - ОСОБА_3 за договором №450 від 11.06.2018

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті сіті" та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 8223 від 03.04.2019 р.) просить суд:

- розірвати договір відступлення права вимоги від 22.04.2014 року за № 1324/12-67 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра-Гарант" ( код ЄДРПОУ 38526176);

- здійснити тлумачення змісту договору дарування акцій від 19.12.2006 р., укладеного між ТОВ «Ріелті Сіті» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930, в частині визначення моменту виникнення права власності ТОВ «Ріелті Сіті» на 1315 акцій ЗАТ «Гвідон» , що є предметом вказаного договору дарування;

- визнати станом на 27.10.2010 р. право власності ТОВ «Ріелті Сіті» на 1315 акцій ЗАТ «Гвідон» , придбані ТОВ «Ріелті Сіті» за договором дарування акцій від 19.12.2006 р., укладеним між ТОВ «Ріелті Сіті» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930.

Ухвалою суду від 03.06.2019 р., у зв`язку зі складністю справи та з метою забезпечення повного і всебічного вирішення спору, справу було призначено до колегіального розгляду. Згідно Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 05.06.2019 р. для розгляду справи № 922/404/19 було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Лаврова Л.С., судді Погорелова О.В., Буракова А.М.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 29.07.2019 року, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відпусткою судді Буракової А.М. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 року, для розгляду справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Лаврова Л.С., судді Аріт К.В., Погорелова О.В.

08.08.2019 р. головуючим по справі №922/404/19 Лавровою Л.С. було заявлено самовідвід від розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2019 задоволено заяву про самовідвід судді Лаврової Л.С.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 12.08.2019 справу №922/404/19 було передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Прохорова С.А., судді Аріт К.В., Погорелова О.В.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено з матеріалів справи, протокольною ухвалою від 08.08.2019 було відкладено підготовче засідання по справі на 13.08.2019.

Тобто станом на 12.08.2019 розгляд справи по суті не розпочато.

Таким чином, враховуючи зміну складу суду, суд у складі головуючого судді Прохорова С.А., суддів Аріт К.В., Погорелова О.В., ухвалою від 13.08.2019 прийняв справу № 922/404/19 до свого провадження.

Підготовче засідання було відкладено протокольною ухвалою від 13.08.2019 на 27.08.2019 в порядку задоволення клопотання представника третьої особи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що учасниками справи були подані до суду клопотання та заяви, які не були вирішені попереднім складом суду, а саме:

1. Заява третьої особи ОСОБА_1 . вх. № 13041 від 28.05.2019 про застосування до вимог позивача наслідків пропуску строку позовної давності.

Стосовно зазначеної заяви третьої особи про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Питання щодо застосування наслідків пропущення строку позовної давності (в разі його спливу) буде вирішуватись під час розгляду справи по суті.

2. Заява третьої особи ОСОБА_1 . вх. № 13040 від 28.05.2019 про витребування доказів.

3. Клопотання третьої особи ОСОБА_4 В.І. вх. № 13030 від 28.05.2019 про призначення по справі судової технічної експертизи документів.

4 Клопотання третьої особи Гордієнко В.І. вх. № 19124 від 08.08.2019 про застосування до позивача наслідків зловживання процесуальними правами.

Розглядаючи заяву третьої особи Гордієнко В.І. вх. № 13040 від 28.05.2019 про витребування доказів, суд виходить з наступного.

В своїй заяві представник третьої особи просить суд витребувати матеріали справи господарського суду Запорізької області №908/2175/18, матеріали справи Московського районного суду міста Харкова № 643/11867/15, матеріали справи господарського суду Запорізької області №908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон", матеріали справи господарського суду Запорізької області №908/496/13, матеріали справи господарського суду Запорізької області №908/922/17.

Частиною 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З цього приводу суд зазначає, що доказами можуть бути саме документи, які містяться в матеріалах тієї чи іншої справи, а не самі справи, крім того, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості витребування господарським судом справ, які знаходяться в провадженні інших судів, в порядку розгляду клопотань про витребуванні доказів.

Також, третьою особою, заявляючи про витребування доказів не було дотримано вимог ст. 81 ГПК України.

Заявляючи клопотання про витребування матеріалів справи господарського суду Запорізької області № 908/2175/18, третьою особою не зазначено :

- які саме обставини, що є предметом дослідження у справі №922/404/19, може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

- які саме документи, наявні в матеріалах справи № 908/2175/18, підтверджують ці обставини;

- не зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Враховуючи те, що гр. ОСОБА_1 яким заявлено клопотання про витребування доказів, був стороною (відповідачем) по справі №908/2175/18, суд взагалі не вбачає наявності причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання, в тому числі й зробити копії необхідних матеріалів справи №908/2175/18 та надати до господарського суду Харківської області.

Заявляючи клопотання про витребування матеріалів справи Московського районного суду міста Харкова № 643/11867/15, третьою особою не зазначено:

- обставини, що є предметом дослідження у справі №922/404/19 може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

- не зазначено припинення якого саме договору (дата, номер, предмет) встановлено в рамках розгляду справи №643/11867/15 та які саме документи в матеріалах справи № 643/11867/15 підтверджують ці обставини;

- не зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно (направлення адвокатського запиту тощо), докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявляючи клопотання про витребування матеріали справи господарського суду Запорізької області № 908/253/14, третьою особою не зазначено:

- які саме обставини, що є предметом дослідження у справі №922/404/19, може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

- суть висновку експертного економічного дослідження №5800 від 04.06.2014 та предмет його дослідження, з чого б вбачалося, що висновки експерта підтверджують або спростовують обставини, що є предметом дослідження у справі №922/404/19;

- не зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно (направлення адвокатського запиту тощо), докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім іншого слід зазначити, що самим заявником - ОСОБА_1 в особі його представника, разом зі своїми поясненнями вже було надано копію висновку науково-правової експертизи № 01-9/6-№1 від 20.09.2016 (т. 2, а.с. 96-105).

Заявляючи клопотання про витребування матеріалів справ господарського суду Запорізької області № 908/496/13 та № 908/922/17, третьою особою також не зазначено:

- які саме докази містяться в матеріалах цих справ (номер документа, його назва та дата) та які саме обставини, що є предметом дослідження у справі №922/404/19, вони можуть підтвердити або спростувати;

- не зазначено джерел, з яких заявнику відомо про те, що ці докази знаходяться в матеріалах цих справ;

- не зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно (направлення адвокатського запиту тощо), докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, слід зазначити, що сама по собі позовна заява чи пояснення особи не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76 та ст. 77 ГПК України.

Також, суд звертає увагу на те, що приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Отже, заявник не позбавлений права та можливості самостійно взяти в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) ті судові рішення, які він вважає за необхідне подати до суду в рамках розгляду справи №922/404/19.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви третьої особи вх. № 13040 від 28.05.2019.

Розглядаючи клопотання третьої особи ОСОБА_1 . вх. № 13030 від 28.05.2019 про призначення по справі судової технічної експертизи документів, суд виходив з наступного.

В своєму клопотанні третя особа просить суд призначити судово-технічну експертизу по справі №922/404/19, на вирішення якої поставити наступні питання:

Чи відповідає дата підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на Договорі відступлення права вимоги від 22.04.2014р. №1324/12-67, даті його складання 22.04.2014р.?

Чи могли підписи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на Договорі відступлення права вимоги від 22.04.2014р. №1324/12-67, бути виконаний після 01.07.2015 р.?

Чи нанесений відтиск печатки ТОВ Ріелті Сіті на Договорі відступлення права вимоги від 22.04.2014р. №1324/12-67 у той час, яким датований документ 22.04.2014р.?

Чи відповідає абсолютна давність (день/місяць/рік) виготовлення Договору відступлення права вимоги від 22.04.2014р. №1324/12-67, даті його складання 22.04.2014р.?

Чи відповідає дата підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на Додатковій угоді №1 від 01.08.2016р. до договору відступлення права вимоги від 22.04.2014р., даті її складання 01.08.2016р.?

Чи могли підписи ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на Додатковій угоді №1 від 01.08.2016р. до договору відступлення права вимоги від 22.04.2014р., бути виконаний після 23.10.2018 р.?

Чи нанесений відтиск печатки ТОВ Ріелті Сіті на Додатковій угоді №1 від 01.08.2016р. до договору відступлення права вимоги від 22.04.2014р. у той час, яким датований документ 01.08.2016р.?

Чи відповідає абсолютна давність (день/місяць/рік) виготовлення Додаткової угоди №1 від 01.08.2016р. до договору відступлення права вимоги від 22.04.2014р, даті її складання 01.08.2016р.?

Чи відповідає дата підпису ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на Угоді про заміну сторони у Договорі від 30.12.2016р., даті її складання 30.12.2016р.?

Чи могли підписи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на Угоді про заміну сторони у Договорі від 30.12.2016р., бути виконаний після 23.10.2018 р.?

Чи нанесений відтиск печатки ТОВ Ріелті Сіті та ТОВ Терра-Лекс Гарант на Угоді про заміну сторони у Договорі від 30.12.2016р. у той час, яким датований документ 30.12.2016р.?

Чи відповідає абсолютна давність (день/місяць/рік) виготовлення Угоди про заміну сторони у Договорі від 30.12.2016р., даті її складання 30.12.2016р.?

Проведення судово-технічної експертизи по справі №922/404/19 просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресую: 03057, м. Київ, вул. Смоленська 6.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

В п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Представник третьої особи жодним чином не зазначає, які саме обставини має підтвердити та чи інша відповідь експерта на запропоновані ним питання, а також яким саме чином ці обставини стосуються предмета доказування у справі. Адже ті обставини, які представник третьої особи заперечує у поясненнях (щодо належності позивачу на праві власності 1322, а не 1007 акцій ЗАТ Гвідон ) жодним чином з часом виготовлення відповідних договірних документів не пов`язані. Що ж до тієї частини позовних вимог, яка полягає у розірванні відповідного договору, то тут представник третьої особи сам собі суперечить, оскільки в своїх поясненнях вказує, що на його думку договір відступлення права вимоги вже припинився станом на дату укладення додаткових угод до нього у 2016 році, тому враховуючи таку позицію щодо предмету спору третьої особи, не зрозуміло яке значення будуть мати відповіді на запропоновані ним питання для експертизи.

Представником третьої особи до суду не надано доказів наявності обставин, які є взаємно суперечливими та дійсно потребують спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що є предметом доказування, а само клопотання ґрунтується лише на суб`єктивному припущенні представника третьої особи щодо наявності цих обставин.

Також, представник третьої особи жодним чином не обґрунтовує своє клопотання неможливістю надати самостійно експертний висновок, зроблений на його замовлення.

Крім того, суд зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Призначення судової експертизи без належних на те правових підстав є затягуванням судового процесу.

За змістом ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Як вбачається з матеріалів справи, справа №922/404/19 розглядається господарським судом Харківської області вже з березня 2019 року, а тому призначення в даному випадку судової експертизи без розумного обґрунтування такої необхідності, може мати імовірним наслідком порушення, встановленого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, права на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання третьої особи про призначення судової експертизи.

Вирішуючи клопотання третьої особи Гордієнко ОСОБА_9 .І. вх. № 19124 від 08.08.2019 про застосування до позивача наслідків зловживання процесуальними правами, суд виходив з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

В своєму клопотанні третя особа просить суд визнати зловживанням процесуальним правом подачу ТОВ Ріелті Сіті заяви про збільшення позовних вимог по справі №922/404/19, поданої до Господарського суду Харківської області 03.04.2019р. за вх. №8823.

З цього приводу слід зазначити, що п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ч. 3 ст. 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, подання заяв про збільшення або зменшення позовних вимог, зміну предмету або підстав позову є правом позивача та не є діями, які відносяться до зловживання правами, передбаченими нормами ч. 2 ст. 43 ГПК України.

При цьому, суд звертає увагу, що вимоги п. 4 ч. 2 ст. 43 ГПК України, на яку вказує третя особа, стосуються необґрунтованого або штучного об`єднання позовних вимог саме з метою зміни підсудності справи, і наявність таких обставин не доведена заявником.

Крім того, виходячи з доводів заявника, можливо дійти висновку, що адвокат вважає, що право особи на звернення до суду з позовом про захист своїх прав та охоронюваним законом інтересів може виникнути лише при наявності між сторонами договірних відносин між часниками справи, що по суті суперечить ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, до яких можна й віднести й вимоги про тлумачення договору чи визнання права власності, а питання щодо належності особи, до якої заявлені вимоги, обґрунтованості цих вимог є предметом розгляду справи по суті.

Також, третя особа просить суд визнати зловживанням процесуальним правом подачу ТОВ Ріелті Сіті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", м. Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФЕНІКС", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Лекс Гарант", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_1 , про розірвання договору, тлумачення змісту договору дарування акцій, визнання права власності на акції.

Щодо тверджень представника третьої особи ОСОБА_1 про те, що позивач здійснював маніпулювання автоматизованим розподілом між суддями, що ніби-то доводиться тим, що позивач подав позовну заяву, за якою відкрито провадження у справі № 922/404/19 наступного дня після постановлення судом без участі представників сторін ухвали у справі № 922/330/19.

Зазначена обставина жодним чином не доводить ніякого маніпулювання з боку позивача, оскільки ухвала про повернення позовної заяви у справі № 922/330/19 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.02.2019 р., а тому повторне подання позивачем позовної заяви до суду 12.08.2019 не може вважатися як одночасне подання однакових позовних заяв з метою маніпулювання автоматизованим розподілом справ.

Також, суд зазначає, що статтею 174 ГПК України визначається право позивача на подання відповідної заяви про відкликання позовної заяви (п.З ч.5).

Частиною 8 ст. 174 ГПК України передбачається, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

В даному випадку, третьою особою не обґрунтовано яким саме чином раніше подана позовна заява є зловживанням процесуальними правами.

Щодо тверджень представника третьої особи Гордієнка В.І. про те, що позов є завідомо безпідставний і предмет спору відсутній, оскільки Договір є припиненим, оскільки рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01.02.2016 р. по справі №643/11867/15 встановлено, що Договір є припиненим та не потребує розірвання, суд зазначає наступне.

Ознайомившись з текстом рішення Апеляційного суду Харківської області від 01.02.2016 р. по справі №643/11867/15, судом встановлено, що вказане рішення не містить висновку саме стосовно припинення дії договору, а є лише викладенням в зазначеному рішенні умов пунктів 5.2 та 5.3 договору, які дійсно містять в собі обставини, з якими припиняється спірний договір, що певно й було прийнято третьою особою, як встановлення факту припинення договору.

Однак, з рішення Апеляційного суду Харківської області від 01.02.2016 р. по справі №643/11867/15 не вбачається, що дані обставини взагалі досліджувалися апеляційним судом під час розгляду цієї справи, а саме рішення не містить оцінки цих пунктів договору та відповідних висновків щодо них.

Крім того, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01.02.2016 р. по справі №643/11867/15 було скасовано рішення першої інстанції саме з підстав вирішення судом питання про права та обов`язки особи, яка не приймала участь у справі, а не з підстав припинення дії спірного договору.

Таким чином у даній справі відсутні підстави вважати, що позивач зловживає наданими йому процесуальними правами шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Більш того слід зазначити, що відповідно до ч. З ст. 43 ГПК України залишення без розгляду чи повернення заяви, скарги чи клопотання є правом, а не обов`язком суду.

Верховний Суд в ухвалі від 07.05.2018 р. у справі № 905/1661/17 наголосив, що у вирішенні питань про визнання тих чи інших дій зловживанням правами, позиція учасників справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів й не ставить у залежність від волі учасників справи.

Також, ч. З ст. 43 ГПК України передбачає можливість залишення без розгляду, зокрема, заяви (різновидом якої перший відповідач вважає позовну заяву). Однак після відкриття провадження у справі можливе залишення без розгляду лише позову як такого, а не позовної заяви, що однозначно випливає з положень ст. 226 ГПК України. Загальновідомо (та й з приписів ст. 162 ГПК України однозначно вбачається), що категорії позов та позовна заява не є тотожними, перше поняття є ширшим за змістом, адже позовна заява є лише формою реалізації права на позов.

Залишення ж позову без розгляду можливе лише з підстав, визначених ч. 1 ст. 226 ГПК України, перелік яких є вичерпним й посилань на підстави, визначені у ч. З ст. 43 ГПК України не містить.

Аналогічний висновок випливає й з постанови Верховного Суду від 19.12.2018 р. у справі №910/7250/18, за змістом якої у разі відкриття певного судового провадження заява чи скарга, на підставі якої таке провадження відкрито, вже не може бути залишена без розгляду чи повернута на підставах, визначених ч. З ст. 43 ГПК України.

Щодо інших аргументів, викладених в клопотанні третьої особи, суд зазначає, що вони не наводяться у цій ухвалі, позаяк не покладаються судом в основу прийнятого за результатами розгляду клопотання, висновку.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 вх. № 19124 від 08.08.2019 про застосування наслідків зловживання процесуальними правами.

Керуючись статтями 42, 43, 46, 73, 75, 76, 77, 80, 81, 99, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву третьої особи Гордієнко В.І. вх. № 13041 від 28.05.2019 про застосування до вимог позивача наслідків пропуску строку позовної давності.

Відмовити в задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 . вх. № 13040 від 28.05.2019 про витребування доказів.

Відмовити в задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_1 . вх. № 13030 від 28.05.2019 про призначення по справі судової технічної експертизи документів.

Відмовити в задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_1 . вх. № 19124 від 08.08.2019 про застосування до позивача наслідків зловживання процесуальними правами.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.08.2019

Головуючий суддя Суддя Суддя С. А. Прохоров К.В. Аріт О. В. Погорелова