Постанова

від 19.08.2019 по справі 922/4105/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/4105/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Гей В. Г. , адвокат;

відповідач - Левченко М. В., адвокат;

третя особа-1 - не з`явився;

третя особа-2 - не з`явився;

третя особа-3 - не з`явився;

третя особа-4 - Левченко М. В., адвокат;

третя особа-5 - не з`явився.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"

на рішення Господарського суду Харківської області (суддя Аюпова Р. М.) від 22.08.2018

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Фоміна В. О., судді Білоусова Я. О., Шевель О. В.) від 29.11.2018

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк"

до Приватного акціонерного товариства "Термоплита"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Логістик Компані", Компанії "CARBO TRADING LIMITED", Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"

про стягнення коштів,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 23.11.2016 Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - Банк, Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (далі - ПАТ "Термолайф") про стягнення 134 995 доларів США, що гривневому еквіваленті становить 3 480 686,65 грн.

1.2. Позовна заява мотивована порушенням ПАТ "Термолайф" умов договору про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 (далі - Договір) в частині повернення суми кредиту та сплати процентів.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.08.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018, здійснено заміну відповідача - ПАТ "Термолайф" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Термоплита" (далі - ПАТ "Термоплита"); стягнуто з ПАТ "Термоплита" на користь Банка частину заборгованості по процентах за Договором в розмірі 134995,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3 480 686,65 грн.

2.2. Рішення судів мотивовані, в частині стягнення заборгованості - неналежним виконанням ПАТ "Термолайф" зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів за Договором; в частині заміни відповідача у справі - законністю виділу з ПАТ "Термолайф" інших юридичних осіб, а саме: ПАТ "Терморок" та ПАТ "Термоплита", що встановлено судовими рішеннями в адміністративній справі №826/3442/17.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 15.01.2019 Банк звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю - стягнути з ПАТ "Термолайф" 134995,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3 480 686,65 грн.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Суди неправильно розтлумачили та вибірково застосували до спірних правовідносин рішення Європейського суду з прав людини "Пронін проти України", оскільки зміст цього рішення зводиться до того, що національні суди не зробили жодної спроби проаналізувати вимоги заявників.

4.2. Процедура виділу ПАТ "Термоплита" в розумінні частини третьої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", не завершена, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня будь-яка інформація про існування у ПАТ "Термолайф" правонаступників.

4.3. Суди безпідставно послались на норми Закону України "Про акціонерні товариства" та на положення пункту 4 Розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону, оскільки норми частини третьої статті 4 та частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є спеціальними у спірних правовідносинах.

4.4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не затверджувала результати розміщення акцій ПАТ "Терморок" та ПАТ "Термоплита", тому ці юридичні особи не можуть вважатись заснованими у розумінні частини третьої статті 11 Закону України "Про акціонерні товариства".

4.5. Розподільний баланс ПАТ "Термолайф" не містить жодних відомостей щодо передачі будь-якої заборгованості за Договором, а Закон пов`язує можливість переходу прав та обов`язків виключно на підставі розподільного балансу, тому посилання судів на акти приймання-передачі заборгованості та відповідні висновки щодо факту правонаступництва зроблені з порушенням норм частини першої статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 82, частини першої статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства".

4.6. Всупереч частині першій статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у справі не постановлялась ухвала про залучення до участі у справі правонаступника.

4.7. Суди безпідставно послались на преюдиційність судових рішень у справі № 826/3442/17 в частині завершення процедури виділу Відповідача, оскільки у межах цієї адміністративної справи вирішувався лише публічно-правовий спір щодо правомірності наказу Міністерства юстиції України від 24.02.2017 №670/5.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

5.2. Відзив обґрунтований тим, що розподільний баланс ПАТ "Термолайф" складений відповідно до форми і змісту балансу фінансової звітності; у спірних правовідносинах спеціальними є норми Закону України "Про акціонерні товариства"; обставини законності і правомірності виділу ПАТ "Терморок" та ПАТ "Термоплита", а також відсутність порушень прав Банка у зв`язку з таким виділом встановлені рішеннями у господарській справі №922/863/15.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Банка; розгляд справи призначено на 12.03.2019; встановлено строк для подання відзиву до 05.03.2019.

6.2. 04.06.2019 ПАТ "Термолайф" подало заяву про передачу справи № 922/4105/16 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду або на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку щодо застосування права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №922/699/17.

Заява залишена Судом без задоволення з підстав необґрунтованості.

6.3. 25.06.2019 ПАТ "Харківський коксовий завод" подало заяву про передачу справи № 922/4105/16 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступлення від висновку щодо застосування права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №922/699/17.

Суд повідомив ПАТ "Харківський коксовий завод", що подана заява буде розглянута в нарадчій кімнаті під час вирішення спору по суті.

6.4. 13.08.2019 від ПАТ "Термолайф" надійшли пояснення та клопотання про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні у зв`язку із необхідністю додаткового часу для отримання належним чином завіреної копії постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 904/43/16 і її надання суду касаційної інстанції. Водночас у судовому засіданні 13.08.2019 Банк подав клопотання про відкладення розгляду справи і продовження строків її розгляду, в обґрунтування якого посилався на необхідність відкладення розгляду справи до вирішення касаційним судом питання щодо прийняття касаційної скарги Банку в іншій господарській справі № 904/43/16 і зупинення дії судових рішень, а також заяву про зупинення провадження у цій справі до завершення розгляду касаційним господарським судом справи № 904/43/16, яка є пов`язаною з цією справою № 922/4105/16. У зв`язку з цим, судом касаційної інстанції у судовому засіданні 13.08.2019 оголошувалася перерва до 14.08.2019.

6.5. У судовому засіданні 14.08.2019 у задоволенні зазначених клопотань і заяви учасників справи судом касаційної інстанції було відмовлено.

6.6. 14.08.2019 Банк подав заяву про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - Пількова К.М. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я., яка мотивована тим, що у судовому засіданні йому відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України до завершення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №904/43/16, яка на думку скаржника, є пов`язаною зі справою №922/4105/16.

Ухвалою Суду від 14.08.2019 зазначену заяву визнано необґрунтованою та передано справу №922/4105/16 на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід в порядку частини 3 статті 39 ГПК України.

Ухвалою Суду від 16.08.2019 (суддя Огороднік К. М.) відмовлено Банку у задоволенні заяви про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - Пількова К.М. - головуючого, Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я. від розгляду справи №922/4105/16.

6.7. 19.08.2019 Банк подав клопотання, у якому просив Суд при вирішенні справи забезпечити дотримання сталості та єдності судової практики, шляхом врахування висновків щодо застосування норм матеріального права, викладених в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №922/699/17. Суд повідомив Банк, що подане клопотання буде розглянуте в нарадчій кімнаті під час вирішення спору по суті.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 04.09.2012 між Банком та ПАТ "Термолайф" (Позичальник) укладено Договір, за умовами якого Позичальнику було відкрито Кредитну лінію та надано кредит у сумі 30 980 000,00 доларів США.

7.2. Позичальник зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови Кредитного договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені Кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.

7.3. Відповідно до пункту 6.1. Договору Позичальник зобов`язується сплачувати Банку за користування Кредитом проценти у розмірі, передбаченому Кредитним договором. Проценти за Кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за Кредитною лінією в валюті заборгованості.

7.4. Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано сторонами, а ПАТ "Термолайф", у свою чергу, зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувало, внаслідок чого заборгованість по сплаті процентів за період з 04.04.2016 по 03.11.2016 (214 днів) та з 04.12.2016 по 23.02.2017 (82 дні) становить 3 288 324,16 доларів США.

7.5. Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ Термолайф , оформленим протоколом від 15.02.2016 затверджено Розподільчий баланс, у зв`язку з виділом ПАТ Терморок та ПАТ Термоплита , станом на 12.02.2016.

7.6. З Розподільчого балансу вбачається, що в розділі Пасив (т.1, а.с. 173) у рядку Довгострокові кредити банків графи 3 Баланс ПАТ Термолайф до виділу на 12.02.2016 зазначається сума - 739419247,50 грн. У цьому ж рядку графи 4 Баланс ПАТ Термоплита також значиться вказана сума, тобто вона, як пасив ПАТ Термолайф , перейшла до пасиву ПАТ Термоплита . Зазначене також підтверджується інформацією із графи Баланс ПАТ Термолайф після виділу , де значиться 0 грн.

7.7. Відповідно до Акта від 04.01.2017 приймання-передачі кредиторської заборгованості від ПАТ Термолайф до ПАТ Термоплита передано кредиторську заборгованість перед Банком за Договором; за Актом від 04.01.2017 ПАТ Термоплита передано документи щодо кредиторської заборгованості за Договором (т. 1, а.с. 180-183).

7.8. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 06.08.2018 (час звернення Відповідача з клопотання про залучення правонаступника), ПАТ Термоплита зареєстрована як юридична особа (код 40457699), місцезнаходження - 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Бабушкінський район, вул. Чкалова, буд. 44, офіс 803, яка є правонаступником ПАТ Термолайф (код 34015182) (т.5, а.с.55-59).

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Доводи касаційної скарги Банка зводяться до безпідставності заміни судами попередніх інстанцій відповідача по справі ПАТ "Термолайф" його правонаступником - ПАТ "Термоплита".

У частині вимог про стягнення 3 288 324,16 доларів США за кредитним договором №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються, а тому Судом не переглядаються.

8.2. Під час розгляду справи Банк неодноразового посилався на висновок про застосування права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №922/699/17, відповідно до якого заміну ПАТ "Термолайф" на ПАТ "Термоплита" здійнено передчасно, без дотримання положень чинного законодавства.

8.3. ПАТ "Термолайф", ПАТ "Термоплита" та ПАТ "Харківський коксовий завод" вважають, що існує необхідність відступити від зазначеного правового висновку, оскільки касаційний суд фактично змінив доктрину права та ввів новий спосіб та порядок конкуренції загальної та спеціальної норм права на користь загальної норми, про що зазначали у поданих клопотаннях та судових засіданнях.

8.4. За змістом статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

У розумінні положень наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Процесуальне правонаступництво у розумінні положень статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення.

8.5. Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи праводавця до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрата іншою. Але при цьому, спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого й було можливе їх існування.

Правонаступництво відбувається, зокрема, у разі виділу юридичної особи (сингулярне правонаступництво), за умови переходу до такої особи прав та обов`язків материнської особи. Зазначене закріплюється у розподільчому балансі.

8.6. При реорганізації юридичної особи у формі виділу відбувається відокремлення з її складу однієї чи кількох юридичних осіб, при цьому сама реорганізована юридична особа фактично продовжує існувати і після завершення процесу такої реорганізації.

8.7. За змістом частин 1, 2 статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

8.8. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно (частина 3 статті 109 цього Кодексу).

Отже, оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, законодавець установив правило про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за всіма зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (частина 4 статті 109 ЦК України).

Таким чином, частиною 3 статті 109 зазначеного Кодексу передбачено, зокрема, субсидіарну (додаткову) відповідальність юридичної особи, з якої був здійснений виділ, за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до новоствореної юридичної особи.

8.9. Разом із тим за змістом статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства" виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна прав та обов`язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства. З акціонерного товариства може виділитися лише акціонерне товариство. Акціонерне товариство, з якого здійснюється виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які перейшли до товариства, що виділилося, згідно з розподільним балансом. Товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділ, перед виділом, але не перейшли до товариства, що виділилося. Якщо товариств, що виділилися, два чи більше, вони солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями разом з товариством, з якого здійснено виділ.

8.10. Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

Так, за змістом наведеної норми договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього у розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.

Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.

У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.

8.11. Колегія суддів зазначає, що згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19), за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним боржниками); після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників. Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові наголосила, що у зв`язку з передачею ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" боргу до ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" через проведення реорганізації шляхом виділу замість одного боржника - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" у відповідному зобов`язанні з`явилися два боржники: основний боржник - ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" та субсидіарний боржник - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської", оскільки останнє не вибуло із зобов`язання у правовідносинах, щодо яких виник спір у господарській справі № 905/1956/15, а залишилося в ньому як субсидіарний боржник. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для заміни в господарській справі № 905/1956/15 боржника - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" на двох боржників ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" як основного боржника і ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" як субсидіарного боржника.

8.12. Разом із тим Суд не вбачає підстав відступати від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 922/699/17, яку застосовує у цій справі з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, з огляду на таке.

8.13. В розумінні частини 1 статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб, в той час як частина 1 статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства" визнає виділом створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що Цивільний кодекс України та Закон України "Про акціонерні товариства" оперують поняттям виділу в різних значеннях - Цивільний кодекс України визначає виділ як перехід частини, майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб, в той час як Закон України "Про акціонерні товариства", наводячи визначення виділу, акцентує увагу саме на створенні одного чи кількох акціонерних товариств з відповідним переходом майна, прав та обов`язків.

8.14. Для розгляду цієї справи має значення поняття виділу наведене в частині 1 статті 109 ЦК України, оскільки спірні відносини виникли, у зв`язку з переходом обов`язків за договором від ПАТ "Термолайф" до ПАТ "Термоплита", а не через саме лише створення ПАТ "Термоплита" як окремої юридичної особи.

8.15. Суд ураховує те, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це зокрема офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

8.16. Офіційним визнанням змін, які відбуваються у зв`язку з виділом з юридичної особи іншої юридичної особи і пов`язані з переходом прав та обов`язків до створеної юридичної особи, слід вважати державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. У цьому випадку виділ в значенні переходу (частина 1 статті 109 Цивільного кодексу України), який саме має значення для третіх осіб - кредиторів на відміну від самого лише факту створення юридичної особи, вважатиметься завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника, як це передбачено частиною 4 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

8.17. Застосовуючи наведені положення законодавства, Верховний Суд, у постанові від 15.05.2019 у справі № 922/699/17, дійшов висновку, що для підтвердження правонаступництва в порядку виділу необхідним є встановлення судом обставин про завершення виділу відповідно до законодавства.

8.18. Проте ухвалюючи судові рішення у справі, господарські суди попередніх інстанцій наведені положення законодавства залишили поза увагою; оцінки спірним правовідносинам у контексті зазначених норм не надали; належним чином не з`ясували характеру відповідальності боржника у цьому випадку, не встановили хто, зважаючи на обставини справи і положення чинного законодавства, має відповідати у спірному зобов`язанні, з огляду на наявність/відсутність у відповідних матеріальних правовідносинах одночасно основного і субсидіарного боржника. Натомість попередні судові інстанції вдалися лише до з`ясування обставин створення нової юридичної особи шляхом виділу.

8.19. Обставин завершення виділу, а саме державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про ПАТ "Термолайф", з якої здійснено виділ, щодо ПАТ "Термоплита" як його правонаступника, судом у справі № 922/699/17 не встановлено.

8.20. За таких обставин заміну ПАТ "Термолайф" на ПАТ "Термоплита" здійснено передчасно, без дотримання положень чинного законодавства, проте за наявності відповідних підстав заміна сторони правонаступником може бути здійснена в подальшому у порядку, визначеному чинним законодавством. Викладене свідчить про невжиття господарськими судами заходів для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

8.21. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають.

8.22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

8.23. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

8.24. З огляду на викладене, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

8.25. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, перевірити доводи учасників справи, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 22.08.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі № 922/4105/16 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак