Рішення

від 22.08.2019 по справі 640/20857/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2019 року № 640/20857/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,

за участі:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідачів 1, 2: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу:

за позовомОСОБА_3 до Апарату Верховної Ради України, Першого заступника керівника апарату Верховної Ради України - Боднара Петра Олеговича про визнання протиправним та скасування розпорядження від 31.10.2018 № 1579-к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Апарату Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 5, код ЄДР: 20064120), Першого заступника керівника апарату Верховної Ради України - Боднара Петра Олеговича (01008, . Київ, вул. М. Грушевського, 5), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Першого заступника керівника апарату Верховної Ради України - керуючого справами від 31.10.2018 № 1579-к про звільнення ОСОБА_3 з посади керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань безпеки і оброни відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби (п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу ), який прийнято на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Апараті Верховної Ради України від 22.10.2018 № 20-44/2489;

поновити ОСОБА_3 на роботі на посаду керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони;

стягнути з Апарату Верховної Ради України заробітну плату ОСОБА_3 за весь час вимушеного прогулу.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що є державним службовцем 3 рангу, працювала на посаді керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, яка віднесена до категорії Б посад держаної служби, що підтверджується довідкою Апарату Верховної Ради України від 03.10.2018 № 20- 27/2328.

Так, позивач зазначає, що 08.06.2015 Розпорядженням Голови Верховної Ради України №788 ОСОБА_3 призначено з 29.05.2015 на посаду завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони та встановлено посадовий оклад розміром 3321 грн. 00 коп. на місяць; надбавку за ранг державного службовця - 140 грн. 00 коп. за місяць; надбавку за вислугу років розміром 25 відсотків від суми посадового окладу і надбавки за ранг; надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи розміром 100 відсотків від суми посадового окладу, надбавки за ранг і вислугу років.

01.03.2017 Розпорядженням Голови Верховної Ради України №284-к з 01.03.2017 посаду завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України перейменовано на керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України та внесено відповідні зміни до штатного розпису.

Позивач зазначає, що з 31.10.2018 перебувала на амбулаторному лікуванні на підставі листка непрацездатності АДХ №318824, виданого сімейним лікарем Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Печерського району м. Києва (код ЄДР 26188550) ОСОБА_4 .

Відповідно до листка непрацездатності АДХ№318824 ОСОБА_3 звільнено від роботи у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на період з 31.10.2018р. по 04.11.2018р. та продовжено з 05.11.2018р. по 08.11.2018р.

Однак, як зазначається позивачем, 31.10.2018 розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами №1579-к ОСОБА_3 звільнено 01.11.2018 з посади керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Між тим, як зазначено у позові, відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Таким чином, зазначає позивач, ОСОБА_3 звільнено з посади керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони з порушенням вимоги ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, - у період тимчасової втрати працездатності , що підтверджується відповідним листком непрацездатності.

До цього, 02.10.2018 Першим заступником Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючим справами було видано Розпорядження № 1390-к про порушення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування щодо позивача. 04.10.2018 Першим заступником Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючим справами видано розпорядження №1398-к про відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків.

Позивач зазначає, що 16.10.2018 позивачем направлено запит заступнику Керівника Апарату Верховної Ради України, Голові Дисциплінарної комісії про надання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи. 30.10.2018 секретарем Дисциплінарної комісії позивачу направлено лист № 20-45/2592, в якому повідомлено, що посадова особа, Голова Дисциплінарної комісії Мартиненко O.A., на ім`я якого направлявся запит про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, перебуває у відпустці.

Позивач зазначає, що 31.10.2018 позивачем направлено запит Першому заступнику Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючому справами про надання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи, шляхом надання копій відповідних матеріалів, з метою підготовки пояснень.

Однак, як зазначається у позові, позивача не ознайомлено з усіма матеріалами дисциплінарної справи щодо неї , рішеннями, прийнятими за результатами проведення службового розслідування та висновками Дисциплінарної комісії.

Позивач звертає увагу на права державного службовця, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 7, п. 13 ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 71, ч. 6 ст. 74, ст. 76, ч. 6 ст. 77 Закону України Про державну службу , ст. 47 Кодексу законів про працю України.

Наголошується у позові, що відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України Про державну службу , дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю , під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Позивач зазначає, що вона фактично позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи щодо себе та можливості реалізації своїх прав, як державного службовця, гарантованих ст. ст. 7, 71, 74, 76, 77 Закону України Про державну службу , зокрема, таких як надавати пояснення щодо обставин, що досліджуються та бути присутнім під час засідання Дисциплінарної комісії.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 Закону України Про державну службу , державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Крім того, йдеться у позові, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Однак, розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами №1579-к від 31.10.2018 направлено позивачу рекомендованим листом лише 02.11.2018, що підтверджується кутовим штампом УДППЗ Укрпошта на конверті відправлення, а отримано позивачем лише 09.11.2018.

Враховуючи вищевикладене, а також посилаючись на положення ст. 19 Конституції України, позивач просить задовольнити позов.

Позиція відповідачів.

У відзиві на позов (т.1, а.с. 32) відповідачі просять відмовити у задоволенні позову.

Зазначається, крім іншого, що позивач працювала з 29.05.2015 по 01.11.2018 на посаді керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

01.10.2018р. троє народних депутатів України звернулись до Голови Верховної Ради України зі зверненням, в якому виклали обставини, щодо участі ОСОБА_3 в ефірі однієї з програм на одному з телеканалів, які на думку народних депутатів України, потребували проведення перевірки.

Відповідачі також зазначають, що відповідно до статті 71 Закону України "Про державну службу" та розпорядження Першого заступника Керівника Апарату - керуючого справами ОСОБА_6 від 02 жовтня 2018 року № 1390-к Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ в Апараті Верховної Ради України було порушено дисциплінарне провадження та проведено службове розслідування на підставі звернень народних депутатів України від 01 жовтня 2018 року №15/27 до Голови Верховної Ради України з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_3 - керівника секретаріату комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

У відзиві на позов також звертається увага на те, що під час здійснення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією розглянуто характеристику, письмові пояснення Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , листи керівника Управління комп`ютеризованих систем ОСОБА_7 та керівника Відділу з питань звернень громадян ОСОБА_8 , висновок Центру демократії та верховенства права, лист Національного агентства України з питань державної служби на звернення народного депутата України, листи Управління кадрів Апарату Верховної Ради України та Міністерства юстиції України.

Відповідачі зазначають також, що в результаті вивчення обставин, які викладені у зверненні народних депутатів України від 01 жовтня 2018 року № 15/27 до Голови Верховної Ради України, в листах керівника Управління комп`ютеризованих систем ОСОБА_7 та керівника Відділу з питань звернень громадян ОСОБА_8 , у висновку Центру демократії та верховенства права, у листі Національного агентства України з питань державної служби на звернення народного депутата України та в письмових поясненнях ОСОБА_3 , Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_3 в порушення положень пункту 3.1. Порядку роботи із зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України не подала на реєстрацію до Відділу з питань звернень громадян отримані нею електронні звернення громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Натомість зазначені листи ОСОБА_3 передала одному з телеканалів (т.1, а.с. 33), що призвело до їх поширення (зі згоди ОСОБА_3 ) в ефірі однієї з програм 26.09.2018 року.

В ефірі цієї програми ОСОБА_3 , як посадова особа, підтвердила оригінальність цих листів, а також факти, що оприлюднені документи були надіслані громадянами на її робочу електронну пошту та передані нею особисто до редакції одного з телеканалів для оприлюднення. При цьому листи не давали так званої згоди суб`єкта персональних даних на поширення персональних даних (в тому числі зі статусом конфіденційної інформації) третім особам, які не пов`язані з розглядом звернення. Дисциплінарній комісії не надано документального підтвердження вчинення ОСОБА_3 додаткових дій про отримання такої згоди.

Відповідачі звертають увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну службу державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. З огляду на положення законодавчих актів відповідні відомості в розумінні Закону України "Про захист персональних даних" є персональними даними зі статусом "конфіденційної інформації про фізичну особу".

Таким чином, як зазначають відповідачі, Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_3 порушено вимоги ч. 2 ст. 32 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних", ст. 11 та ст. 21 Закону України "Про інформацію" щодо поширення конфіденційної інформації про фізичних осіб (персональних даних) без необхідної згоди відповідних суб`єктів, яка стала відома ОСОБА_3 під час виконання нею своїх посадових обов`язків, третім особам.

Також, за висновком відповідачів ОСОБА_3 порушила вимоги п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну службу" та ст. 43 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з якими державний службовець зобов`язаний зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню.

За твердженням відповідачів, ОСОБА_3 порушила і вимоги до державного службовця, а саме ст. 8, ст. 10 Закону України "Про державну службу", що забороняє демонстрування політичних поглядів та негативного впливу на імідж державного органу та довіру до влади, а також щодо вимог до поваги прав і свобод людини і громадянина, гідності людини.

Отже, як зазначається у відзиві на позов, зважаючи на наведені факти порушення вимог законів України, Дисциплінарна комісія вбачала в діях ОСОБА_3 порушення Присяги державного службовця (п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу").

Відповідачі також зазначають , що у процесі порушення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування, Дисциплінарній комісії з листа Міністерства юстиції України стало відомо, що ОСОБА_3 є головою Політичної партії "Міст".

Відповідачі акцентують увагу на тому, що під час вступу та перебування на державній службі ОСОБА_3 не повідомила керівництво апарату Верховної Ради України про членство в політичній партії, хоча була ознайомлена з вимогами і обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби 29.05.2015 і 25.01.2017 (т.2, а.с. 145).

Однак, відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 10 Закону України Про державну службу , державний службовець не має права обіймати посади в керівних органах політичної партії .

Враховуючи наведене, як зазначають відповідачі, члени Дисциплінарної комісії дійшли висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку, а саме подання ОСОБА_3 під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання нею необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби (п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу") і запропонували Першому заступнику Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючому справами Боднару П.О. внести подання про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу" - звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу".

У відзиві також зазначається, що 31.10.2018, після завершення терміну який надавався ОСОБА_3 для надання пояснень, розпорядженням Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами від 31.10.2018 № 1579-к, ОСОБА_3 було звільнено з посади керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони 01.11.2018.

Відповідачі зазначають також, що 31.10.2018 ОСОБА_3 була на робочому місті, -01.11.2018 на роботу не вийшла, про причини невиходу на роботу керівництво Апарату Верховної Ради України не повідомила . У зв`язку з цим, керівником Управління кадрів Апарату 01.11.2018 було направлено ОСОБА_3 лист в якому проінформовано, що її звільнено та запропоновано отримати трудову книжку.

Крім того, зазначають відповідачі, працівник Управління кадрів Апарату ОСОБА_14 зателефонувала 01.11.2018 на мобільний телефон ОСОБА_3 .

У телефонній розмові ОСОБА_3 повідомила, що вона не на робочому місті, проте пообіцяла до кінця робочого дня приїхати та ознайомитись з розпорядженням. Про те, що вона перебуває на лікарняному ОСОБА_3 у телефонній розмові не повідомила. До кінця робочого дня до Управління кадрів Апарату ОСОБА_3 . не з`явилась. 01.11.2018 в зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не з`явилась для отримання трудової книжки та копії розпорядження про звільнення, завірену копію розпорядження від 31.10.2018 № 1579-к їй було направлено поштою у відповідності до ч. 7 ст. 77 Закону України Про державну службу .

У відзиві наголошується, що про можливе перебування на лікарняному ОСОБА_3 керівництво не повідомила.

Станом на 29.12.2018 ОСОБА_3 не надала Апарату Верховної Ради України листок непрацездатності серії АДХ в„– 318824, про наявність якого стало відомо лише під час розгляду справи у суді.

На момент звільнення, як зазначають відповідачі, роботодавцю не було відомо з незалежних від нього обставин про тимчасову втрату працездатності ОСОБА_3 . При втриманні листка непрацездатності серії АДХ № 318824 Апаратом, буде вирішене питання про можливість внесення змін у розпорядження від 31.10.2018 № 1579-к, щодо дати звільнення ОСОБА_3 .

З приводу начебто не ознайомлення ОСОБА_3 з матеріалами дисциплінарного провадження, як зазначають відповідачі, зазначені доводи не відповідають дійсності.

У відзиві йдеться про те, що 22.10.2018 ОСОБА_3 у листі до Першого заступника керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами ОСОБА_6 . починає своє звернення так в матеріалах дисциплінарної справи, з якою я ознайомилась... . Крім того, у листі від 24.10.2018 ОСОБА_3 також повідомляє ОСОБА_6 про те, що ознайомилась з матеріалами дисциплінарної справи ще 16.10.2018р.

Зазначають також відповідачі, що ОСОБА_3 неодноразово повідомлялось про те, що вона може ознайомитись з матеріалами у секретаря Дисциплінарної комісії (листи від 16.10.2018 та від 30.10.2018).

З невідомих відповідачам обставин ОСОБА_3 не скористалась своїм правом та не прийшла ознайомлюватись до секретаря Дисциплінарної комісії, при цьому відповідачами були створені належні умови для ознайомлення.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачі вважають, що ними дотримано вимоги передбачені Законом України Про державну службу при проведенні службового розслідування та звільнення ОСОБА_3 з посади, а позивачем не доведено допущення відповідачами порушень законодавства, а тому відповідачі просять відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив (т.2, а.с.27-30), позивачка, крім іншого, звернула увагу, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено право роботодавця звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності і жодним актом не передбачено обов`язку працівника повідомляти роботодавця про початок періоду тимчасової непрацездатності.

Між тим, у відповіді на відзив не зазначено причин, з яких оригінал листка непрацездатності станом на час розгляду справи знаходиться у позивачки, а не у відповідачів.

У додаткових поясненнях від 05.06.2019 (т.2, а.с. 108) позивачка, крім іншого, зазначила, що відкрите проти неї дисциплінарне провадження мало явно замовний та політичний характер.

Також зазначено, що свідомо не направлялись запити до НАЗК, а натомість направлено звернення до кишенькової громадської організації Центр демократії та верховенства права . Звернута увага на не дослідження певних обставин.

Також зазначено, що у 2016 році нею було подано заяву до міської організації партії МІСТ про призупинення членства в партії. Станом на 03.06.2019 отримано відповідь за підписом голови Київської міської територіальної організації ПП МІСТ ОСОБА_18 (про припинення членства позивачки в партії згідно заяви від 15.12.2015).

Звертається увага на розгляд припису НАЗК та відсутність порушень з боку позивача (розпорядження від 04.01.2018; висновок від 24.01.2018 про відсутність порушень; розпорядження від 08.02.2018).

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 13.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 14.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 16.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про забезпечення доказів. У судовому засіданні було заявлено про намір оскаржити ухвалу, однак, вказана ухвала не оскаржувалась.

Загалом проведено 8 судових засідань.

У судовому засіданні 22.08.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про відмову у задоволенні позову.

Обставини, встановлені судом.

У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини призначення позивачки на посаду та перебування на державній службі, про що зазначено вище. Не оспорюється позивачкою і компетенція, повноваження особи, яка прийняла оскаржуване рішення.

Так, на час звільнення ОСОБА_3 мала статус державного службовця 3 рангу, працювала на посаді, яка віднесена до категорії Б посад держаної служби (довідка від 03.10.2018 № 20-27/2328).

Присяга державного службовця прийнята 15.03.1999 (т.2, а.с. 148).

Періоди трудової діяльності із зазначенням місць роботи позивачки визначені в інформаційній довідці (т.1, а.с. 82).

Згідно з розпорядженням № 788 від 08.06.2015 позивачку було призначено на посаду завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони порядком переведення з Адміністрації Президенту України. Стаж державної служби становив 15 років 01 місяць 16 днів.

29.05.2015 позивачкою підписано попередження про ознайомлення із встановленими законами України обмеженнями, заборонами та вимогам, пов`язаними із прийняттям на державну службу та її проходженням, в якому позивачка зобов`язалася дотримуватись обмежень, не порушувати заборони та виконувати вимоги, встановлені Законами України Про державну службу та Про запобігання корупції .

Зазначено у цьому попередженні також про ознайомлення із загальними правилами поведінки державних службовців, затвердженими наказом ГУ державної служби України 11.11.2010 за № 1089/18384.

Згідно з розпорядженням керівника апарату ВР України № 7705 від 03.08.2015 позивачці надано доступ до секретної інформації, що має ступені секретності цілком таємно і таємно .

Згідно з розпорядженням від 01.03.2017 № 284-к посаду перейменовано на керівника секретаріату комітету Верховної Ради України.

В матеріалах справи також міститься посадова інструкція (т.1, а.с. 246-247), де, крім іншого, зазначено про відповідальність за розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держав, за порушення норм етики поведінки державного службовця, обмежень, пов`язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням.

Як вже зазначалося, розпорядженням Першого заступника керівника апарату Верховної Ради України - керуючого справами П. Боднаря від 31.10.2018 № 1579-к Про звільнення ОСОБА_3 позивачку звільнено 01 листопада 2018 з посади керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань безпеки і оброни відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби (п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу ).

Розпорядження прийнято на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Апараті Верховної Ради України від 22.10.2018 № 20-44/2489.

Копію вказано розпорядження надіслано на адресу позивачки листом від 02.11.2017 № 20-15/2652.

До цього, 02.10.2018 першим заступником Керівника Апарату Верховної Ради України видано розпорядження № 1390-к Про порушення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування .

Згідно із розпорядженням, відповідно до статті 71 Закону України Про державну службу доручено Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ в Апараті Верховної Ради України, утвореній розпорядженням від 15.07.2016 № 2647-к, порушити дисциплінарне провадження та провести службове розслідування до 22.10.2018 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_3 - керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, за результатами розгляду службового розслідування підготувати висновок та внести подання до 02.11.2018.

Підставою для прийняття цього рішення стало депутатське звернення народних депутатів України від 0.10.2018 № 15/27, в якому йдеться про розголошення позивачкою в ефірі одного з телеканалів інформації з обмеженим доступом, яка стала відома позивачці у зв`язку з виконанням службових обов`язків (т.1, а.с. 40). У зверненні надано інтернет-адресу (посилання) на запис ефіру та роздруківки виступів (skrinshot), розміщені у відкритому доступі копії звернень громадян (з персональними даними фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, адреси, електрона пошта), адресованих голові Комітету (т.1, а.с. 47- 51).

В контексті наведеного також сформовано розшифровку відеозапису виступу позивачки на телеканалі (т.1, а.с. 53-74).

Розпорядженням від 04.10.2018 № 1398-к позивачку було відсторонено від виконання посадових обов`язків з 04 жовтня по 02 листопада 2018 включно на час здійснення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування. Підстава - ст. 72 Закону України Про державну службу .

Із вказаним розпорядженням позивачка ознайомлена 04.10.2018.

Листом голови Дисциплінарної комісії від 04.10.2018 № 20-45/2340 позивачці запропоновано надати до 09.10.2018 пояснення відносно обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, викладених у зверненні народних депутатів України (додано копії звернень). Вказаний запит отриманий позивачкою 05.10.2018.

08.10.2018 позивачка звернулася із листом до голови Дисциплінарної комісії про надання достатнього часу для підготовки пояснень.

Листом голови Дисциплінарної комісії від 09.10.2018 № 20-45/2391 позивачку повідомлено про продовження терміну надання пояснень до 17.10.2018. Вказаний лист отримано позивачкою 10.10.2018.

Листом від 16.10.2018 на ім`я голови Дисциплінарної комісії позивачкою надано пояснення (т.1, а.с. 89-92) та висловлено прохання запросити на засідання. У поясненнях зазначено, крім іншого, що позивачка виступала в телеефірі одного з телеканалів як громадянин України. Під час ефіру, як зазначено у поясненнях, не розголошувалась інформація з обмеженим доступом. В ефірі оприлюднено листи , які є фейками і ці листи не були зареєстровані. Також, крім іншого, зазначається, що звернення має замовний характер, не містить конкретних прикладів порушень.

Під час здійснення дисциплінарного провадження здійснювалось запитування інформації, у т.ч до Центру демократії та верховенства права (т.1, а.с. 95-156).

Зокрема, за висновком Центру демократії та верховенства права від 12.10.2018 дії позивачки під час телеефіру на одному з телеканалів порушують вимоги до державного службовця, а саме: ст. 8, ст. 10 Закону України Про державну службу щодо заборони демонстрування політичних поглядів та негативного впливу на імідж державного органу та довіри до влади, а також щодо вимоги до поваги прав і свобод людини і громадянина, гідності людини; порушила вимоги Закону України Про запобігання корупції та Про захист персональних даних щодо розголошення даних фізичних осіб.

Крім того, за інформацією, наданою Міністерством юстиції України (вих. №41982/1592-1-18/19.4.1 від 18.10.2018), відповідно до матеріалів реєстраційної справи Політичної партії МІСТ , зареєстрованої Мін`юстом 19.04.2011, свідоцтво № 193-п.п., та відомостей Єдиного реєстру громадських формувань, Головою партії є ОСОБА_3 , яка була обрана на підставі рішення Першого Установчого з`їзду Партії від 25 березня 2010 року.

16.10.2018 позивачка звернулася із заявою до голови Дисциплінарної комісії про ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження. З листа позивачки від 24.10.2018 на адресу відповідача-2 (т.1, а.с. 170) вбачається, що ОСОБА_3 ознайомилась з матеріалами дисциплінарної справи.

Наведене підтверджується і актом від 16.10.2018 (т. 2, а.с. 11).

За результатами здійснення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування Голова дисциплінарної комісії із супровідним від 22.10.2018 за № 20-44/2489 надіслав першому заступнику керівника апарату - керуючому справами Боднару П.О. висновок про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України Про державну службу - звільнення з посади державної служби за подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби (п. 10. ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу (надалі - Висновок; т. 1, а.с. 159-161).

Вказаний Висновок сформований за результатами розгляду питання на засіданнях Дисциплінарної комісії, що підтверджується протоколами № 15 та 16 від 17.10.2018 та від 19.10.2018 (т.1, а.с. 162-167), які, як і Висновок, підписані всіма члена Дисциплінарної комісії, що приймали участь у розгляду питання. Голосів за - 9; проти - 0 членів комісії.

У Висновку зазначено , що відповідно до статті 71 Закону України "Про державну службу" та розпорядження Першого заступника Керівника Апарату - керуючого справами ра П.О. від 02 жовтня 2018 року № 1390-к Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ в Апараті Верховної Ради України порушено дисциплінарне провадження та проведено службове розслідування на підставі звернень народних депутатів України від 01 жовтня року № 15/27 до Голови Верховної Ради України з метою встановлення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_3 - керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з національної безпеки і оборони, 1967 року народження, освіта вища, стаж державної служби понад 18 років. Під час здійснення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією розглянуто характеристику, письмові пояснення Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , листи керівника Управління комп`ютеризованих систем та керівника Відділу з питань звернень громадян, висновок Центру демократії та верховенства права, лист Національного агентства України з питань державної служби на звернення народного України, листи Управління кадрів Апарату Верховної Ради та Міністерства юстиції України. В результаті вивчення обставин, які викладені у зверненні народних депутатів до Голови Верховної Ради України та у вищезгаданих листах/зверненнях та в письмових поясненнях ОСОБА_3 , Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_3 в порушення пункту 3.1. Порядку роботи із зверненнями громадян в Апараті Верховної Ради України не подала на реєстрацію до Відділу з питань звернень громадян отримані електронні звернення громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 Зазначені листи ОСОБА_3 передала одному з телеканалів (т.1, а.с. 159), що призвело до їх поширення (зі згоди ОСОБА_3 ) в ефірі однієї з програм.

Зазначається у вищезгаданому Висновку, що в ефірі цієї програми ОСОБА_3 , як посадова особа, підтвердила оригінальність цих листів, а також факти, що оприлюднені документи були надіслані громадянами на робочу електронну пошту та передані нею особисто до редакції телеканалу для оприлюднення. При цьому листи не давали так званої згоди суб`єкта персональних даних на поширення персональних даних (в тому числі зі статусом конфіденційної інформації) третім особам, які не пов`язані з розглядом звернення. Дисциплінарній комісії не надано документального підтвердження вчинення ОСОБА_3 додаткових дій про отримання такої згоди.

Зазначено у Висновку, що з огляду на положення законодавчих актів відповідні відомості в розумінні Закону України Про захист персональних даних є персональними даними зі статусом конфіденційної інформації про фізичну особу .

Таким чином, Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_3 порушено вимоги ч. 2 ст. 32 Конституції України, ст.14 Закону України Про захист персональних даних , ст. 11 та ст. 21 Закону України "Про інформацію" щодо поширення конфіденційної інформації про фізичних осіб (персональних даних) без необхідної згоди відповідних суб`єктів, яка стала відома ОСОБА_3 під час виконання нею своїх тих обов`язків, третім особам.

Також зазначається у Висновку, що ОСОБА_3 порушила вимоги п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України Про державну службу та ст. 43 Закону України Про запобігання корупції , згідно з якими державний службовець зобов`язаний зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню. ОСОБА_3 порушила й вимоги до державного службовця, а саме ст. 8, ст. 10 Закону України "Про державну службу , що забороняє демонстрування політичних поглядів та негативного впливу на імідж державного органу та довіру до влади, а також щодо вимог до поваги прав і свобод людини і громадянина, гідності людини.

Відтак, зазначено у Висновку, зважаючи на наведені факти порушення вимог законів України, Дисциплінарна комісія вбачала в діях ОСОБА_3 порушення Присяги державного службовця (п.1 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу ).

Разом з цим , зазначається у Висновку , у процесі порушення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування, Дисциплінарній комісії з листа Міністерства юстиції стало відомо, що ОСОБА_3 є головою Політичної партії Міст . Зазначається у Висновку, що відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 10 Закону України Про державну службу державний службовець не має права обіймати посади в керівних органах політичної партії.

Враховуючи наведене, члени Дисциплінарної комісії дійшли висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку, а саме - подання ОСОБА_3 під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання нею необхідної інформації про обставини, що виникли під час проходження служби (п. 10 ч.2 ст.65 Закону України Про державну службу ) і запропонували Першому заступнику Керівника Апарату і Ради України - керуючому справами Боднару П.О. подання про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України Про державну службу - звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону України.

Крім того, Дисциплінарна комісія вирішила внести на розгляд Першому заступнику Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючому справами ОСОБА_6 пропозицію про направлення копії листів народних депутатів України до правоохоронного органу в порядку, визначеному ч.4 ст.77 Закону України Про державну службу .

Листом від 22.10.2018 перший заступник керівника апарату - керуючий справами ВР України П.Боднар звернувся до позивачки з проханням, перед накладення дисциплінарного стягнення, у зв`язку з порушенням дисциплінарного провадження та проведенням службового розслідування, надати до 01.11.2018 письмове пояснення.

Отримання цього листа підтверджується і позивачкою (т.2, а.с. 28).

Станом на 18:00 год. 31.10.2018 вказані пояснення не надані, що підтверджується актом (т.2, а.с. 12). Відповідно до табелю обліку відпрацьованого часу (т. 1, а.с. 187) часу, позивачка протабельована яка така, що працювала 31.10.2018, тобто була присутня на роботі. Відповідно до табелю за листопад 2018 (т.1, а.с. 188) 01.11.2018 позивачка була відсутня на роботі.

Між тим, з листа позивачки від 22.10.2018 на адресу першого заступника керівника апарату - керуючого справами ОСОБА_6 (т.1, а.с. 169) вбачається, що ОСОБА_3 ознайомилась з матеріалами дисциплінарної справи.

В контексті останнього, суд звертає увагу, що Висновок відносно позивачки сформовано станом на 19.10.2018, тобто, всі обставини, що викладені у ньому сформовані на підставі отриманих до цього документів, з якими, як вбачається з вищезгаданого листа позивачки від 22.10.2019, вона ознайомилась.

29.10.2018 позивачка звернулася з листом до голови Дисциплінарної комісії щодо виготовлення та надання їй у копіях матеріалів дисциплінарної скарги.

30.10.2018 на ім`я позивачки сформовано повідомлення № 20-45/2592 (т.1, а.с. 20), яке у копії додано позивачкою до позовної заяви та було отримано нею 30.10.2018, в якому зазначено, що відповідно до листа від 26.10.2018 № 20-45/2566 (т.1, а.с. 171) позивачці було запропоновано ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи у секретаря Дисциплінарної комісії, зазначено місце, де можна ознайомитись. Стосовно звернення позивачки від 29.10.2018 до керівника Дисциплінарної комісії щодо можливості ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи шляхом надання її копії, повідомлено про перебування голови дисциплінарної комісії у відпустці. Звернута увага, що відповідно до встановлених правил, для ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи особа письмово звертається до секретаря дисциплінарної комісії. А у разі, коли дисциплінарне провадження вже завершено, з такою заявою слід звернутися до керівника служби управління персоналом.

31.10.2018 позивачка звернулася з листом до відповідача-2 з тим, що їй не надходило запрошення на засідання дисциплінарної комісії, їй не повідомлено про стан дисциплінарного провадження. У зв`язку з відсутністю у позивачки матеріалів дисциплінарної справи, які їй необхідні для підготовки пояснень до 01.11.2018 (відповідно до листа від 22.10.2018) позивачка просила надати їй можливість надати пояснення після ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, шляхом надання їй, тобто виготовлення для неї, копій матеріалів дисциплінарної справи.

Листом від 01.11.2018 № 20-15/2633, після прийняття оскаржуваного рішення, керівником управління кадрів позивачку повідомлено про прийняття розпорядження про звільнення та запрошено для одержання трудової книжки . Листом від 02.11.2018 № 20-15/2653 позивачці надіслано копію розпорядження про звільнення. Вказані листи отримані позивачкою 08.11.2018 (т.1, а.с. 177).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, суд звертає увагу, що у даному випадку не є предметом оскарження рішення про порушення дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування, про відсторонення, не оскаржується склад Дисциплінарної комісії, дії щодо проведення дисциплінарного провадження та службового розслідування, формування висновку за результатами дисциплінарного провадження та внесення подання (висновку) керівнику державної служби.

Предметом оскарження у даній справі є власне рішення про звільнення з наведених вище підстав (порушення порядку прийняття рішення через те, що для позивачки не виготовлені копії матеріалів дисциплінарного провадження, спростування обставин перебування на посаді голови політичної партії; звільнення під час перебування на амбулаторному лікуванні).

Оскаржуване рішення прийнято та позивачку звільнено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби (п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу ), що, як вбачається із Висновку, пов`язано саме з перебуванням позивачки на посаді керівника політичної партії під час вступу на посаду та перебування на посаді .

У взаємозв`язку з наведеним та відносно нормативного регулювання здійснення позивачкою державної служби на момент прийняття оскаржуваного рішення, слід зазначити, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначаються Законом України Про державну службу № 889-VIII (далі також - Закон № 889-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до ч. 2. ст. 1 цього Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Одним із таких принципів є політична неупередженість - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків (п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону № 889-VIII), дотримання якого є обов`язком державного службовця (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 889-VIII).

Слід зазначити, що державний службовець, крім іншого, має право на участь у діяльності об`єднань громадян, крім політичних партій у випадках, передбачених цим Законом (п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону № 889-VIII).

Слід додати, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну службу ( Політична неупередженість ) державний службовець не має права обіймати посади в керівних органах політичної партії .

Таким чином, перебування на посаді державної служби пов`язано із здійсненням політично неупередженої діяльності, що полягає, крім іншого, у забороні займати посаду державної служби керівникам політичних партій.

При цьому, заборона займати посаду державної служби пов`язана із самим лише фактом перебування на керівній посаді у політичній партії - незалежно від здійснення або не здійснення діяльності партією чи її керівником.

Відповідно до положень ст. 64 цього ж Закону за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Слід зазначити, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII).

Як вже зазначалося, оскаржуване рішення прийнято, а позивачку звільнено відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 65 вищезгаданого Закону, згідно із яким дисциплінарним проступком є подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 66 вищезгаданого Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону № 889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11 , 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 66 цього Закону дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 68 Закону дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до частин 2 та 7 статті 71 Закону № 889-VIII, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У даному випадку про обставини, передбачені п. 10. ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, а саме про те, що позивачка є керівником політичної партії МІСТ , що перешкоджає перебуванню особи на державній службі, відповідачам стало відомо під час здійснення дисциплінарного провадження з повідомлення Міністерства юстиції України (вих. №41982/1592-1-18/19.4.1 від 18.10.2018), згідно з яким, як вже зазначалося, відповідно до матеріалів реєстраційної справи Політичної партії МІСТ та відомостей Єдиного реєстру громадських формувань, Головою партії є ОСОБА_3 , яка була обрана на підставі рішення Першого Установчого з`їзду Партії від 25 березня 2010 року.

Між тим, в особовій картці позивачка 25.01.2017 зазначила, що ознайомлена та зобов`язується дотримуватись вимог та обмежень щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України Про державну службу , Про запобігання корупції , Про захист персональних даних , Правилами етичної поведінки державних службовців (т.1, а.с. 190-191).

Зазначено також про ознайомлення з Правилами внутрішнього службового розпорядку.

Однак, про наведені обставини, що перешкоджають перебування на державній службі, позивачка не повідомила відповідачів ні з набранням чинності Законом № 889-VIII, ні під час проходження державної служби, що підтверджується матеріалами особової справи та вказує на вчинення триваючого порушення, а відтак судом вбачається наявність обставин, передбачених п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, наявність яких зумовлює застосування п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VIII, а саме: прийняття рішення про звільнення на підставі висновків (пропозицій) Дисциплінарної комісії, що, за висновком суду, у даному випадку правомірно вчинено/реалізовано шляхом прийняття спірного рішення, яке надалі, на виконання вимог ч. 7 ст. 77 Закону № 889-VIII, було направлено на адресу позивачки за наведених вище обставин відсутності позивачки на роботі та неповідомлення про причини відсутності.

При цьому, позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України не доведено, а під час проведення Дисциплінарною комісією дисциплінарного провадження та під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б пом`якшували дисциплінарну відповідальність, враховуючи також обставини поширення персональних даних фізичних осіб (конфіденційної інформації) під час програми, що транслювалась на одному з телеканалів, що є діями, які свідчать про явну неповагу до прав і свобод людини (п. 4 ч. 4 ст. 67 Закону) і лише обтяжують наведені вище обставини.

Навіть під час розгляду справи, як вбачається з витягу з ЄДР, позивачка продовжує перебувати на посаді керівника політичної партії МІСТ (витяг з ЄДР залучено до справи).

Судом враховується, що позивачка достовірно знала про зайняття нею посади керівника політичної партії та усвідомлювала в рамках дії Закону № 889-VIII заборону на перебування на посаді державної служби особи, яка є керівником політичної партії, що, крім іншого, підтверджується і засвідченням нею копії свідоцтва від 14.10.2011 (т.2, а.я. 113).

По суті, у зв`язку з цим не вживалось жодних нормативно визначених заходів щодо припинення перебування на посаді керівника політичної партії.

Що стосується доводів позивачки, що її членство/керівництво в партії було припинено з поданням заяви від 15.12.2015, що на її думку підтверджується листом Київської міської територіальної організації політичної партії МІСТ від 03.06.2019 за підписом ОСОБА_18 , слід зазначити, що вказані відомості спростовуються даними ЄДР навіть на час розгляду справи, де позивачка визначена керівником політичної партії МІСТ (код ЄДР 37689064). Більш того, не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_18 станом на 15.12.2015 чи на 03.06.2019 був членом зазначеної політичної партії та займав посаду голови територіальної організації.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України Про політичні партії членство в політичній партії керівників політичних партій припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника.

Станом на час прийняття спірного рішення та розгляду справи доказів обрання нового керівника партії не надано.

Щодо обставин перебування, як зазначає позивач, на амбулаторному лікуванні у зв`язку з чим їй було видано листок непрацездатності (період з 31.10.2018 - 04.11.2018, 05.11.2018 - 08.11.2018), слід зазначити, що вказаний листок непрацездатності в оригіналі знаходиться у позивачки, його оригінал оглянутий судом у судовому засіданні 06.06.2019.

Позивачка зазначила, що у неї не має обов`язку інформувати керівництво щодо причин відсутності на роботі.

Під час розгляду справи не надано обґрунтованих пояснень відносно того, що оригінал листка непрацездатності знаходиться у позивачки та його або ж його копії не було подано до відповідачів для врахування періоду непрацездатності.

Ненадання листка непрацездатності підтверджується і листом Управління кадрами ВР України від 29.12.2018 (т.1, а.с. 186).

Між тим, відповідно до розділу IV Типових правил внутрішнього службового розпорядку ( Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність ), затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 03 березня 2016 року № 50 (оприлюднені Офіційний вісник України , 2016, N 29 (19.04.2016), ст. 1175), державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім`я керівника державної служби щодо причин своєї відсутності.

При цьому, відповідно до п. 4 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку для працівників апарату Верховної Ради України (т. 2, а.с. 159), які схвалені 25.10.2018, працівник Апарату повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом.

Наведене у сукупності спростовує доводи позивачки про відсутність у неї обов`язку інформувати керівництво про свою відсутність на роботі та причини такої відсутності.

Враховуючи те, що позивачем не було подано оригінал листка непрацездатності до відповідачів, як і власне будь-якого повідомлення про причини відсутності на роботі, посилання позивача на неврахування відповідачами листка непрацездатності (обставин перебування на амбулаторному лікуванні) в контексті спірних відносин є безпідставним.

З пояснень відповідачів вбачається та позивачем не спростовано того, що про його існування відповідачам взагалі стало відомо з тексту позовної заяви.

Щодо обставин ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, у суду відсутні підстави вважати, що після ознайомлення 16.10.2018 позивачки з матеріалами дисциплінарного провадження та надання пояснень 16.10.2018, надалі у період після формування 19.10.2018 Висновку та до кінця дня 31.10.2018, відповідачами створювались перешкоди для позивачки для ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження.

З листа управління кадрів апарату Верховної Ради України від 14.08.2019 № 20-45/2143 вбачається, що під час здійснення дисциплінарного провадження позивачка неодноразово запрошувалась і усно (телефоном), і письмово для ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на неї дисциплінарного стягнення, в тому числі і з висновком Дисциплінарної комісії, про що є відповідні листи в матеріалах справи. Однак, як зазначається у вказаному повідомленні, позивачка так і не з`явилася для ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.

При цьому, листом від 22.10.2018 відповідач-2 пропонував перед накладанням дисциплінарного стягнення надати пояснення.

Позивачка зверталася з листами, де, з одного боку, висловлювала бажання ознайомитись з матеріалами, але, з іншого боку, - не вчиняла для цього активних дій.

Під час розгляду справи не встановлено вчинення жодних фактичних (практичних) дій щодо реалізації позивачкою наміру стосовно ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи (з матеріалами, що надійшли з 16.10.2018), а саме - прибуття для ознайомлення з цими матеріалами відповідно до запрошень та листів, зазначених вище, в яких позивачці роз`яснювалось, де, як, яким чином та у кого можна ознайомитись за цими матеріалами.

У даному випадку у період після 16.10.2018 (дата надання первинних пояснень) та після 19.10.2018 (дата формування Висновку) були відсутні об`єктивні перешкоди для прибуття позивачки за місцем знаходження дисциплінарної справи та ознайомлення з її матеріалами, чи участі у її розгляді.

Більш того, вже під час розгляду справи позивачці вкотре пропонувалось ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи (т.2, а.с. 67), що підтверджується листом від 21.03.2019 № 20-05/719.

У даному випадку, по суті саме позивачкою створювались штучні передумови для подальшого формування позиції про недотримання відповідачами встановлених правил та процедур.

При цьому, суд звертає увагу, що право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження передбачено ст. 76 вищезгаданого Закону.

Положеннями цієї статті не передбачено копіювання Дисциплінарною комісією матеріалів дисциплінарної справи для надання особі, відносно якої здійснюється провадження.

Між тим, саме на такому способі ознайомлення наполягала позивачка, що, однак, не передбачено Законом та додатково свідчить про самоусунення позивачки від реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи.

Під час розгляду справи також не встановлено вчинення позивачці перешкод щодо можливості її присутності під час виконання відповідних заходів службового розслідування (п. 3 ч. 8 ст. 71 Закону), засіданнях Комісії.

В контексті останнього також відсутні звернення до правоохоронних органів.

Між тим, в порядку п. 4 ч. 8 ст. 71 Закону судом не встановлено і подання позивачкою скарг на дії осіб, які проводили службове розслідування, щодо можливого обмеження її прав на участь у дисциплінарному провадженні чи у засіданнях дисциплінарної комісії.

Водночас, судом враховується також, що позивачка не скористалась правом надання пояснень в порядку ст. 75 Закону, про що було складено відповідний акт відповідно до ч. 3 ст. 77 Закону.

Відтак, в межах заявлених підстав та предмету позову, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість спірного рішення, яке прийнято за результатами роботи Дисциплінарної комісії з урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 74 Закону № 889-VIII та прав позивача. Судом не встановлено порушень з боку відповідачів ст. 19 Конституції України, Законів України, прав, свобод чи інтересів позивача, а відтак суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування спірного рішення, що у свою чергу зумовлює висновок про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо всіх заявлених вимог, у т.ч. похідних - щодо поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а відтак приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Апарату Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 5, код ЄДР: 20064120), Першого заступника керівника апарату Верховної Ради України - Боднара Петра Олеговича (01008, . Київ, вул. М. Грушевського, 5) про визнання протиправним та скасувати розпорядження від 31.10.2018 № 1579-к, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, - відмовити у повному обсязі .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст рішення суду складено та підписано 28.08.2019.