Рішення

від 27.08.2019 по справі 414/1279/19

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/1279/19

Провадження № 2/414/349/2019

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю секретаря: Безкровної К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства Агро-98 про визнання договору оренди землі недійсним, витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування вартості користування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 03 травня 2019 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом (а.с.1-6 т.1), який вона уточнила 15 травня 2019 року (а.с.49-54 т.1). Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що матері позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належить земельна ділянка площею 10,5200 га, серія НОМЕР_1 , розташованій на території Бараниківської сільської ради Кремінського району Луганської області. Після її смерті позивач своєчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і 11 березня 2019 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. В той же день він дізнався про існування договору оренди земельної ділянки від 14 вересня 2013 року між його матір`ю та відповідачем строком на сім років, з визначенням орендної плати, тобто укладеного після смерті ОСОБА_3 24 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Гребінюком О.В. було здійснено реєстрацію цього договору. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 246 180 грн. 53 коп. Тому договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним та поверненню йому з відшкодуванням відповідно до Указу Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток /паїв/ від 02 лютого 2002 року та ст.288 ПК України вартості користування земельною ділянкою за наступним розрахунком: середня плата за оренду земельної ділянки у вигляді 6 % (від 3% до 12 %) від 246 180 грн. 53 коп., що складає 14 770 грн. 83 коп. Відповідач безпідставно користувався цією земельною ділянкою на протязі 6 років, тому він повинен сплатити орендну плату у розмірі: 14 770 грн. 83коп. * 6 = 88 624 грн. 99 коп.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав відзив на позовну заяву (а.с.73-76 т.1), відповідно до якого він вимоги позивача не визнає з наступних підстав. Обставини укладання договору оренди земельної ділянки від 14 вересня 2013 року йому невідомі, оскільки 01 березня 2017 року було змінено склад власників ПСП Арго-98 шляхом укладання договору купівлі-продажу його корпоративних прав між ОСОБА_5 та ПСП Агрофірма Земляни . Після цього ПСП Агрофірма Комунар стало власником частки у розмірі 100 % статутного капіталу ПСП Агро -98 . Цей договір набрав чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації 26 жовтня 2016 року, тому вимоги щодо стягнення орендної плати є необґрунтованими. Крім того, відповідач з моменту укладання договору оренди не користується земельною ділянкою, тому в його діях відсутній склад цивільно - правової відповідальності. Розрахунок вартості орендної плати ґрунтується на припущені і не відповідає правовому механізму, на який посилається позивач. Розмір витрат на правничу допомогу не обґрунтований. Тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала свої вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, у заяві на ім`я суду (а.с.79 т.1) просить справу розглянути за його відсутності, тому суд вирішив відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини урегульовані нормами як цивільного, так і земельного законодавства.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод позивач має право на мирне володіння та розпорядження своїм майном.

Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим, визначення, процедура укладання, вимоги припинення договору оренди землі урегульовані в спеціальному законі, яким є ЗУ Про оренду землі .

Відповідно до ст.1 цього Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У ст.6 вищевказаного Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст.13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально, договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації /ст.14 ЗУ Про оренду землі/.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України, як передбачено у ч.1 ст.215 цього Кодексу.

У ч.1 ст.236 ЦК України зазначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Момент укладання договору визначено у ч. 1 ст. 638 цього Кодексу, у якій зазначено, що договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 ст.6 Конвенції і ст. ст. 9, 55 Конституції України передбачено, що кожен має на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку та належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.23 рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України наголошується, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п. 58 рішення цього Суду у справі Серявін та інші проти України зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення посягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті…Лише за умовами винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.

У п. 24 рішення ЄСПЛ у справі Надточій проти України , п.23 рішення цього Суду у справі Гуренка проти України наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Докази, надані суду сторонами, свідчать про наступне.

Відповідно до копій свідоцтв: про народження (а.с.9 т.1), про смерть (а.с.10 т.1), про право на спадщину за законом (а.с.20 т.1), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.21 т.1), позивач є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Він 11 березня 2019 року став власником земельної ділянки площею 10,5200 га, що розташована на території Бараниківської сільської ради Кремінського району Луганської області за межами населеного пункту.

Натомість договір оренди земельної ділянки від 14 вересня 2013 року (а.с.11-15 т.1) підписано директором ПСП Агро-98 і не встановленою особою від імені власника землі ОСОБА_3 В актах приймання-передачі земельної ділянки та визначення меж земельної ділянки від 14 вересня 2013 року (а.с.16,17) відсутні підписи орендодавця.

Згідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Кодексом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оскільки ОСОБА_3 не могла укладати договір оренди земельної ділянки від 14 вересня 2013 року у зв`язку з її смертю 25 липня 2013 року, тому суд приходить до висновку, що право позивача як спадкоємця є порушеним в частині немайнових вимог, отже необхідно визнати вказаний договір недійсним і відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України відповідач повинен повернути позивачу оспорювану земельну ділянку.

Однак суд не погоджується з вимогами позивача, які обґрунтовані з посиланням на Указ Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) від 02 лютого 2002 року зі змінами та на п. 288.5.2 ст. 288 ПК України про стягнення з відповідача плати за оренду земельної ділянки у розмірі 88 624 грн. 99 коп. з огляду на наступне.

Позовна заява під видом стягнення вартості користування земельною ділянкою фактично містить вимоги про стягнення орендної плати.

Указ Президента України щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та п.288.5 ст. 288 ПК України, на які посилається позивач, визначають тільки обмеження щодо мінімального та максимального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюється виключно договором оренди.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати відповідно до п.288.4 цієї статті встановлюються у договорі оренди між орендодавцем і орендарем.

Вказана позиція висловлена ВС у постанові №813/3819/17 від 20 червня 2018 року

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на довідку відповідача від 12 квітня 2019 року про розмір нарахованої орендної плати в сумі 28 886 грн. 17 коп. (а.с. 114 т. 1). Але ця довідка не вказує адресата нарахування орендної плати. Якщо припустити, що вказана сума нарахована власнику земельної ділянки, то її необхідно вважати спадковим майном, на яке позивач має право відповідно до ЦК України. Або позивач може звернутися до суду з вимогами про відшкодування шкоди за незаконне захоплення земельної ділянки.

Доводи відповідача про неможливість відповідати перед позивачем у цій справі з підстав зміни власника підприємства є безпідставними, оскільки договір оренди земельної ділянки підписав представник відповідача. Цей договір пройшов державну реєстрацію відповідно до Державного реєстру прав на нерухоме майно . Крім того, відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого податку за 2013 - 2018 роки (а.с.149,179 т.1, а.с.99 т.2) та витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22-30 т.1) відповідач є юридичною особою, яка сплачувала податки за користування земельною ділянкою ОСОБА_3 (а.с.127т.1) /інд. код власника землі НОМЕР_2 співпадає з номером цього коду у вказаних податкових розрахунках/.

Вимоги про стягнення правничої допомоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Ботацці проти Іспанії, заява № 34884/97, п.30, ЕСНR, вказав, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтований.

Натомість в підтвердження вимог про стягнення правничої допомоги адвоката надана квитанція, яка підписана особисто ОСОБА_1 (а.с. 58 т.1) та акт про надання правової допомоги (а.с. 40-43 т.1), з яких вбачається, що адвокат 21 березня 2019 року отримала від позивача 10 200 грн. за: правовий аналіз документів - 2 400 грн., складання позовної заяви - 4 200 грн., підготовку документів для подачі позову - 1 200 грн., складання заяви про забезпечення позову - 2 400 грн. Але вказаний акт не підписаний ОСОБА_2 , не відображає вартості години за вказані види послуг, загальна сума витрат оформлена без встановленого законом порядку, що є перешкодою для встановлення співмірності між заявленими вимогами та сплаченими витратами.

Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.

У справі відсутні акт приймання-передачі виконаних робіт, а також документи, які свідчать про оплату гонорару /квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки/.

Вказана позиція викладена ВС у постанові № 301/1894/17 від 17 жовтня 2018 року.

Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених двох позовних вимог немайнового характеру: 768 грн. 40 коп. + 768 грн. 40 коп. = 1 536 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 8, 10, 11-13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 202, 203, 206-208, 215, 216, 236, 606, 627, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 93, 124, 125 Земельного Кодексу України, ст. ст. 1, 13, 14, 21 Закону України Про оренду землі суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 / до Приватного сільськогосподарського підприємства Агро - 98 /код ЄДРПОУ 25362767, місце знаходження за адресою: вул. Привокзальна, 1, смт. Красноріченське Кремінського району Луганської області/ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання її повернути, стягнення вартості користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Укладений між ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством Агро - 98 договір оренди без номеру від 14 вересня 2013 року земельної ділянки загальної площею 10,5200 га, кадастровий номер 4421680200:09:004:0004 , розташованій за межами населеного пункту на території Бараниківської сільської ради Кремінського району Луганської області визнати недійсним та зобов`язати відповідача повернути позивачу цю земельну ділянку.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агро-98 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 536 грн. 80 коп.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Ковальов