Постанова

від 27.08.2019 по справі 640/14145/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Справа № 640/14145/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Лічевецького І.О., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Леогеймінг Пей на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2019 року у справі

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю

Фінансова Компанія Леогеймінг Пей

про підтвердження обґрунтованості умовного

адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - заявник) звернулося до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2019 року зазначену заяву було задоволено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було відмовлено в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, що є законодавчою підставою для застосування умовного арешту майна такого платника податків, а також з того, що позов щодо оскарження проведення відповідної перевірки, на який посилається товариство, був ним поданий лише 02.08.2019 р., тобто після звернення податкового органу до суду з цією заявою (30.07.2019 р.).

При цьому, суд прийняв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.05.2019 р. по справі № 808/610/17.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні заяви ГУ ДФС у м. Києві, посилаючись на те, що наказ про призначення перевірки, до якої ним не було допущено податковий орган, є протиправним, що податковим органом порушено порядок призначення такої перевірки і такий наказ оскаржується товариством в судовому порядку.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 р. було відкрито апеляційне провадження у цій справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали про відкриття провадження в іншій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

03.07.2019 р. начальником ГУ ДФС у м. Києві видано наказ № 9220 Про проведення фактичних перевірок , яким наказано провести протягом липня 2019 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1 - 24) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Відповідно до Переліку суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками відділу організації проведення фактичних перевірок управління контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, який є додатком до наказу від 03.07.2019 р. № 9220, фактична перевірка має бути проведена на ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей з 29.07.2019 р.

05.07.2019 р. заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві складено направлення №№ 6135/26-15-14-09-01, 6136/26-15-14-09-01.

29.07.2019 р. головними державними ревізорами - інспекторами відділу організації проведення фактичних перевірок управління контролю за розрахунковими операціями Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві Сидоренко А. В . та Мургою Р.Я. складено:

- акт відмови від підписання та ознайомлення з направленням на проведення перевірки в якому зазначено про те, що при ознайомленні з направленнями на перевірку від 05.07.2019 р. №№ 6135/26-15-14-09-01, 6136/26-15-14-09-01 головний бухгалтер ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей ОСОБА_4 була ознайомлена зі змістом направлень та наказу на проведення фактичної перевірки, але розписатись в направленні на перевірку відмовилась пояснивши це тим, що відсутні підстави для проведення перевірки;

- акт відмови від допуску до фактичної перевірки в якому зазначено про те, що після пред`явлення службових посвідчень, копії наказу на проведення фактичної перевірки та направлень на фактичну перевірку від 05.07.2019 р. № 6135/26-15-14-09-01, 6136/26-15-14-09-01 головним бухгалтером ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей працівникам ГУ ДФС у м. Києві відмовлено в допуску до фактичної перевірки, обстеженні виробничих приміщень та наданні документів у господарській одиниці - офіс за адресою м. Київ , пр-т Леся Курбаса, 2-Г у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перевірки.

29.07.2019 р. в.о. начальника ГУ ФДС у м. Києві прийнято рішення № 141746 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей , що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Київ, пр-т. Леся Курбаса, 2-Г.

Супровідним листом від 29.07.2019 р. № 141746/10/26-15-14-09-01-18 вказане рішення направлено на адресу ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей .

На виконання пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України ГУ ДФС у м. Києві звернулася до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей .

Нормативно-правове регулювання.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1. ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до п.п. 80.1, 80.5 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 81.1, 81.2 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Згідно з п. 94.1, 94.2.3, 94.4, 94.5, 94.10 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що у разі відмови службових осіб платника податків розписатися у направленні на перевірку, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови та є підставою для початку проведення такої перевірки та у разі ж відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови у допуску до перевірки.

Разом з тим, відмова платника податків від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є правовою підставою для прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна такого платника податків у випадку якщо такий, обґрунтованість якого має бути перевірена судом.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей не було допущено посадових осіб ГУ ДФС м. Києва до проведення фактичної перевірки за наявності в контролюючого органу відповідного наказу про її проведення та направлення на перевірку, що оформлено податковим органом у порядку, визначеному чинним законодавством, а саме шляхом складання актів про відмову від підписання та ознайомлення з направленням на перевірку та про відмову від допуску до фактичної перевірки та стало підставою для прийняття в.о. начальника контролюючого органу рішення про застосування адміністративного арешту майна такого платника і звернення ГУ ДФС в м. Києві 30.07.2019 р. до суду із заявою у цій справі.

При цьому, судова колегія зазначає, що на момент подання контролюючим органом до суду цієї заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства спір право , зокрема щодо правомірності наказу про призначення перевірки ТОВ Фінансова Компанія Леогеймінг Пей та/або дій щодо її проведення, був відсутній . Лише 02.08.2019 р. товариство звернулося з відповідним позовом до суду, за яким станом на цю дату не існувало відповідного процесуального судового рішення щодо відкриття провадження у справі. Тому, такі обставини не зумовлювали підстав для відмови в задоволенні заяви ГУ ДФС у м. Києві в цій справі на час її вирішення судом першої інстанції.

При цьому, виходячи з аналізу ст. 308 КАС України, апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції, виходячи з обставин, які існували станом на день його прийняття.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 20.05.2019 р. у справі № 808/610/17.

Тож, доводи апелянта щодо протиправності наказу про призначення відповідної перевірки, порушення податковим органом порядку призначення такої перевірки та наявність спору про право, до уваги колегією суддів не приймаються як необґрунтовані.

Долучені апелянтом до матеріалів справи додаткові докази, а саме витяги з реєстрів, аналітичні та статистичні дані, жодним чином не спростовують правомірності звернення позивача до суду з цим позовом та наявності достатніх і необхідних правових підстав для його задоволення.

Аналізуючи ці та всі інші доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України, ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення заяви податкового органу станом на час її вирішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та без допущення порушення норм процесуального права, які б надавали підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Леогеймінг Пей підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 283, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Леогеймінг Пей залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Судове рішення виготовлено 27 серпня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: