Постанова

від 28.08.2019 по справі 826/2525/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2525/18 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синхрон" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синхрон" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування повідомлення-рішення з податку на прибуток підприємств,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Синхрон", звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0790140103 та № 079114010.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "ТК КОМФОРТ" (код ЄДРПОУ 40326150) на суму 31677,50 грн. (25342,00 грн. основного платежу + 6335,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ "ФЛОРІЗЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 39986872) на суму 82183,96 грн. (65747,17 грн. основного платежу + 16436,79 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "ТК КОМФОРТ" (код ЄДРПОУ 40326150) на суму 28510,20 грн. (22808,16 грн. основного платежу + 5702,04 грн. штрафних санкцій), ТОВ "ФЛОРІЗЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 39986872) на суму 73965,56 грн. (59172,45 грн. основного платежу + 14793,11 грн. штрафних санкцій).

У позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 59375,00 грн. (47500,00 грн. основного платежу + 11875,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 95565,84 грн. (76452,67 грн. основного платежу + 19113,17 грн. штрафних санкцій), ТОВ "ЕКО-СМАРТ" (код ЄДРПОУ 39471689) на суму 32083,34 грн. (25666,67 грн. основного платежу + 6416,67 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 53437,50 грн. (42750,00 грн. основного платежу + 10687,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 86009,25 грн. (68807,40 грн. основного платежу + 17201,85 грн. штрафних санкцій), ТОВ "ЕКО-СМАРТ" (код ЄДРПОУ 39471689) на суму 23100,00 грн. (23100,00 грн. основного платежу + 0,00 грн. штрафних санкцій) - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Синхрон" подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відсутній жодний вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі № 751/10326/16к щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про притягнення їх до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст.205 КПК України, а суд не може обґрунтовувати рішення показаннями, наданими слідчому чи прокурору або посилатися на них, у відповідності до ст..23 та ст..95 КПК України, ст.78, 90 КАС України. Щодо наявності вироку Вишгородського районного суду Київської області, яким ОСОБА_3 (директора ТОВ Еко-Смарт ) визнано винним за вчиненна кримінального правопорушення, передбаченого ст.205 КК України, то апелянт вказує, що вказаним вироком не було оцінено дії ОСОБА_3 та позивача.

19.08.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 13.07.2017 № 6424 ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

За наслідками перевірки складено Акт перевірки від 19.08.2017 № 344/26-15-14-01-03/36424746, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, пунктів 5, 6, 7, 11, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 216638,00 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 23100,00 грн., за 2016 рік у сумі 193538,00 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, що призвело до заниження податок на додану вартість на загальну суму 310322,00 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 69613,00 грн, за лютий 2015 року на суму 25667,00 грн., за січень 2016 року на суму 55747,00 грн., за лютий 2016 року на суму 10000,00 грн., за травень 2016 року на суму 20255,00 грн., за червень 2016 року на суму 31754,00 грн., за липень 2016 року на суму 20833,00 грн., за серпень 2016 року на суму 32513,00 грн., за вересень 2016 року на суму 17519,00 грн., за жовтень 2016 року на суму 22728,00 грн., за листопад 2016 року на суму 3693,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017:

- № 0790140103, яким товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 300886,00 грн. (основний платіж - 240709,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 60177,00 грн.);

- № 0791140103, яким товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 265023,00 грн. (основний платіж - 216638,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 48385,00 грн.).

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 14.12.2017 № 29993/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0790140103 та № 0791140103 залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовільнив частково та зазначив, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень за результатами взаємовідносин із ТОВ "ТК КОМФОРТ" та ТОВ "ФЛОРІЗЕЛЬ", ґрунтуються виключно на припущеннях Контролюючого органу, оскільки всі необхідні первинні документи були надані позивачем під час проведення перевірки.

Відмовляючи у задоволенні в решті позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних документів та не доведено факту виконання господарських зобов`язань за договорами із ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (в подальшому переіменовано у ТОВ "ВІНТЕР ПРОМ") та ТОВ "МИЛТОН" (в подальшому переіменовано у ТОВ "СТАРР ПРОМ"), отже відсутні належні докази здійснення господарських операцій. Крім того, суд першої інстанції вказував, що обставини фіктивності підприємницької діяльності ТОВ "ЕКО-СМАРТ", встановлені вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2016 у кримінальному провадженні № 363/2887/16к, нівелюють висновки про товарність господарських операцій позивача з вказаним підприємством, а отже і правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за відповідними операціями.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодекс України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "МИЛТОН" (в подальшому переіменовано у ТОВ "СТАРР ПРОМ") (за договором - виконавець) та ТОВ "Синхрон" (за договором - замовник) укладений договір про надання послуг від 11.05.2016 № 11/16, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надавати консультаційні та інші послуги з програмування та керування комп`ютерним устаткуванням замовника, визначеного у додатку № 1 до Договору (за договором - обладнання), а також надавати ряд посередницьких, додаткових послуг з технічної підтримки та інших інформаційно-технічних послуг, які направлені на забезпечення функціонування обладнання (за договором - послуги), а замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати замовникові належні за даним договором платежі. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим Договором виконавець складає відповідний акт наданих послуг та передає його замовнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. У випадку, якщо замовник протягом 5-ти (п`яти) днів після отримання акта не надасть письмові зауваження до акта, або ж не поверне підписаний екземпляр акта виконавцю, акт вважається прийнятим сторонами в редакції, що була складена виконавцем. Сторони встановили, що виконавець для надання послуг замовнику за даним Договором має право залучати третіх осіб, при цьому виконавець несе повну відповідальність за дії таких третіх осіб як за власні.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії рахунків на оплату від 21.06.2016 № И-18-16, від 30.06.2016 № И-22-16, від 24.06.2016 № И-20-16, від 01.07.2016 № И-23-16, від 08.07.2016 № И-33-16, від 05.07.2016 № И-29-16, актів надання послуг від 21.06.2016 № И-18-16, від 24.06.2016 № И-20-16, від 30.06.2016 № И-22-16, від 01.07.2016 № И-23-16, від 05.07.2016 № И-29-16, від 08.07.2016 № И-33-16, податкових накладних від 21.06.2016 № 6, від 24.06.2016 № 10, від 30.06.2016 № 37, від 01.07.2016 № 29, від 05.07.2016 № 31, від 08.07.2016 № 56.

Заперечуючи у акті перевірки факт реального здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "МИЛТОН" відповідач вказував на відсутність інформації про можливість та характер здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством; відповідно до даних ЄРПН не співпадає номенклатура послуг в первинних документах придбання і реалізації ТОВ МИЛТОН ; наявність інформації, яка свідчить про непричетність до створення та діяльності ТОВ МИЛТОН засновника, директора та головного бухгалтера ОСОБА_1 .

Окрім того, між ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (в подальшому переіменовано у ТОВ "ВІНТЕР ПРОМ") (за договором - виконавець) та ТОВ "Синхрон" (за договором - замовник) укладений договір про надання послуг від 01.07.2016 № 25/16, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надавати послуги підтримки, модернізації, тестування програмного забезпечення та інші послуги з консультування з питань створення та керування ліцензійним програмним забезпеченням замовника (за договором - ЛПЗ), а також надавати ряд додаткових послуг з технічної підтримки та інших інформаційно-технічних послуг, які направлені на забезпечення функціонування ЛПЗ (за договором - послуги), а замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати замовникові належні за даним договором платежі. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим Договором виконавець складає відповідний акт наданих послуг та передає його замовнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. У випадку, якщо замовник протягом 5-ти (п`яти) днів після отримання акта не надасть письмові зауваження до акта, або ж не поверне підписаний екземпляр акта виконавцю, акт вважається прийнятим сторонами в редакції, що була складена виконавцем. Сторони встановили, що виконавець для надання послуг замовнику за даним Договором має право залучати третіх осіб, при цьому виконавець несе повну відповідальність за дії таких третіх осіб як за власні.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії рахунків на оплату від 01.08.2016 № 201, від 02.08.2016 № 204, від 08.08.2016 № 216, від 01.08.2016 № 233, від 03.10.2016 № 290, актів надання послуг від 02.08.2016 № БПТ-001001, від 08.08.2016 № БПТ-001013, від 09.08.2016 № БПТ-001014, від 31.08.2016 № БПТ-001048, від 05.09.2016 № БПТ-001090, від 09.09.2016 № БПТ-001098, від 30.09.2016 № БПТ-001075, від 13.10.2016 № БПТ-001118, від 15.10.2016 № БПТ-001121, від 20.10.2016 № БПТ-001133, від 09.11.2016 № ВП-001140, податкових накладних від 02.08.2016 № 20, від 08.08.2016 № 58, від 09.08.2016 № 67, від 31.08.2016 № 225, від 05.09.2016 № 38, від 09.09.2016 № 72, від 30.09.2016 № 253, від 13.10.2016 № 86, від 15.10.2016 № 102, від 20.10.2016 № 131, від 09.11.2016 № 5.

Заперечуючи у акті перевірки факт реального здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" відповідач вказував на відсутність інформації про можливість та характер здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством; відповідно до даних ЄРПН не співпадає номенклатура послуг в первинних документах придбання і реалізації ; наявну в ІС Податковий блок інформацію про внесення облікової картки фіктивного підприємництва № 1517/25-01-23 від 22.07.2017 по ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" в рамках кримінального провадження № 32016270000000061 від 13.06.2016 за ознаками складу злочину, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.1 ст.205 КК України.

Судом першої інстанції встановлено, що від імені ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (в подальшому переіменовано у ТОВ "ВІНТЕР ПРОМ") та ТОВ "МИЛТОН" (в подальшому переіменовано у ТОВ "СТАРР ПРОМ") останні підписані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції зазначав, що Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі 751/10326/16-к, встановлено , що ТОВ "ВІНТЕР ПРОМ" зареєстровано платником ПДВ з 01.05.2016, керівником та засновником була ОСОБА_1 , за підписом якої подавалася податкова звітність за жовтень-листопад 2016 року. Податкова звітність за червень-вересень 2016 року складалася і підписувалася від імені ОСОБА_2 . З копії протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 04.03.2017 вбачається, що на ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" та на жодних інших підприємствах вона жодної діяльності не здійснювала, робітників не наймала, договорів не укладала, товарів не постачала, послуг не надавала, не займалася складанням та поданням податкової звітності. З протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 03.03.2017 також вбачається, що він підприємницькою діяльністю не займався і не займається.

Згідно отриманої у ході досудового розслідування інформації, на теперішній час підприємства з ознаками фіктивності в тому числі ТОВ "ВІНТЕР ПРОМ" (код 40350356) (колишня назва ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код 40350356)) та інші фіктивні підприємства продовжують здійснювати незаконну діяльність, яка фактично контролюється ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Реально діючі СГД перераховували грошові кошти за нібито поставлені товари (роботи, послуги) на розрахункові рахунки підприємств, що мають ознаки фіктивності, які в подальшому обготівковувалися через касу банків ПАТ "Сбербанк" (МФО 320627), АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005) та інших.

Враховуючи викладене суд першої інстанції вважав, що оскільки громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документи не підписували, то договори, рахунки на оплату та акти надання послуг були укладені без волевиявлення уповноважених осіб ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (в подальшому переіменовано у ТОВ "ВІНТЕР ПРОМ") та ТОВ "МИЛТОН" (в подальшому переіменовано у ТОВ "СТАРР ПРОМ").

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінально процесуальний кодекс України.

Відповідно до частини першої статті 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина четверта статті 95 КПК України визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

А тому колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на встановлені Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі 751/10326/16-к обставини та протоколи допитів як свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як на підставу порушення позивачем норм податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки вищезазначені акти не є вироком суду в розумінні статті 369 Кримінального процесуального кодексу України, яким встановлюються визнані судом доведеними фактичні обставин із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в межах кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

При цьому, вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано не було.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів, які підтверджують фактичне проведення відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються виключно на матеріалах кримінального провадження та доводах про порушення контрагентами позивача ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" та ТОВ "МИЛТОН" податкової дисципліни, відсутності у таких ресурсів для виконання взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами.

Натомість, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які б підтверджували доводи щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" та ТОВ "МИЛТОН".

Крім зазначеного, на переконання суду, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у них статусу платника ПДВ.

Відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, не надано доказів щодо можливої відсутності у контрагентів позивача можливостей на виконання зобов`язань за укладеними договорами.

При цьому, перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентом, обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи податкового органу про порушення контрагентом позивача податкової дисципліни, наявна в інформаційних базах даних ГУ ДФС у м.Києві інформація, не можуть бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності документів, що підтверджують реальність господарської операції.

Доводи контролюючого органу про відсутність інформації щодо матеріально-технічних ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки.

Колегія суддів вважає, що зазначена інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Проте, такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, відсутність працівників тощо не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в цій частині.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень КАС України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Синхрон" в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 59375,00 грн. (47500,00 грн. основного платежу + 11875,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 95565,84 грн. (76452,67 грн. основного платежу + 19113,17 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 53437,50 грн. (42750,00 грн. основного платежу + 10687,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 86009,25 грн. (68807,40 грн. основного платежу + 17201,85 грн. штрафних санкцій) .

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ "ЕКО-СМАРТ", колегія суддів зазначає про таке.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "ЕКО-СМАРТ" (за договором - виконавець) та ТОВ "Синхрон" (за договором - замовник) укладений договір про надання послуг від 02.02.2015 № 02/15-1, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з обслуговування обладнання замовника та клієнтів замовника, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вартість послуг визначається сторонами за домовленістю по факту їх надання та фіксується в актах про надані послуги.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії рахунку на оплату від 26.02.2015 № 2602/002, видаткової накладної від 26.02.2015 № 80, податкової накладної від 26.02.2015 № 45.

Заперечуючи у акті перевірки факт реального здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "ЕКО-СМАРТ" , відповідач зазначає про те, що ГУ ДФС у м.Києві отримано інформацію, яка свідчить про непричетність до створення та діяльності ТОВ "ЕКО-СМАРТ" засновника, директора та головного бухгалтера ОСОБА_3 .

Так, судом першої інстанції встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2016 у кримінальному провадженні № 363/2887/16к ОСОБА_3 визнано винним і призначено покарання за статтею 205 частиною першою Кримінального кодексу України - штраф в розмірі 8500 гривень.

Апелянт ТОВ "Синхрон" стверджує, що зазначений вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2016 у кримінальному провадженні № 363/2887/16к лише містить відомості щодо укладення ОСОБА_3 з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 м.Києва угоди про визнання винуватості, однак ні вказану угода, ні вирок не містить оцінки дій ОСОБА_3 . та позивача.

Колегія суддів зауважує, що належним доказом фіктивності підприємництва є вирок суду у кримінальній справі, який, відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Проте, сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Аналогічна правова позиція, викладена викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №826/10205/16.

Наразі, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2016 у кримінальному провадженні № 363/2887/16к встановлено, що ОСОБА_3 в період 03 листопада 2014 року перебуваючи на Севастопольській площі Солом`янського району, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, усвідомлюючи, що його дії будуть мати злочинний характер, з метою отримання грошової винагороди, вступив в злочинну змову з невстановленим досудовим слідством особами, дії яких були направлені на досягнення злочинного умислу, а саме: створення на ім`я ОСОБА_3 суб`єкта підприємницької ТОВ "ЕКО-СМАРТ", з метою прикриття незаконної діяльності, що полягли у подальшому використанні статутних та реєстраційних даних з метою надання можливості формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств, підприємствам реального сектору економіки.

В подальшому ОСОБА_3 діючи умисно з метою прикриття незаконної діяльності за грошову винагороду від невстановлених досудовим слідством осіб, 03 листопада 2014 року, на вулиці Ігорівській на території Подільського району міста Києва, в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, у денний період часу реєстраційні документи ТОВ "ЕКО-СМАРТ", з метою створення даного підприємства , а саме: Протокол № 1 від 03.11.2014 Загальних зборів учасників ТОВ "ЕКО-СМАРТ", Статут ТОВ "ЕКО-СМАРТ".

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_3 передав реєстраційні документи ТОВ "ЕКО-СМАРТ" невстановленій досудовим слідством особі, яка в подальшому дані документи 03.11.2014 надала до державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, що знаходиться за адресою: вул. Кургузова, 13, м. Вишгород, Київської області для проведення реєстраційних дій, а саме: реєстрація ТОВ "ЕКО-СМАРТ".

Крім того, ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливих мотивів, призначаючи себе керівником товариства, відповідно до статуту ТОВ "ЕКО-СМАРТ", достовірно знав, що не має наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність від імені вказаного підприємства, а саме: укладати фінансово-господарські договори з підприємствами контрагентами про купівлю-продаж ТМЦ, виконання робіт, надання послуг, перераховувати/отримувати грошові кошти, з використанням рахунків підприємства, за проведені вищевказані дії.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 , створив на своє ім`я ТОВ "ЕКО-СМАРТ" та одночасно взяв на себе обов`язки, передбачені посадою директора в частині ведення фінансово-господарської діяльності, організаціно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність службової особи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, щодо прикриття незаконної діяльності , усвідомлював що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "ЕКО-СМАРТ".

В подальшому, після створення ТОВ "ЕКО-СМАРТ", ОСОБА_3 , печатку підприємства не отримував, первинну бухгалтерську, податкову, фінансову звітність не формував, та не підписував.

Такі дії дали змогу невстановленим слідством особам використовувати суб''єкт підприємницької діяльності ТОВ "ЕКО-СМАРТ" для прикриття незаконної діяльності, що полягала у наданні незаконної податкової вигоди в частині формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємства, для підприємств реального сектору економіки за рахунок лише документального оформлення "безтоварних" (фіктивних операцій).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Вироком у кримінальній справі діяння ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, як умисні дії, що виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що усі первинні документи, підписано особисто ОСОБА_3 , як особою, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Враховуючи те, що первинні документи, надані контрагентом позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СМАРТ" , підписані особою, яка заперечує свою фактичну участь в управління підприємством, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

При цьому, господарські операції здійснювалися з 02.02.2015, тобто ТОВ "ЕКО-СМАРТ" в особі директора ОСОБА_6 укладено договори у період з якого вироком суду підтверджена фіктивність її діяльності (а саме з 03.11.2014) .

Відтак, вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадової особи контрагента платника податків, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких Товариством сформований податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Зазначений висновок відповідає правовй позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/15414/17.

При цьому, дослідження обставин справи та первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій реальність не дають можливості стверджувати про реальність господарських операцій позивача із ТОВ "ЕКО-СМАРТ".

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що вчинення зазначених операцій (отримання послуг з обслуговування обладнання замовника та клієнтів замовника) було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), як то відсутності відповідних працівників в штаті товариства, та докази того, що послуги фактично були надані саме ТОВ "ЕКО-СМАРТ".

Відтак, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено реальність господарських операцій з ТОВ "ЕКО-СМАРТ", оскільки первинні документи, надані позивачем на їх підтвердження, підписані посадовою особою контрагента щодо якого встановлено факт здійснення фіктивної підприємницької діяльності у той самий період.

Щодо посилань апелянта на обставини встановлені рішенням Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 806/3144/17, то колегія суддів зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що обов`язковими для врахування адміністративним судом є саме обставини, наведені у рішенні в адміністративній, цивільній або господарській справі, яке набрало законної сили. Тобто преюдиційними є фактичні обставини, що мали місце у певних правовідносинах.

Так, висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій відповідача, які є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов`язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності дій відповідача не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, права надати їм власну оцінку.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Синхрон" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в частині визначення податкових зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентом ТОВ "ЕКО-СМАРТ" .

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено часткова невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи .

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 59375,00 грн. (47500,00 грн. основного платежу + 11875,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 95565,84 грн. (76452,67 грн. основного платежу + 19113,17 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 53437,50 грн. (42750,00 грн. основного платежу + 10687,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 86009,25 грн. (68807,40 грн. основного платежу + 17201,85 грн. штрафних санкцій) з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. В інший частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Синхрон" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 59375,00 грн. (47500,00 грн. основного платежу + 11875,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 95565,84 грн. (76452,67 грн. основного платежу + 19113,17 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 53437,50 грн. (42750,00 грн. основного платежу + 10687,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 86009,25 грн. (68807,40 грн. основного платежу + 17201,85 грн. штрафних санкцій) та прийняти в нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 59375,00 грн. (47500,00 грн. основного платежу + 11875,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 95565,84 грн. (76452,67 грн. основного платежу + 19113,17 грн. штрафних санкцій).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017№ 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ "Синхрон" з контрагентами ТОВ "МИЛТОН" (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 53437,50 грн. (42750,00 грн. основного платежу + 10687,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 86009,25 грн. (68807,40 грн. основного платежу + 17201,85 грн. штрафних санкцій)

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено - 28.08.2019.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді В.О.Аліменко,

А.Ю. Кучма