Постанова

від 27.08.2019 по справі 708/598/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/821/48/19Головуючий по 1 інстанції - Ткаченко С.Є. Категорія: 302000000 Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

суддя-доповідач Нерушак Л.В.

судді: Бородійчук В.Г., Єльцов В.О.

за участі секретаря Попової М.В.

учасники справи:

позивач - Смілянська місцева прокуратура;

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,

відповідач - ОСОБА_1 ; представник відповідача - Атамась І.М.

особа, яка подала апеляційну скаргу - Смілянська місцева прокуратура Черкаської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси апеляційну скаргу Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 24 червня 2019 року, постановлену під головуванням судді Ткаченко С.Є. в Чигиринському районному суді Черкаської області 24 червня 2019 року о 13 год. 25 хв. у справі за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування наказів, визнання недійсними договорів, :

в с т а н о в и в :

29 травня 2019 року Смілянська місцева прокуратура звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування наказів, визнання недійсними договорів.

Позовні вимоги прокуратурою обгрунтовуються тим, що наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 19 вересня 2014 року № 23-3577/14-14-СГ ОСОБА_1 надано для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 99,7258 га кадастровий номер 7125482000:01:000:0765 за межами населеного пункту, в адміністративних межах Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

25 вересня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі на вказану земельну ділянку, право оренди зареєстровано 29 вересня 2014 року за № 7161256, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15 січня 2015 року ОСОБА_1 зареєстрував Фермерське господарство Гетьман-2015 , ідентифікаційний код юридичної особи № 39584951.

В подальшому ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з метою отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

23 листопада 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято наказ № 23-12547/14-16-СГ та укладено договір оренди землі, яким ОСОБА_1 надано повторно для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 27,0000 га кадастровий номер 7125481000:02:000:0206 за межами населеного пункту в адміністративних межах Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано 28 листопада 2016 року за № 17733921, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Після отримання спірних земельних ділянок у користування, він створив інше фермерське господарство Гетьман-2017 , ідентифікаційний код юридичної особи № 41173255.

Прокуратура вважає, що ОСОБА_1 з метою створення фермерського господарства скористався правом на отримання земельної ділянки в оренду поза межами земельного аукціону, в подальшому створив фермерське господарство та зареєстрував його, а тому не мав права на повторне отримання земель для ведення фермерського господарства поза конкурсною основою (без проведення відповідного аукціону), що встановлено ст. 135 ЗК України.

Враховуючи вище вказані обставини, позивач просив суд скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 19 вересня 2014 року № 23-3577/14-14-СГ, визнати недійсним договір оренди землі від 25 вересня 2014 року укладений між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 99,7258 га з кадастровим номером 7125482000:01:000:0765 .

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23 листопада 2016 року № 23-12547/14-16-СГ, визнати недійсним договір оренди землі від 23 листопада 2016 року укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 27,0000 га з кадастровим номером 7125481000:02:000:0206 .

Стягнути з відповідачів на користь позивача понесений судовий збір.

19 червня 2019 року Смілянська місцева прокуратура звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування наказів та визнання недійсними договорів.

Позивач обгрунтовує даний позов тим, що наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 19 вересня 2014 року № 23-3577/14-14-СГ ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 99,7258 га кадастровий номер 7125482000:01:000:0765 за межами населеного пункту, в адміністративних межах Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

25 вересня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі на вказану земельну ділянку, право оренди зареєстровано 29 вересня 2014 року за № 7161256, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

15 січня 2015 року ОСОБА_1 зареєстрував Фермерське господарство Гетьман-2015 , ідентифікаційний код юридичної особи № 39584951.

В подальшому ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з метою отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 23 листопада 2016 року № 23-12544/14-16-СГ ОСОБА_1 надано для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 13,0000 га, кадастровий номер 7125481000:02:000:0205 за межами населеного пункту, в адміністративних межах Варшацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області

23 листопада 2016 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі на вказану земельну ділянку, право оренди зареєстровано 28 листопада 2016 року за № 17735813.

Прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 23.11. 2016 року № 23 -12544 / 14 - 16 -СГ, визнати недійсним договір оренди землі від 23 листопада 2016 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 13 га з кадастровим номером 7125481000:02:000:0205 .

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 24 червня 2019 року об`єднано в одне провадження цивільні справи за позовом заступника керівника Смілянської прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди (№ 2/708/205/19) та цивільну справу за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування наказу, визнання недійсним договору оренди (№ 2/708/173/19).

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Атамась І.М. заявила клопотання про закриття провадження у справі, обгрунтовуючи клопотання тим, що вказана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач після укладення договорів оренди землі зареєстрував фермерське господарство для користування спірними земельними ділянками.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі, вважаючи його необґрунтованим.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 24 червня 2019 року клопотання задоволено. Провадження у справі за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди, закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду. Зобов`язано повернути судовий збір позивачу згідно сплачених квитанцій про сплату судового збору.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки ФГ Гетьман - 2017 пов`язане зі спірними земельними ділянками та є самостійною юридичною особою, для створення якої відповідач ОСОБА_1 25 вересня 2014 року та 23 листопада 2016 року одержав вказані земельні ділянки, а 24 лютого 2017 року його відповідно заснував, тому фактично відбулася заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства Гетьман -2017 , яке є юридичною особою з дня його державної реєстрації, в користування якого вони перебувають на час звернення прокурора в суд з даними позовами. Суд вказав, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, то їхні спори, щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Суд першої інстанції постався на висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 628/774/ 18. Суд також вказав, що прокурор посилається на іншу правову позицію, яка викладена у постанові від 20 березня 2019 року ( справа № 619 /1680/17 ц ), яка стосується розмежування того, чи пов`язана спірна земельна ділянка з фермерським господарством, тому зазначений висновок не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки у справі наявні інші фактичні обставини.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, викладених в ухвалі про закриття провадження у справі, 10 липня 2019 року Смілянська місцева прокуратура Черкаської області подала апеляційну скаргу. В скарзі прокуратура посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скаргу обґрунтовується тим, що згідно договорів оренди та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки 27,0000 га та 13,0000 га перебувають в оренді у ОСОБА_1 . Крім цього, згідно висновку по рахунку орендна плата за вказані земельні ділянки сплачується ОСОБА_1 як фізичною особою. Тому прокуратура вважає, що з викладеного слідує висновок про те, що вищезазначені земельні ділянки перебувають в оренді фізичної особи. Критерієм відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, наявність у них спору про право, а також наявність у суб`єктному складі учасників спору, що являються, зокрема юридичними особами.

Прокуратура не погоджується із судом першої інстанції, який в оскаржуваній ухвалі, посилається на те, що 24 лютого 2017 року ОСОБА_1 засноване ФГ Гетьман-2017 , а тому фактичним користувачем спірних земельних ділянок є ФГ Гетьман - 2017 , тому прокуратура посилається на ч. 1 ст. 31 ЗК України та вважає, що представником відповідача не надано доказів, що саме ФГ Гетьман 2017 використовує спірні земельні ділянки, а тому судом зроблено помилковий висновок. Скаржник вважає, що у правовідносинах користування спірними земельними ділянками на момент відкриття провадження у справі є ОСОБА_1 , а тому за предметним та суб`єктним критеріями цей спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В свою чергу державна реєстрація земельних ділянок не здійснена, а тому ухвала не ґрунтується на фактичних обставинах справи

Крім того, керівником ФГ Гетьман-2017 з 23 лютого 2017 року є ОСОБА_3 , а дата державної реєстрації юридичної особи здійснена 24 лютого 2017 року, але ОСОБА_3 спірні земельні ділянки не передавалися і в його користуванні вони не перебувають.

Прокуратура, вважаючи, що ухвала Чигиринського районного суду Черкаської області від 24 червня 2019 року, за переконанням скаржника, є необґрунтованою, за вищевикладених обставин, просить скасувати ухвалу суду про закриття провадження к справі, та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

14 серпня 2019 року надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Атамась І.М.

У відзиві представник відповідача посилається, що в повному обсязі заперечує доводи апеляційної скарги та вимоги апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду першої інстанції. Відповідач ОСОБА_1 вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а ухвалу суду законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин справи. Представник відповідача вказує, що твердження позивача, що користувачем земельних ділянок є відповідач ОСОБА_1 , не відповідає вказаним нормам чинного законодавства, на які посилається у відзиві. Безпідставним вважають посилання прокуратури на правову позицію Верховного Суду від 22.05. 2019 року у справі № 925 / 939 / 18, оскільки навпаки вказаною правовою позицією підтверджується правомірність висновків, що до фермерського господарства переходить право користування земельною ділянкою, наданою в оренду її засновником. Також посилається, що доводи апеляційної скарги зводяться до того, що керівником фермерського господарства Гетьман 2017 є ОСОБА_3 , якому спірна земельна ділянка не передавалася, тому ОСОБА_1 залишається їх користувачем.

Представник відповідача вказує, що позивачем не доведено і не надано доказів та не вказано норм права, які б свідчили про неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції від 24 червня 2019 року - без змін.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Василенко Л.І., Єльцов В.О., Карпенко О.В., від 15 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах апеляційний суд Черкаської області ліквідовано, утворено Черкаський апеляційний суд.

Відповідно до ч. 5 ст 31 ЦПК України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом.

26 липня 2019 року розпочав свою роботу Черкаський апеляційний суд, у зв`язку з чим суду була передана для розгляду вказана цивільна справа.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями через систему документообігу суду визначено для розгляду суддю (суддю-доповідача) Черкаського апеляційного суду Нерушак Л.В., у складі суддів колегії : Бородійчука В.Г., Єльцова В.О.

Ухвалою судді Черкаського апеляційного суду Нерушак Л.В. від 06 серпня 2019 року матеріали цивільної справи № 708/598/19 разом з апеляційною скаргою керівника Смілянської місцевої прокуратури, прийнято до свого провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах від 08 серпня 2019 року справу призначено до розгляду на 10 годину 19 серпня 2019 року. В послідуючому розгляд справи відкладено на 27 серпня 2019 року у зв`язку із неотриманням судової повістки відповідачем 1, який не з`явився в судове засідання .

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є судове рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановлена судом першої інстанції ухвала відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Отже, з метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 19 вересня 2014 року № 23-3577/14-14-СГ ОСОБА_1 надано для ведення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 99,7258 га кадастровий номер 7125482000:01:000:0765 за межами населеного пункту, в адміністративних межах Іванівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

25 вересня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі на вказану земельну ділянку, право оренди зареєстровано 29 вересня 2014 року за № 7161256, що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Строк дії договору до 19 вересня 2024 року, визначено розмір орендної плати 4,5 % від нормативної оцінки земельної ділянки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру , зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області шляхом реорганізації Головне управління Держземагентства у Черкській області.

15 січня 2015 року ОСОБА_1 зареєстрував Фермерське господарство Гетьман-2015 , ідентифікаційний код юридичної особи № 39584951. Керівником вказаного господарства з 24 грудня 2014 року є ОСОБА_4 .

В подальшому відповідач ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з метою отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

23 листопада 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято наказ № 23-12547/14-16-СГ та укладено договір оренди землі, яким ОСОБА_1 надано повторно для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 27,0000 га кадастровий номер 7125481000:02:000:0206 за межами населеного пункту в адміністративних межах Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області. Строк дії договору до 23 листопада 2023 року, визначено розмір орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано 28 листопада 2016 року за № 17733921, що підтверджується даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

23 листопада 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області прийнято наказ № 23-12544/14-16-СГ та укладено договір оренди землі, яким ОСОБА_1 надано повторно для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 13,0000 га. кадастровий номер 7125481000:02:000:0205 за межами населеного пункту в адміністративних межах Вершацької сільської ради Чигиринського району Черкаської області. Строк дії договору до 23 листопада 2023 року, визначено розмір орендної плати 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Після отримання спірних земельних ділянок у користування ОСОБА_1 створив інше фермерське господарство Гетьман-2017 . Ідентифікаційний код юридичної особи № 41173255, керівником господарства є ОСОБА_3 .

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частинами 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Особливості участі прокурора в розгляді справ визначено статтею 56 ЦПК України, статтею 53 ГПК України, за змістом положень яких у разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).

У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 388/1103/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 691/1148/17, від 27 березня 2019 року у справі 574/381/17-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 628/774/18, від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18.

Такої позиції дотримується Касаційний цивільний суд у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 368/546/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 328/1420/17-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 227/771/17.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції надав належну оцінку тому, що 19 вересня 2014 року наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області № 23-3577/14-14 СГ ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку, на підставі якого між сторонами К укладено договір оренди цієї земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України Про фермерське господарство Після державної реєстрації вказаного договору відповідачем ОСОБА_1 засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа ФГ Гетьман -2015 .

23 листопада 2019 року наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області № 23-12547/14-16-СГ та № 23-12544/14-16-СГ ОСОБА_1 передано в оренду земельні ділянки, на підставі вказаних наказів між ними укладено договори оренди цих земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України Про фермерське господарство Після державної реєстрації вказаних договорів відповідачем засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа ФГ Гетьман -2017 .

Таким чином, у правовідносинах користування спірними земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.

Отже, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, в свою чергу спірні правовідносини можуть бути вирішені на правилами господарського судочинства.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права, та неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи.

Посилання скаржника, що користувачем земельних ділянок є відповідач ОСОБА_1 , не відповідає обставинам справи та вказаним нормам чинного законодавства, на які посилається у відзиві і представник відповідача, та яким дана оцінка судом першої інстанції. Безпідставними є також посилання прокуратури на правову позицію Верховного Суду від 22.05. 2019 року у справі № 925 / 939 / 18, оскільки навпаки вказаною правовою позицією підтверджується правомірність висновків, що до фермерського господарства переходить право користування земельною ділянкою, наданою в оренду її засновником, що вказано судом першої інстанції.

Крім того, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що керівником фермерського господарства Гетьман 2017 є ОСОБА_3 , якому спірна земельна ділянка не передавалася, тому ОСОБА_1 залишається їх користувачем.

Однак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що дані доводи не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи, тому є безпідставними, та не підлягають задоволенню .

Прокуратурою не доведено і не надано доказів, не вказано норми права, які б свідчили про неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції від 24 червня 2019 року - без змін.

Інших доводів, які б слугували підставою для задоволення вимог апеляційної скарги про скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постановлена у справі ухвала є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм права і правильності висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення .

Судові витрати, понесені стороною за розгляд апеляційної скарги слід залишити за скаржником, оскільки ухвала суду першої інстанції не змінюється та не скасовуються судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 24 червня 2019 року 2019 року про закриття провадження у справі за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування наказів, визнання недійсними договорів - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2019 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді В.Г. Бородійчук

В.О. Єльцов