Ухвала

від 28.08.2019 по справі 489/1728/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 489/1728/18

Провадження № 1-кп/477/198/19

УХВАЛА

28 серпня 2019 року м.Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

під час судового засідання в залі суду Жовтневого районного суду Миколаївської області по розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019150040001225 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового засідання від прокурора надійшло клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому.

В обґрунтування цього клопотання прокурором зазначено, що обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. На сьогодні окрім цього кримінального провадження на розгляді в Заводському, Ленінському та Корабельному судах м.Миколаєва перебувають кримінальні провадження щодо нього, що свідчить про можливість обвинуваченого вчинити нові злочини. Обвинувачений не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи. Раніше, в іншому кримінальному провадженні йому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Однак після внесення застави та звільнення з СІЗО, обвинувачений знову вчинив ряд крадіжок, а тому вважає, що більш м`який запобіжний захід застосовувати недоцільно і лише тримання під вартою зможе стримати обвинуваченого від вчинення нових злочинів та спонукати до виконання процесуальних обов`язків.

Обвинувачений залишив вирішення клопотання на розсуд суду.

Захисник просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вказував на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, який має захворювання на СНІД та гепатит.

Вислухавши думку учасників судового засідання щодо цього клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку встановлених законом.

Зазначена норма Основного Закону кореспондується зі статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 жовтня 1950 року, згідно з якою обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачуваних законом випадках за встановленою законом процедурою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який був продовжений ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області, строк дії запобіжного заходу спливає 02 вересня 2019 року.

Станом на 28 серпня 2019 року закінчити розгляд кримінального провадження та ухвалити рішення до закінчення строку запобіжного заходу неможливо. В зв`язку з чим, відповідно до вимог статті 331 КПК України, під час судового розгляду до спливупродовженого строкусуд зобов`язанийповторно розглянутипитання доцільностіпродовження триманняобвинуваченого підвартою,якщо судовепровадження небуло завершенедо йогоспливу. Ввирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Як вбачається з досліджених матеріалів підставою для обрання такого виду запобіжного заходу стала обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні повторного злочину проти власності, раніше неодноразово судимого за вчинення аналогічних злочинів, не маючого постійного місця роботи та міцних соціальних зв`язків, що підтверджувало наявність ризику вчинення ним інших аналогічних кримінальних правопорушень. А тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, наявність судимостей, обвинувачень у вчиненні інших кримінальних правопорушень, відсутність постійного місця роботи, його репутація стали підставою для висновку щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та того, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведеним ризикам.

Як було встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у повторному вчиненні ряду злочинів проти власності, які відносяться до злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має судимість за вчинення аналогічних злочинів. Не має постійного місця роботи, джерела доходів. Наразі паралельно в Заводському, Ленінському та Корабельному судах м.Миколаєва перебувають на розгляді кримінальні провадження щодо нього, що свідчить про схильність особи до вчинення злочинів та можливості продовжити злочинну діяльність.

Обвинувачений не має постійної роботи, постійного офіційного джерела доходів, раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі. Вказане дає суду обґрунтовані підстави вважати, що з урахуванням тяжкості обвинувачення, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилитись від суду та продовжити злочинну діяльність.

Тобто, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування, не зменшилися і продовжують існувати.

Обвинуваченому раніше у іншому кримінальному провадженні був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Після внесення застави обвинувачений був звільнений з СІЗО. Однак, це не стримало обвинуваченого від вчинення ряду нових злочинів та в результаті йому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Таким чином, оскільки існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим ряду умисних злочинів, обвинувачений є особою схильною до вчинення злочинів, може ухилитися від суду, обраний більш м`який запобіжний захід не зміг стримати обвинуваченого від вчинення злочинів, то за таких обставин, суд приходить до висновку щодо доцільності продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів, є недоцільним, так як більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам.

Враховуюче викладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Клопотання захисника щодо обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді домашнього арешту не підлягає задоволенню з зазначених вище підстав. Надані захисником копії довідок щодо стану здоров`я обвинуваченого не підтверджують неможливість утримання обвинуваченого в умовах СІЗО.

Таким чином, оцінивши досліджені ризики, суд приходить до висновку, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти існуючим ризикам.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО м.Миколаєва строком на шістдесят днів по 01 листопада 2019 року включно.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання.

У клопотанні захисника ОСОБА_4 щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1