Постанова

від 27.08.2019 по справі 922/1809/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. Справа № 922/1809/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача -Сінька Ю.Ю. - довіреність від 02.01.19 №08-21/20-2-19

від відповідача не з"явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Харківської міської ради (вх.№2253Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 (суддя С.Ч. Жельне; повне рішення складено 24.06.2019) у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харьков;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Будкомплект", м. Харків;

про стягнення коштів 191215,59 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

02.07.2018 року, позивач, Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Будкомплект" в якій просив суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 191 215,59 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,4055 га по просп АДРЕСА_1 Московському АДРЕСА_2 118 АДРЕСА_3 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.06.2019 у справі №922/1809/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, Харківська міська рада звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року по справі №922/1809/18, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скаржник, вважає зазначене рішення суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Скаржник зазначає, що позивач в особі уповноважених виконавчих органів відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України визначив площу земельної ділянки за результатами вжиття заходів самоврядного контролю щодо законності використання земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Положенням про Департамент територіального контролю Харківської міської ради визначено, що Департамент відповідно до покладень на нього завдань здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства.

Крім того, Департамент має право залучати за погодженням із керівником виконавчого органі міської ради відповідних спеціалістів. Залучати за згодою фахівців (інженерів-геодезистів, інженерів-землевпорядників та інших) для участі у заходах, пов`язаних зі здійсненням самоврядного контролю за використанням та охороною земель, державного архітектурно-будівельного контролю.

Спеціалісти ТОВ Геодезично - вишукувальний центр здійснили обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_4 . Московський 118, м. Харків., площу земельної ділянки визначено супутниковим методом, при цьому враховувалось фактичне використання земельної ділянки, її площа визначалась щодо зовнішніх меж будівлі. Площа земельної ділянки склала 0,4055 га.

Скаржник, звертає увагу суду, що характер визначення площі земельної ділянки при складанні технічної документації та при вжиття заходів самоврядного контролю різний. При складанні технічної документації площа визначалась під індивідуально-визначену мету щодо умовних меж, а при здійсненні заходів самоврядного контролю щодо меж фактичного використання земельної ділянки.

Таким чином, скаржник зазначає, що факт реєстрації земельної ділянки у державному земельному кадастрі (присвоєння їй кадастрового номеру) має значення лише для вчинення щодо такої земельної ділянки подальших юридично-значних дій, коли спірні правовідносини підлягають під дію кондиційних, тобто позадоговірних, безделіктних, для застосування яких позивач в особі уповноважених виконавчих органів здійснив заходи самоврядного контролю.

Крім того, скаржник зазначає, що Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право складати розрахунки, а особи, які їх підписали мають на це відповідні повноваження. Витяг, з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки розробляється при наданні земельних ділянок комунальної власності у користування, або при передачі земельних ділянок у власність. Розрахунок безпідставно збережених коштів, зроблений позивачем, стосується лише обґрунтування способу захисту порушеного права у межах ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., судді Гребенюк Н.В., Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2019р. по справі №922/1809/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради, на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 по справі №922/1809/18,встановлено відповідачу строк до 26.08.2019 надати відзив на апеляційну скаргу, розгляд скарги призначено на 27.08.2019 об 11:30 год.

Відзив до Східного апеляційного господарського суду від відповідача не надходив.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2019 року, у зв`язку з відпустками суддів Гребенюк Н.В., Пелипенко Н.М. сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., судді Стойка О.В., Істоміна О.А.

Позивач у судовому засідання підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши позивача, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, від 29.01.2018 №112077257 право власності на нежитлові будівлі літ. « XII-4» (по приміщенням) загальною площею 4959,0 кв.м. та літ. « XI-1» загальною площею 2448,9 кв.м. по просп АДРЕСА_3 з 10.07.2015 по 06.03.2018 було зареєстровано за ТОВ Атлант Будкомлект на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2015 за р.№1772 (т.1 а.с. 18-20).

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області від 20.08.2017 №19-20-0.23,08-1696/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 23.08.2017 №5309/0/225-17 речові права ТОВ Атлант Будкомплект на земельну ділянку 0,4055 га по АДРЕСА_3 не зареєстровані (т.1 а.с 22-23).

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням приписів статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка загальною, площею 0,4055 га, по просп АДРЕСА_1 Московському АДРЕСА_3 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

07.06.2018 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради були здійснені заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , за участю інженера-геодезиста та інженера-землевпорядника.

За результатами вказаних вище заходів було складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , у якому зазначено, що ТОВ Атлант Будкомлект з 10.07.2015 по 06.03.2018 використовувало земельну ділянку площею 0,4055 га по АДРЕСА_3 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125 та 126 Земельного кодексу України (т.1 а.с 26-27).

Харківська міська рада зазначала, що ТОВ Атлант Будкомплект набувши право власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_5 Московському, АДРЕСА_6 м АДРЕСА_3 з урахуванням вимог ст. ст. 120, 125 ЗК України мав укласти з Харківською міською радою договір оренди земельної ділянки, з метою обслуговування зазначених будівель.

Проте, оскільки такий договір не було укладено, Харківська міська рада вважає, що ТОВ Атлант Будкомплект зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати ТОВ «Атлант Будкомлект за рахунок Харківської міської ради.

Згідно з наданими Харківською міською радою розрахунками, розмір збережених ТОВ «Атлант Будкомплект» коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню останнім за період користування земельною ділянкою з 01.10.2016 по 06.03.2018 становить 191215,59 грн (т.1 а.с. 23-25).

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок позовних вимог було здійснено виходячи з розміру земельної ділянки площею 0,4055га. Межі земельної ділянки для розрахунку площі визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі. В подальшому здійснена геодезична зйомка, координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі.

До позовної заяви позивачем додано копію ситуаційної схеми розміщення земельної ділянки; копію плану меж фактичного користування земельною ділянкою; фото земельної ділянки та будівель (т.1 а.с 28-30).

Як зазначав позивач, визначені координати земельної ділянки були направлені до відповідного відділу Харківської міської ради для здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів ТОВ «Атлант Будкомплект» у вигляді орендної плати з розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативно грошової оцінки земель м.Харкова. Відповідно до здійсненого розрахунку розмір належних до сплати за користування зазначеною земельною ділянкою грошових коштів у вигляді орендної плати склав 191215,59 грн., які і були заявлені до стягнення.

Спірні правовідносини регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з огляду на наступне.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову у даній справі є стягнення на підставі статей 1212 та 1214 Цивільного кодексу України з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено статтею 120 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Виходячи зі змісту зазначених статей, предметом доказування у даній справі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки, її площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач є власником нежитлових будівель літ. « XII-4» (по приміщенням) загальною площею 4959,0 кв.м. та літ. « XI-1» загальною площею 2448,9 кв.м. по просп АДРЕСА_6 , що підтверджується інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том.1 а.с.18-20)

Згідно з частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Матеріали даної справи не містять відомостей про внесення земельної ділянки, визначеної у акті обстеження від 07.06.2018р., а саме: площею 0,4055 га, по АДРЕСА_6 , до Державного земельного кадастру.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції матеріли справи не містять доказів того, що земельна ділянка, загальною площею 0,4055га, по АДРЕСА_6 , на якій розташовані нежитлові будівлі літ. « XII-4» (по приміщенням) загальною площею 4959,0 кв.м. та літ. « XI-1» загальною площею 2448,9 кв.м., та за користування якою позивач просив стягнути безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права протягом зазначеного позивачем періоду.

Згідно розрахунку позивача, площа земельної ділянки визначена на підставі топографічного плану та акту обстеження земельної ділянки. Однак, судом першої інстанції правомірно зазначено, що чинним законодавством не передбачено формування земельних ділянок на підставі топографічних планів та актів обстеження земельних ділянок, які не є документацією землеустрою згідно з положеннями статей 25, 26, 50 Закону України Про землеустрій .

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт обстеження визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , 118 від 07.06.2018 є неналежним доказом сформованості земельної ділянки, як об`єкта цивільного права.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутня технічна документація стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_6 .

Так, відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна-грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Підставою для проведення оцінки земель згідно зі статтею 15 Закону України Про оцінку земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регламентовано Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 23.03.1995р. №213, та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11 та зареєстрованим у Мін`юсті 05.04.2006 року за №388/12262.

Згідно з вимогами статей 20 та 21 Закону України Про оцінку земель , за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складається технічна документація, яка підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Технічна документація, зокрема, містить визначення середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, середньої для економіко-планувальної зони вартості одного квадратного метра земель різного функціонального використання та схему зон впливу локальних факторів, які виявляються в межах окремої земельної ділянки.

Положеннями статті 23 Закону України Про оцінку земель визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частиною 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель визначено, що дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 4 Порядку, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31.07.2018р. у справі №804/7823/14, від 30.10.2018р у справі №804/2111/14.

Проте, в даному випадку, в порушення вищезазначених вимог чинного законодавства, позивачем не було надано до господарського суду технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку за твердженням позивача займає відповідач.

Доводи апеляційної скарги в цій частині наведеного висновку господарського суду не спростовують.

Крім того, наданий міською радою розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати також не містить даних щодо технічної документації земельної ділянки та Витягу з нормативної грошової оцінки землі.

Позивачем заявлено до стягнення кошти, які останній кваліфікує як безпідставно збережене майно у розмірі орендної плати, у зв`язку з чим нарахування мають здійснюватись саме на підставі технічної документації та Витягу з нормативної грошової оцінки землі.

Також, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок господарського суду, що з розрахунку позивача неможливо встановити чи правильними є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення позивачем.

Матеріали справи не містять докази щодо виділення земельної ділянки, її кадастрового номеру та площі, оскільки наданий міською радою акт обстеження не містить таких даних.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019р. у справі №922/1809/18 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись статтями 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради, м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року у справі №922/1809/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року у справі №922/1809/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Дана постанова може бути оскаржена у порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.08.2019р.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Стойка