Ухвала

від 29.08.2019 по справі 917/806/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29.08.2019 Справа № 917/806/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши

заяву Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича

про забезпечення позову у справі № 917/806/19, порушеної

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-2015"

про стягнення 586488,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-2015" про стягнення 505078,08грн., у тому числі: 390420,00грн. - основного боргу за товар поставлений згідно договору поставки №12/04 від 12.04.2018р., 67644,28грн. - пені, 12643,19грн. - 3 % річних, 34370,61грн. - інфляційних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20.06.2019р.).

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 року справа передана на розгляд судді Безрук Т.М.

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області 24.05.2019 відкрито провадження у справі № 917/806/19, призначено справу до розгляду в підготовче засідання, та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи.

19.08.2019 року до господарського суду від Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Долина-2015" та шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Долина-2015" у будь-який спосіб здійснювати відчуження майбутнього врожаю 2019 року.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник (позивач), необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана внаслідок ухиленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-2015" від виконання свого грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару за договором та видатковою накладною № 15 від 12.04.2018 року.

Заявник (позивач) звертає увагу на те, що відповідачем залишено без уваги письмова претензія позивача від 28.03.2019 року з вимогою сплатити існуючу заборгованість.

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що відповідачем було зібрано врожай 2018 року, проте заборгованість перед позивачем не сплачена; майно, за рахунок якого можна виконати рішення суду, у відповідача відсутнє; відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за відповідачем зареєстровані лише права оренди земельних ділянок, на яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Долина-2015" здійснює товарне сільськогосподарське виробництво.

На думку позивача, дії відповідача під час розгляду справи вказують на його намагання штучно створити перешкоди для належного виконання рішення суду; відповідач свідомо затягує час у вирішення справи з метою здійснити реалізацію врожаю 2019 року до набрання законної сили рішенням суду та відкриття виконавчого провадження, уникаючи таким чином виконання свого грошового зобов`язання.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

Суд вважає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження наявності обставин, які б утруднили виконання судового рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Михайлика Сергія Володимировича про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд згідно з підп.17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Безрук