Рішення

від 12.08.2019 по справі 804/420/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року Справа № 804/420/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняГрунської Ю.О. за участі: представника позивача представника відповідача Кияненко Д.О. Малишевої А.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856), в якій просить:

- визнати дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при винесені податкового повідомлення-рішення № 13360-309 від 11.10.2017 року про визначення сум податкового зобов`язання з податку на земельну ділянку по АДРЕСА_2 з фізичних осіб - ОСОБА_1 - протиправними;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 року № 13360-309.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він не є власником чи користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 , тому обов`язок сплачувати земельний податок виникне тільки після укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки. Також зазначає, що податковим органом не наведено розрахунок земельного податку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року (суддя Кононенко О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року (колегія у складі суддів - Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Круговий О.О.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2019 року (колегія суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач - Ханова Р.Ф., судді - Гончарова І.А., Пасічник С.С.) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року та Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року у справі № 804/420/18 скасовано. Адміністративну справу № 804/420/18 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

01.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 804/420/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019 року адміністративну справу № 804/420/18 розподілено судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою від 03.07.2019 року суддею Голобутовським Р.З. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 804/420/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення й розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

22.07.2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_3 , оскільки на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомості, що належать позивачу на праві власності. Право користування земельною ділянкою позивач набув разом з набуттям права власності на об`єкти нерухомості, що на ній розташовані, а саме з дати прийняття рішення про державну реєстрацію об`єкта нерухомості та дати проведення його державної реєстрації - 21.12.2010 року. Земельна ділянка знаходиться в економіко-планувальній зоні №9. Коефіцієнти зональності та локальності згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки складають 4,00 т 1.13. Міська рада, як представницький орган територіальної громади м. Дніпра встановила, що на термін відсутності документів, які встановлюють право власності або право користування земельною ділянкою і нормативну грошову оцінку яких не проведено, складає 3 відсотки.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2019 року (колегія суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач - Ханова Р.Ф., судді - Гончарова І.А., Пасічник С.С.) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року у справі № 804/420/18 скасовано. Адміністративну справу № 804/420/18 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

У зазначеній Постанові вказано наступне.

Щодо зауважень позивача щодо розміру нарахованого земельного податку, суд першої інстанції зазначив, що відповідний розрахунок наведено відповідачем у відзиві на позов, та він проведений виходячи з розміру земельної ділянки на якій розміщено об`єкт нерухомого майна. Розмір земельної ділянки розраховано податковим органом відповідно до даних технічного паспорту. Однак поза увагою суду залишився той факт, що відповідно до плану земельної ділянки (арк. с. 26) на вказаній площі розміщено декілька будинків, з яких позивачу належать лише два. Площа будинків під літерами А-2 та Б-1, які належать позивачу на праві приватної власності, відповідно до договору купівлі продажу від 16.11.2010 року складає 533,3 м2, але, враховуючи що будинки багатоповерхові, встановити яку площу земельної ділянки займають саме ці будинки неможливо. Крім того, посилаючись на те, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача суди попередніх інстанцій не встановили, на яких умовах та в якому обсязі були права користування у попереднього землекористувача.

Також Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції посилається на те, що 15.02.2017 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №12/18, яким внесено зміни до рішення міської ради №5/6 від 27.12.2010 року Про місцеві податки і збори на території міста . Копія вказаного рішення в матеріалах справи відсутня, є лише посилання на нього у відзивах податкового органу на позовну заяву та апеляційну скаргу. Рішення про встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки також відсутнє в матеріалах справи, як і рішення про встановлення коефіцієнтів, використаних податковим органом при розрахунку зобов`язання, наведеного у відзиві на позовну заяву. За таких обставин Суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Жодна копія, наявна в матеріалах справи, не засвідчена належним чином. Оригінали письмових доказів в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З урахуванням викладених у Постанові Верховного Суду зауважень, судом встановлено наступне.

Як видно з технічного паспорту на адміністративні будинки літ.А-2, Б-1 по вул АДРЕСА_3 м. Дніпро, що виготовлений 24.06.2010 року, а саме з плану земельної ділянки, загальна площа земельної ділянки становить 373 кв.м.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, 21.12.2010 року прийнято рішення про проведення державної реєстрації нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 загальною площею 533,3 кв.м (що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_3 ) за ОСОБА_1 .

Із 21.12.2010 року позивач є власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 загальною площею 533,3 кв.м: адміністративний будинок літ. А-2, під.літ. А-2, загальною площею 397 кв.м, адміністративний будинок літ. Б-1, б'-1, загальною площею 136,3 кв.м, підпірні стіни №5, 6, мостіння-І.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2016 року №03-07/170216/93 земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташована за адресою: вул АДРЕСА_4 . Власником її є ТОВ ЕРАГРАД . Площа земельної ділянки 0,4224 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 10468597,71грн.

Згідно з Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 року №5/7 вирішено внести зміни до Рішення міської ради від 15.07.2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська , виклавши п.1.2 в такій редакції: Нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.м землі - 306,35грн., визначену станом на 01.01.2013 .

Відповідно до Рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2016 року №7/11 внесено зміни до Рішення міської ради від 27.12.2010р. №5/6 Про місцеві податки і збори на території міста вирішено:

1.Внести зміни до Рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста (зі змінами), а саме:

- викласти пункти 3, 4 рішення та пункт 3.1 додатка 3 Положення про порядок справляння збору за місця для паркування транспортних засобів на території міста у новій редакції:

3. Визначити:

3.1. Об`єкт оподаткування, платників податку, податковий період та інші обов`язкові елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі ст. ст. 46-49, 266 Податкового кодексу України.

3.2. Об`єкт оподаткування, платників податку, податковий період та інші обов`язкові елементи транспортного податку згідно зі ст. ст. 46 - 49, 267 Податкового кодексу України.

3.3. Об`єкт оподаткування, платників податку, податковий період, особливості оподаткування, інші обов`язкові елементи плати за землю згідно зі ст. ст. 46 - 49, 269 -271, 273, 281 - 289 Податкового кодексу України.

3.4. Особливості сплати єдиного податку згідно з главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України .

4. Установити:

4.1. Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1).

4.2. Ставки плати заземлю та пільги щодо земельного податку (додаток 2) :

3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у таких розмірах відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року:

- 0,115 - на парковках, облаштованих у встановленому порядку технічними пристроями обмеження в`їзду для окремих місць паркування не залежно від режиму роботи та розташування;0,046 - на парковках, розташованих у центральній частині міста, незалежно від режиму роботи;

- 0,035- на інших парковках, облаштованих у встановленому порядку.

У цьому пункті центральною частиною міста вважається частина міської території в таких межах, включаючи вулиці та проспекти: вул АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_6 ( АДРЕСА_6 АДРЕСА_7 .

АДРЕСА_8 . Установити, що це рішення набуває чинності з 01.08.2016.

Відповідно до листа Держгеокадастру від 12.01.2017 року №6-28-0.22-442/2-17 про індексацію нормативної грошової оцінки земель визначено коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель.

11.10.2017 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 13360-1309, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з земельного податку на 2017 рік у сумі 73492,26 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДФС України, однак, рішенням від 07.12.2017 року № 16342/6/99-99-11-02-01-14 скаргу було залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Статтею 270 вказаного Кодексу визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

За змістом пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Так, фізична особа - власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням, обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Приписами статті 120 Земельного кодексу України закріплено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Наказом Міністерства фінансів України 06.07.2018 року №602 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені. У вищевказаній консультації зроблено висновок про те, що особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.

Згідно з технічним паспортом на адміністративні будинки літ.А-2, Б-1 по АДРЕСА_3 , що виготовлений 24.06.2010 року, загальна площа земельної ділянки становить 373 кв.м.

21.12.2010 року прийнято рішення про проведення державної реєстрації нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 загальною площею 533,3 кв.м (що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_3 ) за ОСОБА_1

Відтак, з 21.12.2010 року позивач є власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 загальною площею 533,3 кв.м: адміністративний будинок літ. А-2, під.літ. А-2, загальною площею 397 кв.м, адміністративний будинок літ. Б-1, б'-1, загальною площею 136,3 кв.м, підпірні стіни №5, 6, мостіння-І.

Отже, саме з 21.12.2010 року позивач володіє вищевказаним нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_3 , права на яку ним не оформлені, і саме з цієї дати він повинен сплачувати земельний податок.

Земельний податок розрахований таким чином: 373м2*306,35 грн/м2*1,433*1,249*1,06*1* 41,13*2,5*3%=73492,26 грн., де:

373 м2 - площа, на яку нараховано податок;

306,35 м2 - базова вартість 1 м2 землі м. Дніпро, згідно з Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 №5/7;

4 - зональний коефіцієнт згідно інформаційних даних Держгеокадастру та Витягу про НГО по земельній ділянці Чкалова, 20, м АДРЕСА_9 Дніпро;

1,13 - локальний коефіцієнт згідно з інформаційними даними Держгеокадастру та Витягу про НГО по земельній ділянці Чкалова, 20, м АДРЕСА_6 ;

2,5 - коефіцієнт на функціональне використання землі відповідно до Наказу від 27.01.2006 №18/1521/1 Державного комітету України по земельних ресурсах Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , яким встановлено коефіцієнт на функціональне використання землі 2.5 для земель комерційного використання;

3% - ставка податку, відповідно до рішення ДМР від 13.07.2016 року №7/11.

Коефіцієнти індексації були застосовані у відповідності до листа Держгеокадастру від 12.01.2017 №6-28- 0.22-442/2-17 (1,249- коефіцієнт індексації за 2014 рік, 1,433 - за 2015 рік, 1,06 - за 2016 рік.

Однак, суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Також відповідно до ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року (колегія суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач - Ханова Р.Ф., судді - Гончарова І.А., Пасічник С.С.), посилаючись на те, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, та в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача суди попередніх інстанцій не встановили, на яких умовах та в якому обсязі були права користування у попереднього землекористувача.

Позивач посилається на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 у користування або у власність не надавалась, у попереднього власника будівель по АДРЕСА_2 - ТОВ Енерджи Статус Естейт документи, що підтверджують право використання земельної ділянки були відсутні.

Доказів на спростування зазначеного відповідачем суду надано не було. Як не надано і доказів того, на яких умовах та в якому обсязі користувався земельною ділянкою попередній землекористувач.

Відтак, неможливо встановити (відповідно до вимог, вказаних у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року (колегія суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач - Ханова Р.Ф., судді - Гончарова І.А., Пасічник С.С.)), на яких умовах та в якому обсязі були права користування у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оскільки з 21.12.2010 року позивач є платником земельного податку і мав би його сплачувати, однак, оскільки відповідачем не доведено на яких умовах та в якому обсязі були права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача, неможливо встановити і який обсяг прав користування земельною ділянкою перейшов до позивача після відчуження на його користь нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 , які знаходяться на вищевказаній земельній ділянці, так, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, отже, податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 року № 13360-309, а також дії по його винесенню, суд визнає неправомірними, оскільки рішення не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими, отже, підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 734, 92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 50148 від 29.12.2017 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в розмірі 734, 92 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання дій протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при винесені податкового повідомлення-рішення № 13360-309 від 11.10.2017 року про визначення сум податкового зобов`язання з податку на земельну ділянку по АДРЕСА_2 з фізичних осіб - ОСОБА_1 протиправними.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 року № 13360-309, яким ОСОБА_1 визначено зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік на суму 73492,26 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 734, 92 грн. відповідно до платіжного доручення № 50148 від 29.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 21 серпня 2019 року.

Суддя Р.З. Голобутовський