Постанова

від 28.08.2019 по справі 280/5616/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 280/5616/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В., за участю представника позивача - Загрія Р.О., представника відповідача Радової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року в адміністративній справі №280/5616/18 (головуючий суддя у І інстанції - Стрельнікова Н.В., повний текст рішення складено 25 травня 2018 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Запоріжметалургремонт

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство Запоріжметалургремонт (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017211409 від 05.11.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що жодних порушень ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт не вчиняло, а висновки та факти, викладені в акті перевірки щодо не реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Менор Трейд , що, в свою чергу, стало причиною порушення податкового законодавства, не відповідають дійсності.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року адміністративний позов ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте 05 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0017211409; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Запоріжметалургремонт судові витрати у розмірі 6001,30 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що перевіркою встановлено відображення в податковому обліку операцій, які фактично не відбулися, а відображені тільки на первинних документах, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості наміру платників податків - учасників відповідної операції. Враховуючи, що всі первинні бухгалтерські документи, що стосуються фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Менор Трейд , складені з порушенням вимог ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на додану вартість.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 02.10.2018 року по 08.10.2018 року, на підставі направлення від 01.10.2018 року №2362, наказу від 01.10.2018 року №3350, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Запоріжметалургремонт з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Менор Трейд (код ЄДРПОУ 41535442) за травень 2018 року, за результатами якої складено акт від 12.10.2018 року №614/08-01-14-09/32845340.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2018 року на суму 320068 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарської операції між ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт та ТОВ Менор Трейд оскільки останній не має достатньої кількості працівників та має ознаки фіктивності, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень України міститься інформація, де зазначене ТОВ Менор Трейд є фігурантом кримінальних проваджень.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення, за результатами розгляду яких листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 31.10.2018 року №37597/10/08-01-14-09-11 повідомлено позивача, що висновки акту перевірки залишено без змін (а.с. 28-29).

На підставі акту перевірки від 12.10.2018 року №614/08-01-14-09/32845340 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0017211409 від 05.11.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 320068 грн., та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 80017 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0017211409 від 05.11.2018 року залишено без змін. (а.с. 32-33).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Як свідчать матеріали справи, 12 квітня 2018 року між ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт (Підрядник) та ТОВ Стальмонтаж (Замовник) укладено договір підряду №12/04/18, предметом якого є капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь (а.с. 36-39), за умовами якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми силами і засобами, на свій ризик якісно виконати роботи з капітального ремонту доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь , а саме демонтаж та монтаж металоконструкцій холодильних плит у квітні-травні 2018 року, склад (зміст) та обсяги (види) робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені в Специфікації вартості робіт, до додається до цього Договору (Додаток №1) і є його невід`ємною частиною, роботи приймаються за актами виконаних робіт.

Відповідно до Специфікації загальна вартість робіт складає 243333,40 грн. з ПДВ, з яких: демонтаж деталей герметизації 49600,00 грн., демонтаж існуючих холодильних плит 410400,00 грн., монтаж холодильних плит 1762310,00 грн., деталі герметизації (накладки з шайбами) холодильних плит. монтаж 21023,40 грн. (а.с. 40).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт та ТОВ Стальмонтаж , а саме: Додаток №1 до договору підряду №12/04/18 від 12.04.2018 року; специфікація вартості робіт; рахунок-фактура №СФ-00026 від 31.05.2018 року; акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2018 року №94-05-01-03-01СП; договір підряду №12/04/18 від 12.04.2018 року.

При цьому, для виконання частини робіт за вищезазначеним договором позивачем залучено субпідрядну організацію - ТОВ Менор Трейд відповідно до договору підряду №25/04-1 від 25.04.2018 року. (а.с. 43-44), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати у відповідності з проектно-кошторисною документацією, яку надає Замовник, наступні роботи: капітальний ремонт доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь , об`єм, характер робіт визначаються кошторисно-фінансовим розрахунком, іншою виконавчою документацією. Вартість робіт з ПДВ складає 2010000,00 грн. та є орієнтовною, до дня виконаних робіт корегується з урахуванням динаміки цін та тарифів, а також нормативних актів, роботи приймаються за актами виконаних робіт.

Відповідно до Специфікації вартості робіт загальна вартість робіт складає 1920408,00 грн. з ПДВ, а саме: монтаж холодильних плит (а.с. 44 зворотній бік).

За період травень 2018 року з ТОВ Менор Трейд оформлені фінансово-господарські операції на суму 1920408,00 грн., в т.ч. ПДВ 320068,00 грн. Зміст цих операцій полягає у виконанні ТОВ Менор Трейд на замовлення ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт субпідрядних робіт з монтажу холодильних плит у кількості 163,3 тони при виконанні капітального ремонту доменної печі №5 ПАТ Запоріжсталь за договором підряду від 25.04.2018 року №25/04-1. Виконання робіт оформлене актом прийому-передачі виконаних робіт від 31.05.2018 року №1166, що є датою виникнення податкових зобов`язань ТОВ Менор Трейд . Документи підписано без зауважень та скріплено печатками позивача та ТОВ Менор Трейд (а.с. 45).

На підтвердження фінансово-господарські операції позивачем надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт та ТОВ Менор Трейд , а саме: акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2018 року №1166; платіжне доручення №102 від 14.06.2018 року; обігово-сальдова відомість по рахунку 631; картка рахунку 631; договір підряду №25/04-1 від 25.04.2018 року.

Господарські операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ Менор Трейд відображені відповідними бухгалтерськими проводками.

Податкові накладні складені ТОВ Менор Трейд на користь ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, пройшли автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, за результатами якого податкові накладні визнані такими, що не відповідають критеріям ризиковості.

Суми ПДВ відображені своєчасно і в повному обсязі в декларації з ПДВ ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт в податковому кредиті, а у контрагента - постачальника - в декларації з ПДВ в податковому зобов`язанні.

Отже, ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт сформовано податковий кредит на підставі зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН.

В свою чергу, ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт складено та зареєстровано у ЄРПН податкову накладну на користь ТОВ Менор Трейд №1166 від 31 травня 2018 року на суму 1920408,00 грн. з ПДВ., що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 11.06.2018 року №9114516502 (а.с. 17-18).

Позивачем на користь ТОВ Менор Трейд сплачено 230448,96 грн., у т.ч. 38408,16 грн. ПДВ.

Станом на 01.06.2018 року по рахунку 631 по взаємовідносинам між ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт та ТОВ Менор Трейд рахується кредиторська заборгованість в сумі 1920408,00 грн., яка частково погашена у червні 2018 року, відповідно до наданого платіжного доручення.

При цьому, відповідно до Договору № 22/06-1 про відступлення права вимоги від 22 червня 2018 року (а.с. 50), укладеного між ТОВ Менор Трейд (Первісний кредитор) та ТОВ фірма Радмір-К (Новий кредитор). ТОВ Менор Трейд передало ТОВ фірма Радмір-К право вимоги за Договором № 25/04-1 від 25 квітня 2018 року, укладеного між ТОВ Менор Трейд та ТОВ Підприємство Запоріжметалургремонт на суму 1689959,04 грн.

За даними бухгалтерського обліку дебіторська або кредиторська заборгованість станом на 01.09.2018 року у позивача відсутня, тобто ним погашено заборгованість перед ТОВ фірма Радмір-К у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученням: №166 від 23.08.2018 року, №146 від 31.07.2018 року, №147 від 31.07.2018 року, №145 від 27.07.2018, №144 від 27.07.2018 року, №143 від 19.07.2018 року, №136 від 12.07.2018 року, №121 від 03.07.2018 року, №119 від 26.06.2018 року (а.с.52-60), а також копіями листів в адресу ТОВ фірма Радмір-К щодо призначення платежу по зазначеним платіжним дорученням, а саме: зазначені у платіжних дорученнях призначення вважати помилковим, натомість за правильне враховувати наступне призначення платежу Відступлення права вимоги згідно Договору №22/06-1 від 22-06.2018 року без ПДВ (а.с. 52-60 зворотні сторінки).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинах із вказаним контрагентом у контролюючого органу не було.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Судом установлено, що на підтвердження факту здійснення господарських операцій за договором з ТОВ Менор Трейд позивачем надані первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, розрахункові документи, товарно-транспортна документація, які складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та узгоджуються з іншими документами, які відображають рух активів та зміни майнового стану платника податків, а також подальшого використання у власній господарській діяльності позивача.

Також слід зазначити, що факт наявності у позивача податкових накладних, складених у відповідності до вимог податкового законодавства, відповідачем не оспорюється.

Посилання відповідача в акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальників майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, підлягає ліцензуванню, яке є засобом державного регулювання провадження даного виду господарської діяльності. Тобто, саме Держава, в особі повноважених органів, встановлює ліцензійні умови і визначає відповідність або невідповідність ліцензіатів та здобувачів ліцензії цим умовам. Чинними на даний час Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та знаними, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 року № 256, передбачені організаційні, кадрові та технологічні вимоги до ліцензіатів, що включають в тому числі і вимоги щодо наявності необхідного для виконання рот персоналу, фахівців, досвіду, обладнання, приміщень та інше.

Таким чином, наявність у ТОВ Менор Трейд чинної електронної ліцензії №2013047820, виданої Держархбудінспекцією України 14 лютого 2018 року на провадження господарської діяльності з будівництва є належним і достатнім свідченням наявності права і можливості виконання робіт, включених до ліцензії.

Стосовно посилання відповідача про наявність стосовно ТОВ Менор Трейд у Єдиному реєстрі досудових розслідувань інформації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України суд не може брати його до уваги у зв`язку з наступним.

Інформація, отримана органами досудового слідства в ході розслідування кримінальних справ є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій.

Вищезазначена позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №809/1139/17 та від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року в адміністративній справі №280/5616/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Запоріжметалургремонт до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 серпня 2019 року, в повному обсязі складена 29 серпня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш

суддя В.А. Шальєва