Постанова

від 27.08.2019 по справі 0240/2354/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/2354/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Совгира Д. І.

27 серпня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представників позивача: Пасічника О.В., Павлова С.С.,

представника відповідача не з`явився,

представників третьої особи: Лебідь А.М., Назаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (повний текст якої складено в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до виконуючого обов`язки голови Липовецької районної державної адміністрації Дмитрів Ольги Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Липовецька міська рада Вінницької області, Липовецька районна державна адміністрація про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до виконуючого обов`язки голови Липовецької районної державної адміністрації Дмитрів Ольги Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Липовецька міська рада Вінницької області, Липовецька районна державна адміністрація про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третіх осіб заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження першого заступника голови Липовецької районної державної адміністрації про затвердження актів щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача. Крім того, наведене виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позов обґрунтовано тим, що оскаржувані розпорядження першого заступника голови Липовецької районної державної адміністрації, яким затверджені акти Постійної комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Про визначення розміру збитків завданих СТОВ "Дружба" від 23.02.2017 року та від 06.06.2017 року відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що затверджений постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 року є протиправними, оскільки суперечать статті 62 Конституції України, частині 1 статті 120 ЗК України, статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , статті 53-1 КУпАП України, частини 1 статті 9 КУпАП України, частини 1, 2 статті 242-1 КУпАП України та Постанові КМУ України Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 25.07.2007 року.

Позивач зазначає, що право користування у СТОВ Дружба земельною ділянкою у встановленому законом порядку не виникло, тому, в даному випадку, має місце подія - самовільне зайняття земельної ділянки.

Відтак, предметом спору у даній справі є питання щодо правомірності дій відповідача при ухваленні розпоряджень щодо затвердження актів про визначення розміру збитків, завданих позивачем як землекористувачем.

У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що комісія із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, вважаючи, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" завдало збитків бюджету Липовецької міської ради у вигляді неодержаних доходів, мала право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним розпорядженням.

Однак обов`язковою умовою надання правового захисту позивачу судом є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Оспорюваними розпорядженнями першого заступника голови Липовецької районної державної адміністрації затверджено акт Постійної комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Про визначення розміру збитків завданих СТОВ "Дружба" від 23.02.2017 року щодо земельної ділянки площею 3,16 га, за адресою: АДРЕСА_1 , за період нарахування збитків з 2014 по 2016 роки, на суму 588139,19 грн. та акт Постійної комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Про визначення розміру збитків завданих СТОВ "Дружба" від 06.06.2017 року щодо земельної ділянки площею 3,2893 га, за період нарахування збитків з 2014 по 2017 роки, на суму 490088,69 грн.

Враховуючи наведене, повноваження відповідача обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі оскаржуваних рішень. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, оскаржувані розпорядження не створюють жодних правових наслідків для сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", тому не можуть порушувати його прав чи охоронюваних законом інтересів.

Водночас, за правилами, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Суд наголошує, що розпорядження першого заступника голови Липовецької районної державної адміністрації про затвердження актів щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Наведене виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправними та скасування вказаних розпоряджень першого заступника голови Липовецької районної державної адміністрації, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Отже, встановлена правова природа оспорюваних розпоряджень унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання їх протиправними та скасування, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не підлягають розгляду в суді жодної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року по справі № 917/902/18 (провадження № 12-18гс19).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Згідно з вимогами частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 серпня 2019 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.