Окрема думка

від 20.06.2019 по справі 921/609/15-г/10

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

20 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 921/609/15-г/10

Суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О.О., Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Я., Погребняка В.Я.

у справі №921/609/15-г/10

Постановою колегії суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу у справі №921/609/15-г/10 скасовано, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2017 в частині затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу ТОВ "Славпродукт" та припинення провадження у даній справі №921/609/15-г/10 залишено в силі.

Відповідно до частини 3 статті 34 ГПК України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Нами, суддями Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Банаськом О.О., Катеринчук Л.Й., Пєсковим В.Г., Погребняком В.Я. при прийнятті зазначеної постанови, відповідно до частини 3 статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було висловлено окрему думку, суть якої полягає в такому :

1. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", сфера дії якого поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництво іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством (стаття 2 Закону в редакції ЗУ №996-ХІV 16.07.1999, чинній на час прийняття ухвали місцевого суду 31.10.2017 про затвердження ліквідаційного балансу боржника). Відповідно до частин 1, 2 статті 6 цього Закону, державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов`язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів ; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Отже, зазначені норми права є загальними та сфера їх дії поширюється на всіх юридичних осіб, зокрема й тих, які перебувають на стадії ліквідаційної процедури у судовій процедурі банкрутства, оскільки тільки за наслідком виключення юридичної особи з ЄДРЮОФОПГФ вона втрачає такий статус.

2. Ліквідатор, як особа, наділена особливим публічно-правовим статусом від імені держави на управління боржником у процедурі банкрутства, відповідно до частини 2 статті 38 та частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, зобов`язаний у ліквідаційній процедурі не тільки виявити, оцінити та реалізувати майно боржника з наступним здійсненням розрахунків із кредиторами, але й подати фінансову звітність, яка буде відповідати методології бухгалтерського обліку та вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", оскільки Законом про банкрутство не віднесено до повноважень ліквідатора визначення особливостей подання фінансової звітності суб`єкта господарювання, щодо якого він проводить ліквідаційну процедуру, а такою компетенцією щодо всіх юридичних осіб наділений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерство фінансів України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України №996-ХІV 16.07.1999, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації . Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, ліквідатор, як уповноважена Законом про банкрутство особа (керівник боржника у ліквідаційній процедурі), зобов`язаний дотримуватися тих стандартів бухгалтерського обліку, які є чинними на час подання ним ліквідаційного балансу, так як положення частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" є імперативними щодо усіх юридичних осіб (за винятком банків та бюджетних установ), незалежно від їх перебування у процедурах банкрутства.

3. Наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, зареєстрованим Міністерством юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", яке є додатком до цього Наказу та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.1999 (із змінами). Цим Наказом установлено, що юридичні особи (крім банків та бюджетних установ), які зобов`язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовують форми фінансової звітності, визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим цим наказом , починаючи із звітності за І квартал 2013 року і в наступних звітних періодах (пункт 3).

Отже, за відсутності спеціального нормативного регулювання у Законі про банкрутство щодо форми та змісту ліквідаційного балансу, до правовідносин з подання ліквідатором у процедурі банкрутства ліквідаційного балансу слід застосовувати загальні норми законодавства (Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Наказ Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 та Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", яке є додатком до цього Наказу). Саме ці нормативні акти визначають певну структуру фінансового звіту, класифікують певні рядки балансу з використанням чотирьох-значних цифрових індикаторів, кожен з яких має певне змістове наповнення, що відрізняється від змістового наповнення рядків балансу, визначених Міністерством фінансів України 31.03.1999 у Наказі №87 "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку" з використовуванням трьох-значних цифрових індикаторів рядків балансу, який втратив чинність та не може застосовуватися до правовідносин станом на 31.10.2017 (момент затвердження Звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу в даній справі місцевим судом).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ліквідатором Кучаком Ю.Ф. подано на затвердження господарського суду ліквідаційний баланс, який за формою та змістом відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 21.06.1999 (том 31, а.с. 110-117).

З огляду на зазначене, вважаємо, що касаційним судом неправильно застосовано норми матеріального права (витлумачено норми Закону про банкрутство як такі, що надають ліквідатору свободу в поданні на затвердження суду ліквідаційного балансу боржника будь-якої форми та змісту, навіть такої, яка втратила чинність з І кварталу 2013 року) та зроблено помилкові висновки про незастосування до спірних правовідносин Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", яке є додатком до цього Наказу, як загальних норм права, що є імперативними та сфера дії яких поширюється на всі юридичні особи (крім банків та бюджетних установ), незалежно від їх перебування у процедурах банкрутства.

Зазначаємо, що наукових висновків про необхідність застосування чинних стандартів бухгалтерського обліку у судовій процедурі ліквідації відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", дійшли члени Науково-консультаційної ради при Верховному Суді доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу правового забезпечення ринкової економіки НДІ приватного права і підприємництва імені акад. Ф.Г. Бурчака НАПрН України Беляневич О.А. та директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України, член-кор. НАН та НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Устименко В.А.

Зазначеним висновкам не дано належної юридичної оцінки в постанові Верховного Суду від 20.06.2019. Натомість прийнято до уваги висновки науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, подані ліквідатором Кучаком Ю.Ф. в порядку статті 108 ГПК України, які є одним із засобів доказування та не могли прийматися судом касаційної інстанції, як новий доказ у справі з огляду на обмеження касаційного суду згідно частини 2 статті 300 ГПК України збирати чи приймати до розгляду нові докази.

4. Розглядаючи доводи касаційної скарги ліквідатора Кучака Ю.Ф. про повноту вчинених ним дій в ході ліквідаційної процедури, зокрема, щодо інвентаризації майна, яка за висновками апеляційного суду не відповідала вимогам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, та порушення вимог частини 5 статті 44 Закону про банкрутство щодо невключення до складу цілісного майнового комплексу боржника окремих активів боржника, касаційний суд не прийняв до уваги постанови Львівського апеляційного господарського суду 18.04.2018 у справі №921/609/15-г/10, згідно з якою частково скасовано ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2017 у даній справі та ухвалено нове рішення про таке:

"Скарги Приватного підприємства "Міфрід" на дії/бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича задовольнити частково.

Визнати незаконними дії/бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича в частині недотримання вимог статей 38, 41, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (том 34, а.с. 108-120).

У мотивувальній частині цієї постанови апеляційний суд зазначив, що здійснюючи повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" (далі - ТОВ "Славпродукт"), арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. не повною мірою дотримав вимог статей 38, 41, 42, 98 Закону про банкрутство, що проявилося в такому:

1). з дня призначення на виконання обов`язків ліквідатора у справі №921/609/15-г/10 про банкрутство ТОВ "Славпродукт" арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. не провів інвентаризацію майна банкрута з дотриманням вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, чинного з 01.01.2015, та не оформив результатів інвентаризації; акти контрольної перевірки інвентаризації цінностей, складені 03.11.2015 комісією під головуванням Кучака Ю.Ф. , не відповідають вимогам зазначеного Положення;

2). відсутні належні, допустимі та достовірні докази формування ліквідаційної маси банкрута ТОВ "Славпродукт", в яку повинні бути включені усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені під час процедури ліквідації товариства-банкрута; ліквідатор Кучак Ю.Ф. не надав доказів на підтвердження того, чи обліковувались товариством м`ясні консерви у кількості 159 536 банок на загальну суму 2 909 926, 64 грн., повернені Міністерством фінансів України у зв`язку з неналежною якістю товару, коли саме і на підставі яких документів ці консерви були вилучені з обліку ТОВ "Славпродукт"; не надав належних та достовірних доказів утилізації консервів у кількості 159 536 банок та не пояснив, коли саме проведена утилізація;

3). ліквідатор Кучак Ю.Ф. не надав вичерпного пояснення щодо того, чи за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Славпродукт" були відображені господарські операції щодо котлів №50287-2, №50287-5, ІК-1425, так як за результатами аналізу фінансового становища банкрута, первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ "Славпродукт" ліквідатору Кучаку Ю.Ф. належало надати господарському суду достовірні докази про активи та пасиви товариства-боржника;

4). не підтверджені належним, допустимими, достовірним доказами та є суперечливими відомості щодо дебіторської заборгованості ТОВ "Славпродукт"; апеляційний суд встановив, що за даними фінансового звіту ТОВ "Славпродукт" станом на 30.06.2015 запаси товариства-боржника становили 15 248 000 грн., з яких готова продукція на суму 7 450 000 грн., на кінець звітного періоду у боржника наявна дебіторська заборгованість на суму 26 184 000 грн.; графа "дебіторська заборгованість" відображає внутрішньогосподарські розрахунки з філією "Волочиський консервний завод" ТОВ "Славпродукт", що у свою чергу не є дебіторською заборгованістю ТОВ "Славпродукт" перед іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому такі дані не могли бути включені у фінансову звітність ТОВ "Славпродукт" як дебіторська заборгованість;

5). ліквідатор Кучак Ю.Ф. не надав доказів перевірки первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності та інвентаризації майна, а також не пояснив суду чи "дебіторська заборгованість", яка відображає внутрішньогосподарські розрахунки з філією "Волочиський консервний завод" ТОВ "Славпродукт", була визначена як актив ТОВ "Славпродукт" та чи була включена до ліквідаційної маси банкрута.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 у справі №921/609/15-г/10, прийнята за результатами розгляду скарг ПП "Міфрід" на дії/бездіяльність ліквідатора Кучака Ю.Ф., набрала законної сили.

Отже, в силу частини 4 статті 75 ГПК України, викладені у мотивувальній частині постанови апеляційного суду від 18.04.2018 у справі №921/609/15-г/10 обставини проведення арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. ліквідаційної процедури ТОВ "Славпродукт" з порушенням вимог статей 38, 41, 42 Закону про банкрутство, мали преюдиційне значення для апеляційного та касаційного судів під час перегляду прийнятої у підсумковому засіданні у справі №921/609/15-г/10 ухвали місцевого суду від 31.10.2017 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу ТОВ "Славпродукт" та припинення провадження у справі №921/609/15-г/10.

Однак, приймаючи постанову Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №921/609/15-г/10 за результатами касаційного перегляду постанови апеляційного суду від 18.04.2018 про скасування ухвали місцевого суду від 31.10.2017 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Славпродукт" з переданням справи №921/609/15-г/10 для розгляду на стадію ліквідаційної процедури ТОВ "Славпродукт", Верховний Суд не врахував встановлених постановою апеляційного суду від 18.04.2018 у даній справі преюдиційних обставин щодо допущених ліквідатором Кучаком Ю.Ф. порушень під час проведення інвентаризації майна ТОВ "Славпродукт", аналізу фінансового становища боржника та формування його ліквідаційної маси, та залишив в силі ухвалу місцевого суду від 31.10.2017 про затвердження звіту ліквідатора Кучака Ю.Ф. та ліквідаційного балансу ТОВ "Славпродукт" у справі №921/609/15-г/10, всупереч фактичним обставинам неналежності дій ліквідатора Кучака Ю.Ф. встановленим згідно зазначеної постанови апеляційного суду.

5. Виходячи з положень частин 1, 4 статті 42 та частини 1, 2 статті 46 Закону про банкрутство, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника та визначається перелік кредиторів, чиї вимоги не були задоволені у процедурі банкрутства. Загальна сума вимог таких кредиторів повинна узгоджуватися із загальною сумою пасиву боржника відповідно до поданого ліквідаційного балансу, оскільки реєстр незадоволених вимог кредиторів також є обов`язковим додатком до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, який має досліджуватися судом. Відтак, досліджуючи повноту дій ліквідатора місцевому суду належить дати відповідну оцінку поданому ліквідатором реєстру вимог кредиторів на предмет його відповідності даним ліквідаційного балансу боржника.

У судовому засіданні 31.10.2017 при з`ясуванні фінансового стану ТОВ "Славпродукт" місцевий суд виходив з оцінки даних ліквідаційного балансу про актив та пасив товариства-банкрута станом на 05.09.2017, складеного ліквідатором Кучаком Ю.Ф. за наслідком проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Славпродукт".

Так, за даними ліквідаційного балансу, активи ТОВ "Славпродукт" на початок та кінець звітного періоду відсутні ; пасив становлять поточні зобов`язання, визначені у Розділі IV ліквідаційного балансу ТОВ "Славпродукт", як "довгострокові кредити банків", "поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями", "кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги", а також "поточні зобов`язання за розрахунками з бюджетом" на загальну суму 30 340,3 тис. грн. (том 31, а.с. 110-112).

Отже, всупереч звіту ліквідатора, з якого вбачається продаж у ліквідаційній процедурі значних активів боржника (рухомого та нерухомого майна), у ліквідаційному балансі ліквідатором Кучаком Ю.Ф. не відображено наявності активів на початок введення ліквідаційної процедури, що є початком звітного періоду за даними ліквідаційного балансу.

До звіту ліквідатора станом на 05.09.2017, який розглядався місцевим судом у підсумковому засіданні 31.10.2017 в ліквідаційній процедурі ТОВ "Славпродукт", ліквідатором Кучаком Ю.Ф. додано реєстр вимог кредиторів ТОВ "Славпродукт" станом на 05.09.2017 з даними про розміри визнаних господарськи судом (графа 6 реєстру) на суму 29 887 389, 30 грн. та погашених під час ліквідаційної процедури ТОВ "Славпродукт" (графа 8 реєстру) кредиторських вимог до боржника (том 31, а.с. 107-109).

Однак, за змістом зазначених документів вбачаються розбіжності у даних щодо пасиву ТОВ "Славпродукт", а саме, у рядку ліквідаційного балансу (код 550) "поточні зобов`язання за розрахунками з бюджетом" на початок та кінець звітного періоду визначено розмір заборгованості перед бюджетом на суму 465,4 тис. грн., тоді як у реєстрі вимог кредиторів ТОВ "Славпродукт" станом на 05.09.2017, що є обов`язком додатком до звіту ліквідатора Кучака Ю.Ф. в силу абзацу 5 частини 1 статті 46 Закону про банкрутство, взагалі не відображено відомостей про заборгованість ТОВ "Славпродукт" перед бюджетом щодо сплати податкових платежів на суму 465,4 тис. грн.

Касаційний суд, залишаючи в силі ухвалу місцевого суду від 31.10.2017 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Славпродукт", не звернув увагу на те, що судом першої інстанції не було проаналізовано обставин справи на предмет відповідності в цілому даних про пасив ТОВ "Славпродукт" на момент завершення ліквідаційної процедури, який згідно з ліквідаційним балансом зазначено в розмірі 30 340,3 тис. грн . (рядок 640 ліквідаційного балансу станом на 05.09.2017), з даними реєстру вимог кредиторів ТОВ "Славпродукт" від 05.09.2017 на момент завершення процедури ліквідації банкрута про непогашену кредиторську заборгованість на суму 270 262, 40 грн. (графа 8 реєстру) (том 31, а.с. 109, 112).

Отже, дані ліквідаційного балансу ТОВ "Славпродукт" та реєстру вимог кредиторів ТОВ "Славпродукт", складені станом на 05.09.2017 та подані місцевому господарському суду на затвердження як додатки до звіту ліквідатора на виконання вимог частини 1 статті 46 Закону про банкрутство, є взаємно виключними, містять розбіжності щодо фінансового стану боржника на момент завершення процедури ліквідації, що на нашу думку виключає можливість затвердження такого ліквідаційного балансу судом.

6. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання права на справедливий суд включає в себе гарантії змагальності процесу, рівності сторін, публічності слухань, розумного строку розгляду справи, а також ухвалення вмотивованого рішення та його виконання.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Вважаємо, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи в судовому засіданні 31.10.2017 за підсумками ліквідаційної процедури, неналежної оцінки ліквідаційного балансу та реєстру вимог кредиторів боржника, як обов`язкових додатків до звіту ліквідатора на предмет узгодженості їх даних та складення таких документів з належним відображенням в них інформації про актив та пасив боржника, з урахуванням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту документів фінансової звітності, та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права щодо порядку завершення процедури ліквідації банкрута, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі.

З огляду на зазначене, вважаємо, що суд апеляційної інстанції, виходячи із встановлених обставин недотримання арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. вимог статей 38, 41, 42 Закону про банкрутство під час проведення інвентаризації майна боржника, аналізу його фінансового становища та формування ліквідаційної маси боржника в ліквідаційній процедурі ТОВ "Славпродукт", дійшов правильного висновку про передчасне затвердження місцевим судом ухвалою від 31.10.2017 звіту ліквідатора Кучака Ю.Ф., ліквідаційного балансу ТОВ "Славпродукт" та припинення провадження у справі №921/609/15-г/10 та обґрунтовано скасував прийняте судом першої інстанції рішення про завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Славпродукт" та передав справу №921/609/15-г/10 до місцевого суду для розгляду на стадії ліквідаційної процедури ТОВ "Славпродукт".

Отже, за результатами касаційного перегляду, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі №921/609/15-г/10 слід було залишити без змін.

Суддя О.О. Банасько

Суддя Л.Й. Катеринчук

Суддя В.Г. Пєсков

Суддя В.Я. Погребняк