Постанова

від 28.08.2019 по справі 648/28/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року м. Херсон

справа № 648/28/19

провадження № 22-ц/819/1341/19

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого - Радченка С.В.,

суддів: Кутурланової О.В., Орловської Н.В.,

секретар: Кутузова А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області, у складі судді Кусік І.В. від 14 червня 2019 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення, стягнення орендної плати, розірвання договору оренди, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування рішення, стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та стягнення моральної шкоди .

В обґрунтування позову посилався на те, що він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками земельних ділянок площею 5,46 га., 4,63 га. та 4,91 га. відповідно. Відповідач уклав з позивачем та членами його родини договір оренди цих земельних ділянок. В 2012 році за ініціативою відповідача між позивачем та фермерським господарством Весна було укладено інший договори оренди, знову на 10 років. Обидва договори не розірвані та діють на протязі 10 років з 2005 по 2015 роки. Орендар ОСОБА_2 , порушуючи Конституцію України, закон України, не проводив індексацію грошової вартості земельних ділянок, натуральну оплату видавав менше половини необхідного за законом об`єкту оплати, видавав продукцію низької якості, в 8-10 разів менше сплачував податки державі (подвійна бухгалтерія). Так відповідач порушив ст.ст. 8, 24, 67, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 15 Закону України Про оренду землі . В 2015 році, з метою приховати свої минулі незаконні дії, ОСОБА_2 за змовою зі своїм батьком, який є головою ФГ Весна , код 24110271, шляхом корупції, змінив назву свого фермерського господарства на новостворене СФГ Фруктове з кодом 39657233. Потім, шляхом фальсифікації та підробки документів, корупційним шляхом зі службовцями органів державної влади ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) СФГ Весна , код 24110271, зняли з ЄДРПОУ в Херсонській області (у зв`язку з переїздом в Миколаївську область) і зареєстрували на невідому особу ОСОБА_7 за неправдивою адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначив, що орендар ОСОБА_2 йому нічого про свої наміри не повідомив, не розірвав договір оренди. Протягом трьох років 2016-2018 років відповідач відмовлявся обробляти землю та виконувати договір оренди, не виплачував орендну плату та податки за користування землею. В договорі оренди від 15.03.2012 року стоїть підпис відповідача і у нього немає підстав не виконувати договір оренди.

З метою захисту своїх прав позивач звертався до органів виконавчої влади, писав заяви та скарги до селищних та обласних органів влади, але безрезультатно. Влада Херсонщини самоусунулася від виконання своїх прямих службових обов`язків, вказані в заявах факти не перевірялися, жодних рішень щодо усунення порушень не приймалося, мотивуючи це тим, що у них немає таких повноважень. Всі відповіді обґрунтовувалися не на підставі законів та Конституції, а на цинізмі, брехні, беззаконні, професійній безграмотності та тупості чиновників. Виконавча влада самоусунулася від виконання своїх зобов`язань, судова влада паралізована цілковитою корупцією і не в змозі приймати правомірні рішення. Рішення судів, ухвалені за позовами ОСОБА_8 по справах № 648/5597/14, № 2-а-1457/11. № 648/3898/16-к не виконуються.

Відповідач зняв з обліку ФГ Весна з порушеннями ст. 41 Конституції України порушивши права позивача, його родини, громади Білозерського району та громади Херсонщини, так як земельні ділянки знаходяться в Херсонській області, а офіс ПП Роднічок знаходиться в Миколаєві.

Враховуючи наведене, з уточненнями, остаточно просив: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь невиплачену орендну земельної ділянки за договором від 15.03.2012 року за 2016, 2017 та 2018 роки та за п`ять місяців 2019 року в сумі 21204 грн.; у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 на протязі 4 років повністю відмовився виконувати умови договору від 01.10.2005 року, просив достроково розірвати цей договір та на підставі ст. 32 Закону України Про оренду землі провести виплату за достроковий розрив за 6 місяців в сумі 3107 грн.; стягнути з ОСОБА_2 в державний бюджет України несплачений податок в сумі 4374,15 грн., в тому числі ОСОБА_9 - 1412,61 грн., ОСОБА_3 - 1511,36 грн., ОСОБА_10 - 1450,16 грн., за три роки з 2016 по 2018 роки; у зв`язку з тим, що на протязі 4-х років посадові особи органів державної виконавчої влади своєю бездіяльністю та безконтрольністю спричинили непоправну шкоду здоров`ю, на підставі ст. 56 Конституції України, стягнути з державного бюджету на його користь 120000 грн. за спричинену моральну шкоду; відмінити рішення Білозерського районного відділу юстиції від 24.11.2015 року про зняття з ЄДРПОУ реєстру в Херсонській області та зареєстроване в Миколаївській області у зв`язку з переїздом в Снігурівський район с. Михайлівка, вул АДРЕСА_1 ,10, СФГ Весна , код 24110271 з відокремленою садибою; визнати незаконно створеним ФГ Фруктове , код 39637233 (голова ОСОБА_11 ), яке не відповідає Законам України Про оренду землі та Про фермерські господарства ; розірвати договір оренди від 01.10.2005 року та договір оренди від 15.03.2012 року у зв`язку з систематичним невиконанням умов договору на протязі трьох років орендарем ОСОБА_2 на підставі ст. 32 Закону України Про оренду землі .

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що права позивача не можуть бути відновлені у обраний ним спосіб.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

27.06.2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази надані позивачем на підтвердження вимог, підійшов до розгляду справи формально та однобічно.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Згідно договору оренди землі від 1 жовтня 2005 року, зареєстрованого у Білозерському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2005 року за № 040571400222, орендодавець ОСОБА_1 та інші власники земельних ділянок передали в оренду ФГ Весна в особі керівника ОСОБА_2 земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області. Строк дії договору визначено до 01.10.2010 року.

Відповідно до договору оренди землі від 15 березня 2012 року, зареєстрованого у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2012 року, Акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, позивач, як орендодавець та власник земельної ділянки відповідно до акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 , передав в оренду, а ФГ Весна в особі ОСОБА_2 , як орендар, прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 5,46 га, яка знаходиться на території Федорівської сільської ради Білозерського району Херсонської області. Договір укладений на 10 років.

Позиція апеляційного суду.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача невиплаченої орендної плати за договором від 15.03.2012 року; дострокового розірвання договорів оренди від 01.10.2005 року, від 15.03.2012 року та проведення виплати на користь позивача за достроковий розрив за 6 місяців в сумі 3107 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем за вказаними вимогами, так як спірні договори були укладені з ФХ Весна , як з юридичною особою, яка і несе відповідальність на невиконання чи неналежне виконання за спірними договорами, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечить йому відновлення порушеного права за яким він звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Так згідно ст.ст. 4 Закону України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року № 973-IV, головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа, який представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону , укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Положеннями ст. 96 ч.1, 2 ЦК України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

ОСОБА_2 , являвся керівником ФГ Весна , а тому, в силу вимог ст. 4 Закону України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року№ 973-IV, є особою, яка представляє фермерське господарство відповідно до закону, укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. При цьому, ФГ Весна , як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до статуту СФГ Весна господарство відповідає за своїми зобов`язаннями майном, яке належить господарству, голова та члени господарства не відповідають по зобов`язанням господарства. Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.21 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства .

Також обґрунтованим є висновки суду першої інстанції про те , що сплата чи несплата ФГ Весна податків, зміна податкової адреси ФГ Весна чи реєстрація ФГ Фруктове не порушує право ОСОБА_1 за захистом якого останній звернувся до суду. Фактично спору з цього приводу між сторонами по справі не існує, а тому суд обґрунтовано вважав позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/ 9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як вбачається з журналу судового засідання, судом першої інстанції було роз`яснено право позивача щодо визначення суб`єктного складу учасників справи, а тому, встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом в межах заявлених позовних вимог, як відповідачів, обґрунтовано відмовив у позові.

З огляду на зазначене, вирішення питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміну неналежного відповідача має здійснюватися судом першої інстанції за клопотанням позивача, а не з власної ініціативи. В силу покладених процесуальним законом повноважень суд роз`яснює позивачеві його процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення таких дій, а встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, відмовляє у позові з цих питань.

Доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду попередньої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.

Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

Разом з тим, підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення посилання суду на те, що судом не встановлено, що органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, незаконними рішеннями, діяннями чи бездіяльністю були порушені права позивача та спричинено йому моральну шкоду, оскільки встановивши, що позовні вимоги направлені не до того відповідача, суд не вправі був вирішувати та давати оцінку обставинам, які не були предметом судового розгляду, та щодо яких не досліджувалися докази, порушивши тим самим принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року без змін.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на те, що судом не встановлено, що органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, незаконними рішеннями, діяннями чи бездіяльністю були порушені права позивача та спричинено йому моральну шкоду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 29 серпня 2019 року.

Головуючий С.В. Радченко

Судді О.В. Кутурланова

Н.В. Орловська