Постанова

від 08.08.2019 по справі 160/8762/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/8762/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьовій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року

у справі № 160/8762/18 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В с т а н о в и в:

22.11.2018 року Підприємство з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна (далі по тексту - позивач або Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач або Головне управління), в якому, з урахуванням уточнених та змінених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 17.08.2018 року № 0021731411 в частині - за податковими зобов`язаннями на 7869,00 грн.; визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 17.08.2018 року № 0021741411 в частині на суму 120651,00 грн.; визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 17.08.2018 року № 0021751411 в частині застосування штрафу у сумі 12709,00 грн.; визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 25.01.2018 року № 0036601406; визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 20.08.2018 року № 0021821406.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року (суддя Прудник С.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 21.03.2019 року) позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0021731411 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями на суму 7869,00 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0036601406 від 25.01.2019 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Підприємство з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення вимог у повному обсязі. Просить визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 17.08.2018 року № 0021741411 в частині завищення від`ємного значення податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 120651,00 грн.; визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 17.08.2018 року № 0021751411 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 12709,00 грн.; визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 20.08.2018 року № 0021821406. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що питання про порушення порядку списання Підприємством з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна безнадійної і простроченої дебіторської заборгованості відповідачем визначено в податковому повідомленні-рішенні від 17.08.2018 року № 0021731411, яке судом у рішенні визнано протиправним та скасовано в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на суму 7869,00 грн., висновок Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відмову у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0021741411 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 120651,00 грн. не відповідає обставинам справи. Апелянт вказував, що податковим повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0021741411 встановлено порушення вимог п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 192.1 ст. 192, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149146 грн., підставою для винесення податково повідомлення-рішення є включення до господарських операцій, операцій пов`язаних з діяльністю підприємства, які податковий орган вважає такими, які якщо і були виконані то вони здійснені не з метою провадження підприємницької діяльності а для особистих потреб працівників підприємства. Відповідачем у акті перевірки було вказано, що придбання товарів, послуг Підприємством у ТОВ БРІОШЬ , ТОВ ГРІЛЬ-2 , ТОВ ЕКСПАНСІЯ , ТОВ ЕПІЦЕНТР К , ТОВ МСП , ТОВ ОПТИМАЛЬНЕ , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД , ПП СВ ТРАНС , ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна , ТОВ АРБАТ НА МОСКОВСЬКІЙ , не пов`язані з господарською діяльністю апелянта, загальна вартість операцій становить 141684,64 грн.

Заявник апеляційної скарги звертає увагу, що відповідачем у листі про результати розгляду заперечень № 49694/10/04-36-14-11 від 17 серпня 2018 року, вказано, що позивачем на порушення п. 198.5 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання на суму 141686 грн. 64 коп., але надано додаткові пояснення щодо придбання послуг таксі: Відповідно до наказів Апелянта, якими встановлено, що через відсутність власних транспортних засобів дозволено усім працівникам користуватися послугами таксі у випадках, які безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльності. У результаті, враховуючи пояснення Апелянта, порушення викладені у наступній редакції - на порушення п. 198.5 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання на суму 120651 грн. 00 коп. Актом перевірки визначений перелік придбаних товарів/послуг позивача, які фінансують особисті потреби та не можуть бути віднесені до господарських операцій згідно з положенням п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України. Загальна сума податку на додану вартість за операціями між Апелянтом з ТОВ БРІОШЬ , ТОВ ЕРІЛЬ-2 , ТОВ ЕКСПАНСІЯ , ТОВ ЕПІЦЕНТР К , ТОВ МСП , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД , ПП СВ ТРАНС , ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна , ТОВ АРБАТ НА МОСКОВСЬКІЙ у відповідності до звітів становить 120651 грн. 00 коп.

Заявник апеляційної скарги вказував, що вказані витрати понесені ним в рамках наказу № 96 від 24.12.2014 року, який прийнято з метою формування стійкого позитивного іміджу компанії, як для партнерів так і для громадськості, про якість виробленого товару, репутації керівників, розвитку і просування бізнесу з обов`язковим дотриманням внутрішніх і зовнішніх ділових і міжособистісних відносин персоналу; проведення активних інформаційних та рекламних заходів, із запрошенням зовнішніх гостей організацією подарунків і частувань, мотивації персоналу для створення особливих робочих умов і стимулів всередині компанії, як підтвердження іміджу компанії. Подарункові карти ТМ Епіцентр були вручені працівникам Апелянта на підставі наказу № 110 від 18.12.2018 року з метою привітання з новорічними святами, а також мотивації робітників. Операції між Апелянтом та ТОВ БРІОШЬ , ТОВ ГРІЛЬ-2 , ТОВ ЕКСПАНСІЯ , ТОВ ЕПІЦЕНТР К , ТОВ МСП , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД , ПП СВ ТРАНС , ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна , ТОВ АРБАТ НА МОСКОВСЬКІЙ є витратами, які пов`язані з господарською діяльністю і не фінансуються особисті потреби. Податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0021741411 на думку заявника апеляційної скарги підлягає скасуванню частково (сума завищення від`ємного значення податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 149146,00 грн.) в частині - на суму 120651,00 грн.

Заявник апеляційної скарги вказував, що отримані товари та послуги були використані у господарській діяльності, наявний власний розрахунок за зареєстрованими податковими накладними: ТОВ БРІОШЬ за податковою накладною від 31.03.2018 року на суму ПДБ 425 грн. 00 коп.; ОСОБА_2 за податковою накладною від 31.01.2017 року на суму ПДВ 833 грн. 33 коп., за податковою накладною від 30.04.2017 року на ПДВ 833 грн. 33 коп., за податковою накладною від 30.06.2017 року на суму ПДВ 1 666 грн. 67 коп., за податковою накладною від 30.09.2017 року на суму ПДВ 1666 грн. 67 коп., за податковою накладною від 31.03.2018 року на суму ПДВ 1666 грн. 67 коп. ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД за податковою накладною від 31.03.2017 року на суму ПДВ 287 грн. 83 коп.; ПП СВ ТРАНС за податковою накладною від 31.03.2018 року на суму ПДВ 720 грн. 00 коп.; ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна за податковою накладною від 31.01.2017 року на суму ПДВ 441 грн. 95 коп.; за податковою накладною від 31.01.2017 року на суму ПДВ 3 754 грн. 68 коп.; за податковою накладною від 31.03.2017 року на суму ПДВ 123 грн. 51 коп.; за податковою накладною від 31.03.2017 року на суму ПДВ 1038 грн. 64 коп.; за податковою накладною від 31.05.2017 року на суму ПДВ 346 грн. 19 коп.; за податковою накладною від 31.05.2017 року на суму ПДВ 3819 грн. 54 коп.; за податковою накладною від 31.10.2017 року на суму ПДВ 376 грн. 62 коп.; за податковою накладною від 31.10.2017 року на суму ПДВ 4979 грн. 74 коп.; за податковою накладною від 31.11.2017 року на суму ПДВ 345 грн. 76 коп.; за податковою накладною від 31.11.2017 року на суму ПДВ 2093 грн. 31 коп. Таким чином, за послугами та товарами отриманими від ТОВ БРІОШЬ , ОСОБА_2 , ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД , ПП СВ ТРАНС , ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна наявні зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі. Апелянт вказував, що вказані вище операції відносяться до господарських операцій, а тому внесення коригувань до податкових накладних не є обов`язком для апелянта. У підсумку виходить, що штраф у розмірі 50 % за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних повинен бути зменшений на 12709 грн. 50 коп. Апелянт вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0021751411 підлягає частковому скасуванню в частині застосування штрафних санкцій у сумі 12709,00 грн.

У апеляційній скарзі вказано, що податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2018 року № 0021821406 встановлено порушення п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України у частині не подання до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська Розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України за 2015 рік - 1 кв. 2018 року, застосована штрафна санкція на суму 5780 грн. Суд першої інстанції вказував, що стосовно податкового повідомлення-рішення від 20.08.2018 року встановив, що воно є відкликаним контролюючим органом та не несе за собою жодних правових наслідків для платника податків. Рішенням Державною фіскальною службою України про результати розгляду скарги від 23 жовтня 2018 року № 34275/6/99-99-11-01-01-25 частково задоволено вимоги позивача, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.08.2018 року № 0021811406, № 0021821406 у частинах збільшення податку на прибуток іноземних юридичних осіб під час виплати доходів та неподання розрахунків (звітів) по взаємовідносинах з SARL ОАКІРА (Французька Республіка) та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.08.2018 № 0021731411, № 0021741411, № 0021751411 - залишено без змін, а скаргу частково задоволено. Зверталася увага суду першої інстанції на те, що у відповідності до п. 60.1.3. ч.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Пунктом 103.9 ст. 103 ПК України встановлено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у п. 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства платником податку відображається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період. Встановлено обов`язок для платника податків вказувати суму податків, які утримуються при виплаті доходів нерезидентам, нарахованих за звітний період; тому податкове повідомлення-рішення від 20.08.2018 року № 0021821406 підлягає скасуванню, оскільки у апелянта відсутній обов`язок зі сплати податків з операцій, проведених з нерезидентами. Заявник апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 25.01.2019 року № 0036601406, повинен був скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2018 року № 0021821406, яке винесене у комплексі за спільне порушення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга в межах оскарження та її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару. Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України. визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період. Контролюючим органом не спростовано того факту, що всі податкові накладні, видані контрагентами позивача, були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані контрагенти позивача у спірний період були платниками податку на додану вартість та сплачували його. Суд першої інстанції вказував, що в матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. На момент здійснення спірних правовідносин, вищенаведені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Суд першої інстанції вказував, що аналізом наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року встановлено та підтверджено позивачем у позові та в ході розгляду справи, що ПзІІ Іст Болт Україна за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року проведено списання безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості у загальному розмірі 236080,00 грн. При цьому, у випадку списання дебіторської заборгованості коригування робиться наступним чином: дебіторська заборгованість, що виникла внаслідок передплати за товари (послуги), не є фінансовим активом, тому що вона не буде погашена грошовими коштами. При списанні товарної дебіторської заборгованості вона списується з балансу до складу інших операційних витрат (п.11 П(с)БО 10) проведенням Д-т 944 Сумнівні та безнадій борги К-т 631. Оскільки товари (послуги), за які була здійснена передплата, так і не були отримані, їх і неможливо було використати в господарській діяльності підприємства. Тому згідно з п.198.5 Податкового кодексу України слід нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Податкового кодексу України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами (послугами), необоротними активами. В порушення вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, податкова накладна на суму перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості/ звичайної ціни над фактичною ціною позивачем не складалась, що вказує на заниження податкових зобов`язань на суму 141686 грн.

Суд першої інстанції зазначав, що на спростування вказаних порушень п. 188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, п. 192.1 ст. 192, п.п. 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ПзІІ Іст Болт Україна не надано жодних пояснень та доказів. Та надаючи оцінку доводам позивача про порушення контролюючим органом пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України щодо застосування строків давності при організації та проведенні перевірки та визначенні грошових зобов`язань, з посиланням на те, що господарські операції позивача з контрагентами, за якими відбулось списання дебіторської заборгованості, відбувались у період з 2008 року по 2012 рік, суд вказував, що списання такої заборгованості відбулось саме у період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, що підтверджено позивачем в ході судового розгляду справи. Правомірність та перевірка на відповідність вимогам чинного законодавства операцій зі списання ПзІІ Іст Болт Україна безнадійної та простроченої дебіторської заборгованості контролюючим органом можлива лише після відповідного відображення Підприємством у бухгалтерському обліку, що здійснено лише у період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року.

Суд першої інстанції також прийшов до висновку, що платник податків має право включити до складу інших витрат витрати за операціями, що пов`язані з господарською діяльністю підприємства, при цьому, для підтвердження понесених витрат важливо мати обґрунтоване документальне підтвердження зв`язку витрат на проведення, зокрема рекламних заходів та корпоративів, мотивації персоналу з господарською діяльністю підприємства, які при відповідному підтвердженні можуть бути віднесені на витрати щодо збуту продукції. Згідно пункту 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти. В даному випадку не встановлено зв`язок між понесенням ПзІІ Іст Болт Україна витрат на придбання тортів, продуктів харчування, напоїв, організації свят, декорування приміщень, придбанні квітів, подарунків, новорічних подарунків, оплати таксі, організації свят, корпоративних заходів, харчування, алкогольних напоїв, подарункових сертифікатів на послуги боулінг-клубу Панорама з господарською діяльністю підприємства. Такі витрати є фінансування особистих потреб та не є витратами платника податку, які пов`язані з господарською діяльністю підприємства. Позивач в порушення п.п. г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку не нарахувало податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та не складено з відповідною реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість за вище вказаними операціями.

Суд першої інстанції у якості своїх доводів вказував, що пунктом 103.2 ПК України визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (пункт 103.4 статті 103 Податкового кодексу України). Судом встановлено, що ПзІІ Іст Болт Україна у спірний період мало взаємовідносини з нерезидентами: East Balt France S.A.S. (Французька Республіка), ASI DATAMYTE GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) та NSF Safety And Quality UK Ltd (Королівство Великобританії) з надання послуг з ліцензійного програмного забезпечення, послуг з аналізу та виконання робіт з щорічного аудиту, відповідно.

Відповідно до пункту першого статті 21 Інші доходи Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікована Україною 22.11.1995 року та набрала чинності для України 04.10.1996 року, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.

Вказано, що згідно пункту першого статті 21 Доходи Угоди між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікована Україною 03.03.1998 року та набрала чинності для України 01.11.1998 року, види доходів, які фактично належать резиденту Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Конвенції, будуть оподатковуватись тільки в цій Державі.

Відповідно до пункту першого статті 21 Доходи Угоди між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набрала чинності для України 11.08.1993 року, види доходу, справжнім власником яких є резидент Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова в попередніх статтях цієї Конвенції, інші, ніж доходи, сплачувані із трасту або із майна особи, яка померла, в ході розподілу, оподатковуються тільки в цій Державі.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у згаданих Конвенціях та Угоді у попередніх статтях не йдеться про доходи, отримані у вигляді плати за надання послуг з ліцензійного програмного забезпечення, послуг з аналізу та виконання робіт з щорічного аудиту то такі доходи відносяться до інших доходів та у даному випадку мають оподатковуватись у країнах нерезидентів, тобто Німеччині, Французькій Республіці та Сполученого Королівства Великобританії відповідно.

Також судом першої інстанції вказано, що на час розгляду справи податкове повідомлення - рішення від 20.08.2018 року № 0021821406 є відкликаним. На час розгляду справи відсутнє порушене право позивача внаслідок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 20.08.2018 року № 0021821406, оскільки останнє відкликано контролюючим органом та не несе за собою жодних правових наслідків для платника податку.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги судова колегія вказує, що розгляд відбувається у межах апеляційної скарги. Позивач просить суд апеляційної інстанції задовольнити позовні вимоги у частині, де судом першої інстанції було відмовлено.

Матеріалами справи встановлено, що фахівцями Головного управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на підставі наказу № 2559-п від 08.05.2018 року у період з 24.05.2018 року по 06.07.2018 року було проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року. За результатами перевірки складено акт № 36760/04-36-14-11/30720689 від 13.07.2018 року. Висновками акту вказано, що Підприємством з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна порушено п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.2.1 п.139.2 ст.139, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток всього на суму 60710 грн.; п.120-1.2 ст.120 Податкового кодексу України, а саме: не зареєстровано податкові накладні в частині заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість з 01.01.2017 року, штрафна санкція складає 50 %; допущено порушення п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та занижено податок на додану у сумі 3555 грн.; також встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за березень 2018 року на суму 170181 грн.; зафіксовано порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно зареєстровані податкові накладні; штрафна санкція складає 27,59 грн.; порушено п.103.2, п.103.4, п. 103.10 ст.103, б п.п. 141.4.1, в п.п. 141.4.1, й п.п.141.4.1 п.п.141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, а саме: під час виплати доходів нерезидентам, що призвело до його заниження на суму 119264 грн.; порушено п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України в частині не подання до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН. до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2015 рік - 1 кв. 2018 рік; застосована штрафна санкція на суму 5780,00 грн.; зафіксовано порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , зі змінами та доповненнями, а саме: занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахований на заробітну плату працівників за січень 2017 року на суму 1104,75 грн.; п.41 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України в частині завищення залишку від`ємного значення з податку на додану вартість до 01.07.2015 року; штрафна санкція складає 10% (4255грн.).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, Підприємство подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення від 08.08.2018 року № 08/08-18. Листом від 17.08.2018 року за № 49694/10/04-36-14-11 Про результати розгляду заперечень повідомлено, що за результатами розгляду заперечень встановлено порушення: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.2.1 п.139.2 ст.139, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток всього на суму 60710 грн.; п.120-1.2 ст.120 Податкового кодексу України, а саме: не зареєстровано податкові накладні в частині заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість з 01.01.2017 року, штрафна санкція складає 50 %; п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану у сумі 3555 грн., та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за березень 2018 року на суму 149146 грн.; п.103.2, п.103.4, п. 103.10 ст.103, б п.п. 141.4.1, в п.п. 141.4.1, й п.п.141.4.1 п.п.141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, а саме: під час виплати доходів нерезидентам, що призвело до його заниження на суму 93877 грн.; п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України в частині не подання до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН. до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2015 рік - 1 квартал 2018 рік; застосована штрафна санкція на суму 5780,00 грн.; п.41 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України в частині завищення залишку від`ємного значення з податку на додану вартість до 01.07.2015 року, штрафна санкція складає 10% (4255грн.). Таким чином, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області переглянуло висновки акту та зменшало кількість встановлених порушень.

Встановлено, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки № 36760/04-36-14-11/30720689 від 13.07.2018 року винесло 17.08.2018 року податкове повідомлення-рішення № 0021713411 про збільшення Підприємству з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за податковим зобов`язанням - 60710,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2289,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0021741411 про зменшення Підприємству з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на 149146,00 грн. за березень 2018 року; податкове повідомлення-рішення № 021751411 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) за штрафними (фінансовими) санкціями - 12849,50 грн.

20.08.2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки № 36760/04-36-14-11/30720689 від 13.07.2018 року винесло податкове повідомлення-рішення № 0021811406, яким Підприємству з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна збільшено суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов`язанням - 93876 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65699,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0021821406 року про застосування до Підприємства з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна штрафних санкцій за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 5780,00 грн.

Винесені 17.08.2018 року та 20.08.2018 року податкові повідомлення-рішення були оскаржені Підприємством з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.10.2018 року № 34275/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.08.2018 року № 0021811406, № 0021821406 в частинах збільшення податку на прибуток іноземних юридичних осіб під час виплати доходів та не подання розрахунків (звітів) по взаємовідносинах з SARL OAKIPA (Франція) та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 17.08.2018 року № 0021713411, № 0021741411, № 021751411 залишено без змін, скарга Підприємства задоволена частково.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі рішення Державної фіскальної служби України від 23.10.2018 року № 34275/6/99-99-11-01-01-25 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0036601406 від 25.01.2018 року про збільшення Підприємству з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб за податковим зобов`язанням - 12252,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5061,75 грн.

Варто вказати, що відповідно до матеріалів справи встановлено, що Підприємство з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна робило придбання товарів та послуг у ТОВ БРІОШЬ , ТОВ ГРІЛЬ-2 , ТОВ ЕКСПАНСІЯ , ТОВ ЕПІЦЕНТР К , ТОВ МСП , ТОВ ОПТИМАЛЬНЕ , ФОП ОСОБА_3 Мурсал, ФОП ОСОБА_2 , ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД , ПП СВ ТРАНС , ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна , ТОВ АРБАТ НА МОСКОВСЬКІЙ . ТОВ Європа АРМ Спорт , ТОВ МСП , ТОВ Оптимальне таксі , TOB Оптимальне , ДП Дніпропетровський лісгосп , TOB ДДКК , ТОВ Асконсон . Купувало подарункові сертифікати, алкоголь, їжу, послуги з організації харчування, послуги перевезення таксі тощо. ТОВ БРІОШЬ - торти, ТОВ ГРІЛЬ-2 - корпоративні заходи, ТОВ ЕКСПАНСІЯ - продукти харчування, напої, ТОВ ЕПІЦЕНТР К - подарункові карти, ОСОБА_1 - корпоративні заходи, ОСОБА_2 - харчування, ПП СВ ТРАНС - корпоративні заходи, ТС 1 МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна - продукти харчування, алкогольні напої, ТС З АРБАТ НА МОСКОВСЬКІЙ - подарунковий сертифікат.

На підтвердження того, що витрати здійснені позивачем на придбання товарів та послуг є такими, що здійсненні в межах підприємницької діяльності та є допоміжними для господарської діяльності надано: наказ № 96 від 24.12.2014 року, де йдеться мова про те, що наказ прийнятий з метою проведення активних інформаційних та рекламних заходів із запрошенням зовнішніх гостей, організацією подарунків і частувань, мотивації персоналу для створення особливих робочих умов і стимулів всередині компанії, як підтвердження іміджу компанії. Наказ № 2902 від 29.02.2018 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів, на послуги з виготовлення та поставки від ТОВ Бріошь та звіт по використаним коштам. Наказ з облікової політики № 2510 від 25.10.2016 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів на послуг від ТОВ Гриль-2 та звіт по використаним коштам. Надано наказ № 0402 від 24.12.2014 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів на купівлю-продаж товарів від ТОВ Експансія та звіти по використаним коштам. Наказ № 0301 від 24.12.2014 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних кошті: на купівлю-продаж товарів від ТОВ Епіцентр К та звіт по використані кошти. Наказ № 1711 від 17.11.2015 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів на послуги обслуговування заходу від ФОП ОСОБА_4 та звіт по використаним коштам. Наказ № 2205 від 22.05.2015 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів на послуги харчування від ФОП Капустіна та звіти по використаним коштам. Наказ № 0603 від 06.03.2018 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів на послуги від ПП Св Транс та звіт по використаним коштам. Наказ № 2410 від 24.10.2017 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів на поставку від TOB Метро Кеш Енд Кері Україна та звіт по використаним коштам. Долучено до матеріалів справи наказ № 2412 від 24.12.2014 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів на поставку від ТОВ Метро Кеш Енд Кері Україна та звіти по використаним коштам та наказ № 0104 від 02.04.2015 року про затвердження форми звіту на кінець місяця про суми використаних коштів на купівлю-продаж від ТОВ Арбат на Московській та звіт по використаним коштам.

Не вказано, як надані накази доводять те, що замовлені товари та послуги були необхідні та використані для провадження власної господарської діяльності.

Отже, судова колегія переглядаючи судове рішення у межах доводів апеляційної скарги вказує, що податкове повідомлення - рішення від 20.08.2018 року № 0021821406, не є правомірним, однак таке податкове повідомлення-рішення скасоване самим контролюючим органом. Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.10.2018 року № 34275/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.08.2018 року № 0021811406, № 0021821406 в частинах збільшення податку на прибуток іноземних юридичних осіб під час виплати доходів та не подання розрахунків (звітів) по взаємовідносинах з SARL OAKIPA (Франція) та у відповідній частині застосованих штрафні санкції. Замість скасованого в частині податкового повідомлення-рішення № 0021811406 Головним управлінням було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 25.01.2018 року № 0036601406. Замість скасованого у частині податкового повідомлення-рішення від 20.08.2018 року № 0021821406 податковим органом не було прийнято нового податкового повідомлення-рішення, оскільки хоч ДФС України і вказано, що воно скасовано у частині проте уточнено, що скасовано у відповідній частині застосованих штрафних санкцій.

Податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2018 року № 0021821406 було застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 5780,00 грн. за порушення п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16, п. 46.1 ст. 46, п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України за не подання до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН. до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2015 рік - 1 квартал 2018 рік.

Згідно п. 60.1, 60.3 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 20.08.2018 року № 0021821406 варто вважати відкликаним з моменту прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення. Щодо того, що вказано, що податкове повідомлення-рішення скасовано у частині, а саме у частині нарахування штрафної санкції, варто вказати, що замість скасованого податкового повідомлення-рішення Головне управління могло винести нове з сумою штрафу 0 грн., однак така сума штрафу є недоречною, з огляду на те, що податкове повідомлення-рішення повинне мати суму нарахованого зобов`язання.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

ДФС України скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 20.08.2018 року № 0021821406 у частині штрафних санкцій щодо штрафну у розмірі 5780,00 грн. за порушення п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст.16, п. 46.1 ст. 46, п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України, скасувало його повністю, оскільки податкове повідомлення-рішення складалось тільки з суми визначеної штрафної санкції. Санкція була нарахована у межах не подання до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України по взаємовідносинах з SARL OAKIPA (Франція), на не порушення у цій частині вказала ДФС України.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції відносно того, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. Відсутнє порушене право позивача внаслідок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 20.08.2018 року № 0021821406, оскільки останнє відкликано контролюючим органом та не несе за собою жодних правових наслідків для платника податку.

Відносно правомірності податкових повідомлень рішень від 17.08.2018 року № 0021741411 в частині завищення від`ємного значення податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 120651,00 грн. та від 17.08.2018 року № 0021751411 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 12709,00 грн., в частинах в яких просить їх скасувати позивач, судова колегія зазначає наступне.

Як вже вказувалось вище, спірним є питання включення до витрат торгові операції з ТОВ БРІОШЬ , ТОВ ГРІЛЬ-2 , ТОВ ЕКСПАНСІЯ , ТОВ ЕПІЦЕНТР К , ТОВ МСП , ТОВ ОПТИМАЛЬНЕ , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД , ПП СВ ТРАНС , ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна , ТОВ АРБАТ НА МОСКОВСЬКІЙ . ТОВ Європа АРМ Спорт , ТОВ МСП , ТОВ Оптимальне таксі , TOB Оптимальне , ДП Дніпропетровський лісгосп , TOB ДДКК , ТОВ Асконсон , які віднесені як здійснені у межах господарської діяльності.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно пунктів 12, 13, 14, 18, 21, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту). До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку. До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати. До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать: собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов`язані з реалізацією фінансових інвестицій); втрати від зменшення корисності необоротних активів; втрати від безоплатної передачі необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо); залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів; інші витрати діяльності.

Таким чином дійсно, до складу витрат не включаються витрати на проведення активних інформаційних та рекламних заходів із запрошенням зовнішніх гостей, організації подарунків і частувань, з мотивації персоналу для створення особливих робочих умов і стимулів всередині компанії, як підтвердження іміджу компанії. Тим більше, що такі витрати можливо віднести до особистих витрат керівництва.

Згідно п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 192.1 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.2, п. 198.3, 198.5 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Операції, здійснені позивачем не звільняються від оподаткування. Колегія суддів звертає увагу на норму щодо того, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладні в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Від`ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з контрагентом, визначене не вірно. Від`ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов`язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від`ємного значення не потребує коригування.

Не оспорюється, що операції були дійсно здійсненні та вони підтверджені первинними документами, зокрема актами здачі виконаних робіт та інше. Наявні податкові накладанні, що виписані де-якими надавачами послуг. Однак, Підприємство з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна занизило податкові зобов`язання, не включено здійснені операції в оподаткування.

Судова колегія як і суд першої інстанції приходять до висновку, що Підприємства в порушення п.п. г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку не нарахувало податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та не складено з відповідною реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість за вище вказаними операціями.

По деяким операціям податкові накладені були складені, зокрема, ТОВ БРІОШЬ за податковою накладною від 31.03.2018 року на суму ПДБ 425 грн. 00 коп.; ОСОБА_2 за податковою накладною від 31.01.2017 року на суму ПДВ 833 грн. 33 коп., за податковою накладною від 30.04.2017 року на ПДВ 833 грн. 33 коп., за податковою накладною від 30.06.2017 року на суму ПДВ 1 666 грн. 67 коп., за податковою накладною від 30.09.2017 року на суму ПДВ 1666 грн. 67 коп., за податковою накладною від 31.03.2018 року на суму ПДВ 1666 грн. 67 коп. ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД за податковою накладною від 31.03.2017 року на суму ПДВ 287 грн. 83 коп.; ПП СВ ТРАНС за податковою накладною від 31.03.2018 року на суму ПДВ 720 грн. 00 коп.; ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна за податковою накладною від 31.01.2017 року на суму ПДВ 441 грн. 95 коп.; за податковою накладною від 31.01.2017 року на суму ПДВ 3 754 грн. 68 коп.; за податковою накладною від 31.03.2017 року на суму ПДВ 123 грн. 51 коп.; за податковою накладною від 31.03.2017 року на суму ПДВ 1038 грн. 64 коп.; за податковою накладною від 31.05.2017 року на суму ПДВ 346 грн. 19 коп.; за податковою накладною від 31.05.2017 року на суму ПДВ 3819 грн. 54 коп.; за податковою накладною від 31.10.2017 року на суму ПДВ 376 грн. 62 коп.; за податковою накладною від 31.10.2017 року на суму ПДВ 4979 грн. 74 коп.; за податковою накладною від 31.11.2017 року на суму ПДВ 345 грн. 76 коп.; за податковою накладною від 31.11.2017 року на суму ПДВ 2093 грн. 31 коп. Позивач вказував, що за послугами та товарами отриманими від ТОВ БРІОШЬ , ОСОБА_2 , ПІІ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД , ПП СВ ТРАНС , ТОВ МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна наявні зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, податкові накладні також повинні бути складні Підприємством з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна .

Не зареєстровано у реєстрі зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість за вище вказаними операціями.

Згідно п. 120-1.1, п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120 - 1.2 цієї статті, не застосовуються. Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Судова колегія приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 17.08.2018 року № 0021741411 та від 17.08.2018 року № 0021751411 як повністю так і частково, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

Судом першої інстанції розподіллено судові вибрати виходячи з часткового задоволення позовних вимог позивача.

Частиною 6 ст. 136 КАС України встановлено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його позовні вимоги задоволено або задоволено частково. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями Іст Болт Україна - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі № 160/8762/18 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов