Постанова

від 29.08.2019 по справі 2-277/2007

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 2-277/2007

провадження № 61-46927св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третя судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),Мартєва С. Ю., Петров Є. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Бахтинська сільська рада Мурованокуриловецького району Вінницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 жовтня 2018 року в складі судді: Медяного В.М.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Мурованокуриловецького району суду Вінницької області від 28 серпня 2007 року у справі № 2-277/2007 задоволено позов ОСОБА_1 , встановлено йому додатковий строк до 01 листопада 2017 року для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погоджуючись з рішенням Мурованокуриловецького району суду Вінницької області від 28 серпня 2007 року, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю - ОСОБА_5 , оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 05 жовтня 2018 року у прийнятті апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто.

05 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 жовтня 2018 року, яку просить скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що станом на час подання апеляційної скарги, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 мав право представляти інтереси на підставі довіреності від 21 березня 2018 року. Оскільки вважає, що провадження у справі № 2-277/2007 було відкрито Мурованокуриловецьким районим судом Вінницької області у 2007 році, тобто до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) № 1401-VIII від 02 червня 2016 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області №2-277/2007.

У квітні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла вищезазначена справа.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду прийнята з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Мурованокуриловецького району суду Вінницької області від 28 серпня 2007 року у справі № 2-277/2007 задоволено позов ОСОБА_1 , встановлено йому додатковий строк до 01 листопада 2017 року для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Не погоджуючись з рішенням Мурованокуриловецького району суду Вінницької області від 28 серпня 2007 року, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю - ОСОБА_5 , оскаржив його в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга була подана представником ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності від 21 березня 2018 року, посвідченої Мярковською Л.В. , секретарем Бахтинської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, за реєстром №43, термін дії якої до 21 березня 2021 року.

Як встановлено апеляційним судом - ОСОБА_5 не є адвокатом.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги та повертаючи її скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати (частина 3 статті 356 ЦПК України), оскільки ОСОБА_5 , який представляє інтереси ОСОБА_2 , діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, адвокатом не є.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України).

Згідно підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) представництво відповідно до статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року здійснюється виключно адвокатами .

В частині четвертій статті 62 ЦПК України зазначено, що повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Згідно із статтею 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається, подана апеляційна скарга подана до апеляційного суду 24 вересня 2018 року та підписана ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності від 21 березня 2018 року.

Категорія справи відповідно до частини 2 статті 60 ЦПК України не є такою, представництво у якій допускається на підставі довіреності.

Частиною третьою статті 131-2 Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень ЗаконуУкраїни Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) представництво відповідно до статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року здійснюється виключно адвокатами.

Частиною першою статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частина 1 статті 60 ЦПК України передбачає, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вбачається, до апеляційної скарги скаржником не додано документів, які вказували б на те, що ОСОБА_5 , яким підписано апеляційну скаргу, є адвокатом.

Отже апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку, що у силу пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи те, що апеляційна скарга була підписана особою, яка не мала на це права, оскільки діє на підставі довіреності і не є адвокатом, тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив у прийнятті до розгляду апеляційної скарги та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, доказам у справі надана належна правова оцінка.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, постійна колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров