Ухвала

від 29.08.2019 по справі 903/160/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"29" серпня 2019 р. Справа № 903/160/19 за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім"

на дії державного виконавця ПВ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області

у справі №903/160/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс тім"

до відповідача Фізичної особи - підприємця Дубини Ольги Василівни

про стягнення 10 562 грн. 05 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Легерко В.Б.

Представники:

від стягувача: н/з

від боржника: н/з

від ВДВС: н/з

встановив: 31 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс-Тім" звернулось до господарського суду зі скаргою вх. №01-52/21/19, в якій просить:

- повідомлення старшого державного виконавця ПВ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області О.Ю. Гончар про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.07.2019 скасувати;

- зобов`язати старшого державного виконавця ПВ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області О.Ю. Гончар прийняти до виконання наказ Господарського суду Волинської області про примусове виконання рішення від 26 червня 2019 року у справі №903/160/19-1 та стягнути з фізичної особи - підприємця Дубини Ольги Василівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" (12430, Житомирська обл.., Житомирський р-н, сільрада Станишівська за межами населених пунктів комплекс будівель і споруд №4, р/р НОМЕР_2 в АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Київ МФО 380805, код ЄДРПОУ 31133719) 10 315,86 грн. заборгованості, в т.ч.: 7455,14грн. - основного боргу, 1161,75грн. - пені, 1491,02грн. - штрафу, 88,47грн. - інфляційних втрат, 119,48грн. - 3% річних та 1876,22грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Ухвалою господарського суду від 01.08.2019 скаргу ТзОВ "Айс Тім" на дії Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області залишено без руху.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2019 суддею Дем`як В.М. cкаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Тім" на дії Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на "20" серпня 2019 року.

Згідно з табелем обліку використання робочого часу суддя Дем`як В.М. 20.08.2019 перебуває у відпустці.

Враховуючи неможливість розгляду суддею Дем`як В.М. скарги на дії державного виконавця ПВ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області О.Ю. Гончар у строки, визначені ГПК України, проведено повторний автоматизований розподіл скарги.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Волинської області №01-4/112 від 19.08.2019 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 справу розподілено судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 20.08.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Тім" на дії державного виконавця Першого відділу ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області прийнято до провадження, розгляд скарги призначено в судовому засіданні 29.08.2019 о 14 год. 00 хв.

ТОВ "Айс Тім" у заяві від 29.08.2019 розгляд скарги просить проводити без участі його представника, скаргу підтримує.

Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4301037704614. Відповідача додатково повідомлено телефонограмою 20.08.2019.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено , що рішенням Господарського суду Волинської області від 20.05.2019 стягнуто з підприємця Дубини Ольги Василівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" (12430, Житомирська обл., Житомирський р-н., сільрада Станишівська за межами населених пунктів комплекс будівель і споруд № 4, р/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Київ МФО 380805, код ЄДРПОУ 31133719) 10 315,86 грн. заборгованості, в т.ч.: 7455,14грн. - основного боргу, 1161,75грн. - пені, 1491,02грн.- штрафу, 88,47 грн. - інфляційних втрат, 119,48грн. -3% річних. та 1876,22 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

На виконання рішення суду видано наказ №903/160/19-1 від 26.06.2019.

У відповідності зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України № 475/97-ВР від 17.07.1997). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

За сутністю права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтею 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 343 Господарського процесуального кодексу України).

ПВ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області повідомленням від 11.07.2019 повернув виконавчий документ стягувачу, зокрема наказ Господарського суду Волинської області від 26.06.2019 №903/160/19-1, без прийняття до виконання, оскільки у наказі суду та у заяві стягувача не вказано дату народження боржника, що технічно унеможливлює прийняття виконавчого документа до виконання в системі АСВП (а.с. 59).

Згідно з ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Наказом Господарського суду Волинської області від 26.06.2019 №903/160/19-1 стягнуто з фізичної особи - підприємця Дубини Ольги Василівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" (12430, Житомирська обл., Житомирський р-н., сільрада Станишівська за межами населених пунктів комплекс будівель і споруд № 4, р/р НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Київ МФО 380805, код ЄДРПОУ 31133719) 10 315,86 грн. заборгованості, в т.ч.: 7455,14грн. - основного боргу, 1161,75грн. - пені, 1491,02грн.- штрафу, 88,47 грн. - інфляційних втрат, 119,48грн. -3% річних. та 1876,22 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Враховуючи те, що боржником по даному наказі є фізична особа-підприємець Дубина О.В., а не фізична особа Дубина О.В. , наявність вказаного коду ЄДРПОУ фізичної особи-підприємця, що спростовує твердження ДВС про необхідність зазначення дати народження боржника, відсутність таких даних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення скарги ТОВ "Айс Тім", скасування повідомлення ПВ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області від 11.07.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язання ПВ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області прийняти до виконання наказ суду від 26.06.2019.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №914/3587/14 від 24.04.2019.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Згідно ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Велика Палата Верховного Суду у постанові №914/3587/14 від 24.04.2019 наголошує, що відповідно до частини другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст. ст. 234, 342-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" від 29.07.2019 на дії Першого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати повідомлення Першого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 11.07.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

3 . Зобов`язати Перший відділ Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області (вул. Винниченка, 27-а, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 35041461) прийняти до виконання наказ Господарського суду Волинської області від 26.06.2019 №903/160/19-1.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 30.08.2019.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук