Ухвала

від 29.08.2019 по справі 420/5045/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5045/19

УХВАЛА

29 серпня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №15-4511/13-19-СГ від 16.08.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №15-4511/13-19-СГ від 16.08.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Поряд з позовом, позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області проводити земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельної ділянки НОМЕР_1 :01:001 НОМЕР_2 , орієнтовною площею 200 га, яка розміщена на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів), - до вирішення справи по суті та заборонити Державному підприємству Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (65078, Одеська обл., м. Одеса, вулиця Космонавтів, 34) здійснювати виконання робіт із землеустрою з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із

землеустрою щодо земельної ділянки 5125081600:01:001*, орієнтовною площею 200 га, що знаходиться на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів), до вирішення справи по суті.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що на виконання рішення суду, відповідачем видано наказ №15-4511/13-19-СГ від 16.08.2019 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , згідно з яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з тим, що земельний масив, в якому розташована бажана до відведення земельна ділянка вже надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою. Позивач зазначає, що на сайті Держгеокадастру міститься інформація про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які включено до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області, серед них земельна ділянка 5125081600:01: НОМЕР_3 на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів), стосовно якої позивач бажає отримати право оренди. Крім того, позивач зазначає, що на теперішній час між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Державним підприємством Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою укладено договір від 04.03.2019 року на підготовку лотів, предметом якого є виконання робіт із землеустрою з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме земельної ділянки НОМЕР_1 :01: НОМЕР_3 , що знаходиться на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів). Позивач переконаний, що невжиття заходів по забезпеченню позову щодо заборони проводити торги з продажу права оренди на дані земельні ділянки може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, підставою для відмови у наданні відповідного дозволу є надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельний масив на якому знаходиться бажана позивачем до відведення земельна ділянка.

Тобто, підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало не включення зазначеної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами, а саме надання такого дозволу іншій особі. Отже фактично, позивач просить забезпечити позов шляхом застосування заходів заборони вчиняти дії, при цьому, наведені позивачем заходи забезпечення позову щодо заборони проводити земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельної ділянки не стосуються предмета спору та не впливають на можливість виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованим розміром 2,00 га та, відповідно, позивачу наказом №15-4511/13-19-СГ від 16.08.2019 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованим розміром 2,00 га.

При цьому, в заяві про забезпечення позову, заявник просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області проводити земельні торги (аукціон) з продажу права оренди земельної ділянки НОМЕР_1 :01:001*, орієнтовною площею 200 га, яка розміщена на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Суд звертає увагу, що застосування заходів забезпечення позову є крайнім заходом та правом суду.

До того ж, у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення , може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Отже, з урахуванням наведених обставин, та, у даному випадку, враховуючи відсутність належних обґрунтувань, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду в майбутньому або існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 240, 242, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №15-4511/13-19-СГ від 16.08.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.

Суддя П.П. Марин