Ухвала

від 22.08.2019 по справі 335/9058/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/9058/19 1-кс/335/5886/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про арешт майна, на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42018081060000100 від 06.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділенням Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області розслідується кримінальне провадження № 42018081060000100, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи ТОВ "Харчовик", за попередньою змовою із посадовими особами АБ "Укргазбанк", шляхом надання підроблених документів і зловживання довірою засновників підприємства, незаконно передали в іпотеку майно підприємства в якості забезпечення власних фінансових зобов`язань, внаслідок чого незаконно заволоділи коштами банку.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 14 травня 2008 року між АБ «Укргазбанк» в особі начальник відділення №17 в м. Запоріжжя Дніпропетровської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_4 та громадянкою ОСОБА_5 , як фізичною особою, було укладено кредитний договір №161/17/М4.

Відповідно до вказаного договору, банк надав позичальнику, як фізичній особі, споживчий кредит на особисті цілі в сумі 178 000 доларів США.

14.05.2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_5 , яка діяла як директор ТОВ «Харчовик», був укладений договір іпотеки №161/17/М4/1, без оформлення заставної, яким ОСОБА_5 , в забезпечення своїх особистих зобов`язань за кредитним договором, передала в іпотеку нерухомість, а саме: майновий комплекс, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та належить ТОВ «Харчовик» на підстави договору купівлі-продажу №152 від 24.01.2005 року.

В ході досудового розслідування було встановлено, що до ВАТ АБ «Укргазбанк» було надано протокол №17 зборів учасників ТОВ «Харчовик» від 14.04.2008 про передачу майна ТОВ «Харчовик» в іпотеку за підписами його учасників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Проте, збори учасників ТОВ «Харчовик» з приводу погодження питання щодо забезпечення особистих зобов`язань ОСОБА_5 перед ВАТ АБ «Укргазбанк» фактично не проводились, і ОСОБА_6 , який володіє істотною часткою в статутному капіталі підприємства, вказаний протокол не підписував.

Згідно висновку експерта №3024-17 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 10.01.2016 №333: «Підпис від імені ОСОБА_6 , в графі «Голова зборів учасників товариства» на другому аркуші Протоколу №17 Зборів учасників ТОВ «Харчовик» ЄРДПОУ 32509588 від 14.04.2008, виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою, з наслідуванням його справжньому підпису».

Протягом дії договору з 14.05.2008 року до 01.01.2016 року банком жодної претензійно-позовної роботи за фактом невиконання ОСОБА_5 умов кредитного договору, не проводилось.

За фактом невиконання умов кредитного договору, банком було одразу вчинено дії із звернення стягнення на предмет іпотеки майновий комплекс, що належить ТОВ «Харчовик».

Викладене свідчить про можливі шахрайські дії відносно даного нерухомого майна та інших об`єктів.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових права на нерухоме майно, майновий комплекс за адресою м. Пологи, вул. Радянська, 18, належить ТОВ «Харчовик» на підстави договору купівлі-продажу №152 від 24.01.2005

Прокурор посилаючись на те, що для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення необхідно проведення судової оціночно-будівельної експертизи з метою встановлення реальної вартості майнового комплексу, який прийнято ВАТ АБ «Укргазбанк» в забезпечення зобов`язань ОСОБА_5 , необхідно забезпечити незмінність його фізичного стану, просить клопотання задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту нерухоме майно, зазначене в клопотанні слідчого, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст.167 КПК України, та метою такого арешту є збереження речових доказів.

Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про арешт майна, на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42018081060000100 від 06.07.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно ТОВ «Харчовик», а саме: майновий комплекс, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Пологи, вул. Радянська, буд. 18.

Позбавити власника права на відчудження вказаним майном.

Умисне невиконання ухали суду тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 382 КК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1