Ухвала

від 29.08.2019 по справі 808/3287/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2019 року

Київ

справа №808/3287/17

адміністративне провадження №К/9901/23567/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метиз-Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Запорозького окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 №0008651401, від 30.06.2017 №0008641401, від 30.06.2017 №0008661401, від 30.03.2017 №0008671401, які прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Дніпровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 02.05.2018 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено та повернуто апеляційну скаргу заявнику.

Відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення Запорозького окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018.

Ухвалою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2018 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відмовлено.

Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.10.2018 у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Запорізькій області про продовження строку для усунення недоліків відмовлено, касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 повернуто скаржнику.

15.08.2019 Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018, у якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та направити матеріали справи до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень статті 8 Закону України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За цих же умов суд може звільнити особу від сплати судового збору повністю або частково.

Наведений перелік умов, є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору.

Зазначені скаржником підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги не підпадають під критерій поважних, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень після спливу встановленого законом строку реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду