ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2019 року
Київ
справа №820/3330/16
адміністративне провадження №К/9901/27764/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року (суддя Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (колегія у складі суддів: Тацій Л.В., Подобайло З.Г., Григорова А.М.) у справі № 820/3330/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скловолокно до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю Скловолокно (надалі позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, позов задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2016 року № 0000311401, № 0000321401.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов`язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Скловолокно .
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року. За результатами перевірки складено акт №113/20-40-14-01-08/34445771 від 14 березня 2016 року.
Висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем приписів:
- пункту 39.5 статті 39, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 372 269 грн;
- пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 1 458 737 грн.
На підставі висновків акта перевірки, податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2016 року:
- № 0000311401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 1 715 336,25 грн., з яких 1 372 269 грн - основний платіж, 343 067,25 грн - штрафні (фінансові) санкції;
- № 0000321401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 187 105,50 грн, з яких 1 458 737 грн - основний платіж, 729 368,50 грн - штрафні (фінансові) санкції.
Статтею 39 Податкового кодексу України внормовано трансфертне ціноутворення.
За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.
Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки, податковий орган проводив саме документальну планову перевірку, то її предметом не могли бути питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 Податкового кодексу України, отже, висновки податкового органу щодо заниження податку на прибуток, заниження податкових зобов`язань з ПДВ тощо, підставою яких є стаття 39 Податкового кодексу України, не можуть бути визнані судом законними та обґрунтованими, а відтак і не можуть прийматися до уваги.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено доводами касаційної скарги, що підставою для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень, слугувало відображене в акті судження контролюючого органу про неможливість підтвердження факту виконання контрагентами позивача умов договорів. У актах перевірок по контрагентам ФОП ОСОБА_1 і ПП ТОРГСНАБ-2009 встановлено неможливість надання послуг Товариству. Підставою для донарахувань стала податкова інформація та, як наслідок, дефектність складених документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) укладено договір купівлі-продажу № КВ-9 від 1 січня 2013 року.
За умовами вказаного договору продавець зобов`язується передати покупцю у власність молочну продукцію в асортименті, далі - товар, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах даного договору. Найменування товару, його кількість, асортимент та вартість зазначається в видаткових накладних на товар, які є невід`ємною частиною договору.
Для підтвердження виконання умов договору позивачем надано податкові накладні, платіжні доручення з відміткою банківської установи, товарно-транспортні накладні: Оприбуткування товару, придбаного позивачем здійснювалося за приходними ордерами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору підряду № 155 від 29 липня 2013 року, укладеного між Товариством (замовник) та ПП ТОРГСНАБ 2009 (підрядник), замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання по виконанню наступних видів робіт: ремонт трансформатора ТМ-750/10.
На підтвердження реальності виконання контрагентом позивача робіт по ремонту трансформатору позивачем надано кошторис на ремонт трансформатора ТМ-750/10; акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 16 серпня 2013 року; податкову накладну №49 від 16 серпня 2013 року; платіжне доручення №9502 від 16 серпня 2013 року.
Наявність господарської мети при укладенні та виконанні умов вказаного договору підтверджується доповідною запискою головного інженера підприємства від 19 липня 2013 року на ім`я директора Товариства, в якій повідомлялось про поломки трансформатора №47251 типу ТАМ-750/10 та необхідністю його подальшого ремонту.
Вказані документи досліджені судами попередніх інстанцій, копії долучені до матеріалів справи.
Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
В касаційній скарзі податковим органом не зазначено про такі дефекти первинних документів, наданих Товариством.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішення.
Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 820/3330/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2019 |
Оприлюднено | 01.09.2019 |
Номер документу | 83943128 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Юрченко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні