Постанова

від 29.08.2019 по справі 826/4104/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

Київ

справа №826/4104/15

адміністративне провадження №К/9901/27349/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Продакшн Філм на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року (колегія у складі суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі № 826/4104/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Продакшн Філм до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Продакшн Філм (далі - позивач або Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ Грант Тайм та ТОВ Клондайк-ЛТ за договорами, які мали реальний характер, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, с висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій.

Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в який зазначає, що не погоджується з мотивами, аргументацією та висновками судів, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу податковий орган наводить доводи, аналогічні викладеним в акті перевірки, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено що, у період з 28 жовтня 2014 року по 3 листопада 2014 року податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Грант Тайм за період діяльності з 1 січня 2013 року по 30 вересня 2014 року та з ТОВ Клондайк-ЛТ за період діяльності з 1 липня 2014 року по 31 липня 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 6561/26-56-22-02-10/38091885 від 10 листопада 2014 року.

Висновками акта перевірки встановлені наступні порушення:

- підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпунктів 139.1.5, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 138 469,00 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 545 907,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 28 листопада 2014 року:

- № 0008312202, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 423 086,00 грн, у тому числі за основним платежем - 1 138 469,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 284 617,00 грн;

- № 0008322202, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 932 384,00 грн, у тому числі за основним платежем - 1 545 907,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 386 477,00 грн.

Частинами 1, 3 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розділом 1 акта перевірки зазначено про її проведення згідно із підпунктом 78.1.1, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27 жовтня 2014 року № 1238 (том 1 арк. с. 19).

Вказаний наказ в матеріалах справи відсутній.

В той же час, до матеріалів справи надана постанова Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16 вересня 2010 року про призначення позапланової документальної перевірки (том 2 арк. с. 136-138).

Вказаною постановою в межах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 3201410000000036 від 5 березня 2014 року, зареєстрованого за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтями 212, 205 Кримінального кодексу України призначено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства Товариства по взаєморозрахункам з ТОВ Грант Тайм за період 2013-2014 років з питань правильності відображення у податковому обліку податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Як зазначено в акті перевірки № 6561/26-56-22-02-10/38091885 від 10 листопада 2014 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Грант Тайм за період діяльності з 1 січня 2013 року по 30 вересня 2014 року та з ТОВ Клондайк-ЛТ за період діяльності з 1 липня 2014 року по 31 липня 2014 року. Тобто наявні розбіжності між постановою про призначення перевірки та фактичним обсягом проведеної перевірки.

За відсутності наказу про проведення перевірки неможливо встановити в межах якого кримінального провадження проведено перевірку.

За приписами підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Судами першої та апеляційної інстанції не досліджено на підставі якого рішення та в межах якого провадження призначена перевірка, відносно кого здійснюється провадження, чи є відповідне судове рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

За таких обставин, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу позивача, вважає висновки суду першої та апеляційної інстанцій про законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинної на період розгляду судами попередніх інстанцій даної справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Як встановлено частиною 1 статті 242 статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 9 статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами статті 341 статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Продакшн Філм задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 826/4104/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду