Рішення

від 21.08.2019 по справі 640/2727/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/2727/19

н/п 2/640/1447/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_4 , звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики 268350 грн. основного боргу, 20176,14 3% річних та інфляційні в сумі 92590,27 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між позивачем та відповідачем 04.02.2016року було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу у борг грошові кошти в сумі 268350 грн. в строк до 31.12.2016року, однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та кошти не повернув, чи порушив умови договору, тому позивач звернувся до суду з дійсним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не відомі, у підготовчому судовому засіданні зазначив, що не заперечує проти позову.

Суд дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.12,ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.02.2016року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до п.1.1 якого позивач передав відповідачу безпроцентну позику на суму 268350 грн.

Згідно п.2.2 даного договору сторони домовились, що грошові кошти, які є предметом цього договору передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цього договору.

Відповідно до п.3 договору повернення позичених коштів має відбуватись за наступним графіком :

05 лютого 2016року- 4334 грн.

29.02.2016року - 24000грн.

29.03.2016року- 24000грн.

29.04.2016року- 24000 грн.

29.05.2016року- 24000 грн.

29.06.2016року - 24000грн.

29.07.2016року - 24000грн.

29.08.2016року - 24000грн.

29.09.2016 року- 24000грн.

29.10.2016року - 24000грн.

29.11.2016року- 24000грн.

29.12.2016року-24000грн.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув зазначені грошові кошти.

Статтею 202 ЦК визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до чч.1 та 2 ст.207 ЦК правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Наявність оригіналу договору позики у позивача, відсутність доказів неправомірного заволодіння позивачем договором та доказів повернення відповідачем коштів, свідчить, що позивач є володільцем зобов`язань відповідача, щодо повернення коштів в сумі 268350 грн., які до теперішнього часу є не виконані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача суму основного боргу в розмірі 268350 грн.

Згідно п.4 договору позики якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики та/або не в повному обсязі, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.. 625 ЦК України.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних та інфляційних, з яким суд погоджується.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача 3% річних за час прострочення сплати боргу за період з 05.02.2016р.по 28.01.2019р. , враховуючи межі заявлених вимог, в сумі 20176,14 грн. та інфляційні в сумі 92590,27 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір суд стягує в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики від 04.02.2016року в сумі 268 350 грн.,3% річних в сумі 20176,14 грн. та інфляційні витрати в сумі 92590,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 3811,16 грн.

Апеляційнаскарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текс рішення виготовлений 30.08.2019року.

Суддя Н.М. Бородіна