Постанова

від 24.03.2021 по справі 640/2727/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2727/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Промінь про визнання протиправним та скасування рішення від 15.11.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 15.11.2018 про скасування Містобудівних умов та обмежень №13246/0/18/009/11 від 16.11.2011.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Промінь до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачем подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник третьої особи вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.11.2011 Головним управлінням містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) видано Товариству з обмеженою відповідальністю Промінь містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 13246/0/18/009-11 на об`єкт будівництва: Будівництво об`єкту громадського харчування (кафе) .

24.09.2018 від Громадської ініціативи Штаб оборони Києва до Відповідача надійшла заява щодо здійснення позапланової перевірки земельної ділянки, яка передана в оренду ТОВ Промінь , на відповідність намірів забудови містобудівній документації.

12.11.2018 відповідачем прийнято наказ № 1412, яким зобов`язано Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 16.11.2011 № 13246/0/18/009-11.

14.11.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано направлення на проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайлом Є.В.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.11.2018.

Перевіркою встановлено, що Головним управлінням містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) замовнику будівництва - ТОВ Промінь надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 13246/0/18/009-11 від 16.11.2011 на об`єкт: Будівництво об`єкту громадського харчування (кафе) на просп. Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва .

У п. 3 Загальні дані містобудівних умов та обмежень (наміри забудови) зазначається - проектування та будівництво об`єкту громадського харчування (кафе).

У п. 9 Загальні дані містобудівних умов та обмежень (функціональне призначення земельної ділянки) зазначається:

- територія зелених насаджень загального користування - відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 (чинної містобудівної документації);

- територія громадської забудови - відповідно до концепції стратегічного розвитку Генерального плану м. Києва (не чинної містобудівної документації). Проектні рішення вступають в силу після затвердження рішенням КМР.

У п. 7 Загальні дані містобудівних умов та обмежень (цільове призначення земельної ділянки) зазначається: будівництво, експлуатація та обслуговування об`єкта громадського харчування (кафе), що також відповідає цільовому призначенню, зазначеному у договорі оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:171:00414 та 8000000000:75:171:0030 за адресою: просп. Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва.

Таким чином наміри забудови земельної ділянки на просп. Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва не відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абз. 2 п. 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (чинного на час видачі містобудівних умов та обмежень), що в свою чергу є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень.

На підставі зазначеного, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайлом Є.В. прийнято рішення про скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки на просп. Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва від 16.11.2011 № 13246/0/18/009-11.

Вважаючи вказане рішення про скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем під час перевірки не було складено ані протоколу, ані припису про правопорушення позивача, оскільки саме у протоколі зазначається, яку норму законодавства у сфері містобудування порушено об`єктом нагляду.

У наданих до суду письмових поясненнях третя особа, висловлюючись про відсутність правових підстав для скасування Містобудівних умов та обмежень, та підкреслюючи про використання земельної ділянки в межах її цільового призначення, наголошує на підтриманні позову за викладених тотожних у позові позицій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що:

- з відомостей Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, як документу містобудівної документації, не випливає про використання земельної ділянки по просп. Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва під будівництво об`єкту громадського харчування, чим не спростовуються висновки відповідача щодо невідповідності намірів забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні;

- в силу приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення, а у разі, якщо виявлене порушення може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проте, рішення про скасування містобудівних умов та обмежень є, по суті, заходом припинення порушення Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ним містобудівної діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні, з урахуванням наступного.

Відповідно до частин першої, другої ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Пунктом 2 Порядку визначено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

В силу приписів Порядку, основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України Про архітектурну діяльність , органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Згідно з п. 3 Порядку, з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов`язані: 1) у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством; 2) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами містобудування; 3) ознайомлювати об`єкт нагляду з актом перевірки в останній день її проведення; 4) за письмовим зверненням об`єкта нагляду надавати роз`яснення, організовувати проведення або проводити навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку посадових осіб об`єкта нагляду.

Отже, здійснюючи проведення відповідної перевірки головні інспектори будівельного нагляду зобов`язані, у тому числі, перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Відповідно до п. 5 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

В контексті питання здійснення Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду позапланової перевірки, колегія суддів зазначає, що за п.п. 14-19 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього; 2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду; 3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності; 4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки; 5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Під час проведення позапланової перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Позапланова перевірка того самого об`єкта нагляду з питань, які були предметом позапланової перевірки, не допускається, крім випадків виявлення недостовірних даних, що надавалися під час такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів. За обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду зазначений строк може бути одноразово продовжений наказом Держархбудінспекції не більше ніж на п`ять робочих днів.

Під час проведення позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду зобов`язаний пред`явити керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.

У разі недопущення об`єктом нагляду посадових осіб Держархбудінспекції до проведення перевірки складається акт за формою згідно з додатком 2.

Позапланова перевірка проводиться у присутності керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи.

Згідно з п.п. 23 - 30, 32 Порядку, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об`єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.

Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об`єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.

Якщо керівник об`єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.

У разі відмови керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті.

У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об`єкта нагляду.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

У разі відмови в отриманні припису такий припис надсилається об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням.

Якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

В силу приписів ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

У відповідності до норм Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (в редакції чинній на момент видачі Містобудівних умови та обмежень), замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Статтею 29 Закону визначено, що основними складовими вихідних даних є, зокрема містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється, зокрема головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року вирішено затвердити Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

З даних Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, відкритого у вільному доступі інтернет за посиланням:

- https://kga.gov.ua/generalnij-plan/genplan2020,

- https://drive.google.com/file/d/0BxbGBoNdb1j6MDBuSkdHSlF5V1E/view, вбачається, що:

Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста. Новий Генеральний план розвитку Києва у ХХІ сторіччі розроблено згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.03.98 № 542 та рішенням Київської міської Ради від 23.12.99 № 171/673 "Про організацію робіт з розробки Генерального плану міста на новий розрахунковий період". Цим розпорядженням замовником комплексу робіт з розробки Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони визначено Головкиївархітектуру, головним проектувальником - інститут Київгенплан ВАТ Київпроект . Відповідно до регламенту Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів як перший етап Генерального плану у 2000-2001рр. розроблена Концепція розвитку м. Києва на період до 2020 р. . У 2001 р. Концепція схвалена колегіями Київської міської державної адміністрації і Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та затверджена Київською міською Радою. Концепція розвитку м. Києва базується на головній меті державної політики - підвищення якості життя, забезпечення ефективної життєдіяльності населення міста та екологічної безпеки.

Генеральний план м. Києва розроблений з урахуванням умов трансформаційного періоду - переходу до нових політичних та соціальноекономічних відносин у суспільстві, у т.ч. розвитку ринкових форм господарювання, структурних перетворень в економіці, змін форм і методів управління, нових засад регіональної політики.

Згідно Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 міські та селищні ради, їх виконавчі органи та міські державні адміністрації керуються затвердженим Генеральним планом міста при: - складанні програм соціально-економічного розвитку відповідних територій та охорони природи; - здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок; - виборі, вилученні, передачі у власність, наданні у користування, купівлі, продажу земель; вирішенні питань зміни використання і забудови земельних ділянок фізичними та юридичними особами; - встановленні умов використання та забудови земельних ділянок; - розміщенні усіх видів будівництва та попередньому погодженні місця їх розташування, наданні дозволу на будівництво (забудову) та інших видах використання земельних ділянок; - економічній оцінці територій та грошовій оцінці земель, визначенні ставок земельного податку, стартової ціни земельних ділянок у разі їх продажу на конкурсних засадах; - встановленні та зміні меж населених пунктів та інших територій, а також червоних ліній вулиць; - визначенні територій пріоритетного розвитку та фінансового забезпечення цього розвитку (встановлення податкових пільг, дотацій і субвенцій з державного, обласного, районного бюджетів); - координації розробки програм розвитку галузей економіки; - складанні реєстрів територій з особливими умовами розвитку місцевого значення; - проектуванні соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури; - встановленні територій спільних інтересів відповідних територіальних громад (приміських територій, використання яких пов`язано з розвитком населеного пункту, що проектується), у тому числі резервуванні територій для подальшого розвитку населених пунктів.

Функціональне призначення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 138 - територія зелених насаджень загального користування.

При цьому, цільове призначення вказаної земельної ділянки за містобудівними умовами та обмеженнями - будівництво, експлуатація та обслуговування об`єкта громадського харчування (кафе).

Отже, беручи до уваги, що доказів зміни цільового призначення спірної ділянки в площині питання реальної відповідності намірів забудови земельної ділянки по просп. Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, не подано, що свідчить, як про видачу Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) містобудівних умов та обмежень Товариству з обмеженою відповідальністю Промінь з порушенням вимог містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні, так і про використання останнім земельної ділянки в розріз її цільовому призначенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем не було складено протокол про правопорушення та не оприлюднено інформації про рішення відповідача від 15.11.2018, що вказує про недотримання п.п. 29, 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

З відомостей на офіційному сайті відповідача за посиланням: https://dabi.gov.ua/potochna-diyalnist/ вбачається розміщення інформації про скасування, зупинення дії рішення об`єкта нагляду або його відновлення для оприлюднення на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції з 01.11.2018 по 30.11.2018, з якої вбачається про скасування містобудівних умов та обмежень від 16.11.2011 № 13246/0/18/009-11 згідно рішення про скасування від 15.11.2018 (пункт 809), що спростовує доводи апелянта щодо нерозміщення інформації про скасування містобудівних умов та обмежень на офіційному сайті ДАБІ

Крім того, в силу приписів Порядку, якщо відповідальність за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення встановлена законом, складається протокол про правопорушення, а у разі, якщо виявлене порушення може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Тобто виключно встановлення законом відповідальності за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, а також можливість усунення порушення, обумовлюють складення протоколу та припису.

З огляду на те, що прийняття Рішення про скасування Містобудівних умов та обмежень є, по суті, заходом припинення порушення Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ним містобудівної діяльності, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про порушення відповідачем п.п. 29, 32 Порядку є безпідставними та не беруться до уваги.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування/зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обгрунутвання апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2020 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови складено 24.03.2021.