Ухвала

від 28.08.2019 по справі 128/276/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/276/19

Провадження №11-кп/801/1042/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу з доповненнямипрокурора ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 23.07.2019, якою обвинувальний акт, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018020000000005 від 02.01.2018 стосовно ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повернуто прокурору відділу прокуратури Вінницької області,

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою з підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Таке рішення суд мотивував тим що, в обвинувальному акті відсутність конкретизація обвинувачення та його правова кваліфікація.

В апеляційній скарзі з додатками прокурор просить ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 23.07.2019 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, обвинувальний акт у кримінальному провадженні направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд із стадії підготовчого судового засідання. Вважає, що висновки суду щодо неконкретизованого обвинувачення є помилковими, оскільки в обвинувальному акті відображено період вчинення злочинів, спосіб та мету, яку переслідував обвинувачений. Також вказує, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_9 зазначені відомості кому завдано матеріальну шкоду, однак не зазначено відомості про потерпілого, оскільки вповноважений представник відмовився надавати заяву про вчинення кримінального правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого.

Апелянт переконаний, що висновки суду про недотримання слідчим та прокурором вимог КПК України під час складання обвинувального акту нічим не підтверджено та фактично не відповідають дійсності, а тому підстав для повернення даного обвинувального акту прокурору немає.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу повернути на новий судовий розгляд, захисника, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, якою визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувальний акт повинен містити: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні дані обвинуваченого та потерпілого, прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом`якшують вину, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, розмір витрат на залучення експерта, дату та місце його затвердження.

Колегія апеляційного суду вважає, що вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим та прокурором виконані належним чином.

Обвинувальний актщодо ОСОБА_9 складений іздотриманням вимогст.291КПК Українита міститьвиклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті законуУкраїни про кримінальну відповідальність.

Крім того, як слушно зазначив прокурор, згідно ч. 1 ст. 338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а тому зміна формулювання обвинувачення можливе і на стадії судового розгляду у випадку встановлення кваліфікації дій обвинуваченого відмінної від правової кваліфікації злочину, яка встановлена під час досудового розслідування.

Припущення місцевого суду, що прокурором не буде внесено зміни є лише припущеннями, які не можуть бути взяті до уваги.

Безпідставним колегія суддів вважає твердження суду першої інстанції про неконкретність пред`явленого обвинувачення, оскільки суд під час підготовчого судового засідання не вправі давати оцінку повноти проведення досудового розслідування, вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

За змістом ст.ст. 314-317 КПК України у підготовчому судовому засіданні судом не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, а також не досліджуються обставини вчинення кримінального правопорушення та інші питання, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у тому числі щодо умислу та мотиву злочину.

В підготовчому судовому засідання суд лише перевіряє відповідність обвинувального акту вимогам КПК України, а не аналізує суть обвинувачення. Оцінку даним обставинам суд повинен дати при розгляді обвинувального акту по суті.

Окрім того,згідно ч.ч.1,2ст.55КПК України,потерпілим укримінальному провадженніможе бутифізична особа,якій кримінальнимправопорушенням завданоморальної,фізичної абомайнової шкоди,а такожюридична особа,якій кримінальнимправопорушенням завданомайнової шкоди.Права іобов`язкипотерпілого виникаютьв особиз моментуподання заявипро вчиненнящодо неїкримінального правопорушенняабо заявипро залученняїї до провадження як потерпілого.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, в ході досудового розслідування встановлено, що незаконними діями ОСОБА_9 завдано матеріальні збитки Бохоницькій сільській раді Вінницького району Вінницької області, однак дана юридична особа, а саме вповноважений її представник, відмовився надавати заяву про вчинення кримінального правопорушення або заяви про залучення юридичної особи до провадження як потерпілого, а тому права та обов`язки потерпілого в даному випадку не виникли, що підтверджується також поданою заявою Бохоницькій сільській раді Вінницького району Вінницької області на адресу суду першої інстанції. Тому цілком зрозумілим та послідовним є зазначення в обвинувальному акту стосовно ОСОБА_9 юридичної особи, якій завдано матеріальну шкоду, оскільки вчинення злочину, передбаченого ст.191 КПК України, не можливе без завдання матеріальних збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення обвинувального акту прокурору підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 415 КПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 23.07.2019, якою обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 повернуто прокурору, скасувати.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом Суддя