Постанова

від 19.08.2019 по справі 461/5244/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5244/18 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/811/1802/19 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів: Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Куцика І.Б.,

адвоката Прокопчук А.В.

-представника позивачки ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 та Панат І.С. - представників АТ Українська залізниця ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 , на рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 квітня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Головного управління Держпраці у Київській області, Первинної профспілкової організації Стрийської дистанції колії, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила суд:

1. Визнати незаконною бездіяльність Регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Головне управління Держпраці у Київській області, Первинна профспілкова організація Стрийської дистанції колії, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області стосовно випадку 30 листопада 2017 року о 16 год. 10 хв. на а/д Київ - Чоп 639 км. + 600 м., що в селі Нижнє СиньовиднеСколівського району Львівської області, внаслідок якого загинув ОСОБА_4 - працівникПублічного акціонерного товариства Українська залізниця регіональна філія Львівська залізниця виробничий підрозділ Стрийська дистанція колії , обіймав посаду - монтер колії 5-го розряду;

2. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Головне управління Держпраці у Київській області, Первинна профспілкова організація Стрийської дистанції колії, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області зобов`язати створити спеціальну комісію у відповідності до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 року N 1232;

3. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональну філію Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , Головне управління Держпраці у Київській області, Первинна профспілкова організація Стрийської дистанції колії, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області зобов`язати визнати випадок таким, що пов`язаний з виробництвом та скласти акт форми Н-1.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 30 листопада 2017 року о 16 год. 10 хв. на автодорозі Київ - Чоп 639 км + 600 м., що в селі Нижнє Синьовидне Сколівського району Львівської області, автопоїзд у складі тягача МАН , реєстраційний номер Республіки Македонія ОСОБА_5 AN, та напівпричепа ШМІД , реєстраційний номер Республики Македонія НОМЕР_1 , під керуванням водія громадянина Республіки Македонія ОСОБА_6 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час госпіталізації помер. Потерпілий ОСОБА_4 був монтером 5-го розряду виробничого підрозділу Стрийська дистанція колії регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця . 30 листопада 2017 року ОСОБА_4 , завершивши роботу, прямував додому і о 16 год. 10 хв. потрапив у вище згадану дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої помер.

На адвокатський запит від регіональної філії Львівська залізниця надійшла відповідь № 10/1804 від 10 квітня 2018 року, у якій (з посиланням на положення Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВП Стрийська дистанція колії регіональної філії Львівська залізниця ПАТ Українська залізниця ) зазначено, що Дія Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232, не поширюється на випадок, внаслідок якого загинув ОСОБА_4 , а тому в регіональній філії Львівська залізниця акти за формами Н-5, Н-1, НПВ не складались… . Відтак, розслідування нещасного випадку проведено так і не було (т.1, а.с. 1-4).

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено (т.2, а.с. 38-44).

Дане рішення оскаржила позивачка .

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що судом не враховані та залишені поза увагою доводи позивача про те, що відповідно до статті 2 Директиви Європарламенту та Ради 2003/88 ЄС Про деякі аспекти організації робочого часу робочий час означає будь-який період, під час якого працівник працює, будучи у розпорядженні роботодавця, та виконує свою діяльність або обов`язки відповідно до національного законодавства та/або практики і відповідно до судової практики ЄСПЛ, прийнятої у відповідності до згаданої Директиви 2003/88 ЄС, час затрачений на дорогу прирівнюється до робочого (т.2, а.с. 48-50).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представників АТ Українська залізниця , перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що :

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77).

Відмову у задоволенні позовних вимог суд мотивував тим, що 30 листопада 2017 року нещасний випадок з ОСОБА_4 мав місце під час його прямування з роботи - спочатку на громадському транспортному засобі,а потім пішки, а пунктом 5 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, встановлено, що розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, проводяться згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянтом вище згадані обставини, а саме: 1) те, що нещасний випадок з ОСОБА_4 мав місце під час його прямування з роботи додому, а також те, що 2) вище згаданим Порядком … встановлено, що розслідування та облік нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування з роботи пішки та (чи) на громадському транспортному засобі, проводяться згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, не оспорюються та не заперечуються.

Директиви Європейського Союзу (ЄС) - це правовий акт, який приймається Європейським парламентом, Радою Європейського Союзу або Європейською комісією.

Згідно зі статтею 249 Договору про заснування Європейського економічного співтовариства 1957 року, Директива є обов`язковою для кожної держави-члена, якій вона адресована, щодо результатів, що їх треба досягти, однак залишає за національною владою цілковиту свободу обирати форму та засоби досягнення цих результатів.

Директиви ЄС (на відміну від міжнародного договору (угоди), які є інструментами прямої дії) належать до джерел вторинного права та являють собою сукупність квазіправових ін ст рументів, які не мають обов`язкової юридичної сили, а їхні положення запроваджуються через національне законодавство. Відтак, доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що у випадку, коли міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, передбачені інші правила, ніж ті, що визначено у відповідному акті законодавства України, то згідно частини 2 статті 19 Закону України Про міжнародні договори України та статті 3 Закону України Про міжнародне приватне право застосовується правила міжнародного договору, не можуть прийматися до уваги.

З урахуванням вище наведеного і доводи апеляційної скарги з посиланням на Директиву Європейського парламенту і Ради № 2003/88/ЄС від 04.11.2003 року Про деякі аспекти організації робочого часу також не можуть прийматися до уваги, оскільки положення цієї Директив ЄС (як правової основи (джерела права) врегулювання відносин, стосовно яких виник спір) не імплементовані у національне законодавство України, а відтак застосування цих положень вбачається передчасним.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 18 квітня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 29 серпня 2019 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Крайник Н.П.

Шеремета Н.О.