Постанова

від 28.08.2019 по справі 910/8031/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р. Справа№ 910/8031/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Столичні будинки

на рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2019

у справі №910/8031/16 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Приватного підприємства Столичні будинки

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Білицька, 18

про стягнення 156 450,95 грн,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , яке в подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі - ПрАТ АК Київводоканал , позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог від 25.06.2018 та від 26.09.2018) до Приватного підприємства Столичні будинки (далі - ПП Столичні будинки , відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Білицька, 18 (далі - ОСББ Білицька, 18 , третя особа) про стягнення 84 109,42 грн, з яких 38 064,74 грн боргу, 43 233,76 грн інфляційних втрат та 2 810,92 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №10905/4-1-08 від 04.12.2012 в частині оплати за надані позивачем послуги.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2018 позов задоволено повністю, стягнуто з ПП Столичні будинки на користь ПрАТ АК Київводоканал 38 064,74 грн боргу, 43 233,76 грн інфляційних втрат, 2 810,92 грн 3% річних та 1 378,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалюючи рішення, суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу, 3% річних та інфляційних втрат обґрунтованими; відхилив заперечення відповідача стосовно відсутності у нього обов'язку сплачувати позивачу за надані послуги з водопостачання та приймання стічних вод за договором по будинку за адресою: вул. Білицька, 18 у м. Києві у період з листопада 2013 року по червень 2014 року через те, що з 01.02.2014 такий обов'язок виник у третьої особи - ОСББ Білицька, 18 , оскільки по вказаному будинку у позивача та третьої особи взаємні права та обов'язки щодо надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод виникли лише з 01.07.2014, що підтверджується договором від 17.03.2015 №13212/4-04-Т, укладеним між позивачем та третьою особою, гарантійним листом від 21.01.2015 № 158, актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, підписаним між відповідачем та третьою особою, а тому відсутні правові підстави для виникнення у ОСББ Білицька, 18 обов'язку щодо оплати позивачу вартості наданих послуг з водопостачання та приймання стічних вод наданих до 01.07.2014.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, ПП Столичні будинки звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ПП Столичні будинки зазначає, що ОСББ Білицька, 18 має сплачувати за весь обсяг поставленої питної води та розраховуватись за власний обсяг водовідведення; код 7-51601 (вода, що йде на підігрів) неправомірно призначено позивачем для послуги щодо поставки питної води; заборгованість за кодом 7-51601 за період з 01.11.2013 по 29.02.2016 в сумі 38 064,74 грн обліковується за ОСББ Білицька, 18 ; відповідач не погоджував покази засобів обліку, акти не підписував, оскільки послуги за спірний період не отримував; з 01.02.2014 мешканці будинку припинили сплачувати кошти за використання питної води та водовідведення ПП Столичні будинки , та почали перераховувати грошові кошти ОСББ Білицька, 18 ; покази обліку води у період з 01.02.2014 по 01.12.2014 не підтверджені жодними доказами; твердження третьої особи про відсутність правовідносин між нею та сторонами у справі до 01.07.2014 не відповідають дійсності; ПП Столичні будинки є неналежним відповідачем у справі; розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є неправильними, оскільки при їх здійсненні не були відняті суми, які були пізніше зняті з загальної суми заборгованості.

Також апелянт просить не брати до уваги період надання послуг з 01.02.2014 по 01.12.2014, по яким нараховується заборгованість відповідачу по будинку №18 по вул. Білицькій, оскільки надані на її підтвердження документи не містять обов'язкових реквізитів первинних документів і складені з порушенням договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (надалі - Правила користування №190).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2019 поновлено відповідачеві пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі № 910/8031/16, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, призначено до розгляду на 06.05.2019, встановлено ПрАТ АК Київводоканал та ОСББ Білицька, 18 строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі № 910/8031/16.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на те, що у період з червня по грудень 2014 року ПрАТ АК Київводоканал не мало змоги знімати показники з приладів обліку за вказаною адресою, оскільки всупереч умовам договору його представникам не було надано доступу до приладів обліку, а тому акти про зняття показників з приладів обліку не були підписані відповідачем; оскільки інформації щодо показників з приладів обліку відповідачем не надавалось, керуючись п. 2.1.3 договору, відповідні рахунки були виставлені за середньодобовою витратою; відповідачем на підтвердження своїх заперечень проти позову не було надано Журналу обліку споживання води, ведення якого передбачено п. 2.1.5 договору; доводи відповідача про відсутність в нього обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором у період з листопада 2013 року по червень 2014 року у зв'язку з тим, що з лютого 2014 року такий обов'язок виник у ОСББ Білицька, 18 є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у позивача та третьої особи обов'язки щодо надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод виникли лише з 01.07.2014.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2019, 20.05.2019 та 12.06.2019 у розгляді справи, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, оголошувались перерви на 20.05.2019, 12.06.2019 та 28.08.2019 відповідно.

У судовому засіданні 28.08.2019 представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники позивача та третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

28.08.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 04.12.2012 між ПАТ АК Київводоканал (у тексті договору - постачальник) та відповідачем (у тексті договору - абонент) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №10905/4-1-08 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - умови), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання №37), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 № 1879, зареєстрованими в Головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 № 44/903 (в подальшому - Місцеві правила приймання №1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

За договором встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Постачальником може бути змінений режим водопостачання та водовідведення, відповідно до діючого законодавства України, а також у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків тощо), без внесення змін до цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід'ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладення договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.3, 2.1.4 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування №190. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від абонента та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку постачальником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 діб. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показниками засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування №190.

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Абонент зобов'язаний, зокрема, у семиденний строк з моменту здійснення правочину щодо об'єктів водоспоживання вносити зміни у дислокації об'єктів та надати постачальнику належним чином засвідчені копії документів, підтверджуючі вчинення правочину; своєчасно сплачувати вартість наданих йому послуг на умовах договору; забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ постачальника для зняття показів засобів обліку водоспоживання; затверджувати підписами повноважених осіб маршрутні листи, акти, що стосуються зняття показів засобів обліку та обстеження водопровідних мереж, приладів та пристроїв на них, приймання-передачі наданих послуг та звіряння розрахунків тощо, які надаватимуться постачальником (п.п. 3.3.3, 3.3.5, 3.3 6, 3.3.8 договору).

Про всі зміни щодо абонента постачальник має бути повідомлений у семиденний строк (п. 5.4 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачеві у період з 01.11.2013 по 10.07.2015 надсилались дебетові повідомлення про сплату наданих позивачем послуг за кодами 4-1851 та 7-51601, що підтверджується реєстром дебетових повідомлень, наданим ПАТ Радикал банк (а.с.44-51, т.1).

Відповідно до розрахунку позивача, у період з листопада 2013 року по лютий 2016 року за кодами 4-1851 та 7-51601 - питна вода (постачання+стоки) відповідачеві було надано послуг на загальну суму 244 162,82 грн (без врахування перерахунку на суму 24 773,02 грн по коду 7-51601 та сум, сплачених в рахунок погашення боргу за попередні періоди у розмірі 15 334,84 грн):

159 338,43 грн за питну воду та стоки (код 4-1851, за період з липня 2014 року по лютий 2016 року) та

84 824,39 грн за питну воду та стоки (код 7-51601, за період з листопада 2013 року по лютий 2016 року) (без врахування перерахунку на суму 24 773,02 грн),

з яких відповідачем сплачено 133 287,44 грн (132 764,60 грн по коду 4-1851 й 522,84 грн по коду 7-51601).

Таким чином, за первинним розрахунком позивача у відповідача утворилась заборгованість в сумі 86 102,36 грн, з яких 26 573,83 по коду 4-1851 та 59 528,53 грн по коду 7-51601.

Факт здійснення відповідачем часткових оплат до розгляду справи у суді підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами з призначенням платежу за воду та каналізацію по кодах 7-51601, 7-1601 та 4-1851 за адресою: Білицька,20 та Шумського,5 (а.с. 97-101, т.2).

Відповідно до дислокації житлового фонду обслуговуючою організацією по об'єктах - житлових будинках по вул. Білицька, 18 та 20, вул. Шумського, 5 є ПП Столичні будинки (а.с.78-80, т.1).

03.03.2014 ПП Столичні будинки надіслало ПрАТ АК Київводоканал листа №33, в якому повідомило позивача про створення ОСББ Білицька, 18 та просило відокремити будинок №18 по вул.Білицькій від договору від 04.12.2012 №10905/4-1-08 та дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (а.с.86, т.3); ПП Столичні будинки немає можливості надалі обслуговувати вказаний будинок. Аналогічний лист повторно був надісланий позивачеві 19.03.2014.

30.09.2014 ПП Столичні будинки у листі №339 повідомило ПрАТ АК Київводоканал , що підприємство залишається колективним споживачем та просило проводити нарахування згідно з договором від 04.12.2012 №10905/4-1-08 (а.с.29, т.1).

В матеріалах справи наявні акти про зняття показань з приладу обліку за період з листопада 2013 року по грудень 2015 року, з яких вбачається, що акти стосовно показників, знятих з приладів обліку за адресами: Білицька,20 та Шумського,5 підписані представником абонента, а отже, погоджені. Натомість, акти стосовно показників приладів обліку за адресою: Білицька,18 за лютий-грудень 2014 року складені без зазначення показників лічильників в зв'язку з недопущенням представника ПрАТ АК Київводоканал до приладів обліку, відповідно вказані акти не підписані представником абонента (а.с.81-139, т.1).

За період з серпня 2013 року по квітень 2015 року ПрАТ АК Київводоканал виставляв ПП Столичні будинки рахунки за надані постачальником послуги за адресою: вул. Білицька, 18, код 7-51601, на загальну суму 79 714,01 грн, в тому числі за актами, не підписаними абонентом, про що свідчать розшифровки рахунків абонента (а.с.140-163, т.1).

17.03.2015 ПрАТ АК Київводоканал уклало з ОСББ Білицька, 18 договір №13212/4-07Т на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (а.с.63-67, т.2).

06.08.2015 ПП Столичні будинки передало ОСББ Білицька, 18 технічну документацію по будинку №18 за актами №1, №2 (а.с.144-147, т.4).

02.09.2015 ПП Столичні будинки передало ОСББ Білицька, 18 на баланс житловий комплекс за адресою: вул.Білицька, 18, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с.68-73, т.2).

22.07.2015 ПП Столичні будинки звернулось до ПрАТ АК Київводоканал з листом №240, в якому повідомило про створення ОСББ Білицька, 18 (код 7-1601, 7-51061 за договором) з вересня 2013 року. Оскільки ПрАТ АК Київводоканал 17.03.2015 уклало з ОСББ Білицька, 18 договір №13212/4-07Т та присвоїло нові коди 7-1730, 7-51730 (а.с.63-68, т.2), виставлення ПП Столичні будинки рахунків за надані ПрАТ АК Київводоканал послуги ОСББ Білицька, 18 , починаючи з лютого 2014 року є необґрунтованим з огляду на сплату мешканцями коштів не ПП Столичні будинки , а ОСББ Білицька, 18 . Таким чином, ПП Столичні будинки запропонувало ПрАТ АК Київводоканал , окрім іншого, провести звірку розрахунків, скласти між ПрАТ АК Київводоканал , ПП Столичні будинки та ОСББ Білицька, 18 акт щодо обсягів та вартості фактичного споживання мешканцями будинку №18 по вул. Білицькій за період з 01.02.2014 по липень 2015 року (а.с.29-31, т.2).

07.10.2015 ПрАТ АК Київводоканал надіслало ПП Столичні будинки попередження №7201/8/8/02-15 про сплату боргу; 30.12.2015, 24.02.2016 та 22.03.2016 виставило претензії №599, №101, №169 відповідно, з вимогою сплатити борг за надані послуги по кодах 1851, 1601, 51601.

У листі №422 від 22.10.2015 ПП Столичні будинки вказувало на відсутність у нього доступу до показань приладів обліку по коду абонента 7-1601, 7-51601, починаючи з лютого 2014 року (а.с. 32, т.2).

24.05.2016 ПрАТ АК Київводоканал відмовило у проведенні перерахунку за жовтень-грудень 2015 року по житловому будинку за адресою: вул.Шумського,5 з технічних причин та в зв'язку з відсутністю технічної документації щодо підключення будинку до міських мереж водопостачання та водовідведення (а.с.49, т.2).

За даними довідок ПП Столичні будинки від 15.06.2016 №479, №480 та платіжних доручень, наданих під час розгляду справи у суді, абонент сплатив 138 609,24 грн за надані позивачем послуги за адресою: вул. Білицька, 20 (код 7-1601, 7-51061), та 22 702,27 грн - за адресою: вул. Шумського, 5 (код 4-1851, 7-1601) (а.с.6-28, т.2).

З листа ПрАТ АК Київводоканал до ПП Столичні будинки від 30.12.2016 №14815/8/8/02-16 вбачається, що в зв'язку з утвореннями ОСББ Білицька,18 , Білицька,20 та Шумського,5 позивачем були відкориговані нарахування, які здійснювались на ПП Столичні будинки .

Таким чином, позивач виконує окремо нарахування за спожиті послуги водопостачання та водовідведення по вул. Білицькій, 18, починаючи з 03.04.2015, по вул. Білицькій, 20 - з 03.10.2016 та по вул. Шумського, 5 - з 13.06.2016.

Нарахування за період з 01.07.2014 по 03.04.2015 в сумі 192 660,77 грн пред'явлені до сплати ОСББ Білицька, 18 ; за період з 01.08.2016 по 03.10.2016 в сумі 5 994,74 - пред'явлені ОСББ Білицька, 20 ; за період з 15.03.2016 по 13.06.2016 в сумі 17 740,88 грн - пред'явлені ОСББ Шумського, 5 (а.с.190, т.3).

Листом №158 від 21.01.2015 ОСББ Білицька, 18 гарантувало ПрАТ АК Київводоканал оплату за спожиті 12728 м3 холодного водопостачання, нараховані по буд.18 по вул. Білицькій з 01.07.2014 (а.с.78, т.5).

02.10.2017 ПП Столичні будинки повторно звернулось до ПрАТ АК Київводоканал з листом №222 з проханням розшифрувати відкориговані суми та періоди.

Відповідно до довідки розрахункового департаменту ПрАТ АК Київводоканал від 05.06.2018 №5836/8/8/02-18 заборгованість ПП Столичні будинки перед позивачем за період з 01.11.2013 по 29.02.2016 становить 38 064,74 грн (а.с. 53, т.4).

Таким чином, позивач надав уточнення позовних вимог від 25.06.2018 та розгорнуту довідку (а.с.64, 95, т.4), в якій вказано, що відповідачеві у період з листопада 2013 року по лютий 2016 року за кодом 7-51601 - питна вода (вода+стоки) (о/р 624-116, 624-117, вул. Білицька, 18 та 20) було надано послуг на загальну суму 84 824,39 грн (без врахування перерахунку на суму 24 773,02 грн та сум, сплачених в рахунок погашення боргу за попередні періоди у розмірі 3 657,00 грн), з яких відповідачем сплачено 21 986,63 грн.

Таким чином, з розрахунку позивача вбачається, що у відповідача наявна заборгованість в сумі 38 064,74 грн за період з 01.11.2013 по 29.02.2016 (з врахуванням перерахунку на суму 24 773,02 грн та сум, сплачених в рахунок погашення боргу за попередні періоди у розмірі 3 657,00 грн) - 22 603,44 грн по житловому будинку на вул. Білицькій, 18 та 15 461,33 грн - на вул. Білицькій, 20.

Посилаючись на те, що ПрАТ АК Київводоканал виконало взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг за договором №10905/4-1-08 від 04.12.2012, однак, відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг за період з 01.11.2013 по 29.02.2016, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з ПП Столичні будинки заборгованості, а також нарахованих на неї інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Місцевий господарський суд, даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору правильно зазначив, що такий за своєю правовою природою є договором надання послуг, за умовами якого, відповідно до статті 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

При цьому, регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням комунальних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , Закону України Про теплопостачання , Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 Про затвердження Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно зі ст. 16, ч. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Отже, укладення ПрАТ АК Київводоканал та ПП Столичні будинки договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №10905/4-1-08 від 04.12.2012 було спрямоване на отримання останнім таких послуг та одночасного обов'язку із здійснення їх оплати.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 2.2.2-2.2.3 договору передбачено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, у визначений договором строк та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати наданих послуг з водопостачання та приймання стічних вод у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 38 064,74 грн, що підтверджується укладеним між сторонами договором, розгорнутим розрахунком позовних вимог та уточненим розрахунком позовних вимог до боржника - ПП Столичні будинки , розгорнутою довідкою щодо нарахувань послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в період з 01.11.2013 по 01.06.2016 по абоненту ПП Столичні будинки , реєстром рахунків по абонентам за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідними платіжними дорученнями та виписками по особовим рахункам, відомостями щодо розрахунків, довідкою щодо отриманих коштів, відповідними актами про зняття показань з приладів обліку, наявними у матеріалах справи.

При цьому, колегія суддів враховує доводи позивача стосовно того, що нарахування обсягів питної води, що йде на підігрів, та відповідно стоків проводилось згідно показників працюючих, повірених, опломбованих приладів обліку №201102022922 МТК-UA-40 та №1208667398 405S 10-40 (особові рахунки 7-624-113, 7-624-112) встановлених в насосній станції, яка знаходиться в будинку по вул. Білецька, 18, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпорядженнями на реєстрацію водолічильників та відкриття особових рахунків, а також актами обстеження, які підписано представником ПП Столичні будинки .

Відповідно до п. 3.13 Правил користування № 190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Згідно з п. 5.21. Правил користування № 190 зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.

Пунктом 3.3.6. договору передбачено, що абонент зобов'язався забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника, зокрема, для зняття показів засобів обліку водоспоживання.

Відповідно до п.п. 3.3.7, 3.3.8 договору абонент повинен зі своєї сторони визначити відповідальну особу для здійснення всіх функцій абонента, обумовлених цим договором, та проінформувати про це постачальника; затверджувати підписами повноважних осіб акти, що стосуються зняття показів засобів обліку та обстеження водопровідних мереж, приладів та пристроїв на них, приймання-передачі наданих послуг та звіряння розрахунків, тощо, які надаватимуться абоненту.

Як стверджує позивач та не спростовує відповідач, за період з червня по грудень 2014 року представники ПрАТ АК Київводоканал не мали змоги знімати показники з приладів обліку за вказаною адресою, оскільки всупереч умовам договору не було забезпечено доступ до приладів обліку, у зв'язку з чим акти про зняття показників з приладів обліку не були підписані відповідачем, про що в них зазначено. При цьому, інформації щодо показників з приладів обліку відповідачем не надавалось, що останнім не заперечується.

За умовами п. 2.1.3 договору якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від абонента та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку постачальником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 діб. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що позивачем у відповідності до п. 2.1.3 договору, правомірно було проведено нарахування за середньодобовою витратою.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за умовами договору (п.п. 2.1.2, 2.1.6) зняття показів засобу(-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб, із незначним коливанням) зняття показів з засобів обліку може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Покази засобу(-ів) обліку за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за встановленою письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послу (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.

Відповідно до п. 2.2.4 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акта. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.11.2013 по 29.02.2016 послуг не повідомляв, свого представника з документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не направляв, а тому, в силу положень п.п. 2.1.6, 2.2.4 договору, кількість та вартість наданих позивачем послуг у вказаний період вважаються безумовно прийнятими.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до п. 2.1.5 договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.

Однак, відповідачем не було надано суду відповідного журналу обліку споживання води для підтвердження своїх заперечень щодо об'ємів наданих послуг у спірний період.

Доводи відповідача щодо того, що у спірних відносинах у нього не виник обов'язок щодо оплати позивачеві вартості наданих послуг з водопостачання та приймання стічних вод за договором по будинку по вул. Білицька, 18, у м. Києві у період з листопада 2013 року по червень 2014 року через те, що з лютого 2014 року такий обов 'язок виник у третьої особи - ОСББ Білицька, 18 , на переконання колегії суддів, правомірно відхилені судом першої інстанції як необґрунтовані та такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки по вказаному будинку у позивача та третьої особи взаємні права та обов 'язки щодо надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод виникли лише з 01.07.2014, що підтверджується договором № 13212/4-04-Т від 17.03.2015, укладеним між позивачем та третьою особою, гарантійним листом № 158 від 21.01.2015 третьої особи - ОСББ Білицька, 18 , актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс за адресою: м. Київ, вул. Білицька, буд. №18, підписаним між відповідачем та третьою особою, а відтак, відсутні будь-які правові підстави для виникнення у ОСББ Білицька, 18 обов 'язку щодо оплати позивачеві вартості наданих відповідачеві послуг з водопостачання та приймання стічних вод, наданих до 01.07.2014.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 38 064,74 грн за договором на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 10905/4-1-08 від 04.12.2012 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 43 233,76 грн інфляційних втрат та 2 810,92 грн 3% річних за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті послуг з 06.12.2013 по 31.12.2015.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції за відповідний період, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що такі нарахування є арифметично правильними та здійсненими з урахуванням приписів чинного законодавства, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 43 233,76 грн інфляційних втрат та 2 810,92 грн 3% річних.

Доводи апелянта про те, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є неправильними, оскільки при їх здійсненні не були враховані суми, які були пізніше зняті з загальної суми заборгованості, колегія суддів відхиляє як безпідставні та такі, що не підтверджуються матеріалами справи. При цьому, власного контррозрахунку 3% річних та втрат від інфляції відповідачем суду не надано.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх міркувань та заперечень, не спростовано розміру заявлених до стягнення сум основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а саме, стягнення з ПП Столичні будинки на користь ПрАТ АК Київводоканал 38 064,74 грн боргу, 43 233,76 грн інфляційних втрат та 2 810,92 грн 3% річних.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі №910/8031/16 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ПП Столичні будинки має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Столичні будинки на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі №910/8031/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі №910/8031/16 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2018 у справі № 910/8031/16.

4. Матеріали справи №910/8031/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.09.2019

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська